Ухвала суду № 140584413, 14.10.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/20430/25

УХВАЛА

про повернення заяви про перегляд судового рішення

за нововиявленими обставинами

14 жовтня 2026 рокуСуддя Львівського окружного адміністративного суду Братичак Уляна Володимирівна, перевіривши матеріали заяви Військової частини НОМЕР_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и л а:

На розгляді Львівського окружного адміністративного суду перебувала справа №380/20430/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 червня 2026 року у справі №380/20430/25 позов задоволено. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 , які полягають у застосуванні з 01.01.2020 по 26.08.2025 включно розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року 1762,00 грн, при обчисленні ОСОБА_1 посадового окладу та окладу за військовим званням, а також інших похідних видів грошового забезпечення (щомісячних та одноразових). Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) з 01.01.2020 по 26.08.2025 включно посадового окладу та окладу за військовим званням, а також усіх інших похідних видів грошового забезпечення, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби, включаючи грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, одноразову грошову допомогу у разі звільнення з військової служби, компенсацію за невикористані календарні дні щорічної основної та додаткової відпустки як учаснику бойових дій, зокрема за період:

- з 01.01.2020 по 31.12.2020, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року;

- з 01.01.2021 по 31.12.2021, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01 січня 2021 року;

- з 01.01.2022 по 31.12.2022, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року;

- з 01.01.2023 по 31.12.2023, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року;

- з 01.01.2024 по 31.12.2024, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01 січня 2024 року;

- з 01.01.2025 по 26.08.2025 включно, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01 січня 2025 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004, з урахуванням вже виплачених сум.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2026 року у справі № 380/20430/25 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 червня 2026 року у справі № 380/20430/25 повернуто скаржнику.

На адресу Львівського окружного адміністративного суду 30.09.2026 від Військової частини НОМЕР_1 надійшла заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі №380/20430/25.

Ухвалою від 05.10.2026 заяву Військової частини НОМЕР_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії залишити без руху для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків, шляхом подання в канцелярію Львівського окружного адміністративного суду (вул.Чоловського, 2, м.Львів, 79018) в десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали:

- доказів направлення копії заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 КАС України;

- документа про сплату судового збору (1453,44 грн);

- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин пропуску та доказів, що підтверджують причини пропуску такого.

09.10.2026 представник відповідача подала клопотання про відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, яке мотивоване тим, що у зв`язку з обмеженим бюджетним фінансуванням на рахунках відсутні цільові кошти для сплати судового збору при поданні позовних заяв та скарг. З метою виконання вимог вищезазначених нормативно-правових актів, України Закону Про оборону України та Закону України «Про Збройні Сили України» є необхідність у збереженні фінансових ресурсів виділених Урядом України для матеріально-технічного та фінансового забезпечення діяльності підрозділів Збройних Сил України. Крім того, всі фінансові ресурси Міністерства оборони України спрямовані на першочергове фінансування потреб діяльності підрозділів Збройних Сил України в ході військового протистояння агресії російської федерації проти України.

Перевіривши матеріали заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд приходить до таких висновків.

Так, судом встановлено, що відповідач не виконав ухвали від 05.10.2026, зокрема до матеріалів справи не надано ані доказів направлення копії заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 КАС України, ані документа про сплату судового збору (1453,44 грн), ані заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин пропуску та доказів, що підтверджують причини пропуску такого.

При цьому, щодо підстав для відстрочення сплати судового збору, суд зазначає таке.

Згідно з частиною другою статті 366 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) протягом п`яти днів з дня після надходження заяви до адміністративного суду суддя (суддя-доповідач) перевіряє її відповідність вимогам статті 364 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до частини першої статті 364 КАС України, заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення позовних заяв до суду першої інстанції.

Частиною третьою статті 364 КАС України визначено, що до заяви додаються:

1) копії заяви відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така заява подана в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання заяви в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази направлення її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу;

2) документ про сплату судового збору;

3) докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин;

4) у разі пропуску строку на подання заяви - клопотання про його поновлення;

5) клопотання особи про витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, в органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи, якщо її немає у розпорядженні особи, яка подала заяву, - у разі подання заяви про перегляд судового рішення з підстави, визначеної пунктом 3 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регламентовані Законом України «Про судовий збір».

Згідно з абзацом 2 частини першої статті 3 Закону України «Про судовий збір» урегульовано, що за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом.

Отже, за подання і розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, серед іншого, сплачується судовий збір.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пунктом другим частини третьої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору становить - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом з цим, відповідно до частини третьої статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, при подачі заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами до суду заявнику необхідно було сплатити судовий збір у сумі 1453,44 грн (3028 грн 00 коп. х 0,4 * 150 % * 0,8).

Разом з тим, в порушення вимог пункту 2 частини третьої статті 364 КАС України заявник не долучив до поданої ним заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами рішення суду у справі №380/20430/25 документу, що підтверджує сплату ним судового збору в розмірі 1453,44 грн.

Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ст. 8 вказаного Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, КАС України та Законом України "Про судовий збір" встановлено вичерпний перелік умов, суб`єктів та коло правовідносин, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема відстрочити сплату судового збору.

Зважаючи на те, що вищезазначені умови за наявності яких відповідачу можливо було б відстрочити сплату судового збору, відсутні, і враховуючи те, що звільнення, відстрочення та розстрочення суб`єкту владних повноважень сплати судового збору може розцінюватися, як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов`язані сплачувати відповідний збір, підстави для задоволення клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору за подання заяви - відсутні.

Відповідач, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов`язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб`єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене її фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судових витрат останнього, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі установи своєчасно і у повному обсязі.

Таким чином, особа, яка звертається до суду, повинна дотримуватися вимог процесуального закону стосовно форми і змісту позовної заяви щодо сплати судового збору за подання такої заяви та вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання такого обов`язку.

Доводи відповідача не містять безсумнівних відомостей про час і обсяг очікуваних надходжень, призначених для сплати судового збору, й жодним чином не підтверджують виникнення у нього можливості сплатити такий збір упродовж нового строку. Обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у них коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, розстрочення чи відстрочення від такої сплати.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 зроблено висновок, що суд може відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, враховуючи майновий стан особи, що звертається до суду. Цей висновок Великої Палати Верховного Суду стосується і суб`єкта владних повноважень. При цьому, у зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок про те, що звільнення юридичної особи від сплати судового збору за наявності майнового критерію, можливе виключно у випадку, якщо предметом позову у справі є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 квітня 2021 року у справі №640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

З огляду на наведене суд вважає, що заява відповідача про відстрочення сплати судового збору з наведених ним підстав задоволенню не підлягає, оскільки незадовільне матеріальне забезпечення юридичної особи публічного права, не є належною правовою підставою для цього в розумінні положень частини першої статті 8 Закону №3674-VІ.

Принагідно, суд зазначає, що сплата судового збору не може вважатись перешкодою в доступі до правосуддя, оскільки право на звернення до суду за захистом своїх прав кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia») від 20 лютого 2014 року, пункт 111).

За вказаних обставин та з урахуванням встановленого наведеними законодавчими приписами режиму правового регулювання питання відстрочення сплати судового збору, визначених законодавцем умов та підстав для цього, заявлене відповідачем клопотання задоволенню не підлягає.

Такі висновки суду узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалах від 10.10.2024 у справах №380/9920/24, №380/27701/23, №160/14002/23, №240/27846/23, №380/27446/23 та №560/17557/23.

Частинами 2-3 статті 366 КАС України передбачено, що протягом п`яти днів з дня після надходження заяви до адміністративного суду суддя (суддя-доповідач) перевіряє її відповідність вимогам статті 364 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами. До заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 364 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

З врахуванням наведеного заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі №380/20430/25 та додані до неї матеріали підлягають поверненню згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судові витрати, відповідно до вимог статті 139 КАС України, розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 139, 169, 243, 248, 256, 364, 366 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

п о с т а н о в и л а:

у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати відмовити.

Заяву Військової частини НОМЕР_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії - повернути заявнику.

Копію ухвали про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами невідкладно надіслати особі, яка її подала, разом із вказаною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.

Повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду із вказаною заявою в порядку, встановленому законом.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Братичак Уляна Володимирівна