Ухвала суду № 140588745, 13.10.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у встановленні судового контролю за виконанням судового рішення

13 жовтня 2026 року Справа № 480/6109/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кунець О.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Сумського окружного адміністративного суду перебувала на розгляді адміністративна справа №480/6109/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 06.08.2025 позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення від 29.11.2023 № 184050007680 Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 такі періоди: 01.09.1978 по 09.09.1980 та з 17.09.1980 по 05.12.1986 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27 листопада 2023 року про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні інших вимог відмовлено.

Також, стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області судовий збір в сумі 1221,20 грн.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2025 рішення Сумського окружного адміністративного суду від 06.08.2025 по справі № 480/6109/24 змінено. Викладено абзац третій резолютивної частини рішення Сумського окружного адміністративного суду від 06.08.2025 по справі №480/6109/24 в наступній редакції:

"Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 такі періоди: 01.09.1978 по 09.09.1980 та з 17.09.1980 по 05.12.1986 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27 листопада 2023 року про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків суду.".

В іншій частині рішення Сумського окружного адміністративного суду від 06.08.2025 по справі №480/6109/24 залишено без змін.

У подальшому, представником позивача через систему "Електронний суд" подано заяву про встановлення судового контролю, в якій просить:

- встановити судовий контроль за виконанням рішення Сумського окружного адміністративного суду від 06.08.2026 у справі №480/6109/24;

- збов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області надати звіт про виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 06.08.2026 у справі №480/6109/24.

В обґрунтування заяви вказав, що у березні 2026 р. ОСОБА_1 звернулась до Урядового контактного центру щодо отримання інформації відносно виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2025 року, постанови Другого апеляційного адміністративного суду по справі №480/6109/24. Листом від 15.04.2026 була надана відповідь, що на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2025 у справі № 480/6109/24 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області зараховано до стажу роботи період з 01.09.1978 по 09.09.1980 та з 17.09.1980 по 05.12.1986 та повторно розглянуто заяву від 27.11.2023 про призначення пенсії за віком. За результатом повторного розгляду було призначено пенсію за віком, її розмір з 01.03.2026 -3406 грн.

Починаючи з липня 2025 р., виплата нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій за минулий період здійснюється відповідно до Постанови КМУ від 14.07.2025 р. № 821, а саме в межах виділених на цю мету бюджетних асигнувань та пропорційно виділеним на зазначені кошти цілі.

Станом на березень 2026 р. залишок невиплачених коштів складає 43 249, 55 грн. Подальша виплата пенсії на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.11.2025 у справі № 480/6109/24 буде здійснюватися у визначеному, згідно з Порядком № 821 за наявності бюджетних призначень Пенсійного фонду України на цю мету.

Позивач повторно надіслала звернення до ГУ ПФУ в Сумській області щодо виплати пенсії у повному обсязі.

Листом від 15.07.2026 № 1800-0202-8/35948 була надана відповідь, що виплата пенсії здійснювалась у відповідності з постановою КМУ від 14.07.2025 № 821.

Таким чином, незважаючи на призначений розмір пенсії, а саме 3406 грн, позивач фактично отримує 2477,95 грн (лютий 2026 р.). 2457,94 грн (березень 2026 р.), 2351,94 грн (квітень 2026 р.), 2320,94 грн (квітень 2026 р.), 2508,94 грн (червень 2026 р.). Дана обставина доводиться довідкою про розмір призначеної та фактично виплаченої пенсії. Станом на червень 2026 р. розмір заборгованості становить 43247,73 грн.

З позиції позивача, зважаючи на те, шо розмір фактично отриманої пенсії є меншим за розмір призначеної пенсії, вважає, що рішення суду не виконано в повному обсязі, а саме в частині виплати. При цьому ГУ ПФУ у Сумській області у відповідях на листи не визначив жодної дати виплати, а лише повідомив, шо виплата буде проведена у межах виділених бюджетних асигнувань у 2026 році. Фактично поставивши виконання рішення суду у залежність від наявності фінансування. Таким чином, відповідач фактично не виконує судове рішення та штучно створює перешкоди для його реалізації, оскільки виконання рішення суду не може бути поставлене у залежність від наявності чи відсутності бюджетного фінансування.

ГУ ПФУ в Тернопільській області подало до суду заперечення, в яких вказало, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2025 року у справі № 480/6109/24 зараховано до стажу роботи ОСОБА_1 такі періоди: 01.09.1978 по 09.09.1980 та з 17.09.1980 по 05.12.1986 та повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 27 листопада 2023 року про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків суду. Згідно рішення №184050007680 від 20.11.2025 ОСОБА_1 призначено пенсію. Отже, вдповідач вчинив передбачені законодавством необхідні дії для виконання рішення суду та здійснив призначення пенсії позивачці із переглядом страхового стажу.

Крім того, відповідно до п. 4.10. розділу 4 постанови, після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання фактичного проживання особи. У спірному випадку зобов`язання щодо призначення позивачу пенсії та її виплати, покладено на Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області як орган, що визначений за принципом екстериторіальності для розгляду заяви позивача про призначення пенсії, проте обов`язок виплати пенсії у випадку її призначення залишається в територіального органу Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонера. У випадку заявника це Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області.

Отже, враховуючи викладене в сукупності Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області вважає, що відсутні підстави для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у цій справі, а тому просить суд відмовити в задоволенні вимог позивача щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі №480/6109/24.

Вирішуючи заяву про встановлення судового контролю, суд застосовує такі норми права.

Відповідно до частин 1, 2 статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно з статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до положень статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції (частина 1).

Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу (частина 2).

Положеннями статті 382 КАС України передбачено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до частини 3 статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Суд може зобов`язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення особисто керівника суб`єкта владних повноважень (частина 4 статті 382-1 КАС України).

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу (частина 1 статті 382-3 КАС України).

З викладених норм права слід виснувати, що інститут судового контролю полягає у здійсненні судом контролюючої функції щодо суб`єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов`язковості судового рішення.

Водночас такі повноваження суду повинні реалізовуватися з урахуванням статті 129-1 Конституції України, і такі повноваження надані суду з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві.

Таким чином, при вирішенні питання щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд повинен з`ясувати, чи виконано судове рішення, причини, які спричинили невиконання такого рішення та чи є вони об`єктивними, а також оцінити ризики, які можуть існувати для позивача у випадку невиконання рішення суду.

Суд звертає увагу, що правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Із змісту заяви представника позивача суд встановив, що позивача вважає, що оскільки розмір фактично отриманої пенсії є меншим за розмір призначеної пенсії, рішення суду залишається не виконаним у повному обсязі, а саме в частині виплати.

Однак суд звертає увагу представника позивача, що в межах спірних правовідносин у справі №480/6109/24 суд вирішував виключно питання про наявність у позивача підстав для зарахування до стахового стажу, періоди навчання з 01.09.1978 по 09.09.1980 та періоди роботи з 17.09.1980 по 05.12.1986.

За результатами розгляду справи №480/6109/24 суд зобов`язав відповідача зарахувати спірні періоди до стажу роботи та зобов`язав повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії.

Отже, суд перевіряє виконання рішення суду лише у справі, в якій прийняв рішення та в межах задоволених позовних вимог.

Так, на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 06.08.2025 у справі №480/6109/24, з урахуванням змін внесених постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2025, ГУ ПФУ в Тернопільській області зарахував до стажу роботи ОСОБА_1 такі періоди: 01.09.1978 по 09.09.1980 та з 17.09.1980 по 05.12.1986 та повторно розглянув заяву ОСОБА_1 від 27 листопада 2023 року про призначення пенсії за віком. Згідно рішення №184050007680 від 20.11.2025 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком.

Представник позивача ж не погоджується із діями Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області щодо виплати позивачу, починаючи з липня 2025 р., нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій за минулий період відповідно до Постанови КМУ від 14.07.2025 р. № 821, а саме в межах виділених на цю мету бюджетних асигнувань та пропорційно виділеним на зазначені кошти цілі. Як зазначає представник позивача, незважаючи на призначений розмір пенсії, а саме 3406 грн, позивач фактично отримує 2477,95 грн (лютий 2026 р.). 2457,94 грн (березень 2026 р.), 2351,94 грн (квітень 2026 р.), 2320,94 грн (квітень 2026 р.), 2508,94 грн (червень 2026 р.). При цьому ГУ ПФУ у Сумській області у відповідях на листи не визначив жодної дати виплати, а лише повідомив, шо виплата буде проведена у межах виділених бюджетних асигнувань у 2026 році.

Водночас суд звертає увагу представника позивача, що розмір пенсійної виплати, її складових, а тим більше суми доплати і порядок виплати пенсії не були предметом розгляду справи.

Також суд зазначає, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - порядок №22-1) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Згідно з пунктом 4.10 Порядку №22-1 після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.

Тобто, у спірному випадку повноваження щодо призначення позивачу пенсії делеговані ГУ ПФУ в Тернопільській області, як органу, що визначений за принципом екстериторіальності для розгляду заяви позивача про призначення пенсії, проте обов`язок виплати пенсії у випадку її призначення залишається в територіального органу Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонера.

У випадку позивача це Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області.

Суд зауважує, що вирішуючи питання щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення, а тому процедура вирішення питання щодо встановлення судового контролю за рішення суду, виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.

Надання правової оцінки діям відповідача, які не охоплювалися предметом спору, в межах процедури судового контролю є недопустимим, оскільки за таких обставин суд фактично вирішить новий публічно-правовий спір між сторонами.

Тобто, в даному випадку позивач не погоджується із діями Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо виплати пенсії та суми заборгованості в неналежних розмірах, що не було предметом розгляду у справі №480/6109/24. Викладене свідчить, що між вказаними сторонами виник новий спір, який стосується розміру пенсійної виплати, її складових та заборгованості, що нарахована на виконання рішення суду за умови відсутності надання правової оцінки суду вказаним обставинам у рішенні.

Таким чином, рішення суду фактично виконано відповідачем - ГУ ПФУ в Тернопільській області, а позивач не погоджується з обставинами, які не були предметом дослідження під час розгляду справи по суті і щодо яких судовим рішенням при зобов`язанні суб`єкта владних повноважень до вчинення дій не сформовано відповідні висновки.

За таких обставин суд вказує, що вирішення порушених питань можливе шляхом ухвалення рішення суду за результатами розгляду вимог у порядку позовного провадження, а не в порядку статті 382 КАС України.

Враховуючи викладене, суд висновує про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі 480/6109/24. Отже, у задоволенні заяви представника позивача слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 248, 256, 295, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника позивача про встановлення судового контролю - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя О.М. Кунець