Ухвала суду № 140584550, 13.10.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду у частині позовних вимог

13 жовтня 2026 рокусправа № 380/4285/26місто Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

у с т а н о в и в:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області код ЄДРПОУ 14099344, адреса: 61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3/2, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області код ЄДРПОУ 13814885, адреса: 79016, м.Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, у якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 23.01.2026 №913270151713 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 1984 по 1988 в колгоспі «імені Б.Хмельницького»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням трудової книжки серії НОМЕР_2 від 05.09.1980 та архівної довідки від 26.09.2025 №10/32-97 за період з 1984 по 1988, з дати виходу позивача на пенсію, 24.09.2017.

Ухвалою від 16.03.2026 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі.

Ухвалою від 02.10.2026 суддя залишив позовну заяву без руху для усунення недоліків позовної заяви та визначив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності причин його пропуску та відповідних доказів.

12.10.2026 представник позивача подав до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності причин його пропуску та відповідних доказів.

Ухвалою від 13.10.2026 суд продовжив розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Вирішуючи питання поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд дійшов таких висновків.

Згідно з частиною шостою статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з вимогами статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.

Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18.

Предметом позову є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням трудової книжки серії НОМЕР_2 від 05.09.1980 та архівної довідки від 26.09.2025 №10/32-97 за період з 1984 по 1988, з дати виходу позивача на пенсію, 24.09.2017.

Проте, суд вказує на те, що позивач отримував пенсію із встановленим обрахунком страхового стажу з дати виходу позивача на пенсію, 24.09.2017.

Водночас, суд висновує про те, що позивач повинен був дізнатися про порушення права на належний обрахунок стажу із отримання пенсії після її призначення, яка здійснена відповідачем у жовтні 2017 року.

У свою чергу, із позовом позивач звернувся до суду лише 05.03.2026, тобто після спливу шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду.

Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

12.10.2026 представник позивача подав до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності причин його пропуску та відповідних доказів, яка мотивована тим, що 1 жовтня 2025 року позивач звернувся до органів Пенсійного Фонду України із заявою про здійснення перерахунку пенсії та надав архівну довідку про заробітну плату від 26.09.2025 року №10/32-97, яка видана виконавчим комітетом Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області. Не погоджуючись з рішенням пенсійного органу щодо відмови у врахуванні довідки для обчислення пенсії №10/32-97 від 26.09.2025, позивач звернувся до суду із вказаним позовом. На підтвердження обґрунтованості поданих вимог, позивачем долучено до позову копію виданої йому трудової книжки серії НОМЕР_2 , записи у якій підтверджують його трудовий стаж, зокрема і за окреслений період. Крім цього надано довідку №10/32-99 від 25.09.2025, видану виконкомом Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області, яка містить необхідні роз`яснення; а також архівну довідку №10/32-97 від 26.09.2025, з якої відомо, що ОСОБА_1 працював у колгоспі Б.Хмельницького, Бірчицькій селянській спілці Самбірського району Львівської області у 1980-1997 роках, і у вказаний період йому нарахована заробітна плата, річні розміри якої зазначено у довідці. Із довідки про заробіток (дохід) для обчислення пенсії, виданої 07.05.2018 за № 80 Приватним підприємством агрофірма «Містковицька» відомо про суми заробітку (доходу) за період із 1984 по 1990 Довідка видана на підставі особових рахунків за наведені періоди. Суми у довідці ідентичні тим, які висвітлені у архівній довідці №10/32-97 від 26.09.2025.

Суд, оцінюючи поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду, зазначає таке.

Суд зазначає, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.

Суд вказує на те, що позивач повинен був дізнатися про порушення права на належний обрахунок стажу із отримання пенсії після її призначення, яка здійснена відповідачем у жовтні 2017 року.

Представник позивача вказує на те, що 1 жовтня 2025 року позивач звернувся до органів Пенсійного Фонду України із заявою про здійснення перерахунку пенсії та надав архівну довідку про заробітну плату від 26.09.2025 року №10/32-97, яка видана виконавчим комітетом Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області.

Суд акцентує увагу на тому, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.

Позивач мав реальну можливість дізнатися про зарахований страховий стаж, проте не здійснив жодних дій з такою метою у встановлений законом строк.

Дії щодо відновлення порушеного права позивач почав вчиняти лише 01.10.2025, тобто вже після пропуску строку на звернення до суду із позовом.

З таких підстав, суд висновує, що звернення до суду 05.03.2026 спричинене пасивним характером поведінки позивача, що вказує на відсутність підстав для поновлення пропущеного строку на звернення до адміністративного суду у зв`язку з вказаними твердженнями.

Суд також акцентує увагу на тому, що обставини, наведені у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду існували впродовж строку, встановленого для звернення до суду, та не відпали на момент подання позивачем позову до суду.

При цьому, причини та обставини, які б дійсно перешкоджали позивачу звернутись до суду з позовом саме в цей період, не зазначені.

Згідно з прецедентною практикою ЄСПЛ останній, оцінюючи поважність причин пропуску строку звернення до суду враховує:

1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінку заявника; 3) поведінку державних органів; 4)перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (справи Бочан проти України, Смірнова проти України, Федіна проти України, Матіка проти Румунії та інші).

Водночас навіть наявність об`єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (справа Олександр Шевченко проти України, п. 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи, що може бути зумовлено скасуванням рішення або визнанням незаконної дії (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.

Суд зауважує, що, застосовуючи процедурні правила, варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (справи Волчлі проти Франції, ТОВ Фріда проти України).

Отже, забезпечення дотримання принципу правової визначеності потребує чіткого виконання сторонами та іншими учасниками справи вимог щодо строків звернення до суду, а від судів вимагається дотримуватися певних правил у процесі прийняття рішення про поновлення строку та оцінювати поважність причин пропуску строку, виходячи із критеріїв розумності, об`єктивності та непереборності обставин, що спричинили пропуск, значимості справи для сторін, наявності фундаментальної судової помилки.

Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду, ЄСПЛ виходить із наступного:

1) поновлення пропущеного строку звернення до суду є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим;

2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин;

3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі;

4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку;

5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Отже, суд, враховуючи пасивний характер поведінки позивача, його юридичну обізнаність, відсутність будь-яких об`єктивних перешкод у своєчасному зверненні до суду з відповідним позовом, тривалість пропущеного строку та недоведеність добросовісності дій позивача, спрямованих на звернення до суду у встановлені законом строки, дійшов висновку, що останній не навів поважних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутись за судовим захистом.

Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

З таких підстав, суд вважає, що у задоволенні клопотання позивача про поновлення пропущеного строку необхідно відмовити повністю, причини пропуску строку звернення до суду визнати неповажними.

З огляду на встановлені обставини, суд вважає, що позовна заява подана позивачем до суду після спливу строку звернення до суду, та без підтвердження позивачем обставин, які б свідчили про поважність причин його пропуску, а тому існують достатні підстави для залишення позовної заяви без розгляду відповідно до частини другої статті 123 КАС України у частині позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням трудової книжки серії НОМЕР_2 від 05.09.1980 та архівної довідки від 26.09.2025 №10/32-97 за період з 1984року по 1988рік, з дати виходу позивача на пенсію, 24.09.2017 по 06.09.2026.

Керуючись статтями 122, 123, 160, 169, 243, 248 КАС України, суд

у х в а л и в:

у клопотанні позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду відмовити повністю.

Причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з позовною заявою у частині позовних вимог визнати неповажними.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії залишити без розгляду у частині позовних вимог про:

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням трудової книжки серії НОМЕР_2 від 05.09.1980 та архівної довідки від 26.09.2025 №10/32-97 за період з 1984рік по 1988рік, з дати виходу позивача на пенсію, 24.09.2017 по 06.09.2026.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали суду.

Суддя Гулик Андрій Григорович