Ухвала суду № 140590996, 12.10.2026, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/2589/26

Провадження № 1-кс/352/462/26

УХВАЛА

12 жовтня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Тисменицького районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

слідчого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні

клопотання слідчого СВ відділення поліції № 1 ( м. Тисмениця) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_4 про накладення арешту на майно

в кримінальному провадженні внесеному 30 липня 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026092250000026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 364 та частиною другою статті 197-1 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

1.Рух провадження

06 жовтня 2026 слідчий СВ відділення поліції № 1 (м. Тисмениця) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_4 за погодженням із прокурором Івано-Франківської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся із клопотанням про накладення арешту на майно, розгляд якого призначено на 08 жовтня 2026 року.

08 жовтня 2026 року розгляд справи відкладено на 12 жовтня 2026 року в зв`язку із неявкою третьої особи, про накладення арешту на майно якої ставиться питання, за відсутності відомостей щодо повідомлення цієї особи належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до частини четвертої статті 172 Кримінального процесуального кодексу України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, іншого власника майна. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

12 жовтня 2026 року в судове засідання з`явились Слідчий та прокурор.

ОСОБА_5 12 жовтня 2026 року надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 172 КПК України Слідчим Суддею розглянуто клопотання за відсутності учасників, повідомлених належним чином про дату, час та місце розгляду клопотання.

2.Суть клопотання

Згідно із текстом клопотання, в провадженні слідчого СВ перебуває кримінальне провадження № 42026092250000026 за ознаками частини другої статті 364 та частини другої статті 197-1 КК України.

Згідно із даними, встановленими під час досудового розслідування, службові особи Тисменицької міської ради, зловживаючи службовим становищем, використали повноваження всупереч інтересам громади, з 2021 року створили умови для фактичного використання земель комунальної власності окремими суб`єктами господарювання без оформлення правовідносин землекористування відповідно до вимог земельного законодавства, що завдало тяжкі наслідки майновим інтересам територіальної громади. Вважає, що наразі існують підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді арешту на майно.

Так, в період з 05 по 06 жовтня 2026 року під час проведення огляду місця події, яким була земельна ділянка з кадастровим номером 2625882900:02:002:0050, що перебуває у власності Тисменицької міської ради, встановлено, що невідомі особи, діючи за попередньою змовою, без наявності відповідних документів, самовільно зайняли вказану земельну ділянку та проводять роботи зі збирання врожаю соняшнику із використанням нижче зазначених транспортних засобів, які у ході огляду місця події вилучено, а саме:

-Вантажний тягач марки «Volvo FH 400», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та напівпричіп марки «STAS S34-3F8», червоного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер рами НОМЕР_3 , із насінням соняшнику, загальна вага якого становить 44720 гривень, власником якого являється ОСОБА_5 .

Слідчий вважає, що вказаний тягач та напівпричіп можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час досудового розслідування, оскільки зберегли на собі сліди вчинення злочину, необхідні для проведення експертиз, визнаний речовим доказом.

Слідчий просить накласти арешт на тягач та напівпричіп з метою забезпечення кримінального провадження для:

- запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення,

перетворення, відчуження;

- збереження речових коштів;

- відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

В судовому засіданні Слідчий повідомив, що огляд земельної ділянки проводився в межах досудового розслідування за ознаками частини другої статті 364 КК України. Досудове розслідування за частиною другою статті 197-1 КК України розпочато після проведення огляду земельної ділянки.

Прокурор в судовому засіданні зазначив, що фабула, за якою здійснюється розслідуванню, відповідає фабулі, вказаній в клопотанні, а також у витязі з ЄРДР. Одночасно Прокурор зазначив, що в клопотанні та витязі відсутня така ознака кримінального правопорушення, передбаченого частиною статтею 364 КК України, як « з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи». Стосовно кваліфікуючої ознаки «якщо воно спричинило тяжкі наслідки» Прокурор зазначає, що розмір шкоди може дорівнювати вартості несплаченої орендної плати, однак доказів визначення такої вартості не було як на момент початку досудового розслідування, так і немає на час розгляду клопотання про арешт майна. Прокурор вважає, що зазначена фабула є виключно попередньою, яка може змінюватись під час досудового розслідування, в тому числі конкретизуватись розмір встановленої шкоди.

Крім того, Прокурор із посиланням на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 02 вересня 2025 року у справі № 385/1219/23, зазначає, що земельна ділянка, під час огляду якої вилучено майно, є загальнодоступною, має вільний доступ, а тому на проведення огляду цієї земельної ділянки не поширюються вимоги статей 233,234,237 КПК України.

Слідчий підтримав позицію Прокурора та просив задовольнити клопотання

3.Докази, досліджені Слідчим Суддею

Слідчим надано наступні докази:

3.1.витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, згідно із яким:

-29 липня 2026 року розпочато досудове розслідування за ознаками частини другої статті 364 КК України. Короткий виклад обставин, що можуть свідчити про кримінальне правопорушення: службові особи Тисменицької міської ради, зловживаючи службовим становищем, використали повноваження всупереч інтересам громади, з 2021 року створили умови для фактичного використання земель комунальної власності окремими суб`єктами господарювання без оформлення правовідносин землекористування відповідно до вимог земельного законодавства, що завдало тяжкі наслідки майновим інтересам територіальної громади;

-06 жовтня 2026 року розпочато досудове розслідування за ознаками частини другої статті 197-1 КК України. Короткий виклад обставин, що можуть свідчити про кримінальне правопорушення: під час проведення слідчих дій у кримінальному провадженні № 42026092250000026 від 30 липня 2026 року, а саме огляду місця події на території земельної ділянки із кадастровим номером 2625882900:02:002:0050 було встановлено, що невідомі особи, діючи за попередньою змовою, без наявності відповідних документів самовільно зайняли вказану земельну ділянку та проводять засівання агрокультур за збір врожаю;

3.2 постанова про призначення групи прокурорів;

3.3 постанова про створення групи слідчих у кримінальному провадженні;

3.4 постанова про об`єднання матеріалів досудових розслідувань;

3.5 запит начальника управління стратегічних розслідувань в Івано-Франківські області до Тисменицької міської ради про надання інформації;

3.6 Відповідь Тисменицької міської ради на запит, згідно із яким договір оренди на земельну ділянку із кадастровим номером 2625882900:02:002:0050 не укладався;

3.7 Протокол огляду місця події від 05 жовтня 2026 року. Огляд проведено слідчим ОСОБА_6 в присутності понятих за участі прокурора, оперуповноваженого, ОСОБА_7 предметом огляду є земельна ділянка із кадастровим номером 2625882900:02:002:0050, що перебуває у власності Тисменицької міської ради. Під час огляду земельної ділянки на ній, серед іншого, виявлені та вилучені транспортні засоби, в тому числі Вантажний тягач марки «Volvo FH 460», реєстраційний номер НОМЕР_4 , власником якого є ТОВ «Грін Стрім», із насінням соняшника;

3.8 Талон зважування транспортного засобу із реєстраційним номером НОМЕР_5 . Фактична вага становить 44720 кг.

3.9. Заява ОСОБА_7 про передачу йому на відповідальне зберігання автомобіля реєстраційний номер НОМЕР_4 та причіп, номерний знак НОМЕР_6 .

3.10. Постанова про визнання вантажного тягача та наіпвпричіпа речовими доказами.

3.11 Свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, реєстраційний номер НОМЕР_6 , та НОМЕР_7 , власником якого є ОСОБА_5 .

3.12 Інформація, згідно із якою ОСОБА_5 є власником транспортних засобів із реєстраційними номерами ВС4215ХF, та НОМЕР_7 .

3.13 договір безоплатного користування (позички) автомобіля та причепу, укладений 01 червня 2023 року між ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_8 .

3.14. Акт приймання-передачі автомобіля та причепу із реєстраційними номерами ВС4215ХF, та НОМЕР_7 .

3.15. договір оренди автомобіля та причепу, укладений 01 липня 2025 року між ФОП ОСОБА_8 та ТОВ «Дружба Агро-ІФ».

3.16. Додаток №1 до договору оренди автомобіля та причепу, укладений 01 липня 2025 року про встановлення розміру орендної плати.

3.17. рішенням Тисменицької міської ради від 04 вересня 2026 року затверджено технічну документацію щодо поділу земельної ділянки із кадастровим номером 2625882900:02:002:0050.

3.18. Інформація з Державного реєстру речових прав, сформована 05 жовтня 2026 року, згідно із якою власником земельної ділянки із кадастровим номером 2625882900:02:002:0001 є Тисменицька міська рада на підставі рішення Тисменицької міської ради № 01/01-205 від 04 вересня 2026 року.

3.19. Інформація з Державного реєстру речових прав, сформована 05 жовтня 2026 року, згідно із якою власником земельної ділянки із кадастровим номером 2625882900:02:002:0002 є Тисменицька міська рада на підставі рішення Тисменицької міської ради № 01/01-205 від 04 вересня 2026 року.

3.20. Відомості про масову оцінку земельної ділянки, значення масової оцінки земельної ділянки із кадастровим номером 2625882900:02:002:0001 є 1285500.00.

3.21. Відомості про масову оцінку земельної ділянки, значення масової оцінки земельної ділянки із кадастровим номером 2625882900:02:002:0002 є 1203202.29.

3.22. Інформація з Державного реєстру речових прав, сформована 06 жовтня 2026 року, згідно із якою земельна ділянка із кадастровим номером 2625882900:02:002:0050 змінена 09 вересня 2026 року шляхом поділу на підставі рішення Тисменицької міської ради № 01/01-205 від 04 вересня 2026 року. Власником земельної ділянки є Тисменицька міська рада.

3.23. Протокол допиту свідка ОСОБА_7 , який пояснив, що працює на посаді агронома в ТОВ «Дружба Агро-ІФ». Цим підприємством вирощувались культури соняшнику на земельній ділянці, розташованій між селами Одаї та Марківці. 05 жовтня 2026 року здійснювалось збирання урожаю з цієї земельної ділянки. Свідкові невідомо в чиїй власності перебуває зазначена земельна ділянка.

3.24. Свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки.

3.25. Рішення Тисменицької міської ради від 14 грудня 2021 року «Про розірвання договору оренди земельної ділянки», яким розірвано договір земельної ділянки із кадастровим номером 2625882900:02:002:0050.

3.26. Рапорт оперуповноваженого про взяття ним участі у проведенні 05 жовтня 2026 року огляду земельної ділянки із кадастровим номером 2625882900:02:002:0050 та вилучення вказаних автомобілів.

4. Висновки Слідчого Судді

Відповідно до статті пункту 7 частини другої статті 131 Кримінального процесуального кодексу України арешт майна відноситься до заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до частини третьої статті 132 Кримінального процесуального кодексу України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, не доведе, що:

- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;

- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Таким чином, в першу чергу Слідчий Суддя має встановити, чи доведено Слідчим необхідність застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

4.1 щодо доказів існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення

Відповідно до статті пункту 7 частини другої статті 131 Кримінального процесуального кодексу України арешт майна відноситься до заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до частини третьої статті 132 Кримінального процесуального кодексу України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, не доведе, що:

- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;

- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Таким чином, в першу чергу Слідчий Суддя має встановити, чи доведено Слідчим необхідність застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

4.1 щодо доказів існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення

Як зазначили в судовому засіданні Прокурор та Слідчий, огляд земельної ділянки, під час якої було тимчасово вилучено майно, щодо арешту якого подано клопотання, проводився в межах кримінального провадження за ознаками частини другої статті 364 КК України, в зв`язку із чим в межах розгляду цього клопотання сторона обвинувачення має довести існування обгрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого саме частиною другою статті 364 КК України.

Слідчий Суддя погоджується із доводами Прокурора, що кваліфікація кримінального правопорушення, за яким здійснюється досудове розслідування, може бути попередньою та в подальшому змінюватись.

Однак можливість внесення змін в подальшому не спростовує вимог статті 214 КПК України, відповідно до якого досудове розслідування здійснюється за фактом не будь-якого діяння, а саме кримінального правопорушення.

Відповідно до статті 11 Кримінального кодексу України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення.

Таким чином, обгрунтована підозра щодо існування кримінального правопорушення може існувати виключно у випадку вчинення діяння, передбаченого цим Кодексом.

Не може визнаватись кримінальним правопорушенням діяння, якщо воно не передбачено Кримінальним кодексом України, в тому числі за відсутності будь-якої складової диспозиції відповідної статті.

Відповідно, сторона обвинувачення має довести існування ознак конкретного кримінального правопорушення на момент розгляду слідчим суддею відповідного клопотання

При цьому Слідчий Суддя під час вирішення розгляду клопотання про арешт майна не вирішує питання щодо правильності або неправильності кваліфікації, а виключно перевіряє наявність чи відсутність обгрунтованої підозри щодо існування кримінального правопорушення, в тому числі щодо наявності або відсутності ознак конкретного кримінального правопорушення, за яким здійснюється досудове розслідування.

Згідно із диспозицією частини другої статті 364 КК України зловживанням владою або службовим становищем, є:

- умисне,

- з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи

- використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби,

- якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб,

- та спричинило тяжкі наслідки.

Таким чином, під час вирішення клопотання про арешт майна в цьому кримінальному провадженні Слідчий, серед іншого, має довести існування обгрунтованої підозри щодо існування кожної вищевказаної кваліфікуючої ознаки.

4.1а щодо кваліфікуючої ознаки «вчинення з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи»

В клопотанні та витязі з ЄРДР, в якому вказаний короткий виклад обставин, що можуть свідчити про кримінальне правопорушення, за яким здійснюється досудове розслідування, взагалі не зазначається про наявність такої кваліфікуючої ознаки, як «вчинення з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи».

Жоден із наданих Слідчим доказів також не містить будь-яких відомостей щодо вчинення діяння з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для себе чи іншої фізичної або юридичної особи.

В судовому засіданні Прокурор та Слідчий також не повідомили будь-яких даних щодо вчинення правопорушення «з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи» та не надали доказів існування такої кваліфікуючої ознаки..

Таким чином, Слідчий Суддя вважає, що стороною обвинувачення не доведено наявність такої кваліфікуючої ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 364 КК України, як «вчинення з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи».

4.2 щодо кваліфікуючої ознаки «завдання істотної шкоди та спричинення тяжких наслідків»

Згідно із частиною третьою примітки до статті 364 КК України істотною шкодою у статтях 364, 364-1, 365, 365-2, 367 вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Згідно із частиною четвертою примітки до статті 364 КК України тяжкими наслідками у статтях 364-367 вважаються такі наслідки, які у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Таким чином, застосування арешту майна не допускається, якщо слідчий, серед іншого, не доведе наявності такої кваліфікуючої ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 364 КК України, як «завдання істотної шкоди» ( а для частини другої цієї статті - «спричинення тяжких наслідків», тобто в розмірі:

-100х1664 гривень (розмір неоподатковуваного мінімум доходів громадян станом на 2026 рік) = 166400 гривень для кваліфікації за частиною першою статті 364 КК України;.

-250х1664 гривень (розмір неоподатковуваного мінімум доходів громадян станом на 2026 рік) = 416000 гривень для кваліфікації за частиною другою статті 364 КК України;.

Прокурор в судовому засіданні повідомив, що розмір спричиненої шкоди становить розмір неотриманої орендної плати внаслідок використання земельної ділянки без договору оренди.

Однак будь-яких доказів, які б свідчили про наявність такої шкоди, її розмір, а також перевищення цією шкодою розмірів, передбачених частинами третьою чи четвертою примітки до статті 364 КК України, Прокурором та Слідчим до клопотання не долучено, а також під час розгляду клопотання не надано та під час судового засідання не зазначено який саме розмір шкоди спричинено діянням, за яким здійснюється досудове розслідування, навіть за попередньою кваліфікацією.

Також Слідчим не надано будь-яких інших доказів щодо визначення розміру шкоди в цьому кримінальному провадженні, в тому числі заяв, інформації, рішень Тисменицької міської ради (якій згідно із фабулою спричинено тяжкі наслідки), висновків експертів, держаудитслужби, інших фінансових органів тощо.

Таким чином, Слідчий Суддя вважає, що стороною обвинувачення не доведено наявність такої кваліфікуючої ознаки кримінального правопорушення, статтею 364 КК України, як «завдання істотної шкоди та спричинення тяжких наслідків»

Відповідно, Слідчий Суддя приходить до висновку, що слідчим не доведено існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні клопотання про арешт майна.

4.3 щодо вирішення питання про допустимість доказів

Відповідно до статті 84 Кримінального процесуального кодексу України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кримінального процесуального кодексу України Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Таким чином, під час оцінки наданих йому доказів Слідчий Суддя також має оцінити кожен доказ з точки зору допустимості, а також з точки зору отримання фактичних обставин у передбаченому цим Кодексом порядку.

Відповідно до статті 86 Кримінального процесуального кодексу України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Слідчим, серед іншого, на обгрунтування наявності підстав для накладення арешту на майно надано протокол огляду земельної ділянки із кадастровим номером 2625882900:02:002:0050, під час якого було вилучене майно.

Під час оцінки цього доказу з точки зору допустимості, Слідчий Суддя звертає увагу на наступне.

09 вересня 2026 року земельна ділянка із кадастровим номером 2625882900:02:002:0050 (зазначена в протоколі огляду) поділена на земельні ділянки із кадастровими номерами 2625882900:02:002:0001 та 2625882900:02:002:0002, що підтверджується інформацією ( пункти 3.17-3.18 цієї Ухвали)

Власником як земельної ділянки із кадастровим номером 2625882900:02:002:0050, так і земельних ділянок із кадастровими номерами 2625882900:02:002:0001 та 2625882900:02:002:0002 була та є Тисменицька міська рада, що підтверджується інформацією ( пункт 3.22 цієї Ухвали)

Відповідно до частини другої статті 237 Кримінального процесуального кодексу України огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.

Відповідно до частини другої статті 234 Кримінального процесуального кодексу України обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Відповідно до частини першої статті 233 Кримінального процесуального кодексу України ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.

Відповідно до частини другої статті 233 Кримінального процесуального кодексу України під іншим володінням особи розуміються, серед іншого земельна ділянка, які знаходяться у володінні особи.

Відповідно, огляд вказаної земельної ділянки в межах досудового розслідування щодо кримінального провадження, передбаченого статтею 364 КК України, міг здійснюватись виключно на підставі ухвали слідчого судді, а проникнення на земельну ділянку, що оглядалась, могло здійснитись не інакше як за добровільною згодою особи, яка нею володіє; на підставі ухвали слідчого судді або у випадках, установлених частиною третьою статті 233 КПК України.

Слідчий Суддя не погоджується із доводами Прокурора щодо відсутності підстав для поширення вимог статей 233,234,237 КПК України з огляду на наступне.

В постанові Верховного Суду від 02 вересня 2025 року у справі № 385/1219/23 Верховний Суд не здійснює власних висновків щодо обставин справи в цій частині.

Окрім того, Слідчий суддя вважає, що відносини у справі № 352/2589/26 не є релевантними до обставин у справі № 385/1219/23.

Так, предметом огляду у справі № 352/2589/26 є земельна ділянка, що перебуває в лісі та стосовно якої відсутні відомості щодо її формування як об`єкту нерухомості, а також конкретної фізичної або юридичної особи, у якої б ця земельна ділянка перебувала у власності.

В той же час у справі № 352/2589/26 предметом огляду є земельна ділянка із конкретно визначеними кадастровим номером, межами та власником земельної ділянки, яким є Тисменицька міська рада, тобто конкретно визначена юридична особа.

Відповідно до статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Відповідно до статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно, та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають, змінюються та припиняються з моменту такої реєстрації.

Таким чином, враховуючи, що земельна ділянка, на якій проводився огляд в цьому кримінальному провадженні, є об`єктом нерухомості, речові права на який зареєстровані у встановленому порядку, Слідчий Суддя вважає, що на правовідносини стосовно неї поширюються передбачені статтями 233, 234, 237 Кримінального процесуального кодексу України гарантії власника земельної ділянки та вимоги щодо проведення огляду такої земельної ділянки, на відміну від правовідносин у справі № 385/1219/23, в якій, згідно із текстом судових рішень, земельна ділянка дійсно є загальнодоступною, оскільки не є сформованою як об`єкт нерухомості в тлумаченні цивільного законодавства.

Слідчий Суддя звертає увагу, що відповідно до частини третьої статті 214 Кримінального процесуального кодексу України у невідкладних випадках до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути проведений огляд місця події (відомості вносяться невідкладно після завершення огляду або отримання довідки, висновку спеціаліста).

В даному випадку відомості до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення за ознаками статті 197-1 КК України внесено невідкладно після завершення огляду, що допускає можливість проведення такого огляду в межах досудового розслідування в межах кримінального провадження, передбаченого статтею 197-1 КК України за наявності невідкладного випадку.

Однак в судовому засіданні Прокурор та Слідчий зазначили, що огляд проводився виключно в межах кримінального провадження щодо кримінального правопорушення за ознаками статті 364 КК України, а також не повідомили про наявність будь-яких невідкладних випадків для проведення такого огляду в межах кримінального провадження, передбаченого статтею 197-1 КК України.

Крім того, про факт проведення огляду саме в межах кримінального провадження, передбаченого частиною другою статті 364 КК України, вказує і фабула кримінального провадження, за яким здійснюється досудове розслідування щодо кримінального правопорушення, передбаченого частиною другої статті 197-1 КК України, а саме: встановлення «під час проведення слідчих дій у кримінальному провадженні № 42026092250000026 від 30 липня 2026 року, а саме огляду місця події на території земельної ділянки із кадастровим номером 2625882900:02:002:0050» самовільного зайняття земельної ділянки», що підтверджується витягом ( пункт 3.1 цієї Ухвали).

До клопотання Слідчим не долучені:

- ухвала слідчого судді про надання дозволу на проведення огляду земельної ділянки;

- докази добровільної згоди Тисменицької міської ради на проникнення на земельну ділянку;

- докази існування випадків, установлених частиною третьою статті 233 КПК України;

- докази звернення Слідчого до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку в порядку, передбаченого частиною третьою статті 233 КПК України;

- докази існування невідкладних випадків для проведення огляду земельної ділянки в межах кримінального провадження, передбаченого статтею 197-1 КК України на підставі частини третьої статті 214 КПК України.

Також, згідно із текстом протоколу огляду, представник власника земельної ділянки - Тисменицької міської ради - участі в цьому огляді не брав.

В зв`язку із викладеним, Слідчий Суддя вважає, що Слідчим не надано доказів отримання фактичних обставин, зазначених в протоколі огляді, а також самого протоколу, саме у передбаченому Кримінально процесуальним Кодексом порядку, в зв`язку із чим в межах розгляду клопотання про арешт майна Слідчий Суддя вважає що цей доказ не може бути визнаний допустимим у відповідності до частини першої статті 86 Кримінального процесуального кодексу України.

Одночасно Слідчий Суддя звертає увагу, що відповідний висновок здійснено виключно в межах розгляду конкретного клопотання про арешт майна за результатами дослідження доказів, долучених слідчим до цього клопотання, а тому вказаний висновок не є преюдиціальним для вирішення питання щодо допустимості цього протоколу під час прийняття інших процесуальних рішень, в тому числі в межах цього кримінального провадження.

Таким чином, Слідчий Суддя вважає, що Слідчим не доведено існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримі

нального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 364 КК України, в межах якого проведено огляд місця події та вилучено майно, а сам протокол огляду місця події в межах розгляду цього клопотання не може бути визнаний допустимим у відповідності до частини першої статті 86 Кримінального процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 131-132,159-166, 309 Кримінального процесуального кодексу України Слідчий Суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання слідчого СВ відділення поліції № 1 ( м. Тисмениця) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_4 про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні внесеному 30 липня 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026092250000026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 364 та частиною другою статті 197-1 КК України.

Відповідно до частини третьої статті 173 Кримінального процесуального кодексу України відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію ухвали негайно після її постановлення вручити слідчому і прокурору та направити ОСОБА_5 і ТОВ «Дружба Агро-ІФ».

Повний текст ухвали складено та оголошено в приміщенні Тисменицького районного суду Івано-Франківської області 14 жовтня 2026 року о 09 годині 15 хвилин.

Слідчий суддя ОСОБА_9