Ухвала суду № 140592019, 14.10.2026, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №613/2597/25 Провадження № 6/613/138/26УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року м. Богодухів

Богодухівський районний суд Харківської області

у складі головуючого судді Сеник О.С.,

за участю секретаря судового засідання Дегтяр А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Богодухові заяву представника ОСОБА_1 адвоката Кіпенка Ігоря Станіславовича про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого листа у справі № 613/2597/25 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Кіпенко І.С. звернувся до суду із заявою, в якій просив : 1) до розгляду заяви зупинити виконання за виконавчим листом у справі № 613/2597/25, виданим Богодухівським районним судом Харківської області 24 вересня 2026 року, та заборонити приймати зазначений виконавчий лист до виконання (ч.3 ст.432 ЦПК України); 2) визнати виконавчий лист у справі № 613/2597/25, виданий 24 вересня 2026 року Богодухівським районним судом Харківської області на підставі рішення від 13.08.2026 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 248846,60 грн та судового збору в розмірі 2986,16 грн таким, що не підлягає виконанню повністю.

В обґрунтування вимог заявник зазначає, що рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 13.08.2026, на підставі якого 24.09.2026 було видано зазначений виконавчий лист, не набрало законної сили, оскільки 21.09.2026 представник відповідача подав на це рішення апеляційну скаргу, і 22.09.2026 в Харківському апеляційному суді було визначено колегію суддів для розгляду зазначеної апеляційної скарги. Однак, у виконавчому листі було помилково зазначено дату набрання законної сили рішенням 21.09.2026, проте, саме цього дня представник відповідача подав апеляційну скаргу. Крім того, 21.09.2026 був останнім днем строку на апеляційне оскарження, оскільки повний текст рішення складено 21.08.2026, тридцятий день строку на апеляційне оскарження припадав на 20.09.2026 (неділя), а відтак, у розумінні ст.124, ч.1 ст.354 ЦПК України, останнім днем цього строку вважалася дата 22.09.2026. Отже, навіть за відсутності апеляційної скарги рішення не могло набрати законної сили раніше, ніж 22.09.2026. Зазначена у виконавчому листі дата набрання рішенням законної сили у будь-якому разі є помилковою.

Відповідно до ч.4 ст.431 ЦПК України пов`язує видачу виконавчого листа саме з набранням рішенням законної сили, до цього моменту підстави для видачі виконавчого листа відсутні. У свою чергу, частина 2 статті 273 ЦПК України, не розмежовуючи оскаржену і неоскаржену частини рішення, пов`язує набрання рішенням законної сили із завершенням апеляційного оскарження. Крім того, від результату апеляційного оскарження залежить і розподіл судових витрат, зокрема, стягнутого із заявника судового збору. Тому виконавчий лист виданий помилково у повному обсязі.

Враховуючи викладене, заявник стверджує про наявність передбачених ч.2 ст.432 ЦПК України підстав для визнання виконавчого листа у справі № 613/2597/25, виданого 24.09.2026, таким, що не підлягає виконанню.

Представник стягувача у поданих до суду письмових запереченнях зазначила, що відповідно до ст.38 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження зупиняється виконавцем у випадку поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття апеляційної скарги до розгляду. Отже, наслідком відкриття апеляційного провадження є зупинення виконавчого провадження, а не визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

Відмітила, що на даний час апеляційне провадження не відкрито, а рішення суду оскаржується лише в частині відсотків.

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 07.10.2026 заяву представника боржника ОСОБА_1 - адвоката Кіпенка І.С. прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні.

Заборонено приймати до виконання виконавчий лист, виданий 24.09.2026 Богодухівським районним судом Харківської області у справі № 613/2597/25 за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - до розгляду судом заяви ОСОБА_2 про визнання зазначеного виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Заявник та представник позивача (стягувача) в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник стягувача у поданій о суду письмовій заяві просила проводити розгляд заяви ОСОБА_2 без участі представника банку.

В силу ч.3 ст.432 ЦПК України неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подану заяву, суд зазначає наступне.

Рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 13 серпня 2026 року у справі № 613/2597/26 позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 248846,60 грн (двісті сорок вісім тисяч вісімсот сорок шість грн 60 коп.), у т.ч. за тілом кредиту 207720,22 грн (двісті сім тисяч сімсот двадцять грн 22 коп.) та за відсотками 41126,38 грн (сорок одну тисячу сто двадцять шість грн 38 коп.).

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2986,16 грн (дві тисячі дев`ятсот вісімдесят шість грн 16 коп.).

24.09.2026 Богодухівським районним судом Харківської області видано виконавчий лист по справі.

У зазначеному виконавчому листі вказана дата набрання судовим рішенням законної сили 21.09.2026.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Виконавчі листи викладаються в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, шляхом заповнення відповідних форм процесуальних документів, передбачених Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему. На виконавчий лист, викладений в електронній формі, накладається кваліфікований електронний підпис судді (у разі колегіального розгляду - кваліфіковані електронні підписи всіх суддів, що входять до складу колегії).

Підставою для виконання суб`єктом державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань судового рішення, що набрало законної сили, є його примірник в електронній формі, надісланий суб`єкту державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром судових рішень та Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, затвердженому Міністерством юстиції України спільно з Державною судовою адміністрацією України.

Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Протягом п`яти днів після набрання судовим рішенням законної сили виконавчий документ, зазначений у частині третій цієї статті, вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, а його копія (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого документа у Єдиному державному реєстрі виконавчих документів, надсилається стягувачу до його електронного кабінету, а в разі його відсутності - рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом (ч.4 ст.431 ЦПК України).

Відповідно до п.6 ч.1 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються, зокрема, дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Таким чином, підставою для видачі виконавчого листа є набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ч.1 ст.354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.355 ЦПК України).

Відповідно до ст.123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно з ч.ч.3, 5, 6 ст.124 ЦПК України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.

Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Як вбачається з матеріалів справи, повне судове рішення від 13.08.2026 у справі № 613/2597/25 складено 21.08.2026.

Отже, фактично останнім днем 30-денного строку на апеляційне оскарження цього рішення є 20.09.2026 (неділя), а з урахуванням положень ч.3 ст.124 ЦПК України 21.09.2026.

Апеляційна скарга була подана ОСОБА_2 21.09.2026 в системі «Електронний суд», тобто, в останній день строку на апеляційне оскарження, визначеного відповідно до ст.ст.123, 124, 354 ЦПК України.

З огляду на викладене, рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 13.08.2024 не набрало законної сили.

Згідно з частинами першою, другою статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до пункту 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» є закінчення виконавчого провадження.

Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Процесуально-правовими підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов`язку боржника з передбачених законом підстав.

Разом з цим законодавець не дав чіткого визначення «інших причин» для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у частині другій статті 432 ЦПК України. При цьому словосполучення «або з інших причин» не стосується припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад: в апеляційному чи касаційному порядку скасовано або змінено рішення суду, або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.

Отже, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є вичерпними, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.

У цьому випадку саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає насамперед у встановленні обставин та фактів, що підтверджують відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 24 червня 2020 року у справі № 520/1466/14-ц, провадження № 61-43447св18, від 09 вересня 2021 року у справі №824/67/20, провадження № 61-10482ав21, від 09 червня 2022 року у справі № 2-118/2001, провадження № 61-1762ав22, які підтримані в постанові Верховного Суду від 09 лютого 2023 року у справі № 824/85/21.

Зважаючи на встановлені фактичні обставини та наведену практику Верховного Суду у їх сукупності, суд приходить до висновку, що виконавчий лист № 613/2597/25 від 24.09.2026 підпадає під критерій документа, що був виданий помилково (з процесуально-правових підстав).

Враховуючи викладене, та беручи до уваги, що чинність даного виконавчого листа створює недопустимий ризик подвійного стягнення однієї і тієї ж заборгованості з боржника, наявні підстави для застосування механізму, передбаченого ст. 432 ЦПК України, та визнання виконавчого листа від 24.09.2026 № 613/2597/25 таким, що не підлягає виконанню.

Посилання представника стягувача на ст.38 Закону України «Про виконавче провадження» суд відхиляє, оскільки апеляційну скаргу було подано представником відповідача до моменту відкриття виконавчого провадження, і в даному випадку підлягає застосуванню саме норма ч.2 ст.432 ЦПК України, а не ст.38 Закону України «Про виконавче провадження».

Судом враховано доводи стягувача про те, що рішення суду оскаржене лише в частині відсотків.

Надаючи оцінку можливості визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, частково, а саме в частині, в якій оскаржується рішення Богодухівського районного суду Харківської області, суд зауважує, що можливість отримання стягувачем задоволення своїх вимог шляхом примусового виконання рішення в оскаржуваній частині залежить від результатів апеляційного оскарження, від якого також залежить і сума судового збору, яка може бути стягнена з боржника.

Таким чином, у разі визнання виконавчого листа від 24.09.2026 № 613/2597/25 до виконання частково - в частині, яка оскаржується боржником, пред`явлення виконавчого листа до виконання у частині, що ним не оскаржена, і залишення без задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 , матиме місце ситуація існування одночасно двох виконавчих листів, виданих за одним і тим самим судовим рішенням.

Наявність двох виконавчих документів, виданих на виконання одного і того ж вирішеного судом спору прямо суперечить наведеним вище імперативним вимогам цивільного процесуального законодавства. Така ситуація створює передумови для безпідставного подвійного стягнення заборгованості з боржника, що є неприпустимим та порушує базовий принцип правової визначеності (res judicata).

Водночас, у разі набуття рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 13.08.2026 у справі № 613/2597/25 законної сили за наслідками апеляційного оскарження, стягувач не позбавлений права на захист своїх майнових інтересів шляхом отримання нового виконавчого листа після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, з урахуванням результатів апеляційного оскарження.

З огляду на викладене, суд вважає, що заява представника ОСОБА_1 адвоката Кіпенка І.С. про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 258, 259, 260, 261, 353, 354, 432 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Кіпенка Ігоря Станіславовича про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати виконавчий лист № 613/2597/25, виданий 24.09.2026 Богодухівським районним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 248846,60 грн та судового збору в розмірі 2986,16 грн - таким, що не підлягає виконанню.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.С. Сеник