Ухвала суду № 140584685, 06.10.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/7392/26

У Х В А Л А

з питань залишення позову без розгляду

06 жовтня 2026 року зал судових засідань №6

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Петровської А.М.,

прокурора Мельничука Ю.І.,

представника позивача Пилип`як Х.І.,

представників відповідачів Тарасович О., Кобець Є.О.,

представників третіх осіб Ящинського А.Л., Кострюкової Л.М.,

розглянувши у підготовчому засіданні у місті Львові у режимі відеоконференції клопотання представника третьої особи про залишення позову без розгляду справі за позовом першого заступника керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Міністерство культури України до Державної інспекції архітектури та містобудування України, Виконавчого комітету Львівської міської ради третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Дочірнє підприємство Інститут суспільних технологій Електрон, про визнання протиправним та скасування рішень

у с т а н о в и в

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява першого заступника керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова код ЄДРПОУ 02910031, адреса: 79005, м.Львів, вул. Богомольця, 9 в інтересах держави в особі Львівської міської ради код ЄДРПОУ 04055896, адреса: 79008, місто Львів, площа Ринок, буд. 1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Міністерство культури України код ЄДРПОУ 43220275, адреса: вул. Івана Франка, 19, м. Київ, 01601 до Державної інспекції архітектури та містобудування України код ЄДРПОУ 44245840, адреса: 01133, місто Київ, б.Лесі Українки, будинок 26, Виконавчого комітету Львівської міської ради код ЄДРПОУ 26256622, адреса: 79008, місто Львів, площа Ринок, будинок 1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Дочірнє підприємство Інститут суспільних технологій Електрон код ЄДРПОУ 39545116, адреса: 79016, м. Львів, вул.Городоцька,85, у якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №708 від 26.07.2019 Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проєктування об`єкта будівництва на реконструкцію з надбудовою та прибудовою дочірнім підприємством Інститут суспільних технологій Електрон будинку № 85 на вул.Городоцькій та пристосування під готель у м. Львові;

- визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 269 від 09.04.2021 Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 26.07.2019 № 708;

- скасувати дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ013230517293 від 23.05.2023 Реконструкція з надбудовою та прибудовою дочірнім підприємством Інститут суспільних технологій Електрон будинку № 85 на вул. Городоцькій та пристосування під готель у м.Львові, виданий Державною інспекцією архітектури та містобудування України.

Представник третьої особи Дочірнього підприємства Інститут суспільних технологій Електрон 15.06.2026 подав до суду клопотання про залишення позову без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду без поважних причин. Клопотання обґрунтоване тим, що перший заступник керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради не надав достатніх і належних доказів, які б підтверджували, що у період з 26.07.2019 по 17.04.2026 існували об`єктивно непереборні, істотні обставини, перешкоди чи труднощі, що унеможливили своєчасне звернення позивача до адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №708 від 26.07.2019 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проєктування об`єкта будівництва на реконструкцію з надбудовою та прибудовою дочірнім підприємством Інститут суспільних технологій «Електрон» будинку №85 на вул.Городоцькій та пристосування під готель у м. Львові»; визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 269 від 09.04.2021 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 26.07.2019 №708». Зазначає, що листом №39-вих-138267 від 25.09.2025 Департамент архітектури та просторового розвитку Львівської міської ради у відповідь на запит заступника керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова від 04.09.2025 № 14.50/97- 8981 ВИХ-25 (зареєстрований у Львівській міській раді 04.09.2025 за № 1.7-26154-006) надав копії рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 27.07.2019 № 708 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проєктування об`єкта будівництва на реконструкцію з надбудовою та прибудовою дочірнім підприємством Інститут суспільних технологій «Електрон» будинку № 85 на вул. Городоцькій та пристосування під готель у м.Львові», рішення № 269 від 09.04.2021 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 26.07.2019 № 708», а також документи на підставі яких такі рішення підготовлені.

Отже, перший заступник керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради із позовними вимогами про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №708 від 26.07.2019 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проєктування об`єкта будівництва на реконструкцію з надбудовою та прибудовою третьою особою будинку №85 на вул. Городоцькій та пристосування під готель у м. Львові» та визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 269 від 09.04.2021 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 26.07.2019 № 708» звернувся до суду 17.04.2026, тобто з пропуском встановленого пункту 2 частини другої статті 122 КАС України тримісячного строку звернення до суду, оскільки про існування оскаржуваного рішення позивачу Львівській міській раді було відомо ще в липні 2019року, а першому заступнику керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова стало відомо 25 вересня 2025 року.

Представник Галицької окружної прокуратури 26.06.2026 подав до суду заперечення на клопотання про залишення позову без розгляду. Заперечення обґрунтовані тим, що підстави на пред`явлення прокурором позову, як це передбачено статтями 53 та 122 КАС України, відповідно до вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру» можуть з`явитись, а право може бути реалізоване виключно після виникнення таких підстав та встановлення підстав для представництва: у спірному випадку вивчення отриманих документів та нездійснення своїх повноважень уповноваженим органом - Львівською міською радою. Підстави для представництва інтересів держави в суді в інтересах Львівської міської ради встановлені після отримання та опрацювання окружною прокуратурою інформації та документів від органів державної влади, місцевого самоврядування на запити прокурора, котрі направлялись на підставі та в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру», відповідним органам.

Також зазначив, що прокуратура як державний орган не був тим суб`єктом, якого стосувалися спірні рішення чи дозвіл на виконання будівельних робіт, а тому знати про прийняття вказаного рішення не зобов`язана. Невжиття Львівською міською радою протягом тривалого часу заходів реагування щодо скасування спірних містобудівних умов та обмежень, які прийняті з порушенням законодавства в межах історичного ареалу міста Львова, свідчить про бездіяльність такого органу та наявність правових підстав для вжиття прокуратурою заходів представницького характеру в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та звернення до суду з позовом. На відміну від звичайного позивача, прокурор діє не як зацікавлена особа, а як представник інтересів держави та суспільства, який не може знати про всі можливі порушення закону одночасно з їх учиненням, потребує необхідного часу для виявлення, аналізу та підготовки матеріалів.

Отже, лише після надходження до окружної прокуратури та опрацювання відповідей від відповідних органів встановлено допущені порушення містобудівного законодавства при видачі оскаржуваних містобудівних умов та обмежень, документів на виконання підготовчих і будівельних робіт, а також, підстави для звернення прокурора до суду з позовом на захист інтересів держави в порядку, визначеному частиною п`ятою статті 53 КАС України та статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Представник Львівської міської ради 21.07.2026 подала до суду пояснення, у яких зазначила, що їй було відомо про прийняття виконавчим комітетом оскаржуваних рішень №708 від 26.07.2019 та № 269 від 09.04.2021, бо як видно з листа-відповіді організаційного управління Львівської міської ради №4- 1101-8765 від 26.06.2026 такі оприлюднені у базі даних «Документи ЛМР» програми «Документообіг» 26.07.2019 та 12.04.2021, відповідно. Отже, прокурор пропустив строк звернення до адміністративного суду без поважних причин.

Зазначає, що Листом №39-вих-138267 від 25.09.2025 Департамент архітектури та просторового розвитку Львівської міської ради у відповідь на запит заступника керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова від 04.09.2025 № 14.50/97- 8981 вих-25 надав копії рішень виконавчого комітету Львівської міської ради від 27.07.2019 № 708 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проєктування об`єкта будівництва на реконструкцію з надбудовою та прибудовою дочірнім підприємством Інститут суспільних технологій «Електрон» будинку № 85 на вул. Городоцькій та пристосування під готель у м. Львові», рішення № 269 від 09.04.2021 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 26.07.2019 № 708», а також документи, на підставі яких такі рішення були прийняті.

Отже, перший заступник керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради звернувся з позовом до суду 17.04.2026, тобто з пропуском встановленого статею 122 КАС України тримісячного строку звернення до суду, оскільки про існування оскаржуваних рішень, а також усіх документів, на підставі яких вони були прийняті, прокурору стало відомо 25.09.2025, а тому саме з цього часу мали виникати, передбачені частиною другою статті 122 КАС України підстави, що дають право на пред`явлення вимог.

Представник виконавчого комітету Львівської міської ради 23.07.2026 подала до суду пояснення, у яких виклала ті ж міркування щодо строку звернення до суду, що і Львівська міська рада.

Представник Галицької окружної прокуратури 24.07.2026 та 27.07.2026 подав до суду пояснення щодо заперечень Львівської міської ради та виконавчого комітету Львівської міської ради, у яких зазначив, що ключовим є день «виникнення підстав» для пред`явлення позову прокурором, а не об`єктивна можливість дізнатись про порушення особою своїх прав, свобод чи інтересів, тому прокурор не пропустив строк звернення до адміністративного суду. Містобудівні умови та обмеження - це акт індивідуальної дії, який є результатом застосування норм права, адресовані конкретним суб`єктам і створюють права та/чи обов`язки лише для цих суб`єктів, регулюють конкретну життєву ситуацію, і їхня дія закінчується у зв`язку з припиненням конкретних правовідносин, тобто вони вичерпують свою дію після їх виконання. У спірному випадку для встановлення порушення інтересів держави та наявністю правових підстав для звернення прокурора до суду з позовом недостатньо самого лише ознайомлення із містобудівними умовами та обмеженнями, у яких не відображено повної та об`єктивної інформації про дійсні наміри забудови території.

Зазначає, що Галицька окружна прокуратура міста Львова надала можливість Львівській міській раді самостійно відреагувати на виявлені прокуратурою та уповноваженими органами порушення (Мінкульт, ЛОДА), та 25.02.2026 направила запит на адресу Львівської міської ради, відповідь на який отримано 06.03.2026, про те що юридичний департамент Львівської міської ради не вбачає порушень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності в Україні». Тому лише після цього 17.04.2026 звернулась до суду з позовною заявою в інтересах органу місцевого самоврядування.

18.09.2026 представник третьої особи Дочірнього підприємства Інститут суспільних технологій Електрон подав до суду пояснення, у яких зазначив, що у справі міститься лист Департамент архітектури та просторового розвитку Львівської міської ради №39-вих-138267 від 25.09.2025 у відповідь на запит заступника керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова від 04.09.2025 № 14.50/97-8981 ВИХ-25, з якого вбачається, що першому заступнику керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова про оскаржувані рішення стало відомо 25.09.2025. Навіть якщо обчислювати строк не з моменту обізнаності Львівської міської ради, а виключно з дати отримання інформації прокурором, тримісячний строк, передбачений пунктом 2 частини другої статті 122 КАС України, сплив 25.12.2025. Позов подано 17.04.2026, тобто майже через чотири місяці після закінчення граничного строку та майже через сім місяців після дати, коли прокурору стало відомо про спірні рішення. Посилання на те, що 25.09.2025 прокурор нібито отримав лише «первинну інформацію», не спростовує факту пропуску строку. Закон не передбачає окремого, додаткового строку «на перевірку», «на збір матеріалів» чи «на формування правової позиції» понад три місяці, установлені статтею 122 КАС України. Необхідність витребування документів, проведення аналізу містобудівної документації чи з`ясування питання представництва є обставинами внутрішньої організації роботи прокуратури, які за загальним правилом не зупиняють і не продовжують процесуальний строк. Отже, проміжок часу з 25.09.2025 до 17.04.2026 є значним.

У підготовчому засіданні представник третьої особи Дочірнього підприємства Інститут суспільних технологій Електрон клопотання підтримав, просив суд залишити позов без розгляду.

У підготовчому засіданні представник прокуратури проти клопотання заперечив, просив суд відмовити у залишенні позову без розгляду.

У підготовчому засіданні представники Львівської міської ради, Державної інспекції архітектури та містобудування України та Виконавчого комітету Львівської міської ради клопотання підтримали, просили суд залишити позов без розгляду.

У підготовчому засіданні представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Міністерства культури України проти клопотання заперечила, просила суд відмовити у залишенні позову без розгляду.

Суд, вирішуючи клопотання представника третьої особи про залишення позову без розгляду, дійшов таких висновків.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого вказаним Кодексом або іншими законами.

Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. За змістом частини першої статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Правова регламентація поновлення процесуального строку забезпечується, серед іншого, приписами частин першої, третьої та шостої статті 121 КАС України. Вказані норми визначають, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли згаданим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й на природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.

Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Суд зауважує, що законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановленого строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.

Вирішуючи питання про дотримання строку звернення до суду у кожному конкретному випадку, необхідно виходити не лише з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, але й з об`єктивної можливості особи знати про такі факти.

Частина друга статті 55 Конституції України визначає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. При цьому звернення до суду може здійснюватися у межах встановленого строку, який в адміністративному судочинстві визначений як строк звернення до суду.

Правова природа строку звернення до суду, дозволяє констатувати, що запровадження строку, у межах якого фізична або юридична особа, орган державної влади та місцевого самоврядування можуть звернутися до суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргою, обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності, що є невід`ємною складовою верховенства права.

Зміст принципу правової визначеності розкрито у ряді рішень Конституційного Суду України. Наприклад, у рішенні від 29.06.2010 №17-рп/2010 Конституційний Суд України звернув увагу на правову визначеність як елемент верховенства права, зазначивши, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, в якому стверджується, що обмеження основних прав людини і громадянина та втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дозволять особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

Отже, встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Інакше кажучи, встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, Європейський суд з прав людини сформував практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, також строків апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, а поновлення пропущеного строку допускається лише у виняткових випадках, коли мають місце не формальні та суб`єктивні, а об`єктивні та непереборні причини їх пропуску.

Суд, надаючи правову оцінку питанню визначенню моменту, з якого починається перебіг строку звернення до суду, враховує презумпцію знання законодавства (ignorantia juris non excusat - незнання закону не вибачається), за змістом якої кожен вважається таким, що знає закони.

Правовою основою згаданої презумпції є обов`язок кожного неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Вказаний обов`язок закріплений частиною першою статті 68 Конституції України. Суд наголошує на тому, що обов`язок додержання законів передбачає і обов`язок їх знання. Як наслідок, у відповідності до наведеної презумпції закони повинен знати кожний. З цього положення випливає загальновідома формула, а саме - незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності, яка детермінована частиною другою статті 68 Конституції України.

Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому повинна слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дії, і у неї не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Отже, виходячи з положень статей 122 і 123 КАС України, суд повинен перевірити дотримання позивачем строку звернення до суду, чітко встановивши час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення його прав, свобод чи інтересів, а в разі пропуску строку - дати оцінку поважності причин його пропуску та в залежності від з`ясованого відкрити провадження у справі або повернути позовну заяву (на стадії до відкриття провадження) чи залишити її без розгляду (на стадії після відкриття провадження).

Суд у цьому контексті зазначає, що відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Згаданий Кодекс та інші закони можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Отже, зазначена норма містить відмінні за своєю суттю положення щодо встановленого строку на звернення до суду особи приватного права та суб`єкта владних повноважень. За загальним правилом для особи приватного права строк обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Натомість для суб`єкта владних повноважень законодавець визначив момент початку перебігу строку звернення до суду, який пов`язаний з днем виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.

Суд у світлі розглядуваного питання враховує, що прокурор як посадова особа державного правоохоронного органу, відповідно до вимог, визначених статею 23 Закону України «Про прокуратуру» та частиною четвертою статті 53 КАС України, вправі звертатися до адміністративного суду із позовною заявою про захист інтересів держави тільки за наявності таких підстав: тоді, коли для цього були виняткові умови, і на підставі визначеного законом порядку такого звернення.

Відповідно до частини четвертої статті 23 згаданого Закону наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Отже, специфіка виникнення підстав для пред`явлення прокурором позову зумовлена його особливим правовим статусом, яка полягає у реалізації права на звернення до суду лише після виникнення таких підстав та встановлення підстав для представництва, у спірному випадку після вивчення отриманих документів та нездійснення своїх повноважень уповноваженим органом - Львівською міською радою.

При цьому, прокуратура як державний орган не є суб`єктом, якого стосувалися спірні рішення чи дозвіл на виконання будівельних робіт, а тому не була зобов`язана знати про прийняття спірних рішень.

Суд з`ясував, що 04.09.2025 прокуратура звернулась із запитом до Львівської міської ради щодо надання копій рішень та документів, на підставі яких вони прийняті.

25.09.2025 Департамент архітектури та просторового розвитку Львівської міської ради надав прокурору копію рішення №708 від 26.07.2019, рішення № 269 від 09.04.2021 з документами, на підставі яких вони прийняті та вказано відомості щодо планувальних обмежень за санітарно-гігієнічним, історико-архітектурним, інженерно-геологічним, природньо-заповідними регламентами; відомості щодо розташування земельної ділянки кадастровий номер: 4610136600:04:001:0018 відповідно до діючого Генерального плану міста Львова, наявності погоджень на містобудівні перетворення у історичному ареалі м. Львова, відповідність розташування земельної ділянки на якій планується реконструкція відповідно до Генерального плану м.Львова.

15.10.2025 прокуратура звернулась із запитом на адресу ДІАМ щодо проведення заходів державного архітектурно-будівельного нагляду.

28.10.2025 отримано відповідь з ДІАМ про те, що Державною інспекцією архітектури та містобудування України не здійснювались заходи державного архітектурно-будівельного нагляду щодо дотримання Львівською міською радою вимог містобудівного законодавства. 03.12.2021 ПП «Архітектурне бюро практика» видало проектну документацію (Реєстраційний номер в ЄДЕССБ PD01:0171-8758-6814-9549) «Реконструкція з надбудовою та прибудовою дочірнім підприємством «Інститут суспільних технологій «Електрон» будинку АДРЕСА_1 та пристосування під готель у м. Львові», де вказано 2 стадії проектування, 1211.1 Готелі, та зазначено цільове призначення земельної ділянки 03.15 Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови для обслуговування гуртожитку, закладу громадського харчування та аптеки. Оцінка впливу на довкілля - інформації не зазначено. 24.03.2023 ДП «Захід ЕТЦ» видано експертний звіт (позитивний) щодо розгляду проектної документації на будівництво.

27.03.2023 до Міністерства надійшла на розгляд заява № AW01:7802-1704- 4421-9740, скерована через Єдину державну електронну систему у сфері будівництва, щодо погодження проєктної документації на об`єкт: «Реконструкція з надбудовою та прибудовою дочірнім підприємством «Інститут суспільних технологій «Електрон» будинку АДРЕСА_1 та пристосування під готель у м. Львові», яка розроблена ПП «АРХІТЕКТУРНЕ БЮРО ПРАКТИКА».

За результатами розгляду поданої заяви Міністерство листом від 27.04.2023 №11/35/197-23 відмовило у погодженні проєктної документації, надавши обґрунтовані зауваження, та зазначивши, що доопрацьований відповідно до зауважень проєкт необхідно скерувати через електронний кабінет користувача у ЄДЕССБ для повторного розгляду.

17.05.2023 Дочірнє підприємство «Інститут суспільних технологій «Електрон» звернулось із заявою до ДІАМ для надання дозволу на виконання будівельних робіт.

23.05.2023 Державна інспекція архітектури та містобудування України видала дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ013230517293 «Реконструкція з надбудовою та прибудовою дочірнім підприємством Інститут суспільних технологій «Електрон» будинку АДРЕСА_1 та пристосування під готель у м.Львові».

18.09.2025, 15.10.2025, 25.02.2026 направлено запити на адресу Міністерства культури України про наявність або відсутність висновку Мінкультури та висновку Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО щодо погодження будівництва на реконструкцію з надбудовою та прибудовою дочірнім підприємством Інститут суспільних технологій «Електрон» будинку АДРЕСА_1 та пристосування під готель у м.Львові на земельній ділянці кадастровий номер 4610136600:04:001:0018.

09.03.2026 прокуратура отримала відповідь на вказані запити, з яких вбачається, що погодження проєктної документації за адресою: м.Львів, вул.Городоцька, 85 центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, не надавалися. Водночас Міністерством культури та стратегічних комунікацій України видано приписи №5/56/25 та № 4/56/25 від 28.03.2025 про припинення проведення будь-яких будівельних робіт на замовника - Дочірнє підприємство «Інститут суспільних технологій «Електрон» та підрядника - Приватне підприємство «ВІР-ЗАХІДБУД».

У згаданих приписах зазначено, що за результатами опрацювання матеріалів, надісланих листом Львівської обласної військової адміністрації, зокрема, акта візуального обстеження від 06.03.2025 земельної ділянки по вул. Городоцька, 85 у м. Львові, Міністерство вимагає: негайно припинити проведення будь-яких будівельних робіт на об`єкті «Реконструкція з надбудовою та прибудовою дочірнім підприємством «Інститут суспільних технологій «Електрон» будинку АДРЕСА_1 та пристосуванням під готель у м. Львові», які виконуються в межах історичного ареалу міста Львова (наказ МКІП від 22.01.2024 № 35) й у межах охоронної (буферної) зони об`єкта «Львів. Ансамбль історичного центру», включеного до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, з порушенням вимог статті 32 Закону, за відсутності погодженої з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, відповідної проектної документації.

25.02.2026 прокуратура звернулась із запитами до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, Управління земельних ресурсів Львівської міської ради щодо формування земельної ділянки з кадастровим номером 4610136600:04:001:0018.

11.03.2026 та 12.03.2026 надійшли відповіді, з яких вбачається, що заяви щодо внесення змін у відомості про цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 4610136600:04:001:0018 до Державного земельного кадастру не надходили.

За приписами абзацу одинадцятого частини першої статті 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 07 липня 2011 № 3613-VI до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки, зокрема, цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель). Готель є об`єктом туристичної інфраструктури.

Проте у рішеннях виконавчого комітету Львівської міської ради №708 від 26.07.2019 та № 269 від 09.04.2021 вказано: затвердженими містобудівними умовами та обмеженнями визначено планувальні та архітектурні вимоги до проєктування і будівництва об`єкта, а саме: п.1.3. Відповідність цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні цільове призначення земельної ділянки площею 0,2131 га (кадастровий номер 4610136600:04:001:0018) - 03.15 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови; категорія земель землі житлової та громадської забудови; вид використання - для обслуговування гуртожитку, закладу громадського харчування та аптеки відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 18.07.2019 № НВ-0003456902019.

Прокуратура дійшла висновку, що реконструкція готелю не відповідає виду використання земельної ділянки.

25.02.2026 прокуратура звернулась із запитом до Львівської міської ради про самостійне вжиття заходів щодо скасування рішень.

06.03.2026 юридичний департамент Львівської міської ради повідомив, що положеннями частин третьої, четвертої статті 29 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності в Україні» визначено вичерпний перелік документів, що подаються для отримання містобудівних умов та обмежень, а також вичерпний перелік підстав для відмови у їх наданні. Жодною нормою зазначеної статті не передбачено подання замовником будь-яких додаткових погоджень, висновків чи повідомлень, у тому числі документів щодо інформування Міністерства інформації або Національної комісії України у справах ЮНЕСКО, як умови для надання містобудівних умов та обмежень, відтак Львівська міська рада не вбачає порушень вимог закону.

16.03.2026 прокуратура звернулась із запитом до Мінкульту щодо виконання приписів, їх оскарження, надання пояснень, звернення із документами з приводу надання рекомендацій до проєкту реконструкції на вул.Городоцькій, 85 у м.Львові, та відповідь Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

20.03.2026 Мінкульт повідомив, що за результатами перевірки електронної бази даних системи документообігу Міністерства встановлено, що проєктна документація за реєстраційним номером в ЄДЕССБ PD01:0171-8758-6814-9549 Міністерством не погоджувалася, звернення до Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО з проханням надати рекомендації щодо проєкту реконструкції на вул.Городоцькій, 85 у м. Львові не направлялося. Приписи не оскаржувались.

10.03.2026 прокуратура звернулась із запитом до Львівської обласної військової адміністрації щодо надання актів обстежень.

16.03.2026 прокуратура отримала відповідь Львівської обласної військової адміністрації, а також акти обстежень за адресою: м.Львів, вул.Городоцька, 85 від 06.03.2025 та 20.05.2025, у яких зафіксовано виконання робіт на будинку №85 на вул. Городоцькій у м.Львові без отриманих погоджень і дозволів відповідних органів охорони культурної спадщини, що є порушенням статті 32 та пункту 14 частини другої статті 5 Закону України «Про охорону культурної спадщини».

З метою належної реалізації своїх повноважень та виявлення підстав для представництва інтересів держави прокуратура для встановлення невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству та порушення інтересів держави мала дослідити: текстові та графічні матеріали генплану; містобудівний розрахунок; відомості про чинність дозвільних документів, а також, встановити чи не отримано документи про готовність об`єкта до експлуатації та чи не завершене будівництво об`єкта, що згідно з частиною восьмою статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» припиняє чинність містобудівних умов та обмежень.

Суд констатує, що лише після отримання відповідних відомостей прокуратура могла встановити факт допущених, на її думку, порушень вимог містобудівного законодавства при видачі оскаржуваних містобудівних умов та обмежень, документів на виконання підготовчих і будівельних робіт, і відповідно саме з такого моменту виникли підстави для звернення прокурора до суду з позовом.

Аналіз таких обставин свідчить про те, що прокуратура вчиняла комплекс логічних та послідовних дій, спрямованих на вивчення та виявлення можливих порушень закону та інтересів держави під час прийняття оскаржених рішень.

Суд враховує, що прокуратура у порядку, визначеному Законом України «Про прокуратуру», надала можливість Львівській міській раді самостійно відреагувати на виявлені порушення.

Лише після отримання 06.03.2026 відповіді про відсутність, на думку Львівської міської ради, порушень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», прокуратура з дотриманням строку, визначеного частиною другою статті 122 КАС України, 17.04.2026 звернулась з позовом до суду.

У зв`язку з викладеним, суд висновує, що Галицька окружна прокуратура міста Львова не пропустила строк звернення до суду в інтересах держави в особі Львівської міської ради з позовом до Державної інспекції архітектури та містобудування України, Виконавчого комітету Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішень. Тому підстави для залишення позову без розгляду відсутні.

Керуючись статтями 122, 123, 240, 243, 248 КАС України, суд

у х в а л и в:

у клопотанні представника третьої особи про залишення позову без розгляду відмовити повністю.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу суду можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Повна ухвала суду складена 12 жовтня 2026 року.

Суддя Гулик Андрій Григорович