Ухвала суду № 140580691, 14.10.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/13271/16

Провадження № 6/712/648/26

УХВАЛА

Іменем України

14 жовтня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі головуючого судді Троян Т.Є., за участі секретаря Чумак Д.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа, заінтересовані особи: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», ОСОБА_1 , Другий відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» звернулося до Соснівського районного суду м. Черкаси із заявою про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа у цивільній справі № 712/13271/16-ц.

В обґрунтування заяви зазначено, що між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № б/н, відповідно до умов якого позичальниці надано кредитні кошти на споживчі цілі зі встановленням порядку їх повернення.

У зв`язку з неналежним виконанням позичальницею зобов`язань за кредитним договором банк звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості.

За результатами розгляду справи позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» було задоволено, на виконання судового рішення Соснівським районним судом м. Черкаси 23 травня 2017 року видано виконавчий лист № 712/13271/16-ц про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 на користь банку.

22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» укладено договір факторингу № 8-22-08/2025, відповідно до якого первісний кредитор відступив новому кредитору права грошової вимоги за кредитними договорами, визначеними відповідним реєстром, у тому числі право вимоги до ОСОБА_2 .

Заявник зазначає, що на примусовому виконанні у Центральному відділі державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебувало виконавче провадження № 62137418 з примусового виконання виконавчого листа № 712/13271/16-ц.

Постановою державного виконавця від 28 вересня 2021 року виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Під час укладення договору факторингу оригінал виконавчого листа новому кредитору не передавався.

З метою встановлення його місцезнаходження заявник звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» із запитом від 12 березня 2026 року. З відповіді банку, отриманої 31 березня 2026 року, вбачається, що оригінал виконавчого листа втрачено внаслідок знищення документів.

Посилаючись на набуття права вимоги за кредитним договором, втрату оригіналу виконавчого документа та необхідність забезпечення виконання судового рішення, заявник просить замінити стягувача ПАТ КБ «ПриватБанк» на його правонаступника ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» у виконавчому листі № 712/13271/16-ц від 23 травня 2017 року та видати дублікат зазначеного виконавчого листа.

У разі встановлення пропуску строку пред`явлення виконавчого документа до виконання заявник також просить поновити такий строк.

Представник заявника просив розглянути заяву за його відсутності.

Ухвалою Соснівського районного суду м.Черкаси від 01.10.2026 року заяву прийнято до розгляду без виклику сторін у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали заяви та надані на її підтвердження докази, суд доходить висновку про наявність правових підстав для її задоволення з огляду на таке.

Судом встановлено, що на виконання судового рішення у цивільній справі № 712/13271/16-ц Соснівським районним судом м. Черкаси 23 травня 2017 року видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості у розмірі 43 800,32 грн.

Зазначений виконавчий лист перебував на примусовому виконанні у Центральному відділі державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні № 62137418.

22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» укладено договір факторингу № 8-22-08/2025, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив новому кредитору права грошової вимоги за кредитними договорами, включеними до відповідного реєстру.

На підтвердження переходу права вимоги заявником надано копію договору факторингу, акт до договору факторингу, відповідні додатки та платіжну інструкцію щодо виконання умов договору.

Із наданих документів убачається, що до ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором, зобов`язання за яким були предметом судового розгляду у справі № 712/13271/16-ц.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно зі статтею 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За змістом статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи.

Отже, відступлення права вимоги є передбаченою законом підставою заміни кредитора у матеріальному зобов`язанні, внаслідок якої новий кредитор набуває права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відповідно до частини першої статті 55 ЦПК України у разі заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з частинами першою та п`ятою статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, підставою процесуального правонаступництва на стадії виконання судового рішення є встановлений факт вибуття сторони з матеріального правовідношення та переходу належних їй прав до іншої особи.

При цьому суд має перевірити не лише факт укладення договору про відступлення права вимоги, а й те, чи відбувся перехід конкретного права вимоги, яке підтверджене судовим рішенням.

У цій справі надані заявником договір факторингу № 8-22-08/2025 від 22 серпня 2025 року, акт приймання-передачі та відповідні додатки підтверджують перехід права вимоги до ОСОБА_2 від АТ КБ «ПриватБанк» до ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС».

Отже, право вимоги, яке належало первісному кредитору та було підтверджене судовим рішенням у справі № 712/13271/16-ц, перейшло до заявника.

Заміна кредитора не змінює змісту судового рішення, не встановлює нового обов`язку для боржника та не передбачає повторного вирішення спору щодо розміру заборгованості, а лише забезпечує можливість реалізації новим кредитором набутого права вимоги.

Враховуючи, що попереднє виконавче провадження завершено поверненням виконавчого документа стягувачу, суд доходить висновку про наявність підстав для заміни стягувача його правонаступником саме у виконавчому листі.

Аналізуючи доводи заявника щодо видачі дубліката виконавчого листа суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний чи приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Отже, необхідними умовами видачі дубліката виконавчого документа є встановлення факту втрати його оригіналу та дотримання строку пред`явлення документа до виконання або поновлення такого строку судом.

Із матеріалів заяви вбачається, що виконавчий лист № 712/13271/16-ц від 23 травня 2017 року перебував на примусовому виконанні у виконавчому провадженні № 62137418.

Постановою державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дана А.І. від 28 вересня 2021 року виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Підставою повернення виконавчого документа встановлено відсутність у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, та безрезультатність вжитих державним виконавцем заходів щодо розшуку такого майна.

Зазначеною постановою виконавчий лист повернуто стягувачу та роз`яснено можливість його повторного пред`явлення до виконання.

Разом із тим під час укладення договору факторингу 22 серпня 2025 року оригінал виконавчого листа новому кредитору не передавався.

З метою встановлення його місцезнаходження ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» направило АТ КБ «ПриватБанк» запит від 12 березня 2026 року.

Із відповіді банку, отриманої заявником 31 березня 2026 року, вбачається, що оригінал виконавчого листа втрачено внаслідок знищення документів.

На підтвердження зазначених обставин заявником надано копію відповідного запиту, витяг із додатка до нього та копію відповіді АТ КБ «ПриватБанк».

Оцінюючи наведені докази у їх сукупності, суд враховує, що виконавчий документ після його повернення державним виконавцем перебував у розпорядженні первісного стягувача, новому кредитору не передавався, а первісний стягувач підтвердив його втрату.

Таким чином, надані докази підтверджують відсутність оригіналу виконавчого листа та неможливість його повторного пред`явлення до виконання без видачі дубліката.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 дійшла висновку, що у разі, якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, заява про видачу дубліката втраченого виконавчого документа вважається поданою в межах установленого строку.

Натомість, якщо строк пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив і суд його не поновив, підстав для видачі дубліката виконавчого документа немає.

Отже, вирішення питання про видачу дубліката виконавчого листа потребує перевірки дотримання строку його пред`явлення до виконання.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім випадків, передбачених законом.

Частиною четвертою статті 12 зазначеного Закону встановлено, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема, у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Судом встановлено, що виконавчий лист № 712/13271/16-ц від 23 травня 2017 року пред`являвся до примусового виконання та перебував на виконанні у виконавчому провадженні № 62137418.

28 вересня 2021 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

У пункті 2 зазначеної постанови державним виконавцем визначено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений до виконання у строк до 28 вересня 2024 року.

Таким чином, унаслідок пред`явлення виконавчого документа до виконання відповідний строк було перервано, а після повернення виконавчого листа стягувачу 28 вересня 2021 року розпочався новий трирічний строк його пред`явлення до виконання.

Водночас пунктом 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Оскільки станом на 24 лютого 2022 року строк пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив, а воєнний стан в Україні на час звернення заявника до суду не припинено і не скасовано, суд доходить висновку, що строк пред`явлення виконавчого листа № 712/13271/16-ц до виконання не закінчився.

Отже, ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» звернулося із заявою про видачу дубліката виконавчого листа в межах установленого законом строку.

З огляду на наведене суд не встановив обставин, із настанням яких заявник пов`язував умовне прохання про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, а тому необхідність вирішення питання про його поновлення відсутня.

Суд також враховує, що відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Виконання судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини у рішенні «Горнсбі проти Греції» наголосив, що право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

При цьому видача дубліката виконавчого листа не створює нового обов`язку для боржника, не змінює змісту судового рішення та не допускає повторного стягнення вже виконаної частини зобов`язання.

Дублікат виконавчого документа відтворює втрачений оригінал та забезпечує можливість примусового виконання судового рішення виключно в межах фактично невиконаного зобов`язання.

Таким чином, судом встановлено, що право вимоги за кредитним зобов`язанням перейшло від АТ КБ «ПриватБанк» до ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС», оригінал виконавчого листа втрачено, а строк його пред`явлення до виконання не закінчився.

Наведені обставини підтверджені належними та достатніми доказами, а тому суд доходить висновку про наявність передбачених законом підстав для заміни стягувача у виконавчому листі та видачі його дубліката.

Керуючись статтями 18, 55, 260, 261, 353, 354, 433, 442 ЦПК України, підпунктом 17.4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, статтями 512, 514, 516, 1077 ЦК України, статтями 12, 15, 37 Закону України «Про виконавче провадження», суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа - задовольнити.

Замінити стягувача Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» - у виконавчому листі № 712/13271/16-ц, виданому Соснівським районним судом м. Черкаси 23 травня 2017 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості у розмірі 43 800,32 грн.

Видати Товариству з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» дублікат виконавчого листа № 712/13271/16-ц від 23 травня 2017 року, виданого Соснівським районним судом м. Черкаси, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості у розмірі 43 800,32 грн.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Т.Є. Троян