Рішення № 140590304, 13.10.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

13 жовтня 2026 року № 520/13279/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар М.Д. розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАБРИКА ЧИСТОТИ І КРАСИ" (вул. Сумський шлях, буд. 53 Є,с. Подвірки,Харківський р-н, Харківська обл.,62371, код ЄДРПОУ38734531) до Харківської митниці (вул. Михайлівська, буд. 16Б,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61003, код ЄДРПОУ44017626) про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів № UА807000/2026/000112/2 від 14.04.2026.

-визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів № UА807200/2026/000161 від 14.04.2026/

-стягнути з Харківської митниці (код ЄДРПОУ:44017626) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фабрика чистоти і краси (ЄДРПОУ: 38734531) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні) 40 коп.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження у справі.

В обгрунтування позовних вимог зазначено, що спір виник у зв`язку з тим, що під час митного оформлення товару за митною декларацією № 26UA807200004995U7 від 08.04.2026 позивачем було заявлено митну вартість товару за основним методом за ціною договору (контракту) відповідно до вимог статей 57, 58 Митного кодексу України та подано повний пакет документів, передбачений статтею 53 Митного кодексу України, які підтверджують фактично сплачену ціну товару та всі складові митної вартості.

Разом з тим, відповідачем заявлену митну вартість безпідставно не визнано, а митну вартість товару скориговано із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 Митного кодексу України, виходячи виключно з інформації внутрішніх баз даних митних органів щодо інших поставок товару.

Підставами для прийняття спірного рішення митний орган визначив нібито недостатність поданих документів, відсутність окремих додаткових документів, зауваження щодо транспортних документів, а також відсутність QR-кодів на окремих документах, що, на думку Відповідача, не дозволяло перевірити їх автентичність.

Позивач вважає зазначені висновки відповідача необґрунтованими та такими, що суперечать положенням Митного кодексу України, оскільки всі подані документи узгоджуються між собою, підтверджують фактичну ціну товару, не містять розбіжностей щодо числових значень складових митної вартості та є достатніми для застосування основного методу визначення митної вартості товару.

Крім того, відповідачем не було встановлено жодних обставин, які б свідчили про недостовірність документів, наявність ознак підробки, прихованих платежів чи інших підстав, передбачених законом для відмови у застосуванні основного методу визначення митної вартості.

У зв`язку із зазначеним позивач звертається до суду за захистом своїх прав та законних інтересів з вимогами про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови, прийнятих Харківською митницею.

Дослідивши надані матеріали справи, суд встановив наступне.

Між MOGUL KUMAЄ SANAYЭ VE TЭCARET LЭMЭTED ЮЭRKETЭ (Товариство з обмеженою відповідальністю «MOGUL KUMAЄ Санайі ве Тіджарет Лімітед Шіркеті» - Продавець) та ТОВ ФАБРИКА ЧИСТОТИ І КРАСИ (Покупець) укладено контракт номер 25.02.2026 від 25.02.2026 р. (далі -контракт).

Відповідно до пункту 1.1 контракту Продавець зобов`язується продати, а Покупець купити неткане полотно для виробництва вологих серветок. Згідно з пунктом 1.2 контракту асортимент, кількість та ціна товару визначаються у проформа інвойсах, які надаються Продавцем на кожну поставку .

Відповідно до пункту 2.1 контракту ціна товару визначається у доларах США та зазначається в інвойсах на кожну поставку, а згідно з пунктом 2.2 Загальна сума цього Контракту залежить від кількості товарів, доставлених за цим Контрактом, і розраховується як сума вартості Товарів, зазначених у рахунках-фактурах (інвойсах) для кожної поставки.

Пунктом 3.1 контракту встановлено, що поставка товару здійснюється на умовах FCA Єehitkamil Gaziantep відповідно до INCOTERMS 2010.

Відповідно до пункту 3.2 Продавець передає ТОВ «Фабрика чистоти і краси» наступні документи для кожної відправки Товару: Інвойс оригінал, Пакувальний лист оригінал,Сертифікат походження оригінал, Сертифікат безпеки MSDS копія, Експортна декларація копія. На вимогу Покупця Продавець надає інші документи, необхідні для імпортного митного оформлення та інших процедур, пов`язаних з імпортом у країні призначення.

Згідно з пунктом 4.1 контракту оплата за товар здійснюється у порядку, визначеному інвойсами, а відповідно до пункту 4.2 валютою платежу є долар США. Пунктом 4.2 також передбачено, що оплата здійснюється шляхом банківського переказу на рахунок Продавця відповідно до його банківських реквізитів, визначених у контракті .

Таким чином, умовами контракту прямо передбачено механізм погодження вартості товару через проформа інвойси, обов`язок здійснення оплати у доларах США шляхом банківського переказу, а також поставку товару на умовах FCA відповідно до INCOTERMS 2010.

На виконання умов контракту номер 25.02.2026 від 25.02.2026 Продавцем MOGUL KUMAЮ SANAYЭ VE TЭCARET LЭMЭTED ЮЭRKETЭ було виставлено проформа інвойс (Proforma Invoice) від 02.03.2026 номер 0020007589 .

Зазначеним проформа інвойсом визначено, що Покупець ТОВ ФАБРИКА ЧИСТОТИ І КРАСИ придбаває неткане полотно (Spunlace Fabric) наступної номенклатури:

неткане полотно 38 Gsm Spl Flat %80 PES %20 VisNeutral White, розміром 106,60 CM X 4000 M, у кількості 24 рулони, за ціною 0.071820 доларів США за мІ, загальною вартістю 7349,77 доларів США;

неткане полотно 65 Gsm Spl Flat %60 PES %40 VisNeutral White, розміром 106,60 CM X 2500 M, у кількості 21 рулон, за ціною 0.136500 доларів США за мІ, загальною вартістю 7639,22 доларів США;

неткане полотно 35 GsmSpl Flat %90 PES %10 VisNeutral White, розміром 11 CM X 4250 M, у кількості 81 рулон, за ціною 0.063000 доларів США за мІ, загальною вартістю 2385,65 доларів США.

Загальна вартість товару за проформа інвойсом становить 17374,64 доларів США .

У проформа інвойсі також визначено базис поставки FCA Gaziantep (Mogul Factory), а умови транспортування Freight Collect.

Порядок та строк оплати визначено як CASH IN ADVANCE, що означає обов`язок Покупця здійснити стовідсоткову попередню оплату вартості товару до його відвантаження.

На виконання умов проформа інвойсу номер 0020007589 від 02.03.2026 та контракту номер 25.02.2026 від 25.02.2026 позивачем було здійснено оплату товару шляхом банківського переказу.

Так, 04.03.2026 ТОВ ФАБРИКА ЧИСТОТИ І КРАСИ здійснило міжнародний банківський платіж у сумі 17374,64 доларів США на користь MOGUL KUMAЮ SANAYЭ VE TЭCARET LЭMЭTED ЮЭRKETЭ, що підтверджується SWIFT-повідомленням (pacs.008 FIToFICustomerCreditTransfer).

У SWIFT-повідомленні зазначено:

платник LLC FABRIKA CHISTOTY I KRASY (Україна);

отримувач MOGUL KUMAЮ SANAYЭ VE TЭCARET LЭMЭTED ЮЭRKETЭ (Туреччина);

банк платника PROCREDIT BANK (Україна);

банк отримувача TЬRKЭYE VAKIFLAR BANKASI T.A.O. (Туреччина);

дата зарахування 04.03.2026;

сума платежу 17374,64 доларів США .

При цьому у призначенні платежу прямо зазначено: передоплата за неткане полотно відповідно до контракту номер 25.02.2026 від 25.02.2026 та проформа інвойсу номер 0020007589 від 02.03.2026, що свідчить про цільове призначення платежу саме за спірний товар .

Згідно зі SWIFT-повідомленням від 04.03.2026 Покупцем було здійснено оплату на користь MOGUL KUMAЮ SANAYЭ VE TЭCARET LЭMЭTED ЮЭRKETЭ у розмірі 17374,64 доларів США як передоплату за неткане полотно відповідно до контракту номер 25.02.2026 від 25.02.2026 та проформа інвойсу номер 0020007589 від 02.03.2026 .

Водночас відповідно до бухгалтерської довідки (оборотно-сальдова відомість станом на 20.04.2026) за зазначеним контрактом обліковується: перераховано 740497,61 грн (еквівалент 17040,64 доларів США); залишок заборгованості 14513,90 грн (еквівалент 334,00 доларів США).

Згідно з експортною митною декларацією Турецької Республіки № 26270100EX00023182 від 31.03.2026, загальна вартість товару становить 17 040,64 доларів США .

Ця сума відображена у відповідній графі декларації як митна (інвойсна) вартість товару, що була заявлена при експорті.

Таким чином, попередня оплата товару була здійснена позивачем виходячи із вартості та обсягу товару, визначених проформа-інвойсом № 0020007589 від 02.03.2026, однак фактичне відвантаження товару було здійснено у меншому обсязі, у зв`язку з чим фактурна вартість фактично поставленого товару склала 17 040,64 доларів США, а різниця у сумі 334,00 доларів США залишилась як переплата (авансовий залишок) на користь продавця.

Таким чином, заборгованість позивача за поставлений товар (неткане полотно) відсутня, а навпаки має місце переплата у розмірі 334,00 доларів США, що також відображено у бухгалтерському обліку як залишок (переплата).

Таким чином, позивачем належним чином виконано обов`язок щодо здійснення стовідсоткової попередньої оплати товару, встановлений умовами проформа інвойсу.

Відповідно до умов контракту номер 25.02.2026 від 25.02.2026 Продавець зобов`язаний разом із поставкою товару надати Покупцю належний комплект товаросупровідних документів.

Так, згідно з пунктом 3.2 контракту Продавець зобов`язаний передати Покупцю документи на кожну поставку, зокрема: комерційний інвойс, пакувальний лист, сертифікат походження товару, сертифікат якості (або інший документ, що підтверджує характеристики товару), а також експортну декларацію країни відправлення .

На підтвердження характеристик та якості поставленого товару виробником MOGUL Nonwovens (Турецька Республіка) оформлено сертифікати аналізу (Certificate of Analysis, CoA), без номерів, підготовлені 25.03.2026 та 27.03.2026.

Сертифікат аналізу (Certificate of Analysis, CoA) від 25.03.2026

Сертифікат аналізу (Certificate of Analysis, CoA), виданий виробником MOGUL Nonwovens (Турецька Республіка), без номера, підготовлений 25.03.2026, підтверджує характеристики товару нетканого полотна типу SPUNLACE FABRIC.

Відповідно до сертифіката, матеріал виготовлений із сировини у складі 10% віскоза та 90% поліестер, має білий колір та призначений для подальшого використання у виробництві продукції (зокрема серветок).

Документ містить технічні показники продукції, зокрема щільність (35 gsm), товщину, міцність на розрив (у сухому та вологому стані), показники подовження, водопоглинання, а також мікробіологічні показники, які підтверджують відсутність патогенних бактерій. Фактичні значення показників відповідають нормативним межам, визначеним стандартами NWSP. Сертифікат підписаний відповідальною особою служби контролю якості виробника.

Сертифікат аналізу (Certificate of Analysis, CoA) від 27.03.2026 (20% віскоза / 80% поліестер)

Сертифікат аналізу (Certificate of Analysis, CoA), виданий виробником MOGUL Nonwovens, без номера, підготовлений 27.03.2026, підтверджує характеристики нетканого полотна SPUNLACE FABRIC із сировини 20% віскоза та 80% поліестер . Відповідно до документа, матеріал має щільність 38 gsm, ширину 1066 мм та виготовлений на виробничій лінії SPUNLACE LINE Сертифікат містить результати випробувань за стандартами NWSP, включаючи показники міцності, подовження, водопоглинання та мікробіологічної безпеки. Всі фактичні значення відповідають встановленим параметрам виробника. Дата підготовки сертифіката 27.03.2026, документ підписаний відповідальною особою виробника.

Сертифікат аналізу (Certificate of Analysis, CoA) від 27.03.2026 (40% віскоза та 60% поліестер)

Сертифікат аналізу (Certificate of Analysis, CoA), виданий виробником MOGUL Nonwovens, без номера, підготовлений 27.03.2026, підтверджує характеристики нетканого полотна SPUNLACE FABRIC із сировини 40% віскоза та 60% поліестер .Згідно з сертифікатом, матеріал має щільність 65 gsm, ширину 1066 мм та виготовлений на виробничих лініях SPUNLACE LINE 1&2.Документ містить повний перелік фізико-механічних та мікробіологічних показників, визначених за стандартами NWSP, які підтверджують відповідність продукції встановленим вимогам якості. Фактичні показники знаходяться в межах допустимих значень, що свідчить про належну якість товару.

Сертифікат походження товару (Certificate of Origin, Menєe Єahadetnamesi) № E 1767898

Сертифікат походження товару (Certificate of Origin, Menєe Єahadetnamesi) № E 1767898 виданий уповноваженим органом Турецької Республіки Торгово-промисловою палатою м. Газіантеп. Відповідно до сертифіката, експортером товару є MOGUL KUMAЮ SANAYЭ VE TЭCARET LЭMЭTED ЮЭRKETЭ, а одержувачем ТОВ «Фабрика чистоти і краси».Країною походження товару визначено Турецьку Республіку. У документі зазначено найменування товару неткане полотно (nonwoven fabric), кількість 54 палети (126 рулонів), загальною вагою 9300 кг, а також спосіб транспортування автомобільним транспортом. Сертифікат засвідчений підписом та печаткою уповноваженого органу та містить дату видачі 31.03.2026 року.

Також, надано Пакувальний лист (Packing List) від 30.03.2026, виданий виробником та експортером MOGUL KUMAЮ SANAYЭ VE TЭCARET LЭMЭTED ЮЭRKETЭ (MOGUL Nonwovens & Composites, Турецька Республіка), підтверджує номенклатуру, кількість, пакування та вагові характеристики відвантаженого товару .

Відповідно до пакувального листа, одержувачем товару є ТОВ «Фабрика чистоти і краси» (Україна), а товар ідентифікується як неткане полотно (spunlace fabric) різних характеристик (щільність, склад, ширина та довжина рулонів), що відповідає умовам поставки за контрактом.

Документ містить деталізований перелік позицій товару із зазначенням артикулів, опису продукції, кількості рулонів, площі (у мІ), а також вагових показників по кожній позиції.

Загалом, згідно з пакувальним листом, товар відвантажено у кількості 54 пакувальних місця (палети), що становлять 126 рулонів, із загальною вагою 9300 кг, що узгоджується з іншими товаросупровідними документами, зокрема сертифікатом походження .

Крім того, як встановлено судом, пакувальний лист містить інформацію щодо загальної площі товару (в мІ), а також дозволяє ідентифікувати кожну партію товару за характеристиками, що є необхідним для здійснення митного оформлення та перевірки відповідності фактично поставленого товару умовам контракту.

Таким чином, пакувальний лист є первинним товаросупровідним документом, який підтверджує кількісні та асортиментні характеристики товару, його пакування та підготовку до транспортування від виробника до Покупця.

Суд вказує, що зазначені документи є невід`ємною частиною поставки товару та підтверджують його найменування, кількість, вартість, походження, а також відповідність встановленим вимогам.

Позивачу надана Експортна митна декларація Турецької Республіки № 26270100EX00023182 від 31.03.2026, а також додатковий аркуш до неї, оформлені та видані митним органом Турецької Республіки митницею м. Газіантеп (Gaziantep Gьmrьk Mьdьrlьрь) в межах здійснення митного контролю та митного оформлення товарів при їх вивезенні за межі митної території Турецької Республіки у митному режимі експорту (EX) .

Зазначені документи оформлюються уповноваженим митним органом на підставі поданої експортером MOGUL KUMAЮ SANAYЭ VE TЭCARET LЭMЭTED ЮЭRKETЭ митної декларації та товаросупровідних документів, відповідно до вимог митного законодавства Турецької Республіки.

Додатковий аркуш до декларації є складовою частиною митної декларації та формується в межах того ж митного оформлення у випадку, коли обсяг відомостей про товар (зокрема номенклатура, кількість, вартість, характеристики) потребує деталізації понад основний бланк декларації .

Таким чином, суд приходить до висновку, що експортна митна декларація та додаток до неї є офіційними документами, сформованими митним органом Турецької Республіки в межах процедури митного оформлення експорту товару, та підтверджують законність вивезення товару, його характеристики, обсяг і вартість .

Щодо транспортування вищевказаного товару.

Відповідно до пункту 3.1 Контракту № 25.02.2026 від 25.02.2026, укладеного між MOGUL KUMAЮ SANAYЭ VE TЭCARET LЭMЭTED ЮЭRKETЭ як Продавцем та ТОВ «Фабрика чистоти і краси» як Покупцем, умови поставки спірного товару визначені як: FCA Єehitkamil/Gaziantep, згідно INCOTERMS 2010 .

Зазначена умова поставки означає, що Продавець виконує свій обов`язок з поставки в момент передачі товару перевізнику у визначеному місці Єehitkamil/Gaziantep (Турецька Республіка), після чого всі витрати та ризики, пов`язані з транспортуванням товару, покладаються на Покупця ТОВ «Фабрика чистоти і краси».

З метою організації перевезення товару ТОВ «Фабрика чистоти і краси» (Замовник) уклало з ФОП ОСОБА_1 (Експедитор) договір транспортного експедирування у міжнародних сполученнях № 26112024 від 26.11.2024.

Відповідно до пункту 1.1 зазначеного договору, Замовник доручає, а Експедитор зобов`язується за плату та за рахунок Замовника організувати та забезпечити перевезення вантажу, у тому числі із залученням третіх осіб у міжнародному сполученні.

При цьому, відповідно до пункту 2.2.1 договору, Експедитор зобов`язаний здійснити підбір перевізників, які мають усі необхідні дозвільні документи (ліцензії), та укласти від свого імені договори перевезення вантажів для виконання заявок Замовника.

Крім того, згідно з пунктом 2.2.2 договору, Експедитор забезпечує подачу транспортного засобу під завантаження у погоджені строки, а також організовує перевезення вантажу відповідно до умов заявки, з урахуванням вимог законодавства України та держав транзиту.

Таким чином, умовами договору транспортного експедирування прямо передбачено право та обов`язок Експедитора залучати перевізників та укладати з ними договори перевезення від свого імені, що і стало підставою для укладення відповідного договору перевезення між ФОП ОСОБА_1 та перевізником у межах виконання зобов`язань перед ТОВ «Фабрика чистоти і краси».

В межах виконання договору транспортного експедирування у міжнародних сполученнях № 26112024 від 26.11.2024, укладеного з ТОВ «Фабрика чистоти і краси», на виконання передбачених цим договором обов`язків Експедитора щодо організації перевезення вантажу із залученням третіх осіб укладено Договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом № 26032026 від 26.03.2026 р. (далі -договір перевезення № 26032026 від 26.03.2026 р ) між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Експедитор) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Перевізник).

Предметом договору перевезення вантажів автомобільним транспортом № 26032026 від 26.03.2026 р. є врегулювання правовідносин сторін, пов`язаних із здійсненням перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та внутрішньому сполученні на підставі заявок Експедитора.

Відповідно до пункту 1.1 договору перевезення № 26032026 від 26.03.2026 р договір регулює та визначає порядок взаємовідносин Перевізника та Експедитора, які пов`язані із здійсненням перевезень експортно-імпортних і транзитних вантажів Експедитора автомобільним транспортом на території України та за її межами, а також з наданням Експедитору інших послуг, узгоджених в Заявках до даного Договору, які є його невід`ємною частиною.

Згідно з пунктом 2.2 договору перевезення № 26032026 від 26.03.2026 р, виконання кожного перевезення, що здійснюється в рамках даного перевезення № 26032026 від 26.03.2026 р, здійснюється на підставі окремих Заявок Експедитора на конкретні перевезення, узгоджених Перевізником.

Відповідно до розділу 3 договору, Перевізник зобов`язаний забезпечити належне виконання перевезення, у тому числі подачу транспортного засобу, дотримання вимог міжнародних перевезень та оформлення товарно-транспортних документів (CMR) .

Таким чином, укладення зазначеного договору перевезення № 26032026 від 26.03.2026 р є прямим виконанням Експедитором (ФОП ОСОБА_1 ) своїх зобов`язань за договором транспортного експедирування та підтверджує залучення перевізника як третьої особи для здійснення міжнародного перевезення вантажу в інтересах ТОВ «Фабрика чистоти і краси».

В межах виконання договору транспортного експедирування у міжнародних сполученнях № 26112024 від 26.11.2024 р. позивачем отримано рахунок на оплату № 114 від 30.03.2026 виставлений експедитором фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на адресу Замовника ТОВ «Фабрика чистоти і краси» .

Згідно із зазначеним рахунком № 114 від 30.03.2026 р., до оплати підлягають транспортно-експедиційні послуги з доставки вантажу, а саме:

міжнародні транспортно-експедиційні послуги з доставки вантажу по маршруту м. Гайантеп (Туреччина) м/п Сірет/Порубне автомобілем SCANIA BK3403HT / AX4387XF водій ОСОБА_3 вартістю 195 000,00 грн без ПДВ.

Міжнародні транспортні послуги з доставки вантажу по маршруту м/п Сірет/Порубне с. Подвірки, Харківська обл. (Україна) автомобілем SCANIA BK3403HT / AX4387XF водій ОСОБА_3 вартістю 45 000,00 грн без ПДВ.

Загальна вартість послуг відповідно до рахунку становить 240 000,00 грн без ПДВ, при цьому ПДВ не нараховується, оскільки експедитор перебуває на спрощеній системі оподаткування (єдиний податок 5%) .

Рахунок № 114 від 30.03.2026 р підлягає оплаті протягом 10 календарних днів з моменту його виставлення .

Таким чином, суд приходить до висновку, що рахунок № 114 від 30.03.2026 підтверджує вартість транспортно-експедиційних послуг, наданих експедитором у межах виконання договору транспортного експедирування, та є підставою для здійснення оплати таких послуг ТОВ «Фабрика чистоти і краси».

Оплата транспортно-експедиційних послуг здійснювалась ТОВ «Фабрика чистоти і краси» на користь експедитора ФОП ОСОБА_1 на підставі рахунку № 114 від 30.03.2026, що підтверджується платіжними інструкціями: № 1062 від 07.04.2026, № 1065 від 08.04.2026, № 1068 від 09.04.2026 та № 1073 від 10.04.2026, кожна на суму 60 000,00 грн, із призначенням платежу: оплата міжнародних транспортно-експедиційних послуг з доставки вантажу .

Таким чином, транспортування товару від Продавця до Покупця здійснювалось на умовах FCA (Інкотермс 2010), при яких обов`язок з організації перевезення після передачі товару перевізнику покладено на Покупця ТОВ «Фабрика чистоти і краси», який реалізував таке перевезення через залучення експедитора та перевізника на підставі окремих договірних відносин.

Щодо митного оформлення товару.

08.04.2026 о 13:34 декларантом ТОВ «Фабрика чистоти і краси» подано до митного оформлення митну декларацію типу ІМ40ДЕ № 26UA807200004995U7 .

У той же день, 08.04.2026, в межах здійснення митного оформлення товару митним органом було сформовано та направлено позивачу електронне повідомлення № 551407, відповідно до якого за результатами спрацювання системи управління ризиками було прийнято рішення про необхідність проведення митного огляду товару, його фотографування, а також відбору проб (зразків) для проведення досліджень у митній лабораторії.

Зазначеним повідомленням позивача було зобов`язано пред`явити товари та транспортні засоби комерційного призначення для здійснення митного контролю. При цьому митним органом визначено конкретні умови проведення таких заходів, а саме: дата проведення митного огляду 08 квітня 2026 року, час з 14 год. 10 хв., місце проведення постійна зона митного контролю за адресою: м. Харків, вул. Беркоса, 27 (ТОВ «АВТОМЕХЦЕНТР»), а також визначено уповноважену посадову особу головного державного інспектора митного поста «Барабашово» Харківської митниці Карнауха Дмитра Віталійовича.

Фактично вказані дії митного органу свідчать про те, що для цілей митного оформлення товару виникла необхідність у встановленні його характеристик із застосуванням спеціальних знань, що, у свою чергу, обумовило призначення відповідних лабораторних досліджень.

09.04.2026 декларанту митним органом направлено електронне повідомлення № 551528 про необхідність надання оригіналів документів, зазначених у графі 44 митної декларації, або їх належним чином засвідчених копій відповідно до вимог статті 264 Митного кодексу України .

09.04.2026 у період з 10:00 до 14:00, декларантом на виконання вимог повідомлення № 551407 забезпечено проведення відбору зразків товару для дослідження у митній лабораторії з метою підтвердження характеристик товару та правильності його класифікації за УКТ ЗЕД .

13.04.2026 року у межах здійснення митного контролю та оформлення товару митним органом було ініційовано проведення експертного дослідження, за результатами якого Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень Держмитслужби (Харківське управління експертиз та досліджень) складено висновок № 1420003500-0018 від 13 квітня 2026 року.

Зазначене дослідження проведено на підставі запиту митного поста «Барабашово» Харківської митниці запиту про проведення дослідження (аналізу, експертизи) та постанови про призначення експертизи у справі про порушення митних правил від 09.04.2026 № 7 (вих. № 28-02/28-02-01/7/1750).

Об`єктом дослідження були проби товару, заявленого у графі 31 митної декларації як нетканий матеріал (спанлейс), одержаний гідрозакріпленням штучного та синтетичного волокна, поверхневою щільністю понад 25 г/мІ, але не більше 70 г/мІ, без покриття, без просочення, недубльований, у рулонах.

Згідно з висновком лабораторії, дослідженню підлягали зразки нетканого полотна різних видів, зокрема:

неткане полотно SPL-FL-80PES20V-38 (80% поліестер, 20% віскоза);

неткане полотно SPL-FL-60PES40V-65 (60% поліестер, 40% віскоза);

неткане полотно SPL-FL-90PES10V-35 (90% поліестер, 10% віскоза),

які відповідали товару, задекларованому позивачем.

У ході дослідження застосовано мікроскопічні, вимірювальні та фізико-хімічні методи аналізу, включаючи визначення структури матеріалу, волокнистого складу, поверхневої щільності та інших характеристик.

За результатами проведеного дослідження встановлено, що надані зразки являють собою неткані матеріали, виготовлені з хаотично розташованих волокон білого кольору; волокна скріплені без застосування хімічного або термічного способу; сліди прошивання та голкопробивання відсутні; матеріал не має покриття, не дубльований, просочення не виявлено, з іншими матеріалами не поєднаний.

Крім того, встановлено, що волокнистий склад досліджених зразків сформований із синтетичних поліефірних волокон та штучних волокон віскози.

Також визначено фізичні параметри товару, зокрема ширину та поверхневу щільність, які відповідають характеристикам, зазначеним у супровідних документах.

У висновку зазначено, що надані проби №№13 є фрагментами матеріалів з волокон білого кольору, виготовлених із синтетичних поліефірних та штучних волокон віскози, які не мають покриття, не дубльовані, просочення відсутнє, та не відносяться до в`язально-прошивних виробів.

Таким чином, результати експертного дослідження, проведеного спеціалізованою лабораторією Держмитслужби, підтверджують відповідність товару його опису, заявленому у митній декларації та товаросупровідних документах, а також відсутність будь-яких розбіжностей у характеристиках товару.

13.04.2026 о 15:24 декларанту митним органом направлено електронне повідомлення № 551955 про необхідність надання додаткових документів для підтвердження коду товару згідно з УКТ ЗЕД .

13.04.2026 о 16:34 декларанту митним органом направлено електронне повідомлення № 551983, яким підтверджено код товару за умови внесення змін до графи 31 митної декларації відповідно до висновку Харківського управління експертиз та досліджень СЛЕД Держмитслужби від 13.04.2026 № 1420003500-0018 .

14.04.2026 о 15:47 декларанту митним органом направлено електронне повідомлення № 552169, яким повідомлено про виникнення спірного питання щодо правильності визначення митної вартості товару №1 у зв`язку з нібито недостатністю поданих документів для визначення складових митної вартості, а також у зв`язку зі спрацюванням автоматизованої системи управління ризиками відповідно до Порядку, затвердженого наказом Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476.

У зазначеному повідомленні митний орган, посилаючись на пункт 5 статті 55 та пункт 4 статті 57 Митного кодексу України, повідомив про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обміну інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товару.

Одночасно митним органом, з посиланням на статті 52 та 58 Митного кодексу України, було зазначено про обов`язок декларанта надати документально підтверджені відомості щодо відсутності:

обмежень прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком обмежень, встановлених законодавством, таких, що обмежують географічний регіон перепродажу або не впливають істотно на вартість товару;

умов або застережень щодо продажу товару чи його ціни, які унеможливлюють визначення митної вартості;

умов, за яких частина виручки від подальшого перепродажу, розпорядження або використання товару надходить прямо чи опосередковано продавцеві;

відносин пов`язаності між продавцем та покупцем, які вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Крім того, у зв`язку з посиланням на статті 53 та 54 Митного кодексу України та твердженням про відсутність у поданих документах усіх необхідних відомостей щодо складових митної вартості та ціни товару, митний орган (Харківська митниця) зобов`язав декларанта протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, а саме:

зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, що його замінює, а також додатки до нього; рахунки щодо сплати комісійних та посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням договору;

виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний або авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою їх продажу;

каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

копію митної декларації країни відправлення з перекладом відповідно до статті 254 Митного кодексу України та QR-кодом;

висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій щодо вартості товару або сировини;

транспортно-експедиційні документи, у тому числі рахунки, заявки на перевезення, договори тощо;

інформацію щодо митного оформлення ідентичних або подібних товарів.

Також у повідомленні зазначено, що декларант має право подати інші додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

З метою прискорення митного оформлення товару та уникнення додаткових витрат, пов`язаних із простоєм транспортного засобу з вантажем на митному терміналі, позивачем було направлено до митного органу лист ТОВ «Фабрика Чистоти і Краси» № 1404 від 14.04.2026.

У зазначеному листі позивач повідомив, що при митному оформленні за вантажною митною декларацією № 26UA807200004995U7 від 08.04.2026 разом із митною декларацією було подано всі необхідні документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, які є достатніми для визначення митної вартості товару за основним методом.

Водночас позивач зазначив, що інші документи, передбачені частиною третьою статті 53 Митного кодексу України, на момент направлення листа відсутні та не можуть бути надані.

З огляду на викладене, позивач звернувся до митного органу з проханням прийняти рішення щодо визначення митної вартості товару без очікування спливу 10-денного строку, передбаченого законодавством для подання додаткових документів.14.04.2026 о 16:11 митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2026/000112/2, яким заявлену митну вартість не визнано та визначено іншу митну вартість із застосуванням резервного методу .

14.04.2026 о 16:11, митним органом оформлено картку відмови в митному оформленні № UA807200/2026/000161 .

Харківською митницею Державної митної служби України за результатами перевірки поданої митної декларації та документів, що її супроводжують, було прийнято Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів № UA807200/2026/000161 .

Вказана картка відмови стосується митної декларації типу ІМ40ДЕ № 26UA807200004995U7, поданої 08.04.2026 декларантом ТОВ «Фабрика чистоти і краси».

У картці відмови зазначено, що разом із митною декларацією декларантом було подано повний пакет товаросупровідних та комерційних документів, зокрема: пакувальний лист (Packing list), рахунок-проформа (Proforma invoice) № 0020007589 від 02.03.2026, комерційний інвойс (Commercial invoice) № 90037090 від 30.03.2026, міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) № 06578 від 31.03.2026, декларацію про походження товару, банківський платіжний документ від 04.03.2026, рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг № 114 від 30.03.2026, довідку про транспортні витрати від 30.03.2026, зовнішньоекономічний контракт від 25.02.2026, сертифікати аналізу від 25.03.2026 та 27.03.2026, лист відправника від 31.03.2026, копію митної декларації країни відправлення № 26270100EX00023182 від 31.03.2026, а також висновок Спеціалізованої лабораторії Держмитслужби № 1420003500-0018 від 13.04.2026 .

При цьому митним органом прийнято рішення саме про відмову у митному оформленні (випуску) товарів, що прямо зафіксовано у відповідній частині картки відмови .

Підставою для прийняття такого рішення визначено: неможливість здійснення митного оформлення товарів у зв`язку з невірним визначенням декларантом їх митної вартості, а також прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2026/000112/2 від 14.04.2026, з посиланням на вимоги частин 3 та 6 статті 54 Митного кодексу України .

У картці відмови також зазначено, що митне оформлення може бути здійснено за умови подання нової митної декларації з урахуванням рішення про коригування митної вартості або у разі оскарження такого рішення в порядку, визначеному главою 4 Митного кодексу України .

Таким чином, з аналізу змісту картки відмови вбачається, що митний орган не заперечує факту подання декларантом повного пакету необхідних документів, однак відмовляє у митному оформленні виключно з підстав незгоди із заявленою митною вартістю товару, що підтверджує похідний характер даного рішення від рішення про коригування митної вартості та їх пряму взаємозалежність.

15.04.2026 о 10:55 декларантом подано нову митну декларацію № 26UA807200005324U6 типу ІМ40ДЕ, оформлену відповідно до вимог статті 55 Митного кодексу України, з урахуванням рішення про коригування митної вартості, внесенням змін відповідно до висновку лабораторії та наданням гарантійних платежів .

15.04.2026 митне оформлення товару за митною декларацією № 26UA807200005324U6 було завершено

Рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2026/000112/2 від 14.04.2026 прийняте Харківською митницею за результатами контролю правильності визначення митної вартості товару, задекларованого за ВМД № 26UA807200004995U7 .

Згідно із зазначеним рішенням, митним органом не було визнано заявлену декларантом митну вартість товару у розмірі 17 040,64 доларів США (що еквівалентно 741 175,82 грн) та здійснено її коригування із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 Митного кодексу України.

При цьому, митним органом визначено нову митну вартість товару виходячи з ціни 4,98 дол. США за кг, що у загальному становить 43 250,84 доларів США , що суттєво перевищує вартість, фактично сплачену за товар за контрактом.

Зазначене рішення прийнято за результатами контролю правильності визначення митної вартості товару, задекларованого за митною декларацією № 26UA807200004995U7, поданою ТОВ «Фабрика Чистоти і Краси».

Відповідно до змісту графи 33 спірного рішення, вказано, що у відповідності до вимог пункту 5 статті 55 та пункту 4 статті 57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Результати проведеної консультації наведено у електронному повідомленні, направленому декларанту. Обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст.: 54, 55, 57, 58-63 Митного кодексу України 1) подані декларантом основні документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, у тому числі ціни, що була фактично сплачена чи підлягала сплаті; 2) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у ст.58 МКУ в частині достовірності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, у тому числі ціни, що була фактично сплачена чи підлягала сплаті. За результатами розгляду наданих для підтвердження митної вартості документів встановлено наступне: - проформа-інвойс від 02.03.2026 №0020007589, інвойс від 30.03.2026 №90037090 та експортна декларація країни-відправлення від 31.03.2026 №26270100ЕХ00023182, які надані до митного оформлення, не містять QR-кодів, обов`язковість яких передбачено з 01.09.2023 року Податковою службою Турції в рамках цифровізації General Communique on Tax Procedure Law, що не дає змоги впевнитись в автентичності вищевказаних документів; - відсутні каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (прайс листи) виробника товару; - до митного оформлення не надано зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності, обов`яковість яких передбачено ст. 53 МКУ; - відсутні банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг, що суперечить вимогам Наказу МФУ від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення»; - рахунок на оплату транспортних послуг від 30.03.2026 №114 та довідка про експедиційно-транспорті витрати від 30.03.2026 №30/03-2026 надано від особи, яка безпосередньо не є перевізником, згідно наданої до митного оформлення CMR від 31.03.2026 №006578, тобто відсутній транспортні (перевізні) документи (якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару), а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, обов`яковість яких передбачено ст. 53 МКУ та вимогам Наказу МФУ від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», а саме: Договір від 26.11.2024 №26112024 транспортного експедирування у міжнародних сполученнях (зазначений в рахунку на оплату транспортних послуг від 30.03.2026 №114) між ТОВ "ФАБРИКА ЧИСТОТИ І КРАСИ" (Замовником) та ФОП ОСОБА_1 (Еспедитором), транспортний договір між ФОП ОСОБА_1 (Еспедитором) та P.E. Boiko Lidiia (Перевізником), транспортні заявки до вищевказаних договорів; а також в зв`язку з неможливістю надати декларантом всі витребувані додаткові документи, передбачені п.3 ст.53 МКУ та вимогою видати рішення про коригування митної вартості. Право на проведення консультації з митним органом відповідно до частини 5 ст.55 МКУ декларант не використав, обґрунтовані сумніви митного органу у достовірності (дійсності) заявленої митної вартості спростовано не було, у зв`язку з чим митницею було прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товару. Метод 1 (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не застосовувався відповідно до положень частини другої ст.58 МКУ, оскільки надані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості. Метод 2а (за ціною договору щодо ідентичних товарів) та метод 2б (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) не застосовувались у зв`язку з відсутністю інформації щодо вартості ідентичних та подібних товарів з дотриманням вимог статей 59, 60 та 61 МКУ. Метод 2в (на основі віднімання вартості) та 2г (на основі додавання вартості (обчислена вартість)) не застосовувались у зв`язку з відсутністю документально підтвердженої інформації, необхідної для застосування цих методів. Відповідно до ст.64 МКУ, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст. 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Митним органом застосовано резервний метод визначення митної вартості товару у зв`язку з наявністю відповідної інформації.За результатами аналізу цінової інформації, наявної в ЄАІС Держмитслужби, яка ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, встановлено наявність митних оформлень ідентичних товарів за митними деклараціями: - товар 1) МД №UA110140/2026/003233 (26UA110140003233U1) від 13.04.2026 - з митною вартістю 4,98 дол.США/кг, код товару згідно з УКТЗЕД 5603129000, назва товару: «Нетканий матеріал СПАНЛЕЙС… волокна , поверхнева щільність понад 25 г/кв.м., але не більш як 70г/кв.м.», країна походження TR, вага нетто 7322,383 кг, умови поставки FCA; При прийнятті даного Рішення застосовані Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 № 476. Декларант має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу. Декларант має право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митного органу вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або до суду.

Отже,, як встановлено судом, митним органом не визнано заявлену позивачем митну вартість товару за основним методом (за ціною договору), з мотивів недостатності та невідповідності поданих документів вимогам Митного кодексу України.

Як зазначено у рішенні, митний орган дійшов висновку, що подані декларантом документи:

містять розбіжності;

не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості;

не дозволяють підтвердити ціну, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.

Зокрема, серед підстав невизнання митної вартості митним органом зазначено:

відсутність QR-кодів у проформі-інвойсі, інвойсі та експортній декларації країни відправлення, що, на думку митного органу, унеможливлює перевірку їх автентичності;

відсутність каталогів, специфікацій та прайс-листів виробника товару;

ненадання зовнішньоекономічного договору (контракту) та додатків до нього;

відсутність документів, що підтверджують оплату транспортно-експедиційних послуг; надання транспортних документів від особи, яка не є безпосереднім перевізником;

відсутність повного пакету документів щодо транспортних правовідносин (договорів, заявок тощо).

Також митний орган зазначив, що декларантом не було надано всіх додатково витребуваних документів, передбачених частиною третьою статті 53 Митного кодексу України, а також не було усунуто сумніви митного органу щодо достовірності заявленої митної вартості.

Крім того, митний орган послався на інформацію з ЄАІС Держмитслужби щодо митного оформлення ідентичних товарів, зокрема за митною декларацією № UA110140/2026/003233 від 13.04.2026, за якою митна вартість аналогічного товару становила 4,98 дол. США/кг .

Також у рішенні зазначено, що митним органом не застосовано основний метод визначення митної вартості (за ціною договору) відповідно до статті 58 МКУ, а також не застосовано другорядні методи (за ідентичними, подібними товарами, на основі віднімання чи додавання вартості) у зв`язку з відсутністю необхідної інформації, у зв`язку з чим застосовано резервний метод .

Таким чином, рішенням Харківської митниці фактично змінено митну вартість товару, визначену декларантом за ціною контракту, на значно вищу вартість, визначену митним органом на підставі внутрішньої цінової інформації, що стало підставою для відмови у митному оформленні товару за заявленою митною вартістю та прийняття відповідної картки відмови.

У зв`язку з прийняттям митним органом рішення про коригування митної вартості товару № UA807000/2026/000112/2 від 14.04.2026, позивачем з метою завершення митного оформлення товару було подано нову митну декларацію № 26UA807200005324U6 типу ІМ40ДЕ.

Зазначена митна декларація була оформлена відповідно до вимог статті 55 Митного кодексу України, з урахуванням висновку Харківського управління експертиз та досліджень СЛЕД Держмитслужби від 13.04.2026 № 1420003500-0018, а також із внесенням необхідних гарантійних платежів у порядку, визначеному законодавством, для забезпечення митного оформлення товару відповідно до вказаного рішення про коригування митної вартості.

У подальшому митне оформлення товару за митною декларацією № 26UA807200005324U6 було завершено відповідно до вимог статті 55 Митного кодексу України.

Водночас подання нової митної декларації та внесення гарантійних платежів здійснено позивачем виключно з метою уникнення простою товару та пов`язаних із цим збитків, і не свідчить про згоду позивача з рішенням митного органу про коригування митної вартості товару.

Так, відповідно до первинно поданої митної декларації:

фактурна (контрактна) вартість товару становила 17 040,64 доларів США;

маса нетто товару 8684,907 кг;

ціна за одиницю товару становила приблизно 1,96 доларів США за 1 кг.

Натомість відповідно до рішення про коригування митної вартості та подальшої митної декларації № 26UA807200005324U6:

митна вартість товару визначена у розмірі 936 175,82 грн, що еквівалентно приблизно 43 250,84 доларів США;

застосовано розрахунок вартості виходячи із ціни 4,98 доларів США за 1 кг;

маса товару залишилась незмінною 8684,907 кг.

Митним органом фактично було збільшено:

загальну вартість товару з 17 040,64 доларів США до 43 250,84 доларів США;

вартість одиниці товару з 1,96 доларів США/кг до 4,98 доларів США/кг.

Тобто, митна вартість товару була збільшена більш ніж у 2,5 рази.

При цьому будь-яких об`єктивних економічних або документально підтверджених підстав для такого суттєвого коригування митним органом не наведено, а застосований показник 4,98 доларів США за 1 кг ґрунтується виключно на інформації з внутрішніх баз даних митних органів щодо інших поставок, без належного врахування умов конкретної зовнішньоекономічної операції позивача.

Внаслідок такого коригування позивач здійснив митне оформлення товару із застосуванням завищеної митної вартості та сплатити значно більші суми митних платежів, ніж ті, що підлягали сплаті виходячи з фактурної вартості товару.

Судом також встановлено, що висновком Спеціалізованої лабораторії Держмитслужби № 1420003500-0018 від 13.04.2026 підтверджено, що товар, поданий до митного оформлення, повністю відповідає заявленому опису, його фізичні, якісні та структурні характеристики узгоджуються з відомостями, зазначеними у митній декларації та товаросупровідних документах, а будь-які розбіжності або ознаки підміни товару відсутні.

Разом з тим, з метою додаткового підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості, позивач після завершення митного оформлення звернувся до ДП «Держзовнішінформ», за результатами чого отримано висновок № 03-3/3080 від 22.04.2026, яким встановлено, що контрактна ціна товару відповідає рівню відпускних (експортних) цін виробника та є ринковою.

15.04.2026 ТОВ «Фабрика Чистоти і Краси» звернулось до Державного підприємства «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» із запитом вих. № 1504 про надання висновку щодо визначення вартості товару за зовнішньоекономічною угодою.

У межах розгляду зазначеного запиту Замовником було надано повний пакет документів, що підтверджують умови поставки та вартість товару, а саме:

Запит ТОВ «Фабрика Чистоти і Краси» від 15.04.2026 вих. № 1504.

Зовнішньоекономічний контракт від 25.02.2026 (укладений між MOGUL KUMAЮ SANAYЭ VE TЭCARET LЭMЭTED ЮЭRKETЭ (Туреччина) та ТОВ «Фабрика Чистоти і Краси» (Україна)).

Проформа-інвойс № 0020007589 від 02.03.2026.

Комерційний інвойс № 90037090 від 30.03.2026.

Пакувальний лист.

Сертифікат походження товару.

Сертифікати аналізу товару.

Лист-повідомлення виробника MOGUL KUMAЮ SANAYЭ VE TЭCARET LЭMІTED ЮЭRKETЭ від 15.04.2026 з ціновою пропозицією (наданий у відповідь на запит ДП «Держзовнішінформ»).

Інші товаросупровідні документи.

За результатами проведеного дослідження ДП «Держзовнішінформ» встановлено, що контрактна ціна на неткані полотна в асортименті, виробництва Туреччини, які постачаються на адресу ТОВ «Фабрика Чистоти і Краси» у загальній кількості 192 735,980 мІ згідно з інвойсом № 90037090 від 30.03.2026 до контракту від 25.02.2026, відповідає рівню відпускних (експортних) цін виробника.

При цьому у висновку прямо зазначено, що така відповідність визначена з урахуванням:

дати укладення зовнішньоекономічних документів,

умов поставки FCA Gaziantep (Інкотермс 2010),

а також аналізу ринку аналогічної продукції.

Висновком встановлено орієнтовні діапазони цін на відповідну продукцію, зокрема:

для нетканого полотна щільністю 38 г/мІ близько 0,07182 дол. США/мІ;

для нетканого полотна щільністю 65 г/мІ близько 0,13650 дол. США/мІ;

для окремих позицій близько 0,06300 дол. США/мІ.

Таким чином, проведене дослідження підтвердило, що:

заявлена за контрактом вартість товару є ринковою та економічно обґрунтованою;

ціна відповідає рівню цін виробника при експорті аналогічної продукції;

відсутні підстави вважати заявлену митну вартість заниженою або такою, що не відповідає дійсним умовам угоди.

Таким чином, за результатами проведеного дослідження ДП «Держзовнішінформ» підтверджено, що заявлена за зовнішньоекономічною угодою вартість товару є ринковою, економічно обґрунтованою та відповідає рівню експортних цін виробника, що виключає наявність підстав для сумнівів у достовірності визначення митної вартості товару.

Судом встанорвлено, що на момент митного оформлення товару документ e-Fatura (електронний рахунок-фактура) не подавався митному органу як окремий документ.

Разом з тим, зазначений документ прямо відображений у митній декларації країни відправлення (Турецької Республіки), що підтверджується як самою декларацією, так і її офіційним перекладом, а саме:

Як вбачається з експортної митної декларації Турецької Республіки від 31.03.2026 № 26270100EX00023182, оформленої митним органом Газіантеп, у графі 44 декларації (Ek bilgi / Sunulan belgeler) міститься пряме посилання на електронний документ системи e-Fatura, а саме: [Fatura KM02026000000396 30.03.2026 -V-], а також електронний реєстраційний номер 26153097211086082034726/1 31.03.2026 -V-.

Як вбачається з наданої під час митного оформлення додаткового аркуша до експортної митної декларації Турецької Республіки № 26270100EX00023182, у графі «BELGELER» також міститься пряме посилання на електронний документ системи e-Fatura, а саме: [Fatura KM02026000000396 30.03.2026 -V-], а також електронний реєстраційний номер 26153097211086082034726/2 31.03.2026 -V-.

Таким чином, ще на момент митного оформлення відповідач мав у своєму розпорядженні відомості про існування електронної фактури (e-Fatura), її реквізити та зв`язок із відповідною зовнішньоекономічною операцією.

Навіть за відсутності його окремого подання, митний орган мав можливість встановити факт існування такого документа, його реквізити та зв`язок із відповідною зовнішньоекономічною операцією безпосередньо з експортної митної декларації.

Крім того, поданий позивачем наразі документ e-Fatura повністю узгоджується з іншими документами, зокрема комерційним інвойсом, експортною митною декларацією та банківськими платіжними документами, і підтверджує заявлену митну вартість товару у розмірі 17 040,64 доларів США.

Отже, на думку суду, сам по собі факт неподання e-Fatura під час митного оформлення не може свідчити про недостовірність заявленої митної вартості товару або бути підставою для її коригування, оскільки відповідні відомості були підтверджені іншими належними та достатніми документами.

e-Fatura (електронна рахунок-фактура) є офіційним електронним бухгалтерським документом, що формується та обліковується в електронній системі податкового адміністрування Турецької Республіки.

Зазначений документ створюється в рамках державної системи електронного документообігу та має таку ж юридичну силу, як і паперовий рахунок-фактура. Його обіг здійснюється через централізовану інформаційну систему податкових органів Туреччини, що забезпечує достовірність, цілісність та можливість перевірки даних.

Особливістю e-Fatura є наявність електронних засобів перевірки автентичності, зокрема QR-коду або унікального ідентифікаційного номера, що дозволяє перевірити документ через відповідні електронні ресурси.

У зовнішньоекономічних операціях Турецької Республіки e-Fatura може використовуватись як первинний документ, що підтверджує вартість товару, та відображається у митних документах, зокрема в експортній митній декларації.

Таким чином, e-Fatura є офіційним документом, який підтверджує фактичну вартість товару та є складовою системи державного контролю за господарськими операціями, що виключає сумніви щодо достовірності зазначених у ньому даних.

Позивачем додатково надано документ e-Fatura (електронний рахунок-фактура), сформований продавцем компанією MOGUL KUMAS SANAYI VE TIC. LTD. STI. у межах електронної податкової системи Турецької Республіки.

З аналізу зазначеного документа вбачається, що він містить усі істотні реквізити комерційного інвойсу, зокрема: найменування продавця та покупця (ТОВ «ФАБРИКА ЧИСТОТИ І КРАСИ»), детальний опис товару (нетканий матеріал спанлейс), кількість, вагу та номенклатуру товару, ціну за одиницю товару, загальну вартість поставки, яка становить 17 040,64 доларів США, умови поставки (FCA), інші комерційні та бухгалтерські реквізити.

При цьому документ e-Fatura містить QR-код, що дозволяє здійснити перевірку його автентичності в електронній системі, що прямо спростовує доводи митного органу щодо неможливості перевірки достовірності документів.

Таким чином, подані позивачем документи у своїй сукупності є належними, допустимими та достатніми для підтвердження заявленої митної вартості товару за основним методом за ціною договору.

Зокрема, комерційний інвойс, банківські платіжні документи, експортна митна декларація країни відправлення, транспортні документи, а також електронний рахунок-фактура (e-Fatura), який відображений у експортній декларації та містить тотожні відомості щодо вартості товару, взаємно узгоджуються між собою та підтверджують фактичну ціну товару у розмірі 17 040,64 доларів США.

Жоден із зазначених документів не містить суперечностей щодо ціни товару, умов поставки чи інших складових митної вартості, а митним органом не доведено недостовірність або фіктивність таких документів.

Відповідно до статей 53, 54, 57, 58 Митного кодексу України, у разі подання декларантом документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару, митний орган зобов`язаний застосувати основний метод визначення митної вартості за ціною договору, а відступ від нього можливий виключно за наявності обґрунтованих і доведених підстав.

Матеріалами справи підтверджено, що не погоджуючись із рішенням Харківської митниці про коригування митної вартості товарів від 14.04.2026 № UA807000/2026/000112/2, позивач скористався правом, передбаченим частиною 8 статті 55 Митного кодексу України, та звернувся до митного органу із заявою про перегляд зазначеного рішення і надав додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості товару.

Так, листом вих. №3004 від 30.04.2026 року позивач просив розглянути подані додаткові документи, визнати заявлену митну вартість товару, задекларованого за ВМД №26UA807200004995U7 від 08.04.2026, та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA807000/2026/000112/2 від 14.04.2026.

На підтвердження заявленої митної вартості позивачем додатково були надані, зокрема:

- Митна декларація №26UA807200004995U7 від 08.04.2026

- Митна декларація №26UA807200005324U6 від 15.04.2026.

- Висновок щодо вартості товарів за угодою №1504 від 15.04.2026.

- Виписка з бухгалтерської документацій ТОВ «Фабрика Чистоти і Краси» б/н від 20.04.2026.

- Прайс від продавця (виробника) MOGUL KUMAS SANAYI VE TICARET LIMITED SIRKETI б/н від 25.02.2026.

- Пропозиція (QUOTATION) від продавця (виробника) MOGUL KUMAS SANAYI VE TICARET LIMITED SIRKETI №50001574 від 25.02.2026.

- Договір транспортного експедирування у міжнародних сполученнях №26112024 від 26.11.2024.

- Договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом №26032026 від 26.03.2026.

- Заявка згідно Договору транспортного експедирування 26112024 від 26.03.2026 року на надання транспортно-експедиційних послуг від 26.03.2026.

- Платіжна інструкція в національній валюті №1062 від 07.04.2026.

- Платіжна інструкція в національній валюті №1065 від 08.04.2026.

- Платіжна інструкція в національній валюті №1068 від 09.04.2026.

- Платіжна інструкція в національній валюті №1073 від 10.04.2026.

- Експортна ВМД країни відправлення №26270100ЕХ00023182 від 31.03.2026.

- Переклад Експортної ВМД країни відправлення з Турецької на Українську №26270100ЕХ00023182 від 31.03.2026.

- E-Fatura №КМ02026000000396 від 30.03.2026. .

За результатами розгляду поданих документів Харківська митниця листом номер 7.14-1/5-02/13/2332 від 05.05.2026 повідомила про відсутність підстав для скасування рішення про коригування митної вартості, зазначивши, що надані документи не спростовують у повній мірі сумнівів митного органу щодо достовірності задекларованої митної вартості товарів.

Надаючи правову оцінку вищенаведеному, суд вказує наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.1 ст.246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч.1 ст.248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ч.1 ст.257Митного кодексу України).

Згідно положень статті 264 Митного кодексу України встановлено, що відмова органу доходів і зборів у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта; орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів; митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом; у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно із ч.3 ст.318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частинами 4, 5 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно із п.п.5, 6, 7 ч.10 ст.58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. Декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч.ч.1, 2 ст. 52 Митного кодексу України).

Відповідно до ст.57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу, за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно із ч.2 ст.53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно із ч.4 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.53 Митного кодексу України, передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Згідно із ч.ч.1-3 ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.6, 7 ст.54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно із ч.1 ст.55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях (ч.ч.3, 4 ст.64 Митного кодексу України).

Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості, митний орган зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст.58 Митного Кодексу України.

Судом встановлено, що при ухваленні спірного рішення митний орган посилався на те, що надані документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом та містили розбіжності. Проте, відповідач не вказав яким чином зазначене впливає на правильність визначення митної вартості.

Посилання відповідача у спірному рішенні на те, що до митного оформлення не надано зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності, обов`язковість подання яких передбачена статтею 53 МК України, спростовується змістом самого спірного рішення, оскільки згідно з графою 18 спірного рішення зовнішньоекономічний договір (контракт) міститься у переліку документів, наданих декларантом, під кодом документа 4104.

Так відповідач у спірному рішенні вказує, що за результатами розгляду наданих для підтвердження митної вартості документів встановлено наступне: - проформа-інвойс від 02.03.2026 №0020007589, інвойс від 30.03.2026 №90037090 та експортна декларація країни-відправлення від 31.03.2026 №26270100ЕХ00023182, які надані до митного оформлення, не містять QR-кодів, обов`язковість яких передбачено з 01.09.2023 року Податковою службою Турції в рамках цифровізації General Communique on Tax Procedure Law, що не дає змоги впевнитись в автентичності вищевказаних документів.

Суд не погоджується з таким твердженням відповідача з огляду наступного.

Як вбачається з експортної митної декларації Турецької Республіки від 31.03.2026 № 26270100EX00023182, оформленої митним органом Газіантеп, у графі 44 декларації (Ek bilgi / Sunulan belgeler) міститься пряме посилання на електронний документ системи e-Fatura, а саме: [Fatura KM02026000000396 30.03.2026 -V-], а також електронний реєстраційний номер 26153097211086082034726/1 31.03.2026 -V-

Як вбачається з наданої під час митного оформлення додаткового аркуша до експортної митної декларації Турецької Республіки № 26270100EX00023182, у графі «BELGELER» також міститься пряме посилання на електронний документ системи e-Fatura, а саме: [Fatura KM02026000000396 30.03.2026 -V-], а також електронний реєстраційний номер 26153097211086082034726/2 31.03.2026 -V-.

Таким чином, ще на момент митного оформлення відповідач мав у своєму розпорядженні відомості про існування електронної фактури (e-Fatura), її реквізити та зв`язок із відповідною зовнішньоекономічною операцією.

При цьому чинне законодавство України та положення Митного кодексу України не передбачають обов`язкової наявності QR-коду на комерційному інвойсі, проформі-інвойсі чи експортній митній декларації як умови підтвердження митної вартості товару.

Крім того, позивач у порядку частини 8 статті 55 Митного кодексу України додатково надав митному органу документ e-Fatura, який містить QR-код та електронні засоби перевірки автентичності документа. Однак відповідач належним чином зазначений документ не дослідив, його зміст не спростував та фактично проігнорував.

Отже, доводи митного органу щодо неможливості перевірки достовірності документів через відсутність QR-коду є необґрунтованими, спростовуються змістом експортної декларації та додатково наданим документом e-Fatura і не свідчать про наявність розбіжностей у числових значеннях складових митної вартості товару.

При цьому QR-код міститься безпосередньо у самому документі e-Fatura як елемент електронної верифікації документа, а не в експортній митній декларації. Наразі позивачем суду надано документ e-Fatura, який містить QR-код та електронні засоби перевірки автентичності документа, а також повністю узгоджується з комерційним інвойсом, експортною декларацією, транспортними та банківськими платіжними документами щодо найменування товару, умов поставки, кількості товару та його вартості у розмірі 17 040,64 доларів США.

Щодо посилання відповідача у рішенні щодо відсутності прайс-листа від виробника, то суд звертає увагу на те, що Верховний Суд у у п. 23 постанові від 23 жовтня 2020 року у справі № 810/690/17 вказує : « посилання контролюючого органу на те, що наданий прайс-лист не можна вважати ні прайс-листом, ні комерційною пропозицією, оскільки виданий особі, що жодним чином не фігурує ні в одному документі та відповідно до загальноприйнятої практики не містить відомостей, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки дата його складання, або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії, суди також обґрунтовано не взяли до уваги з огляду на те, що по - перше, не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по - друге, прайс-лис - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по - третє, жодним нормативним актом, в тому числі і міжнародним, не встановлено вимоги до форми та змісту прайс-листів, тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару.»

Декларантом надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною контракту згідно з вимогами частин четвертої п`ятої статті 58 Митного кодексу України.

Відсутність прайс-листів від виробника не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом прайс-листів від виробника митному органу, за відсутності їх додаткового запитування та обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Судом встановлено, що листом вих. №3004 від 30.04.2026 року позивач просив відповідача у порядку частини 8 статті 55 МК України розглянути подані додаткові документи, визнати заявлену митну вартість товару, задекларованого за ВМД №26UA807200004995U7 від 08.04.2026, та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA807000/2026/000112/2 від 14.04.2026.

Разом із заявою позивачем, серед іншого, було додатково надано прайс від продавця (виробника) MOGUL KUMAS SANAYI VE TICARET LIMITED SIRKETI б/н від 25.02.2026 року, відсутність якого прямо зазначалась відповідачем у графі 33 спірного рішення як одна з підстав невизнання заявленої митної вартості товару.

Попри подання зазначеного документа та інших додаткових доказів, спрямованих на усунення зауважень митного органу, позивач отримав відмову у задоволенні заяви.

Стосовно доводів відповідача, викладених у спірному рішенні Харківської митниці, про спрацювання ризиків АСАУР, суд зазначає, що у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Митного Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Харківська митниця у графі 33 спірного рішення вказує, що подані декларантом документи нібито не підтверджують заявлену митну вартість товару, у зв`язку з чим митний орган дійшов висновку про неможливість застосування першого методу визначення митної вартості за ціною договору.

Відповідач послався на неможливість застосування другорядних методів визначення митної вартості, передбачених статтями 5963 МК України, та застосував резервний метод визначення митної вартості відповідно до статті 64 МК України. Як джерело цінової інформації відповідач використав дані ЄАІС Держмитслужби щодо митного оформлення ідентичного товару за митною декларацією №UA110140/2026/003233 (26UA110140003233U1) від 13.04.2026 за митною вартістю 4,98 дол.США/кг, код товару згідно з УКТЗЕД 5603129000, назва товару: «Нетканий матеріал СПАНЛЕЙС… волокна , поверхнева щільність понад 25 г/кв.м., але не більш як 70г/кв.м.», країна походження TR, вага нетто 7322,383 кг, умови поставки FCA.

Посилання відповідача на митну декларацію №UA110140/2026/003233 (26UA110140003233U1) від 13.04.2026 як на джерело інформації для визначення митної вартості товару позивача, на думку суду, є необґрунтованим та не відповідає вимогам статей 5964 МК України.

Так, у спірному рішенні відповідач фактично обмежився лише загальним посиланням на код товару УКТ ЗЕД 5603129000, країну походження TR, умови поставки FCA та рівень митної вартості 4,98 дол. США/кг, не навівши при цьому належного порівняльного аналізу товарів.

Водночас, митна декларація позивача №26UA807200004995U7 від 08.04.2026 містить детальний опис товару із зазначенням конкретних артикулів, технічних характеристик, процентного співвідношення поліестеру та віскози, поверхневої щільності, ширини полотна, метражу та кількості рулонів товару.

Відповідачем не наведено жодних відомостей щодо характеристик товару за протиставленою відповідачем МД №UA110140/2026/003233 (26UA110140003233U1) від 13.04.2026, а саме: виробника товару, технічних параметрів, складу волокон, щільності матеріалу, обсягу партії, комерційних умов поставки та інших складових, які безпосередньо впливають на формування ціни товару.

Крім того, вага нетто товару за митною декларацією позивача становить 8684,907 кг, тоді як за митною декларацією, на яку посилається відповідач, 7322,383 кг, що свідчить про різний обсяг поставки та виключає можливість автоматичного ототожнення вартості таких товарів.

Також, як встановлено судом, відповідачем не наведено жодного обґрунтування щодо здійснення коригувань на обсяг партії товару, комерційний рівень поставки чи інші обставини, які відповідно до положень МК України підлягають врахуванню при застосуванні резервного методу визначення митної вартості.

Таким чином, використання відповідачем лише інформації з іншої митної декларації без належного дослідження та порівняння характеристик товару і умов поставки, на думку суду, не може вважатися достатньою правовою підставою для коригування митної вартості товару позивача.

Відтак, текст оскарженого рішення про коригування митної вартості не містить достатніх відомостей про характеристики аналогічного товару, аналогічного обсягу партії, умов поставки, комерційних умов тощо.

Відповідачем в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості було зазначено лише номер та дату митної декларації, яка стала джерелом інформації для коригування митної вартості та не зазначено докладної, інформації, та джерел, які використовувалися контролюючим органом, при її визначенні, а саме ним не було зазначено митна вартість якого товару бралася за основу, торгова марка, фактурна вартість, час експорту в Україну, виробник, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки.

Застосування митницею ціни за відомостями спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України суд вважає необґрунтованим, оскільки самі по собі відомості згаданої системи не містять жодних параметрів, об`єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність товарів. Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з`ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 09.11.2022 р. у справі № 520/10381/2020.

Доказів порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару, відповідачем не подано.

Судом встановлено, що Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС) ДФС (Держмитслужби) України закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта можливості перевірити наявну у ній інформацію.

Зі вказаного питання Верховний Суд сформував правову позицію, зазначивши, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого Позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено.

Суд також враховує, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню (постанови від 21.02.2018 у справі №820/17417/14, від 04.09.2018 у справі №818/1186/17)

Верховний Суд в постанові від 24 листопада 2021 року у справі N 520/11059/2020 зазначив, що застосування митницею ціни за відомостями спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України, з огляду на спрацювання модуля АС АУР, суди в даному випадку визнали необґрунтованим оскільки вважали, що індивідуальні характеристики того чи іншого товару можуть бути з`ясовані лише шляхом порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару.

Також, Верховний Суд у вказаній постанові зробив висновок, що контролюючий орган визначив митну вартість не окремої одиниці товару, як це було зроблено платником податків під час подання митної декларації, а одного кілограма товару, попри те, що кожна окрема одиниця товару має власні індивідуальні характеристики, які й впливають на формування його ціни. Верховний Суд у вказаній постанові зробив висновок щодо посилань митного органу в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості на ненадання декларантом інформації щодо подібних та ідентичних товарів, суди вважали, що сама по собі відсутність таких відомостей не обґрунтовує неможливість визнання заявленої митної вартості товару.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 13 січня 2022 року у справі N 520/11061/2020 зазначив, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосування другорядних методів.

У постанові Верховного Суду від 31 липня 2018 року у справі № 803/2011/17 (провадження № К/9901/52883/18) викладено правовий висновок який зводиться до того, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною договору. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основної вартості згідно з положеннями статей 59, 60 Митного кодексу України. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд вказує, що заявлена Позивачем митна вартість товару підтверджується сукупністю взаємоузгоджених документів, зокрема: зовнішньоекономічним контрактом, проформою-інвойсом, e-Fatura комерційним інвойсом, банківськими платіжними документами про оплату товару, експортною митною декларацією Турецької Республіки, транспортними та товаросупровідними документами, документами щодо транспортно-експедиційних витрат, висновком Спеціалізованої лабораторії Держмитслужби, а також висновком ДП «Держзовнішінформ» № 03-3/3080 від 22.04.2026, яким підтверджено відповідність заявленої вартості ринковому рівню та експортним цінам виробника.

Крім того, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців.

Таким чином, подані позивачем документи у своїй сукупності є належними, допустимими та достатніми доказами для підтвердження заявленої митної вартості товару за основним методом за ціною договору відповідно до статей 57, 58 Митного кодексу України.

Матеріалами справи підтверджено, що між сторонами зовнішньоекономічного контракту фактично відбулась реальна господарська операція, товар був оплачений позивачем у повному обсязі, поставка товару фактично здійснена, характеристики товару підтверджені висновком спеціалізованої лабораторії Держмитслужби, а заявлена митна вартість відповідає ринковому рівню та експортним цінам виробника, що підтверджується висновком ДП «Держзовнішінформ».

Усі товаросупровідні, банківські, транспортні та митні документи узгоджуються між собою щодо найменування товару, його кількості, умов поставки та вартості.

При цьому відповідачем не доведено наявності розбіжностей у числових значеннях складових митної вартості, подання позивачем недостовірних або підроблених документів, наявності прихованих платежів, пов`язаності сторін, що вплинула на ціну товару, або будь-яких інших обставин, які унеможливлювали б застосування основного методу визначення митної вартості. Фактично підставами для невизнання заявленої митної вартості стали виключно формальні зауваження митного органу щодо відсутності QR-кодів на окремих документах, неподання окремих додаткових документів, зауваження до транспортно-експедиційних документів та використання інформації автоматизованої системи управління ризиками. Разом з тим зазначені обставини не впливають на числові значення складових митної вартості товару та не спростовують фактично сплачену ціну товару.

Суд вказує, що фактично митна вартість товару була збільшена більш ніж у 2,5 рази виключно на підставі інформації з внутрішніх баз даних митних органів без належного документального та правового обґрунтування. При цьому будь-яких об`єктивних економічних або документально підтверджених підстав для такого суттєвого коригування відповідачем не наведено.

Таким чином, проаналізувавши наведене, суд приходить до висновку, що рішення Харківської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA807000/2026/000112/2 від 14.04.2026 та картка відмови № UA807200/2026/000161 від 14.04.2026 є протиправними, прийнятими з порушенням вимог статей 5358, 64 Митного кодексу України, за відсутності передбачених законом підстав для невизнання заявленої позивачем митної вартості товару.

З урахуванням встановлених фактів, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог підприємства позивача.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАБРИКА ЧИСТОТИ І КРАСИ" (вул. Сумський шлях, буд. 53 Є,с. Подвірки,Харківський р-н, Харківська обл.,62371, код ЄДРПОУ38734531) до Харківської митниці (вул. Михайлівська, буд. 16Б,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61003, код ЄДРПОУ44017626) про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів № UА807000/2026/000112/2 від 14.04.2026.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів № UА807200/2026/000161 від 14.04.2026.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці (код ЄДРПОУ:44017626) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фабрика чистоти і краси (ЄДРПОУ: 38734531) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні) 40 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Кухар М.Д.