Рішення № 140589703, 13.10.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

13 жовтня 2026 року № 520/14552/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марини Лук`яненко, розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

У С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому просить суд (з урахуванням уточненої позовної заяви):

1. визнати незаконним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області рішення за №204150009015 від 05.12.2025 року, яким відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком;

2. зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.11.2025 про призначення пенсії за віком, зарахувавши у тому числі до її страхового стажу всі періоди роботи згідно трудової книжки колгоспника від 15.10.1984 № НОМЕР_1 , а також період догляду за дитиною ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та період догляду за дитиною ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Мотивуючи позовні вимоги позивачем зазначено, що рішення про відмову у призначенні пенсії за віком №204150009015 від 05.12.2025 року є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки при обчисленні стажу відповідачем безпідставно не зараховано до страхового стажу періоди роботи згідно трудової книжки позивача. Вважаючи свої права порушеними, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 16.06.2026 року відкрито спрощене провадження у справі та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. При цьому, зазначив, що позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Зазначив, що спірні періоди роботи та догляду за дітьми не зараховано до страхового стажу через розбіжності у прізвищах позивачки в поданих документах та відсутність документів, які підтверджують зміну прізвища. Вважає, що обов`язок щодо подання належних документів на підтвердження страхового стажу покладається на позивачку, а встановлення факту належності документів із розбіжностями у персональних даних здійснюється в судовому порядку за правилами цивільного судочинства. З огляду на це відповідач вважає рішення про відмову у призначенні пенсії законним та обґрунтованим і просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2026 витребувано у ОСОБА_1 належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують зміну прізвища та дають змогу встановити належність документів, у яких зазначені прізвища « ОСОБА_4 », « ОСОБА_5 » та « ОСОБА_6 », одній особі, зокрема свідоцтв про шлюб, розірвання шлюбу та інших документів, на підставі яких відбувалася зміна її прізвища.

24.08.2026 на виконання вимог зазначеної вище ухвали представником позивача надано до суду копії свідоцтв про розірвання шлюбу з її чоловіками ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , в яких зазначено її нинішнє прізвище ОСОБА_6 , та зазначено, що запитувані документи щодо зміни прізвищ « ОСОБА_4 » та « ОСОБА_10 » у позивача відсутні та не можуть бути надані до суду, оскільки відповідні свідоцтва про розірвання шлюбу були втрачені позивачем під час переїзду до теперішнього місця проживання. Разом з тим позивач просить суд витребувати у Берестинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Берестинському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції наступні документи: 1) повний витяг актового запису цивільного стану про шлюб ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_4 , який був зареєстрований у 1986 році Амур-Нижньодніпровським відділом РАГС м.Дніпропетровськ (зараз м.Дніпро, Україна); 2) повний витяг актового запису цивільного стану про розірвання шлюбу ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_4 , який був розірваний у 1991 році Гур`євським судом Кемеровської області (Росія).

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2026 клопотання позивача про витребування доказів задоволено. Витребувано у Берестинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Берестинському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у термін - п`ять днів з моменту отримання даної ухвали наступні документи: 1) повний витяг актового запису цивільного стану про шлюб ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_4 , який був зареєстрований у 1986 році Амур-Нижньодніпровським відділом РАГС м.Дніпропетровськ (зараз м.Дніпро, Україна); 2) повний витяг актового запису цивільного стану про розірвання шлюбу ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_4 , який був розірваний у 1991 році Гур`євським судом Кемеровської області (Росія). Витребувано у ОСОБА_1 у термін - п`ять днів з моменту отримання даної ухвали належним чином засвідчену копію свідоцтва про народження позивача.

17.09.2026 на виконання вимог зазначеної вище ухвали представником позивача надано до суду копію свідоцтва про народження позивача.

09.10.2026 на виконання вимог зазначеної вище ухвали від Берестинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Берестинському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції до суду надійшов повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 1420 від 14.11.1986 року, складений Амур-Нижньодніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на ОСОБА_12 та ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також повідомлено про відсутність актового запису про розірвання шлюбу ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який був розірваний у 1991 році Гур`євським судом Кемеровської області (Росія). Окрім того повідомлено, що за відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян виявлено актовий запис про розірвання шлюбу № 642 від 28.10.1994 року, складений Амур-Нижньодніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на ОСОБА_12 та ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі рішення Амур-Нижньодніпровського народного суду м. Дніпропетровська від 21.11.1990 року.

Суд зазначає, що відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - є громадянкою України, про що свідчить копія паспорта наявна в матеріалах справи.

28.11.2025 року після досягнення 65 річного віку позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про призначення пенсії за віком.

У результаті розгляду заяви позивача за екстериторіальним принципом Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення від 05.12.2025 №204150009015, яким позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

У рішенні зазначено, що за результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи згідно з трудовою книжкою колгоспника серії НОМЕР_2 від 15.10.1984, у тому числі період роботи у колгоспі з 06.05.1984 по 30.09.1986, підтверджений архівною довідкою від 16.01.2024 № 06-14/9, та період роботи з 21.01.1987 по 20.08.1987, підтверджений архівною довідкою від 13.03.2024 № 29, у зв`язку з відсутністю документів про зміну прізвищ ОСОБА_16 . Також не зараховано періоди догляду за дітьми: за дитиною, народженою ІНФОРМАЦІЯ_1 , - у зв`язку з тим, що свідоцтво про народження не завірено печаткою, а прізвище матері « ОСОБА_4 » не відповідає даним паспорта позивача; за дитиною, народженою ІНФОРМАЦІЯ_2 , - у зв`язку з тим, що свідоцтво про народження не завірено печаткою, а прізвище матері « ОСОБА_5 » не відповідає даним паспорта позивача.

Вважаючи протиправним вказане рішення відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за віком, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Перевіряючи оскаржуване рішення відповідача на відповідність приписам ч.2 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду визначені Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Статтею 9 Закону №1058-IV визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до п. 1 ст. 26 Закону №1058-ІV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу: з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 - не менше 29 років.

Відповідно до п. 2 ст. 26 Закону №1058-ІV у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу, з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 22 до 32 років.

За змістом частини першої ст. 1 Закону № 1058-IV термін страховий стаж визначений як період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески, а страховий стаж у солідарній системі визначений частиною першою статті 24 Закону як період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Страховий стаж обчислюється в місяцях.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абз. 1 ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV).

За приписами статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі-Закон № 1788-ХІІ) визначено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).

Пунктом 1 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 3 цього Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а за відсутності останньої або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 2.4. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110 (далі по тексту - Інструкція № 58) усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження); записи виконуються арабськими цифрами; записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

У пункті 2.6 пункту 2 Інструкції № 58 зазначено, що у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

Водночас, у період часу до затвердження Інструкції №58 діяв порядок ведення трудових книжок, затверджений Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затвердженої 20.06.1974 року №162 ДК СРСР по праці і соціальним питанням (далі Інструкція №162), пункти 2.2 та 2.3 якої містять наступні положення (мовою оригіналу): "Заполнение трудовой книжки впервые производится администрацией предприятия в присутствии работника не позднее недельного срока со дня приема на работу. В трудовую книжку вносятся: сведения о работнике: фамилия, имя, отчество, дата рождения, образование, профессия, специальность; сведения о работе: прием на работу, перевод на другую постоянную работу, увольнение... Записи производятся аккуратно, перьевой или шариковой ручкой, чернилами черного, синего или фиолетового цвета."

Отже, обов`язок щодо внесення достовірних та правильних записів до трудової книжки працівника покладається саме на власника або уповноважений ним орган, тобто на роботодавця.

З огляду на зазначене, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 р. у справі №677/277/17.

Суд зауважує на тому, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а зазначив, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Аналогічна правова позиція міститься у висновках Верховного Суду, викладених у постанові від 04.07.2023 року у справі № 580/4012/19.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 30.09.2019 у справі №638/18467/15-а зазначив, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Разом із цим, суд зазначає, що право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов`язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

У постанові Верховного Суду від 11.05.2022 року у справі № 120/1089/19-а, викладена правова позиція, суть якої полягає в тому, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці чи інших документах, за внесення яких вона не була відповідальна. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займала особа у той чи інший період роботи, за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення особи її конституційного права на соціальний захист, зокрема щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У спірних правовідносинах, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №204150009015 від 05.12.2025 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, визначеного законодавством (15 років). При цьому, до страхового стажу, згідно трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 від 15.10.1984 року, не зараховано:

- всі періоди роботи згідно трудової книжки колгоспника від 15.10.1984 № НОМЕР_1 , оскільки відсутні документи про зміну прізвищ ОСОБА_16 ;

- період роботи у колгоспі з 06.05.1984 по 30.09.1986 згідно архівної довідки від 16.01.2024 № 06-14/9, оскільки відсутній документ про зміну прізвища ОСОБА_17 ;

- період роботи з 21.01.1987 по 20.08.1987 згідно архівної довідки від 13.03.2024 № 29, оскільки відсутній документ про зміну прізвища ОСОБА_17 ;

- період догляду за дитиною ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки свідоцтво про народження не завірено печаткою та прізвище матері ОСОБА_4 не відповідає даним паспорту ОСОБА_6 ;

- період догляду за дитиною ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки свідоцтво про народження не завірено печаткою та прізвище матері ОСОБА_5 не відповідає даним паспорту ОСОБА_6 .

Дослідивши зміст трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 від 15.10.1984 року, судом встановлено, що у період з 06.05.1984 року до 30.09.1986 року позивач працювала в головному колгоспі ім. Щорса Нововодолазького району Харківської області, у період з 21.01.1987 року до 20.08.1987 року позивач працювала в Дніпропетровському радіозаводі на посаді санітарки-няні згідно наказу №350.

Зазначені записи у трудовій книжці є чіткими, зрозумілими, скріплені печатками та підписами відповідальних осіб.

Суд зазначає, що записи у трудових книжках позивача свідчать про послідовність хронології подій та їх логічній відповідності.

Водночас, відповідач не висловив жодних зауважень ані щодо реальності вказаних робіт позивача, ані щодо наявності правових підстав для виключення цих періодів із загальної тривалості страхового стажу.

До матеріалів справи відповідачем також не надано доказів того, що спірні записи в трудових книжках позивача є сфальсифікованими або мають підробний характер, а отже, суд висновує, що у відповідача відсутні підстави для неврахування спірних періодів роботи, відображених в трудовій книжці позивача.

Стосовно посилання відповідача на відсутність документів, які підтверджують зміну прізвищ позивача з ОСОБА_4 на ОСОБА_5 та з ОСОБА_5 на ОСОБА_6 , суд зазначає, що сама по собі наявність розбіжностей у прізвищі позивача у документах, що підтверджують трудову діяльність, не може бути безумовною підставою для неврахування відповідних періодів роботи до страхового стажу.

До того ж судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 15.12.1960 прізвище позивача при народженні - " ОСОБА_18 ".

Як зазначено позивачем документи щодо зміни прізвищ " ОСОБА_4 " та " ОСОБА_19 " у позивача відсутні та не можуть бути надані до суду, оскільки втрачені.

Водночас, згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 1420 від 14.11.1986 року, складеного Амур-Нижньодніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, 14.11.1986 між ОСОБА_12 та ОСОБА_20 зареєстровано шлюб, після реєстрації шлюбу прізвище ОСОБА_21 - " ОСОБА_19 ".

За відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян виявлено актовий запис про розірвання шлюбу № 642 від 28.10.1994 року, складений Амур-Нижньодніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на ОСОБА_12 та ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі рішення Амур-Нижньодніпровського народного суду м. Дніпропетровська від 21.11.1990 року.

Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 , між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 розірвано шлюб 17.09.1999 року, після реєстрації розірвання шлюбу присвоєно прізвище ОСОБА_21 - " ОСОБА_6 ".

Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_5 , між ОСОБА_8 та ОСОБА_22 розірвано шлюб 22.08.2006 року, після реєстрації розірвання шлюбу присвоєно прізвище ОСОБА_21 - " ОСОБА_6 ".

З відомостей паспорту позивача встановлено, що 06.03.2009 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_1 укладено шлюб.

Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_6 , між ОСОБА_9 та ОСОБА_1 розірвано шлюб 22.07.2011 року, після реєстрації розірвання шлюбу присвоєно прізвище ОСОБА_21 - " ОСОБА_6 ".

Отже, з вказаних вище документів простежується зміна прізвища позивача з " ОСОБА_4 " на " ОСОБА_19 " та на " ОСОБА_6 ".

Записами у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 від 15.10.1984 року підтверджено внесення змін до прізвища позивача з " ОСОБА_4 " на " ОСОБА_19 " та з " ОСОБА_19 " на " ОСОБА_6 ".

Архівні довідки видані позивачу на прізвище " ОСОБА_6 ( ОСОБА_4 )".

При цьому відповідачем не наведено обґрунтованих сумнівів щодо належності позивачу трудової книжки серії НОМЕР_2 від 15.10.1984 року та архівних довідок, на підставі яких підтверджуються спірні періоди роботи, а також не надано доказів того, що зазначені у них відомості не стосуються позивача.

Окрім того суд не погоджується з посиланнями відповідача про те, що у трудовій книжці серії НОМЕР_2 від 15.10.1984 року внесено зміни щодо прізвища позивача на " ОСОБА_5 ", оскільки дослідивши записи у трудовій книжці серії НОМЕР_2 від 15.10.1984 року судом встановлено, що у верхньому лівому куті на титульній сторінці трудової книжки зазначено про зміну прізвища позивача -" ОСОБА_19 ".

Суд також враховує, що записи у трудовій книжці містять послідовні відомості про трудову діяльність позивача, а наявні в документах розбіжності щодо прізвища самі по собі не спростовують факту виконання позивачем відповідної роботи. Відповідач, маючи повноваження щодо перевірки поданих документів та можливість отримувати від державних органів, підприємств, установ і організацій необхідні відомості, не вжив заходів для з`ясування обставин щодо належності позивачу зазначених документів та не надав суду доказів проведення такої перевірки.

Отже, посилання відповідача виключно на відсутність документів, які підтверджують зміну прізвищ позивача, не є достатньою підставою для незарахування спірних періодів роботи до страхового стажу позивача.

Стосовно незарахування до страхового стажу періоду догляду за дитиною ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки свідоцтво про народження не завірено печаткою та прізвище матері ОСОБА_4 не відповідає даним паспорту ОСОБА_6 та періоду догляду за дитиною ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки свідоцтво про народження не завірено печаткою та прізвище матері ОСОБА_5 не відповідає даним паспорту ОСОБА_6 , суд зазначає наступне.

Дослідивши матеріали справи встановлено, що позивач ( ОСОБА_15 ) відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 є матір`ю ОСОБА_23 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Також, позивач ( ОСОБА_20 ) відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_8 є матір`ю ОСОБА_2 .

Зазначені записи у свідоцтвах про народження є чіткими, зрозумілими, скріплені печатками та підписами відповідальних осіб.

Стосовно посилання відповідача на те, що свідоцтва про народження дітей не завірені печаткою, а прізвища матері « ОСОБА_5 » та « ОСОБА_4 » не відповідають прізвищу « ОСОБА_6 », зазначеному в паспорті позивача, суд зазначає, що обидва свідоцтва про народження дітей містять відповідні печатки та підписи уповноважених посадових осіб, а тому твердження відповідача про їх неналежне оформлення не відповідає матеріалам справи. Водночас сама по собі наявність розбіжностей у прізвищі позивача у свідоцтвах про народження дітей та паспорті не може бути безумовною підставою для неврахування відповідних періодів догляду за дітьми до страхового стажу.

До того ж як встановлено судом вище, за матеріалами справи простежується зміна прізвища позивача з " ОСОБА_4 " на " ОСОБА_19 " та на " ОСОБА_6 ".

Окрім того, відповідно абзацу 3 п.1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. №22-1; далі за текстом - Порядок №22-1), у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Відповідно до підпункту 2 пункту 6 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, Управління має право отримувати безоплатно в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності і від фізичних осіб - підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для здійснення покладених на управління Фонду завдань.

Отже, пенсійний орган має право, зокрема, у разі виникнення певних сумнівів щодо достовірності записів трудової книжки, чи відсутності окремих документів у архівних установах, для підтвердження стажу роботи, звертатися із відповідними листами, запитами до підприємств, установ, організацій, з метою отримання певної інформації, в тому числі, уточнюючої довідки чи документів, що містять відомості про періоди роботи.

Проте, у ході розгляду даної справи пенсійний орган не подав жодних доказів та не навів жодних аргументів на підтвердження правомірності дій з приводу нереалізації управлінської функції у порядку наведених норм.

У даному випадку позивач не може бути позбавлений свого права, що стосується предмету позову через неможливість перевірки достовірності спірних періодів роботи.

Враховуючи вищевикладене, спірні періоди роботи позивача з 06.05.1984 року до 30.09.1986 року та з 21.01.1987 року до 20.08.1987 року згідно трудової книжки серії НОМЕР_2 від 15.10.1984 року та періоди догляду за дитиною ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_5 , підлягають зарахуванню до страхового стажу позивача.

З огляду на викладене, суд виснував, що відповідач при прийнятті спірного рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком, не забезпечив реалізацію управлінської функції із дотриманням вимог ч.2 ст.2 КАС України.

А тому, з метою належного та ефективного захисту порушеного права позивача суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області рішення за №204150009015 від 05.12.2025 року про відмову у призначенні пенсії за віком позивачу та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.11.2025 про призначення пенсії за віком, зарахувавши у тому числі до її страхового стажу всі періоди роботи згідно трудової книжки колгоспника від 15.10.1984 № НОМЕР_1 , а також період догляду за дитиною ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та період догляду за дитиною ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , з урахуванням висновків суду, вказаних у мотивувальній частині рішення суду.

Згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовної заяви.

Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст.2, 6-11, 14, 77, 78, 139, 241-247, 250, 255, 257-262, 287, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області рішення за №204150009015 від 05.12.2025 року, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.11.2025 про призначення пенсії за віком, зарахувавши у тому числі до її страхового стажу всі періоди роботи згідно трудової книжки колгоспника від 15.10.1984 № НОМЕР_1 , а також період догляду за дитиною ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та період догляду за дитиною ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ: 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_9 ) судові витрати в розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн. 96 коп.

Роз`яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).

Повний текст рішення виготовлено та підписано - 13.10.2026 року, враховуючи час перебування судді у відпустці, а також з урахуванням наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Суддя Марина Лук`яненко