Ухвала суду № 140585695, 12.10.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/10941/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Хлімоненкової М.В., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства з відновлення, інфраструктури та транспорту України, Державного підприємства «Морський торговельний порт «Південний», про визнання протиправними та скасування результатів внутрішнього аудиту та доповідної записки,

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства розвитку громад та територій України, Державного підприємства «Морський торговельний порт «Південний», у якому позивач просить суд:

1. Визнати протиправними та скасувати результати внутрішнього аудиту в Державному підприємстві «Морський торговельний порт «Південний» у вигляді аудиторського звіту №14-1-03/05 від 18.09.2025 аудиторської групи Міністерства розвитку громад та територій.

2. Визнати протиправною та скасувати доповідну записку начальника Управління внутрішнього аудиту Міністерства розвитку громад та територій О. Лещенка від 26 вересня 2025 року №67/14/18-25.

Похідні вимоги:

1. Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства розвитку громад та території України «Про звільнення директора державного підприємства «Морський торговельний порт «Південний» № 105-ОС від 13.10.2025.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Державного підприємства «Морський торговельний порт «Південний» № 1107-ос від 14.10.2025 про звільнення директора ДП «МТП «Південний» ОСОБА_1 .

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає про те, що 13 жовтня 2025 року наказом Міністерства розвитку громад та територій № 105-ОС Позивач був звільнений з посади директора Підприємства з достроковим розірванням укладеного контракту. 14 жовтня 2025 року наказом Державного підприємства «Морський торговельний порт «Південний» №1107-ОС Позивача було звільнено з 15.10.2025 у зв`язку із достроковим розірванням укладеного з ним контракту, відповідно до п. 8 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України. Як зазначено в наказі № 105-ОС від 13 жовтня 2025 року Позивач був звільнений з посади директора Підприємства з достроковим розірванням укладеного контракту на підставі Доповідної записки начальника Управління внутрішнього аудиту О. Лещенка від 26 вересня 2025 року №67/14/18-25, яка була підготовлена за результатом проведення внутрішнього аудиту діяльності Підприємства та на підставі сформованого аудиторського звіту №14-1-03/05 від 18.09.2025, який був складений аудиторською групою Міністерства внаслідок проведення такого внутрішнього аудиту.

Позивач вважає, що висновки аудиторського звіту є неповними, недостовірними та не відповідають дійсним обставинам діяльності Підприємства, а внутрішній аудит є таким, що проведено з порушенням встановленої законодавчої процедури та без належного та об`єктивного аналізу заперечень, що були надані Підприємством щодо виявлених невідповідностей.

На думку позивача були відсутності підстави для проведення внутрішньої аудиторської перевірки. Внесення змін до Плану діяльності з внутрішнього аудиту на 2025-2027 роки щодо включення Підприємства до об`єктів внутрішнього аудиту на 2025 рік було здійснено без належної правової підстави, а саме без висновків за результатом проведення ризикорієнтованого підходу. Крім того, позивач вважає, що Підприємство не може бути об`єктом внутрішнього аудиту, оскільки не використовує у своїй діяльності бюджетні кошти.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду 23.04.2026 відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства розвитку громад та територій України, Державного підприємства «Морський торговельний порт «Південний» в частині вимог про визнання протиправними та скасування наказу Міністерства розвитку громад та території України «Про звільнення директора державного підприємства «Морський торговельний порт «Південний» №105-ОС від 13.10.2025, наказу Державного підприємства «Морський торговельний порт «Південний» №1107-ос від 14.10.2025 про звільнення директора ДП «МТП «Південний» ОСОБА_1 .

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду 20.05.2026 відмовлено у відкритті провадження у справі ОСОБА_1 до Міністерства розвитку громад та територій України, Державного підприємства «Морський торговельний порт «Південний», у частині позовних вимог про визнання протиправною та скасування доповідної записки начальника Управління внутрішнього аудиту Міністерства розвитку громад та територій О.Лещенка від 26 вересня 2025 року №67/14/18-25.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду 20.05.2026 задоволено заяву позивача та поновлено ОСОБА_1 строк для звернення до суду із даним позовом. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства розвитку громад та територій України, Державного підприємства «Морський торговельний порт «Південний», про визнання протиправними та скасування результатів внутрішнього аудиту. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами та у змішаній формі.

Ухвалою суду від 12.10.2026 замінено найменування відповідача у справі №420/10941/26 з Міністерство розвитку громад та територій України на Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту України.

Відповідач Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту України подало до суду клопотання про закриття провадження у справі, у якому вказує на те, що констатуючою частиною Аудиторського звіту від 18.09.2025 № 14-2-03/05 є «пропозиції та рекомендації» суб`єкта внутрішнього аудиту підконтрольному об`єкту, яким не властиві ознаки рішення суб`єкта владних повноважень. Аудиторський звіт (пропозиції та рекомендації) слугує для визначення якості роботи підконтрольного органу (установи), має рекомендаційний та консультативний характер суб`єкта внутрішнього аудиту для підконтрольної установи. Аудиторський звіт та доповідна записка не є рішенням органу, яке породжує, змінює або припиняє права та обов`язки позивача у справі у сфері приватно-правових відносин.

Відповідач зауважує, що внутрішнім аудитом здійснено перевірку діяльності Державного підприємства «Морський торговельний порт «Південний», під час якого виявлено порушення саме у діяльності цього підприємства. Те, що окремі з виявлених контролюючим органом таких порушень у діяльності підприємства, зафіксовані в аудиторському звіті, мають посилання на те, що такі порушення зумовлені діями керівника підприємства не надають права позивачу як фізичній особі оскаржувати такий аудиторський звіт.

Також на думку відповідача, якщо порушенням своїх прав особа вважає наслідки, спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних прав чи обов`язків, то такі відносини мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією особою її майнових чи особистих немайнових інтересів. Тому визнання незаконними (протиправними) таких рішень суб`єкта владних повноважень є способом захисту цивільних прав та інтересів відповідно до пункту 10 статті 16 ЦК України.

Відповідач вважає, що наявні підстави щодо закриття провадження у справі на підставі того, що справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства керуючись пунктом 1 частини 1 статті 238 КАС України.

Позивач надав до суду заперечення на клопотання про закриття провадження у справі, у яких не погоджується із твердженнями відповідача та зазначає, що аудиторський звіт, яким встановлено порушення у діяльності директора як керівника державного підприємства та який був безпосередньою підставою для прийняття рішення про його звільнення, має ознаки індивідуального акта, оскільки стосується оцінки діяльності конкретної посадової особи, встановлює персоналізовані висновки щодо неї та впливає на її права, обов`язки, законні інтереси та правовий статус. Зважаючи на те, що звільнення ОСОБА_1 у зв`язку з порушенням умов контракту є фактично позадисциплінарним, без проведення внутрішнього розслідування та без надання можливості подати пояснення та заперечення, аудит собою підміняє всі вищевказані трудові процедури і гарантії для працівників, які звільняються.

Позивач зауважує, що аудиторський звіт від №14-1-03/05 від 18.09.2025 для позивача містить висновки, які безпосередньо впливають на його трудові права, а отже спірний аудиторський звіт є таким, що для позивача носить характер акту індивідуальної дії та може оскаржуватись у межах адміністративного судочинства, зважаючи на наявність для позивача негативних наслідків у вигляді звільнення.

В межах розгляду клопотання про закриття провадження у справі, суд встановив наступні обставини.

Державне підприємство «Морський торговельний порт «Південний», відповідно до п.1.1 Статуту, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України №75 від 20.01.2025, є державним унітарним підприємством і діє як комерційне підприємство, яке засноване на державній власності та входить до сфери управління Міністерства розвитку громад та територій України.

Відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України №45-ОС від 28.07.2022 ОСОБА_1 було призначено на посаду директора державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний» на умовах контракту з 28.07.2022 до строку, який не перевищує строк дії воєнного стану та трьох місяців після його припинення або скасування.

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України №9-Г від 07.08.2025 «про здійснення планового внутрішнього аудиту», серед іншого, утворено аудиторську групу із здійснення планового внутрішнього аудиту ДП «МТП «Південний», якій наказано розпочати здійснення планового внутрішнього аудиту діяльності ДП «МТП «Південний» з окремих питань (на окремих етапах) та забезпечити проведення заходів з планування аудиторського завдання за період з 01 січня 2021 року по 30 червня 2025 року, забезпечити проведення заходів із планування аудиторського завдання, а також здійснити плановий аудит згідно із затвердженою програмою.

За результатами здійсненого планового внутрішнього аудиту діяльності ДП «МТП «Південний» Управлінням внутрішнього аудиту Міністерства розвитку громад та територій України був складений аудиторський звіт №14-2-03/05 від 18.09.2025 (далі - Аудиторський звіт), згідно підсумкової частини якого зроблено загальний висновок про те, що в охопленому плановим аудитом періоді ДП «МТП «Південний» допускало низку недоліків, порушень законодавства України, окремі із яких мають систематичний (повторювальний) характер. Виявленні відхилення свідчать про низький рівень внутрішнього контролю в ДП «МТП «Південний» (а в деяких випадках його відсутність) та про відсутність дієвих управлінських рішень керівництва Підприємства, спрямованих на забезпечення належного контролю ресурсів та їх економії, дотримання вимог чинного законодавства України, що створило передумови настання негативних наслідків і виникнення ризиків (у т.ч. репутаційних), які мають вплив на правильність і законність провадження певних процесів у правовому полі, і як наслідок на можливість Підприємства забезпечити повноту виконання покладених на нього завдань та функцій. Також Аудиторським звітом надані аудиторські висновки та рекомендації.

Листом №5849/01/120/25 від 24.09.2025 ДП «МТП «Південний» були направлені Управлінню внутрішнього аудиту Мінрозвитку зауваження (коментарі) до Аудиторського звіту, за результатами розгляду яких Управлінням внутрішнього аудиту надані висновки на зауваження, направлені ДП «МТП «Південний» листом №31548/14/10-25 від 25.09.2025.

Доповідною запискою начальника Управління внутрішнього аудиту Олександра Лещенка №67/14/18-25 від 26.09.2025 повідомлено віце-прем`єр-міністра з відновлення України Міністра розвитку громад та територій України про результати здійснення планового внутрішнього аудиту діяльності ДП «МТП «Південний».

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України №105-ОС від 13.10.2025 звільнено ОСОБА_1 з посади директора ДП «МТП «Південний» 15 жовтня 2025 року відповідно до пункту 8 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України, з достроковим розірванням укладеного з ним контракту. Підстава для звільнення: доповідна записка начальника Управління внутрішнього аудиту О. Лещенка від 26 вересня 2025 року № 67/14/18-25, підпункти «б», «ж», «з», «і», «ї», «й» пункту 26 розділу 5 контракту від 28 липня 2022 року № 11-10/0/2022, лист Одеської обласної державної адміністрації Одеської обласної військової адміністрації від 07 жовтня 2025 року № 14359/1/01-43/12983/2-25.

Наказом ДП «МТП «Південний» № 1107-ос від 14.10.2025 ОСОБА_1 звільнено з посади директора ДП "МТП "Південний" 15 жовтня 2025 року, у зв`язку із достроковим розірванням укладеного з ним контракту, відповідно до пункту 8 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України.

Окрім того, в ході розгляду справи судом встановлено, що у провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться цивільна справа ОСОБА_1 до Міністерства розвитку громад та території України, ДП «МТП «Південний» про визнання незаконними та скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Вважаючи Аудиторський звіт протиправним, позивач звернувся до суду із позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд вбачає підстави для закриття провадження у справі, з огляду на наступне.

Відповідно до частини третьої статті 26 Бюджетного кодексу України (у редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин) розпорядники бюджетних коштів в особі їх керівників організовують внутрішній контроль і внутрішній аудит та забезпечують функціонування внутрішнього контролю і здійснення внутрішнього аудиту у своїх установах і на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління таких розпорядників бюджетних коштів.

Внутрішній аудит - незалежна, об`єктивна діяльність, що передбачає здійснення аудиторських досліджень (оцінки з надання впевненості) та аудиторського консультування для сприяння розпоряднику бюджетних коштів у досягненні цілей, завдань і конкретних результатів своєї діяльності. Внутрішній аудит сприяє покращенню ефективності і результативності в діяльності розпорядника бюджетних коштів, а також підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, шляхом застосування систематичного, послідовного підходу до оцінки і вдосконалення організації та функціонування системи управління, внутрішнього контролю, управління ризиками.

Для здійснення внутрішнього аудиту розпорядник бюджетних коштів в особі керівника утворює самостійний структурний підрозділ внутрішнього аудиту, що є підпорядкованим і підзвітним безпосередньо такому керівнику.

Основні засади функціонування внутрішнього контролю і здійснення внутрішнього аудиту та порядок утворення підрозділів внутрішнього аудиту визначаються Кабінетом Міністрів України. Організаційно-методологічні засади функціонування внутрішнього контролю і здійснення внутрішнього аудиту визначаються Міністерством фінансів України, яке забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері державного внутрішнього фінансового контролю, у тому числі здійснює аналіз стану функціонування внутрішнього контролю та оцінку функціонування систем внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів.

Порядок утворення структурних підрозділів внутрішнього аудиту та проведення такого аудиту в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, їх територіальних органах та бюджетних установах, які належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.09.2011 № 1001 «Деякі питання утворення структурних підрозділів внутрішнього аудиту та проведення такого аудиту в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, їх територіальних органах та бюджетних установах, які належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади».

Пунктом 2 Порядку №1001 визначено, що об`єктом внутрішнього аудиту є діяльність державного органу, його територіальних органів, підприємств (у тому числі суб`єктів господарювання, державна частка у статутному капіталі яких перевищує 50 відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність таких суб`єктів господарювання), установ та організацій, що належать до сфери його управління, в повному обсязі або з окремих питань (на окремих етапах), та заходи, що здійснюються керівниками таких органів, підприємств, установ та організацій для забезпечення ефективного функціонування системи внутрішнього контролю (дотримання принципів законності та ефективного використання бюджетних коштів та інших активів, досягнення результатів відповідно до встановленої мети, виконання завдань, планів і вимог щодо їх діяльності).

Стандарти внутрішнього аудиту, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 04.10.2011 № 1247 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пунктів 1-3 Стандарту 11 «Документування перебігу та результатів внутрішнього аудиту» документальне оформлення внутрішнього аудиту складається з двох видів документів - робочих та офіційних.

Порядок формування та оформлення робочих документів визначається у внутрішніх документах з питань внутрішнього аудиту.

Офіційним документом проведеного внутрішнього аудиту є аудиторський звіт, який містить: резюме - стислий виклад основних висновків та рекомендацій; основну частину - цілі, обсяг і результати виконання аудиторського завдання; висновки та рекомендації.

Порядок складання аудиторського звіту, в тому числі вимоги до його структури та оформлення, обговорення проекту аудиторського звіту, ознайомлення з ним відповідальних за діяльність осіб та підписання визначається у внутрішніх документах з питань внутрішнього аудиту з урахуванням вимог цих Стандартів (пункт 6 Стандарту 11).

Пунктами 10-12 Стандарту 11 визначено, що у разі якщо за результатами ознайомлення з аудиторським звітом відповідальна за діяльність особа не погоджується з висновками та/або рекомендаціями, вона надає керівнику підрозділу внутрішнього аудиту обґрунтовані коментарі за своїм підписом.

Керівник підрозділу внутрішнього аудиту розглядає такі коментарі та надає відповідальній за діяльність особі письмові висновки на них.

За результатами розгляду аудиторського звіту, коментарів, висновків на них (за наявності) та рекомендацій керівник установи приймає рішення про прийняття аудиторських рекомендацій відповідальними за діяльність особами (пункт 12 Стандарту 11).

Із аналізу наведених положень вбачається, що об`єктом внутрішнього аудиту є, зокрема, підприємства, що належать до сфери управління розпорядників бюджетних коштів.

Судом встановлено, що державне підприємство «Морський торговельний порт «Південний» засноване на державній власності та входить до сфери управління Міністерства розвитку громад та територій України, а відтак є об`єктом внутрішнього аудиту розпорядника бюджетних коштів, до сфери управління якого належить.

В ході розгляду клопотання про закриття провадження у справі судом встановлено, що предметом проведеного планового внутрішнього аудиту була діяльність ДП «МТП «Південний» за період з 01 січня 2021 року по 30 червня 2025 року, та за результатами здійсненого аудиту діяльності ДП «МТП «Південний» Управлінням внутрішнього аудиту Міністерства розвитку громад та територій України був складений аудиторський звіт, яким, серед іншого, зроблені висновки про недоліки в діяльності керівництва Підприємства.

Як наслідок позивача наказом Міністерства розвитку громад та територій України №105-ОС від 13.10.2025 та наказом ДП «МТП «Південний» № 1107-ос від 14.10.2025 звільнено з посади директора ДП «МТП «Південний». При цьому підставою звільнення слугувала доповідна записка начальника Управління внутрішнього аудиту О. Лещенка від 26 вересня 2025 року № 67/14/18-25, якою Міністра розвитку громад та територій України було повідомлено про результати аудиту діяльності ДП «МТП «Південний».

Суд зауважує, що метою звернення до суду позивача є захист своїх трудових прав, та, як наслідок, скасування наказів про його звільнення, а також поновлення на посаді директора ДП «МТП «Південний».

Необхідність оскарження аудиторського звіту зумовлена тим, що підставою для звільнення позивача, згідно наказу Міністерства розвитку громад та територій України №105-ОС від 13.10.2025, зокрема, була доповідна записка начальника Управління внутрішнього аудиту О. Лещенка якою Міністра розвитку громад та територій України було повідомлено про результати аудиту діяльності ДП «МТП «Південний».

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.

Згідно із ч.2, 4 ст. 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» місцеві загальні суди розглядають цивільні, кримінальні, адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення у випадках та порядку, визначених процесуальним законом. Місцеві адміністративні суди розглядають справи адміністративної юрисдикції (адміністративні справи).

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно зі статтею 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України передбачено, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

В свою чергу, хоча участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою класифікації спору як публічно-правового, однак сама по собі така участь не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим і відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у приватноправових правовідносинах, а, по друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи особистого немайнового інтересу учасника таких відносин. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб`єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Отже, до справ адміністративної юрисдикції належать публічно-правові спори, які виникають, зокрема, з приводу виконання чи невиконання органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою чи службовою особою або іншим суб`єктом публічно-владних управлінських функцій і не обумовлені порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб`єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

У постановах від 06 листопада 2019 року у справі № 756/4477/18 та від 23 жовтня 2019 року у справі № 352/536/17 Велика Палата Верховного Суду вказала, якщо особа стверджує про порушення її прав наслідками, що спричинені рішенням суб`єкта владних повноважень, яке вона вважає неправомірним, і такі наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних прав або інтересів цієї особи чи пов`язані з реалізацією нею майнових або особистих немайнових прав чи інтересів, то визнання незаконним вказаного рішення і його скасування є способом захисту відповідних цивільних прав та інтересів.

Підсумовуючи зазначене, не є публічно-правовим спір між суб`єктом владних повноважень та суб`єктом приватного права - фізичною особою, у якому дії суб`єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної особи. У такому випадку - це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб`єкт публічного права.

Предметом спору у цій справі є оскарження аудиторського звіту, що став підставою для звільнення позивача. Отже спірні відносини виникли внаслідок прийняття рішення, що призвело до порушення трудових прав позивача, у зв`язку із чим, у позивача виникла необхідність захисту свого цивільного права, та справа за його позовом про оскарження наказів про звільнення, поновлення на посаді розглядається в порядку цивільного судочинства.

Відтак, на думку суду, оцінка правомірності висновків аудиторського звіту повинна бути надана судом, яким вирішується питання правомірності його звільнення з посади, як безпосередньої підстави такого звільнення.

При цьому суд погоджується із твердженнями позивача, що висновки аудиторського звіту безпосередньо впливають на його трудові права, а отже спірний аудиторський звіт може бути предметом оцінки судом за його позовом про захист порушених трудових прав.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 02 жовтня 2020 року у справі №808/1422/17, зазначив, що висновки аудиторського звіту, як і висновки на коментарі до цього звіту, можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій, в основу яких покладені висновки аудиторського звіту.

Поряд із вказаним суд вважає за необхідне зазначити і те, що Велика Палата Верховного Суду також неодноразово наголошувала, що застосування конкретного способу захисту права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18, від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17).

Втім, з огляду на те, що в межах даного адміністративного провадження (враховуючи ухвали суду про відмову у відкритті провадження у справі) предметом розгляду є лише вимога про визнання протиправними та скасувати результатів внутрішнього аудиту в ДП «МТП «Південний» у вигляді аудиторського звіту, задоволення такої вимоги (у разі її подальшого розгляду судом) не забезпечить поновлення порушених трудових прав позивача.

Ефективний захист та поновлення таких прав можливе саме за результатами розгляду справи про оскарження наказів про звільнення та поновлення на посаді, яка розглядається в порядку цивільного судочинства, в ході розгляду якої судом може бути надана оцінка висновкам аудиторського звіту, як підстави звільнення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відтак, суд дійшов висновку про обгрунтованість заявленого клопотання та наявність підстав для закриття провадження у справі відповідно до п.1 ч.1 ст. 238 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.238, 241-243, 248, 256, 295 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Задовольнити клопотання Міністерства з відновлення, інфраструктури та транспорту України про закриття провадження у справі.

Провадження у справі №420/10941/26 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства з відновлення, інфраструктури та транспорту України, Державного підприємства «Морський торговельний порт «Південний», про визнання протиправними та скасування результатів внутрішнього аудиту , - закрити на підставі п.1 ч. 1 ст.238 КАС України.

Роз`яснити сторонам, що у разі закриття провадження в адміністративній справі повторне звернення до адміністративного суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ст.256 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 294-297 КАС України до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА

.