Ухвала суду № 140589800, 13.10.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

13 жовтня 2026 року Справа № 520/32893/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Бабаєв А.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Багатопрофільна Клінічна Лікарня Комплексного та Відновлювального Лікування Ветеранів Війни та Постраждалих від Техногенних Катастроф» (61166, м. Харків, вул. Європейська, буд. 85) про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

08.10.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Багатопрофільна Клінічна Лікарня Комплексного та Відновлювального Лікування Ветеранів Війни та Постраждалих від Техногенних Катастроф», в якому просить суд:

- зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради «БКЛКтаВЛВВтаПвідТК» лікувати ОСОБА_1 , як людину, яка через свої релігійні переконання відмовилась від РНОКПП, надається альтернатива, з укладання Декларації про обрання лікаря з надання первинної медичної допомоги за прізвищем, ім`я, по-батькові та/або серією і номером діючого паспорта, без внесення особистих даних до Реєстру пацієнтів в електронної системі охорони здоров`я, без обробки персональних даних в електронної формі, а спосіб ведення облік) здійснювати виключно на паперових носіях;

- зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради «БКЛКтаВЛВВтаПвідТК» виконання постанову від 21.04.2021 р. у справі № 579/806/19 Верховного Суду. При виборі сімейного лікаря ОСОБА_1 , як пацієнту буде присвоєно унікальний номер, якій відображатиметься у номері декларації, що суперечить релігійним переконанням та порушує його конституційне право на свободу світогляду Верховний Суд зауважив, шо «Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання якщо реалізація цього права пов`язана з неприпустимістю користуватися будь-якими числовими буквено- цифровими, штрих-кодовими, QR-кодовими, біометричними ідентифікаторами і зазначене не заборонено і не обмежене законом, людина в межах реалізації своїх гарантованих прав може відмовитись від присвоєння їй чисел та використання їх».

- зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради «БКЛКтаВЛВВтаПвідТК» виконання постанову Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2018 р. у справі № 806/3265/17, де вказано, що встановлюючи ті чи інші правила поведінки, КНП ХОР «БКЛКтаВЛВВтаПвідТК» має в першу чергу дбати про потреби людей, утримуючись за можливості від встановлення таких правка, які негативно сприйматимуться тими чи іншими групами суспільства. Встановлення таких правил може бути виправдане тільки наявність переважаючих суспільних інтересів, які не можуть бути задоволені в інший спосіб, але і в цьому разі має бути дотриманий принцип пропорційності. Законодавством не врегульовано питання щодо наслідків відмови особи віл обробки її персональних даних, тобто фактично відсутня будь-яка альтернатива такого вибору, шо в свою чергу обумовлює не якість закону та порушення Конституційних прав такої особи. Реалізації своїх функцій КНП ХОР «БКЛКтаВЛВВтаПвідТК» має здійснюватися без примушення ОСОБА_1 до надання згоди на обробку персональних даних їх обробка повинна здійснюватися, як і раніше, в межах і на підставі тих законів і нормативно-правових актів України, на підставі яких виникають правовідносини між громадянином та державою. При цьому, згадані технології не повинні бути безальтернативними і примусовими. Особи, які відмовитися від обробки їх персональних даних, повинні мати альтернативу - використання традиційних методів ідентифікації особи.

- зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради «БКЛКтаВЛВВтаПвідТК» на підставі документів та інформації наданих ОСОБА_1 всі операції для заповнення Декларації здійснювати не в електроном вигляді, а в альтернативної формі, як і раніше з використання існуючих традиційних методів Ідентифікацію проводить за прізвищем, ім`я, по-батькові та/або серії і номером діючого паспорта. Відсутність будь-якої альтернативи порушує конституційні права ОСОБА_1 . Новостворювана система ідентифікації - управління людиною за програмним алгоритмом, внаслідок чого вона втрачає свою богоподібну і людську природу Головним технологічним принципом побудови глобального мережевого інформаційного суспільства є присвоєння кожній людині, замість імені, незмінного, довічного і посмертного цифрового ідентифікатора особистості Відбувається створення нового суспільного устрою, який можна визначити, як електронний концтабір ОСОБА_1 хоче повноцінно жити в суспільстві, бути свобідною і вільною людиною, а не в полоні електронного концтабору.

- зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради «БКЛКтаВЛВВтаПвідТК» з метою захисту особистої конфіденційної інформації та забезпечення інформаційної безпеки, не вносить особисті дані ОСОБА_1 до електронної системи охорони здоров`я, збирання, зберігання, використання, облік та обробку персональних даних здійснювати не в Центральної базі даних електронного програмного забезпечення, а виключно на паперових носіях. Центральна база даних електронної системи охорони здоров`я не може гаранту вати абсолютної захищеності збереженої в ній інформації від випадкових помитою збоїв, вірусів, несанкціонованого доступу, зловмисного використання, випадкового її викривлення або видалення, не говорячи вже про енергетичні аварії, електромагніті бурі й навмисні відключення електроенергії а метою створення ситуації «керованого хаосy». Розвиток інформаційних технологій викликав появу принципово нового класу злочинів, коли зловмисники використовують дія своїх цілей комп`ютерні мережі й системи Хакери зламують сервера і сайти, крадуть персональні дані, гроші, блокують роботу комп`ютерів державних служб. Тому орієнтацію на так зване, «інформаційне суспільство» за міжнародними стандартами й правилами, слід розцінювати як дію, що веде до руйнування основ національної безпеки й знищенню державного суверенітету;

- зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради «БКЛКтаВЛВВтаПвідТК» не внесення та не використовування інформації про ОСОБА_1 до електронних реєстрів, відомостей, бухгалтерських матеріалів, документів та особових справ, які знаходяться у Центральної базі даних системи охорони здоров`я існування Єдиної бази даних суттєво підриває інформаційну безпеку та може мати вкрай негативні наслідки у суспільстві, а також призведе до порушення та значного обмеження прав і свобод ОСОБА_1 . Для автоматизованої комп`ютерної електронної системи людське ім`я нічого не значить, воно не має сенсу. Всі дані про людину буде утримувати під ідентифікаційним номером, а всі операції, що здійснюються над нею будуть проходити, як дії над пронумерованим предметом, ОСОБА_1 хоче залишатися людиною не товаром, не підконтрольним елементом електронних систем, не об`єктом для експериментів, не напівштучним організмом.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Згідно з п.7 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їх посадовою чи службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.06.2018 по справі № 500/6325/17 зазначила, що участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою класифікації спору як публічно-правового. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясувати, у зв`язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Зі змісту позовної заяви встановлено, що позивач не погоджується з тим, що для лікування у Комунальному некомерційному підприємстві Харківської обласної ради «Багатопрофільна Клінічна Лікарня Комплексного та Відновлювального Лікування Ветеранів Війни та Постраждалих від Техногенних Катастроф» позивачу необхідно укласти декларацію про обрання лікаря із зазначенням унікального номера.

Таким чином, позивач оскаржує порядок надання йому медичної допомоги.

При цьому, публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад, в якому участь суб`єкта владних повноважень та/або наявність владних управлінських функцій, зокрема, на виконання делегованих повноважень, є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати такий спір як публічно-правовий.

Приписами ч.1 ст.33 Основ законодавства України про охорону здоров`я визначено, що медична допомога надається професійно підготовленими медичними працівниками відповідно до медичних показань у закладах охорони здоров`я, що забезпечують надання медичної допомоги згідно з одержаною відповідно до закону ліцензією, та фізичними особами - підприємцями, які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію в установленому законом порядку і можуть перебувати з цими закладами у цивільно-правових відносинах.

Отже, Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради «Багатопрофільна Клінічна Лікарня Комплексного та Відновлювального Лікування Ветеранів Війни та Постраждалих від Техногенних Катастроф» у спірних правовідносинах, про які зазначено позивачем, не виконує жодних владних управлінських функцій відносно позивача, в тому числі не має делегованих повноважень.

Відповідно даний спір не є таким, що має публічно-правовий характер.

Аналогічна правова позиція підтримана Другим апеляційним адміністративним судом та Верховним Судом у справі №638/19956/24.

За таких обставин, враховуючи наведене вище, даний позов не підсудний адміністративному суду.

Відповідно до частини 1 статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у справі Занд проти Австрії від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у частині першій статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…). З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Як вказано у ч. 6 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 170, ст. 248, ст. 256, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Багатопрофільна Клінічна Лікарня Комплексного та Відновлювального Лікування Ветеранів Війни та Постраждалих від Техногенних Катастроф» про зобов`язання вчинити певні дії.

Роз`яснити позивачу, що розгляд вказаної позовної заяви віднесено до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.

Копію даної ухвали направити позивачу та повернути позивачу позовну заяву з доданими до неї матеріалами.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Бабаєв А.І.