Ухвала суду № 140589823, 12.10.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

12 жовтня 2026 р. № 520/32147/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мельников Р.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо обмеження гарантованого статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» основного розміру пенсії ОСОБА_1 , відображеного у листі від 23.09.2026 № 54979-46234/С-02/8-0500/26, а саме: з 01.03.2023 у сумі 1 535,29 грн, з 01.03.2025 у сумі 789,74 грн та з 01.03.2026 у сумі 91,26 грн;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок основного розміру пенсії ОСОБА_1 у відповідності до вимог статті 8 Закону України № 345-VI, а саме у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV, з якої обчислюється пенсія, без застосування зазначених у пункті 1 позовних вимог обмежень індексації, з урахуванням змін пенсійного законодавства та сум, фактично виплачених за відповідні періоди;

- зобов`язати Відповідача виплатити Позивачу суму пенсії, що утвориться внаслідок перерахунку за пунктом 2, за період з 01.03.2023, а в разі застосування судом строку звернення до суду за період, визначений судом, з урахуванням раніше виплачених сум та у розмірі, визначеному за результатами перерахунку;

- зобов`язати Відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів відповідно до частини другої статті 46 Закону № 1058-IV, статей 1, 2 та 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» № 2050-III та Порядку, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2001 № 159, одночасно з виплатою сум, визначених за пунктом 3.

Вивчивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що вона не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.

Згідно до ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Положеннями статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із приписами частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" установлено з 01 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць - 3328,00 грн.

Зі змісту адміністративного позову та позовних вимог вбачається, що позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру, позов подано через "Електронний суд", а отже ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення до суду із позовом у цій справі складає 3194,88 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є особою з інвалідністю з ІІІ групи, що підтверджується довідкою МСЕК від 16.11.2011 року серії 10ААА №042271.

Разом з тим, відповідно до положень пункту 9 частини 1 статті 5 ЗУ "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Отже, у позивача відсутні пільги щодо звільнення від сплати судового збору.

Також позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв`язку зі скрутним матеріальним становищем.

Дослідивши вказане клопотання та перевіривши матеріали адміністративного позову, суд установив таке.

Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Водночас, суд зауважує, що особа, яка вважає свій майновий стан незадовільним, через що в неї існують перешкоди для доступу до правосуддя, має подати до суду відповідні клопотання і документи, які свідчили би про поганий майновий стан (податкова декларація про доходи, довідка про заробітну плату, пенсію, стипендію тощо).

Відповідно до приписів ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору, відстрочити сплату судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, у розумінні приписів ст. 8 Закону України "Про судовий збір" відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

Пленум Вищого адміністративного суду України Постанові від 23.01.2015 р. № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб`єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

З наведеного вбачається, що суду надано право, а не покладено обов`язок зменшити, відстрочити, розстрочити чи звільнити сторону від сплати судового збору. Крім того, суд може відстрочити, розстрочити чи звільнити сторону від сплати судового збору за однієї з умов, перелічених у пунктах 1-3 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", лише з урахуванням майнового стану заявника.

Обов`язок обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або ускладнення у здійсненні сплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.

Верховний Суд також звертає увагу на те, що сталим у правозастосовній практиці судів є підхід, відповідно до якого належним доказом для указаних цілей є довідки/відомості з реєстрів, що адмініструються Державною податковою службою України та Пенсійним фондом України (їхніми територіальними органами).

Так, у постанові Верховного Суду від 23 листопада 2023 року у справі №215/7312/20 зазначено, що вирішуючи питання про звільнення від сплати судового збору, суд ураховує майновий стан сторони, який є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Такими доказами можуть слугувати: довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік разом із довідкою органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік.

Разом з тим, позивачем не надано належних доказів в обґрунтування того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, або інших доказів на підтвердження відсутності у позивача коштів для сплати судового збору.

Аналіз правового врегулювання питання звільнення від сплати судового збору дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 10.10.2019 по справі № 215/3329/19, яка в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України, має бути врахована судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Оскільки позивачем не надано суду належних доказів того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік, або інших доказів на підтвердження відсутності у позивача коштів для сплати судового збору, тому підстави для звільнення позивача від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору, наведені у клопотанні, не можуть бути визнані поважними, у зв`язку з чим клопотання задоволенню не підлягає.

Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви, позивачу необхідно надати до суду оригінал документу про доплату судового збору у розмірі 3194,88 грн за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, за наступними реквізитами: ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101, код 37874947, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача: 899998, рахунок UA678999980313141206084020661, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - "*;101; (код платника); судовий збір за позовом (ім`я/назва платника), Харківський окружний адміністративний суд".

Згідно частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

Надати позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 3194,88 грн або документів, визначених законодавством, що підтверджують наявність у позивача пільг щодо сплати судового збору.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Мельников Р.В.