Рішення № 140582967, 14.10.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 жовтня 2026 рокуСправа № 280/11449/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

10 грудня 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) до Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області (далі по тексту відповідач), в якій позивач просить суд:

- поновити строк звернення до адміністративного суду щодо оскарження Рішення Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області сорокова позачергова сесія восьмого скликання від 30.10.2024 № 1 «Про дострокове припинення повноважень секретаря Кушугумської селищної ради ОСОБА_2 »;

- визнати протиправним та скасувати рішення Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області сорокова позачергова сесія восьмого скликання від 30.10.2024 № 1 «Про дострокове припинення повноважень секретаря Кушугумської селищної ради ОСОБА_2 »;

- поновити ОСОБА_1 на посаді секретаря Кушугумської селищної ради з 30.10.2024;

- стягнути з Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу на користь ОСОБА_1 за період з 30.10.2024 по день постановлення судового рішення з відрахуванням обов`язкових платежів до бюджету;

- рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді секретаря Кушугумської селищної ради щодо стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць звернути до негайного виконання.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачка була секретарем Кушугумської селищної ради. Згодом позивачкою було написано заяву про дострокове припинення повноважень за вказаною посадою. Сороковою позачерговою сесією восьмого скликання Кушугумської селищної ради було прийнято рішення від 30.10.2024 про дострокове припинення повноважень секретаря Кушугумської селищної ради ОСОБА_1 та звільнено її з займаної посади відповідно до частини п`ятої статті 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» з 31.10.2024. Проте позивачкою було виявлено порушення у процедурі прийняття рішення. З огляду на вказане, позивачка просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду від 11 грудня 2024 року було відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення/виклику учасників справи.

Відповідачу ухвала про відкриття провадження від 11 грудня 2024 року була доставлена до електронного кабінету у підсистемі «Електронний суд» 12 грудня 2024 року о 16:14, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа, наявною в матеріалах справи. Проте відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, додаткових документів до суду не надходило.

Відповідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

За приписами ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Суд, оцінивши повідомлені учасниками справи обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ОСОБА_1 обрано депутатом Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області восьмого скликання.

Рішенням №3 від 18 листопада 2020 року «про обрання секретаря Кушугумської селищної ради» ОСОБА_1 обрано на посаду секретаря Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області.

29 жовтня 2024 року позивачем подано заяву до Кушугумської селищної ради про дострокове припинення повноважень, як секретаря вказаної селищної ради та звільнення з займаної посади з 31 жовтня 2024 року.

Рішенням Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області від 30.10.2024 №1 «Про дострокове припинення повноважень секретаря Кушугумської селищної ради ОСОБА_2 » достроково припинено повноваження секретаря Кушугумської селищної ради ОСОБА_1 та звільнено її із займаної посади відповідно до частини п`ятої статті 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» 31.10.2024. Виключено ОСОБА_1 із складу виконавчого комітету Кушугумської селищної ради.

Проте позивачка вважаючи процедуру прийняття рішення порушеною, а рішення протиправним звернулась з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Водночас відповідно до статті 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, а за приписами статті 13 Основного Закону та загальних засад цивільного і трудового законодавства не допускається зловживання правом.

Система та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року №280/97-ВР (далі Закон №280/97-ВР).

Окремі особливості проходження служби в органах місцевого самоврядування врегульовані Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 07 червня 2001 року №2493-III (далі Закон №2493-ІІІ).

За приписами статті 3 Закону №2493-III посадами в органах місцевого самоврядування, зокрема, є: 1) виборні посади, на які особи обираються територіальною громадою; 2) виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою.

Відповідно до статті 1 Закону №2493-III служба в органах місцевого самоврядування це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Частиною третьою статті 7 Закону №2493-III встановлено, що на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

За правилами ч. 1 ст. 25 Закону №280/97-ВР сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до частини першої статті 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», секретар сільської, селищної, міської ради обирається радою з числа її депутатів на строк повноважень ради за пропозицією відповідного сільського, селищного, міського голови. Нормами Закону та положеннями Регламенту Кушугумської селищної ради чітко та імперативно визначено, що питання обрання на посаду та звільнення з посади секретаря ради вирішуються радою виключно шляхом таємного голосування.

Судом проаналізовано протокол Сорокової позачергової сесії восьмого скликання Кушугумської селищної ради та беззаперечно встановлено, що під час прийняття оскаржуваного рішення рада порушила встановлену законом та Регламентом процедуру, провівши голосування у відкритий спосіб.

Водночас, вирішуючи спір по суті та визначаючи ефективний спосіб захисту порушеного права, суд бере до уваги такі обставини.

Згідно зі статтями 2 та 5 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Право на судовий захист виникає у разі реального порушення прав, свобод чи інтересів особи.

Як зазначалося вище, ініціатива щодо припинення повноваження секретаря ради виходила безпосередньо від самої позивачки, яка подала відповідну особисту заяву за власним бажанням. Доказів відкликання чи зміни змісту цієї заяви матеріали справи не містять. Відповідно, рада прийняла рішення, яке за своїм змістом і суттю повністю відповідало вільному волевиявленню позивачки на звільнення з посади.

Позивачка оскаржує рішення виключно з підстав недотримання процедури голосування.

Проте суд зазначає, що саме по собі допущене радою процедурне відхилення в даному конкретному випадку не свідчить про порушення матеріальних прав позивачки на працю чи її вільне волевиявлення. Як зазначив Верховний суд у Постанові від 28 лютого 2025 року по справі №320/48361/23, «грубим порушенням процедури прийняття рішення може вважатись таке порушення, яке призвело до порушення прав та законних інтересів особи та стоїть у прямому причинному зв`язку з таким порушенням».

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У спірних правовідносинах спосіб голосування об`єктивно не міг вплинути на зміст волевиявлення самої позивачки, оскільки вона сама висловила бажання припинити повноваження і її воля на звільнення з займаної посади була чітко виражена в заяві.

Скасування рішення ради з виключно формальних підстав за відсутності реального порушення прав особи та за наявності її невідкликаної заяви про звільнення перетворило б судовий процес на засіб формального заперечення власних вчинених дій, що суперечить принципам розумності, добросовісності, верховенства права та завданням адміністративного судочинства. Позивачка фактично прагне використати процедурну недосконалість голосування депутатів не для захисту свого реального права на працю, а з метою штучного створення підстав для поновлення на посаді та стягнення коштів із місцевого бюджету за час вимушеного прогулу, хоча об`єктивно не мала наміру продовжувати службу на цій посаді.

Що стосується вимоги позивачки про поновлення на посаді та стягненні середнього заробітку, суд зазначає наступне.

З огляду на приписи публічно-службового та трудового законодавства, інститут поновлення на посаді за своєю правовою суттю полягає у поверненні особи в той стан, який існував до її звільнення, шляхом відновлення її на тій самій посаді, яку вона обіймала. Як зазначав Верховний Суд, зокрема у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 07 вересня 2026 року у справі № 308/9220/21, поновлення на роботі (посаді) означає повернення працівника у той трудовий стан, що існував до звільнення, шляхом надання колишньої роботи.

Тобто, поновлення на посаді є спеціальним способом захисту саме порушеного права особи на працю чи проходження публічної служби у разі незаконного позбавлення її можливості виконувати свої посадові обов`язки проти її волі.

У спірних правовідносинах судом встановлено, що позивачка добровільно та з власної ініціативи висловила волевиявлення на дострокове припинення своїх повноважень секретаря селищної ради, подавши відповідну письмову заяву за власним бажанням, яка не була нею відкликана у встановленому порядку до моменту прийняття оскаржуваного рішення. За таких обставин, захист права, яке не було порушено, шляхом поновлення позивачки на посаді проти суті її ж власного невідкликаного волевиявлення суперечитиме фундаментальним засадам правосуддя та принципу добросовісності.

Оскільки вимога про поновлення на посаді задоволенню не підлягає, похідна позовна вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу також не підлягає задоволенню, адже факт вимушеного прогулу у розумінні ст. 235 Кодексу законів про працю України відсутній, коли особа сама ініціювала припинення трудових (службових) відносин і об`єктивно не мала наміру продовжувати виконання посадових обов`язків.

За таких обставин, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Згідно з положеннями статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з відмовою в задоволенні позову судові витрати покладаються на позивачку.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 72, 77, 139, 241246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області (70450, Запорізька обл., Запорізький р-н, смт Кушугум, вул. Соборна, буд. 23, код ЄДРПОУ 24912102) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 14.10.2026.

Суддя Р.В. Сацький