Ухвала суду № 140589857, 13.10.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні адміністративного позову

13 жовтня 2026 року Справа № 520/28886/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Генерального штаб Збройних Сил України (03168, м. Київ, проспект Повітряних Сил, 6, код ЄДРПОУ 22991050), треті особи: Військовий інститут танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (61034, м. Харків, вул.Полтавський Шлях, 192, код ЄДРПОУ 07905262), Військова частина НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивача з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати незаконним та скасувати наказ начальника Генерального штабу Збройних Сил України (по особовому) складу від 03.09.2026 № 1032 в частині звільнення майора ОСОБА_1 з займаної посади та його призначення офіцером резерву 308 запасної роти військової частини НОМЕР_2 ;

- поновити майора ОСОБА_1 на посаді старшого наукового співробітника науково-методичного відділу забезпечення якості освітньої діяльності та вищої освіти Військового інституту танкових військ Національного технічного університету Харківський політехнічний інститут або зобов`язати відповідача призначити позивача на вищу посаду за погодженням з ним з урахуванням (відповідно до) його досвіду, кваліфікації, досягнень, характеристики посади та плану управління кар`єрою.

14.09.2026 справу № 520/28886/26 було передано раніше визначеному складу суду Харківського окружного адміністративного суду, що підтверджується протоколом передачі справи від 14.09.2026.

Ухвалою від 15.09.2026 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

10.10.2026 до суду надійшла заява позивача, в якій він просив:

- забезпечити позов шляхом заборони третій особі - військовій частині НОМЕР_2 - встановлювати та виплачувати позивачеві менший розмір грошового забезпечення (його основних і додаткових видів) за відповідний розмір, який йому був встановлений та виплачувався за попередньою посадою старшого наукового співробітника науково-методичного відділу забезпечення якості освітньої діяльності та вищої освіти Військового інституту танкових військ Національного технічного університету Харківський політехнічний інститут, з якої він був звільнений наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України (по особовому складу) від 03.09.2026 № 1032, і призначений на посаду офіцера резерву 308 запасної роти військової частини НОМЕР_2 , до закінчення судового розгляду справи і ухвалення рішення за його результатами по суті або закриття справи за іншими обставинами (відмови від позову, примирення сторін, залишення позовної заяви без розгляду).

Разом з тим, в заяві міститься клопотання:

- звільнити позивача від сплати судового збору як учасника бойових дій та особу з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи.

Розглянувши клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, суд дійшов висновку про його задоволення.

Дослідивши матеріали адміністративної справи та заяви про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно із частиною другою статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених або оспорюваних прав чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень та порушення ними прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду.

Наведені підстави є альтернативними. Водночас застосування заходів забезпечення позову потребує перевірки не лише обставин, передбачених статтею 150 КАС України, а й допустимості обраного заявником заходу з урахуванням обмежень, установлених статтею 151 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 153 КАС України після відкриття провадження у справі заява про забезпечення позову подається до суду, у провадженні якого перебуває справа

Відповідно до частини першої статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Пунктами 1 та 4 частини першої статті 151 КАС України передбачено можливість забезпечення позову шляхом зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта, а також заборони іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

За приписами частини другої статті 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Отже, забезпечення позову є засобом тимчасового судового захисту, спрямованим на збереження можливості ефективного поновлення прав особи за результатами вирішення спору.

Застосування цього засобу допускається виключно в межах повноважень суду та з дотриманням установлених процесуальним законом заборон.

Як убачається зі змісту заяви, позивач пов`язує необхідність забезпечення позову зі зменшенням грошового забезпечення внаслідок призначення його на посаду офіцера резерву 308 запасної роти військової частини НОМЕР_2 , можливим зменшенням розміру пенсії у разі подальшого звільнення з військової служби, а також потребою у додаткових витратах на лікування та забезпечення повсякденного функціонування як особи з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи.

Позивач зазначає, що за попередньою посадою отримував грошове забезпечення у розмірі близько 50 тисяч гривень без урахування додаткової винагороди під час дії воєнного стану. Водночас, за його твердженням, після прийняття справ і посади за новим місцем служби представники фінансово-економічної служби повідомили йому про відсутність підстав для збереження попереднього розміру грошового забезпечення та про його істотне зменшення.

З огляду на викладене позивач просить заборонити військовій частині НОМЕР_2 встановлювати та виплачувати йому основні й додаткові види грошового забезпечення у розмірі, меншому за той, який був установлений та виплачувався за попередньою посадою.

Суд зазначає, що предметом спору в справі є правомірність наказу начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 03.09.2026 №1032 у частині звільнення позивача із займаної посади та призначення на іншу посаду, а також наявність підстав для поновлення його на попередній посаді або зобов`язання відповідача призначити на вищу посаду.

Позивачем не обґрунтовано, яким чином незастосування заявлених у заяві заходів забезпечення позову може істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення у даній справі.

Суд бере до уваги зазначені позивачем обставини щодо отриманих під час захисту Батьківщини поранень, інвалідності внаслідок війни ІІ групи, потреби у лікуванні та додаткових витратах на забезпечення повсякденного функціонування.

Водночас, обраний позивачем захід забезпечення позову, фактично за своїм змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, водночас, зазначене не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Зі змісту поданої заяви про забезпечення позову, судом не встановлено, а позивачем не доведено існування жодної з обставин, передбачених ч. 2 ст. 150 КАСУ, за наявності яких суд може вжити заходи забезпечення позову у спосіб, про який просить позивач у заяві.

При цьому, суд звертає увагу, що у даному випадку така обов`язкова умова для забезпечення адміністративного позову, як наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних дій відповідача може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що в заяві про забезпечення адміністративного позову не наведено конкретних обґрунтувань порушення прав позивача із обов`язковим підтвердженням цього відповідними доказами, а також посилання на явну протиправність дій відповідача, які можуть бути встановлені лише під час розгляду справи по суті, що є безумовною підставою для відмови у застосуванні попереднього судового захисту у вигляді забезпечення позову.

Суд зазначає, що передумовою вжиття заходів забезпечення позову, є необхідність встановлення судом їх співмірності із заявленими позовними вимогами, а також, врахування наслідків вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Посилання позивача на ймовірну загрозу ускладнення ефективного захисту та поновлення порушених прав, не може бути єдиною підставою для забезпечення позову, оскільки, у разі вирішення спору на користь позивача по суті, застосовуються відповідні правові механізми, спрямовані на відновлення попереднього становища та виконання вимог законодавства.

Щодо доводів позивача про можливе зменшення пенсії суд зазначає, що позивач пов`язує такі наслідки з імовірним звільненням із військової служби та подальшим призначенням пенсії. Наведений у заяві розрахунок ґрунтується на припущенні про визначення майбутньої пенсії з відповідного розміру грошового забезпечення.

Натомість питання призначення пенсії, визначення її розміру та складових грошового забезпечення для її обчислення не є предметом цього спору.

У межах розгляду даної заяви, судом не може даватись оцінка правомірності або протиправності дій відповідача, які оскаржуються, оскільки встановлення очевидності ознак їх протиправності без розгляду справи по суті, є неприпустимим, адже саме під час розгляду спору по суті, учасниками справи надаються відповідні докази на підтвердження своєї правової позиції, забезпечується принципи змагальності та рівності учасників справи.

Суд не вбачає достатніх підстав, які б вказували на необхідність забезпечення позову саме у такий спосіб та даних, які б свідчили про очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, захист яких стане взагалі неможливим без вжиття таких заходів, або ж для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Відповідно до роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2, застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Забезпеченням позову у такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, що є неприпустимим.

Судом враховується правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2019 року по справі №826/13306/18, згідно якої суд зазначає, що обґрунтовуючи клопотання про забезпечення позову щодо "очевидності" ознак протиправної бездіяльності відповідача та порушення прав позивача, то попри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх "якість": вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваної бездіяльності поза обґрунтованим сумнівом. Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів, повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими ч. 2 ст. 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення. Твердження про "очевидність" порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.

Виходячи з завдання адміністративного судочинства та цілей, які спрямовані на вжиття заходів забезпечення позову, суд приходить до висновку, що у заяві про забезпечення позову позивачем не наведено беззаперечних доводів, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду, чи ефективний захист та поновлення порушених, оспорюваних прав, а також інтересів позивача, за захистом яких він звернувся; або є очевидними ознаки протиправності дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, такими діями або бездіяльністю.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись приписами ст. ст. 90, 150, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подачу даної заяви про забезпечення позову.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Генерального штаб Збройних Сил України (03168, м. Київ, проспект Повітряних Сил, 6, код ЄДРПОУ 22991050), треті особи: Військовий інститут танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (61034, м. Харків, вул.Полтавський Шлях, 192, код ЄДРПОУ 07905262), Військова частина НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді -відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Н.А. Полях