Ухвала суду № 140590202, 13.10.2026, Харківський окружний адміністративний суд

\cell61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

13 жовтня 2026 р. № 520/27580/26

Харківський окружний адміністративний суд у склад головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 06.12.2023 №8590993-2417-2023-UA63120090000046130, яким на ОСОБА_1 покладено податкове зобов`язання у виді орендної плати з фізичних осіб на суму 41 672,29 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 27.05.2024 №698245-2417-2023-UA63120090000046130, яким на ОСОБА_1 покладено податкове зобов`язання у виді орендної плати з фізичних осіб на суму 43 797,57 грн.

Ухвалою суду від 22.09.2026 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Витребувано в Головного управління ДПС у Харківській області: відомості та відповідні докази щодо направлення позивачу податкових повідомлень-рішень від 06.12.2023 № 8590993-2417-2023-UA63120090000046130 та від 27.05.2024 № 698245-2417-2023-UA63120090000046130; відомості та відповідні докази щодо отримання позивачем зазначених податкових повідомлень-рішень; відомості та відповідні докази щодо способу та дати направлення позивачу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Зобов`язано Головне управління ДПС у Харківській області подати до суду витребувані документи протягом п`ятнадцяти календарних днів із дня отримання копії цієї ухвали.

При цьому, в ухвалі про відкриття провадження у справі було зазначено, що питання щодо строку звернення до суду з даним позовом буде вирішено після надання відповідачем витребуваних судом документів.

Від відповідача до суду надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду, в якій відповідач посилається на пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду. Зокрема, відповідач зазначає, що податкові повідомлення-рішення від 06.12.2023 № 8590993-2417-2023-UA63120090000046130 та від 27.05.2024 № 698245-2417-2023-UA63120090000046130 були направлені на податкову адресу позивача та повернуті контролюючому органу 24.08.2024, у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання, у зв`язку з чим вважаються належним чином врученими позивачу. На думку відповідача, шестимісячний строк звернення до адміністративного суду розпочався 24.08.2024 та закінчився 24.02.2025, тоді як із відповідним позовом позивач звернулася лише 02.09.2026, тобто з пропуском установленого законом строку, що, на переконання відповідача, є підставою для залишення позовної заяви без розгляду відповідно до частини третьої статті 123 та пункту 8 частини першої статті 240 КАС України.

Також, відповідач подав до суду витребувані судом документи щодо направлення позивачу оскаржуваних рішень.

Розглянувши матеріали справи та клопотання відповідача, суд після відкриття провадження у справі установив, що позивачем пропущений строк звернення до адміністративного суду з даним позовом, виходячи з наступного.

Так, частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 3 вказаної вище статті).

Відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з п. 56.19 ст. 56 Податкового кодексу України, у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Верховний Суд у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 зробив висновок про те, що норма пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України (далі ПК України) не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд ураховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Суд уважає за необхідне підкреслити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Судом установлено, що позивачем оскаржуються податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 06.12.2023 № 8590993-2417-2023-UA63120090000046130 на суму 41 672,29 грн та від 27.05.2024 № 698245-2417-2023-UA63120090000046130 на суму 43 797,57 грн щодо визначення податкових зобов`язань з орендної плати.

Як убачається з матеріалів справи, зазначені податкові повідомлення-рішення були направлені позивачу засобами поштового зв`язку на податкову адресу та, за твердженням відповідача, повернуті контролюючому органу 24.08.2024 у зв`язку із закінченням установленого строку зберігання поштових відправлень.

Відповідно до пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо їх надіслано в порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, на адресу (місцезнаходження, податкову адресу) платника податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або особисто вручено платнику податків (його представнику).

Згідно з пунктом 42.5 статті 42 Податкового кодексу України, якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням, відмовою прийняти документ, незнаходженням фактичного місця розташування платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Таким чином, ураховуючи наведені положення Податкового кодексу України та обставини направлення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень на податкову адресу позивача, суд доходить висновку, що за умови належного підтвердження їх направлення та повернення позивач повинен був проявляти належну обачність щодо отримання поштової кореспонденції та вживати заходів для своєчасного з`ясування стану своїх прав і обов`язків.

При цьому, як убачається зі змісту заяви відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, позивач не скористалася процедурою адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, шестимісячний строк звернення до суду з позовними вимогами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.12.2023 № 8590993-2417-2023-UA63120090000046130 та від 27.05.2024 № 698245-2417-2023-UA63120090000046130 розпочався 24.08.2024 та закінчився 24.02.2025.

Разом із тим, із відповідним адміністративним позовом позивач звернулася лише 02.09.2026, тобто зі значним пропуском шестимісячного строку звернення до адміністративного суду щодо оскарження обох податкових повідомлень-рішень.

Згідно з ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Для усунення вказаних вище недоліків позову позивачу необхідно надати до суду заяву про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду із зазначенням таких причин та із наданням необхідних доказів наявності таких причин.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 122, 123, 160, 161, 169, 256, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Задовольнити частково клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про залишення позовної заяви без розгляду.

Позовну заяву - залишити без руху.

Встановити позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви - п`ять днів з моменту отримання копії ухвали.

Повідомити позивача про необхідність виправлення зазначених недоліків адміністративної позовної заяви у строк - п`ять днів з моменту отримання копії ухвали та роз`яснити, що в разі невиконання вимог ухвали у встановлений строк позовна заява в частині позовних вимог залишається без розгляду.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Олексій КОТЕНЬОВ