Ухвала суду № 140583315, 13.10.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДУ Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

13 жовтня 2026 року м. Київ справа № 320/25350/26

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська будівельно-монтажна група «Магістраль» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська будівельно-монтажна група «Магістраль» з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві № 227570411 від 25.03.2024;

- визнати протиправними дії ГУ ДПС у м. Києві щодо невручення акта камеральної перевірки та податкового повідомлення-рішення;

- зобов`язати ГУ ДПС у м. Києві виключити нарахування штрафних санкцій з інтегрованої картки платника податків.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.07.2026 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Вирішено відкласти розгляд питання строків звернення до суду до витребування від сторін доказів.

Відповідачем подано до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, мотивоване пропуском строку звернення до суду.

Позивачем подано до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» документ під назвою «Заперечення на відповідь на відзив», в якому викладено заперечення щодо поданого відповідачем клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Позивач зазначив, що відповідачем не надано належних доказів на підтвердження моменту вручення ТОВ «УБМГ «Магістраль» оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до частини тринадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Подана позовна заява не відповідає вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.

Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інше подібне за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість пропущеного строку; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд, зокрема, у постанові від 30.08.2018 в адміністративній справі № 813/2897/16.

Конституційний Суд України в Рішенні від 13.12.2011 №17-рп/2011 визнав конституційними положення КАС України про скорочені строки звернення до адміністративного суду в разі попереднього використання можливостей досудового порядку вирішення спору, якими лише скорочено строки здійснення окремих процесуальних дій, а змісту й обсягу конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя не звужено.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Спеціальним регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів.

Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

За приписами пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19 уже сформував правовий висновок, відповідно до якого норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац 3 пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 16.07.2025 у справі № 500/2276/24, в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень / дій / бездіяльності суб`єкта владних повноважень:

1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);

2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов`язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);

3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов`язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).

Суд зазначає, що визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Частинами першою та другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Предметом позову у даній справі є, зокрема податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві № 227570411 від 25.03.2024, відомості щодо оскарження якого в порядку адміністративного оскарження до ДПС України вістуні.

Враховуючи означені обставини, до спірних правовідносин є застосовним шестимісячний строк звернення.

Таким чином, звернувшись 30.06.2026 до суду з даним позовом, позивач пропустив строк звернення до суду з позовною заявою.

Частинами першою та другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

В заяві про уточнення позовних вимог позивач просить суд поновити строк звернення до суду, мотивуючи таке клопотання тим, що до отримання листа ГУ ДПС у м. Києві від 05.05.2026 не мав інформації про існування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та стверджуючи, що копії акта перевірки та податкового повідомлення-рішення № 227570411 від 25.03.2024 стали доступними позивачу лише 24.06.2026 шляхом їх розміщення в електронному кабінеті платника податків.

Відповідачем надано суду копію поштового відправлення, з якого вбачається про направлення на адресу позивача (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 37/41, яка є адресою місцезнаходження позивача) оскаржуваного податкового повідомлення-рішення 12.02.2024 та про повернення такого поштового відправлення з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.08.2026 витребувано від Акціонерного товариства «Укрпошта» (01001, м.Київ, вул.Хрещатик, 22): письмові пояснення щодо порядку та способу вручення поштових відправлень Товариству з обмеженою відповідальністю «Українська будівельно-монтажна група «Магістраль» (ідентифікаційний код 42318911, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 37/41) №0600904233959 від 29.04.2024 та №0600087056667 від 12.02.2024 із зазначенням дат вручення/повернення без вручення, особи, якій вони були вручені, посадової особи АТ «Укрпошта», якою були вручені означені поштові відправлення з наданням підтверджуючих доказів (журналів, списків, довіреностей, тощо).

На виконання вимог ухвали суду від 03.08.2026 АТ «Укрпошта» надано пояснення щодо поштових пересилань №0600904233959 та №0600087056667, а саме:

- поштове відправлення 0600087056667 прийнято до пересилання 13.02.2024 та направлено за призначенням. Через невручення адресату дане відправлення 29.02.2024 повернуто на адресу відправника та 05.03.2024 вручено уповноваженій особі ГУ ДПС у м. Києві під підпис на підставі довіреності;

- поштове відправлення 0600904233959 прийнято до пересилання 29.03.2024 та направлено за призначенням. Через невручення адресату дане відправлення 13.04.2024 повернуто на адресу відправника та 17.04.2024 вручено уповноваженій особі ДПС під підпис на підставі довіреності.

На підтвердження означених обставин АТ «Укрпошта долучено дод пояснень копії окремих аркушів ф.8 на вручення рекомендованих листів №0600904233959 та №0600087056667.

Пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України встановлено, що податкове повідомлення - рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Порядок листування платників податків та контролюючих органів закріплено у статті 42 Податкового кодексу України.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику), (пункт 42.2 статті 42 Податкового кодексу України).

Пунктом 42.5 статті 42 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Отже, законодавець передбачив два окремих випадки, коли документи вважаються належним чином врученими платнику податків:

1) надіслані за адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення (що і було зроблено відповідачем у спірному випадку) або

2) особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Водночас, у разі надіслання документів поштою, такі документи також вважаються врученими у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

У матеріалах цієї справи міститься копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0600904233959, яким на адресу позивача було направлено спірне податкове повідомлення-рішення, та було повернуто на адресу ГУ ДПС у м. Києві із відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Отже спірне податкове повідомлення-рішення було відправлено на адресу позивача та вважається врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення, а саме 13.04.2024.

При цьому, матеріали справи не містять доказів на підтвердження подання ним заяви про бажання отримувати документи через електронний кабінет з датою подання такої заяви, що, в свою чергу, свідчить про правомірність дій відповідача з направлення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення засобами поштового зв`язку.

У постанові від 23.05.2022 у справі №810/3116/18 Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зазначила, що добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження. У разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків.

У цій же постанові Судова палата зробила висновок, що обов`язку контролюючого органу щодо направлення платнику податків, зокрема податкового повідомлення - рішення у спосіб, визначений статтями 42, 58 Податкового кодексу України, кореспондує також і обов`язок такого платника добросовісно ставитись до отримання відповідної кореспонденції.

Доводи позивача про те, що акт камеральної перевірки та спірне податкове повідомлення-рішення стали доступними в електронному кабінеті лише 24.06.2026, самі по собі не спростовують юридичних наслідків належного направлення відповідного документа у 2024 році. При цьому, повторне направлення документа або забезпечення доступу до нього в електронному кабінеті не змінює раніше визначеного законом моменту вручення, якщо попереднє направлення було здійснене з дотриманням установленого порядку.

Враховуючи викладене, судом не приймаються до уваги доводи позивача щодо того, що датою, з якої слід обраховувати строк звернення до суду з цим позовом, є саме дата отримання позивачем оскаржуваного повідомлення-рішення в електронному кабінеті.

Частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Враховуючи вказане, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду заяву про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою та докази поважності причин його пропуску, у тому числі заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет з датою подання такої заяви до контролюючого органу.

Згідно частини тринадцятої статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.

Керуючись статтями 161, 171, 240, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Позовну заяву залишити без руху.

Протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- надати суду заяву про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою та докази поважності причин його пропуску, у тому числі заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет з датою подання такої заяви до контролюючого органу.

Роз`яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде залишена без розгляду відповідно до пункту 7 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати (вручити, надати) сторонам (їх представникам).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Дудін С.О.