Рішення № 140579189, 13.10.2026, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Справа № 554/9103/26

Провадження № 2/553/1997/2026

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

13.10.2026м. Полтава

Подільський районний суд міста Полтави у складі:

головуючої - судді Подмаркової Ю.М.,

за участі: секретаря судових засідань Макаренка Я.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Полтаві цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог та доводів позивача.

Від ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» надійшла позовна заява до ОСОБА_1 з вимогами: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором позики № 77291366 в розмірі 16 892,54 грн, з яких: 5 000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 11 892,54 грн сума заборгованості за відсотками, суму сплаченого судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 19.10.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики № 77291366 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 2 350,00 грн, строк позики 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,99 % в день (базова процентна ставка/фіксована). 22.10.2021 між сторонами укладено Додаткову угоду № 77291366 до Договору позики № 77291366, за умовами якої сторони домовились збільшити суму позики на 2 650,00 грн, в результаті чого розмір наданого кредиту становитиме 5 000,00 грн. Зазначив, що позикодавець на виконання Договору позики № 77291366 від 19.10.2021 передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 5 000,00 грн за посередництвом платіжної системи ТОВ «ФК Фінекспрес». Посилався, що, враховуючи умови Договору позики № 77291366 від 19.10.2021 та Додаткової угоди, здійснені відповідачем платежі в рахунок погашення заборгованості за договором позики, які складають 0,00 грн, заборгованість останнього складає 16 892,54 грн, з яких: 5 000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 11 892,54 грн сума заборгованості за відсотками. Зазначив, що 04.01.2022 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» уклали Договір факторингу № 025-040122 від 04.01.2022, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, у тому числі за договором позики № 77291366 від 19.10.2021. Посилався, що 05.12.2025 ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» уклали Договір факторингу №05/12/25-01 від 05.12.2025, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, у тому числі за договором позики № 77291366 від 19.10.2021. Посилався, що відповідач належним чином зобов`язання щодо повернення основних сум боргу за Договором позики та заборгованості за процентами не виконав ані перед позикодавцем/первісним кредитором, ані перед позивачем/фактором ТОВ «Деал Фінанс Груп».

Аргументи учасників справи.

02.09.2026 від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Новочинського Б.Р. надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено наступне. Відповідач погоджується і сумою основної заборгованості перед ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» у розмірі 5 000,00 грн та згоден сплатити в установленому законом порядку, проте не погоджується із заявленою сумою заборгованості за відсотками в розмірі 11 892,54 грн заявленою Позивачем, оскільки обрахування відсотків здійснено всупереч положенням договору позики № 77291366 від 19.10.2021, положенням Цивільного кодексу України, а також релевантній практиці Верховного Суду. Сторонами договору узгоджений пункт 2.2., яким встановлено строк користування позикою у розмірі 30 календарних днів. Умов щодо пролонгації цього строку сторонами або автопролонгації Договір не містить, а тому посилання Позивача на пролонгацію строку користування позикою згідно Правил надання грошових коштів у позику, затверджених ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» є безпідставним, так як вони не містять підпису Відповідача, а також не є частиною договору.

У позовній заяві, так і в додатках до неї відсутні докази продовження строку договору позики № 77291366 від 19.10.2021 після 18.11.2021. Таким чином, вважають, що відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь Відповідача процентів за користування кредитом поза межами строку кредитування. Отже, у ОСОБА_1 наявні зобов`язання щодо оплати процентів за кредитним договором № 77291366 від 19.10.2021 у розмірі 99,50 грн (5 000,00 грн * 0,99 % за кожен день користування кредитом) за кожен день користування кредитом протягом строку кредитування, що складає 2 985,00 грн (99,50 грн * 30 днів). Подальше, поза строком кредитування, нарахування TOB «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та новими кредиторами процентів за користування Відповідачем кредитними коштами за договором позики № 77291366 від 19.10.2021 було безпідставним, незаконним та необґрунтованим. Отже, вважаємо, що доведеним є зобов`язання ОСОБА_1 з повернення ТОВ «ФК «ЕЙС» кредиту в сумі 5 000,00 грн та відсотків за користування позикою з 19.10.2021 по 18.11.2021 (30 днів) у сумі 2 985,00 грн.

20.06.2025 ОСОБА_1 призвано на військову службу під час мобілізації та зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 із військово-обліковою спеціальністю 100915А на посаду стрільця на підставі наказу № 193, у відповідності до п. 17 ст. 8 військового квитка серії НОМЕР_2 . Відтак, ОСОБА_1 є військовослужбовцем і на нього поширюються гарантії, пільги і привілеї, визначені законодавством, в тому числі і Законом України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», а саме не повинні нараховуватися штрафні санкції, пеня та проценти за користування кредитом на весь час його призову.

За вказаних обставин, вважає, що позовна заява ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики в цивільній справі № 554/9103/26 підлягає частковому задоволенню, а саме в частині стягнення суми основної заборгованості по тілу позики в розмірі 5 000,00 грн.

Також вважає, що даний спір є спором незначної складності, відноситься до категорії малозначних справ, судова практика щодо яких є сталою і передбачуваною. Великої кількості законів і підзаконних нормативно правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають , а від так заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500,00 грн є завищеними порівняно з вартістю послуг з правничої допомоги в таких категоріях спору так як матеріали справи не потребували і не містять великої кількості документів для підготовки позовної заяви, дана справа є не складною, враховуючи усталену практику, а тому справедливим буде зменшення витрат на правову допомогу до 2 000,00 грн і так як позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, на підставі ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1 255,58 грн (2 662,40 х 47,16%) та витрати на правничу допомогу в розмірі 943,2 грн (2 000,00 х 47,16 %).

07.09.2026 від представника позивача ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» Ткаченко Ю.О. надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено наступне. Проценти за користування кредитом/позикою не нараховуються на час проходження військової служби, проте Відповідачем/представником Відповідача не долучено до матеріалів цивільної справи доказів, які підтверджують проходження військової служби по мобілізації в період з 19.10.2021 по 16.02.2022 року (період нарахування процентів за договором позики № 77291366) не долучено, а отже на думку позивача доводи представника відповідача враховуючи документи надані на даному етапі не заслуговують до уваги.

Щодо нарахування процентів за договором позики № 77291366 від 19.10.2021 року: Відповідно до п. 5.2. договору позики № 77291366, позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначена в правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі.

Доводи представника відповідача, щодо безпідставного нарахування заборгованості за процентами є передчасними, оскільки таке нарахування здійснювалось у відповідності до умов договору та додатків до них/правил, й саме через неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань. Більш того, позивач просить стягнути суму заборгованості за договорами позики лише до моменту відступлення права вимоги первісними кредиторами, інших нарахувань позивачем не заявлялось, зокрема процентна ставка за понадстрокове користування позикою 2.7 % за кожен день, яка передбачена договором позики, погодженими Відповідачем та регламентована правилами надання грошових коштів у позику не нараховано, оскільки зазначена процента ставка значно фінансово навантажить Відповідача.

Відповідач/представник відповідача доказів на підтвердження або спростування позовних вимог позивача до відзиву долучено не було (контр розрахунок, тощо..), а тому відзив ґрунтується на припущеннях та зводиться до незгоди з доказами Позивача та їх оцінки, тоді як оцінка доказів є виключною компетенцією суду.

Щодо витрат на правничу допомогу, вважають, що позивачем у повному обсязі доведено витрати на правничу допомогу, адже до позовної заяви було додано належні та допустимі докази понесення таких витрат, зокрема договір про надання правничої допомоги, документи, що підтверджують обсяг та характер наданих послуг, а також платіжні документи, які свідчать про фактичну сплату відповідної грошової суми.

Рух справи.

Ухвалою Подільського районного суду міста Полтави від 17.07.2026 прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Участь у справі сторін та інших учасників справи.

В судове засідання представник ТОВ "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП" Ткаченко Ю.О. не прибула, про причини неявки не повідомила, у відповіді на відзив просила розгляд справи провести за відсутності представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Новочинський Б.Р. про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, до суду повторно не прибули, про причини неявки не повідомили.

Відповідно до частини 3 статті 131 Цивільного процесуального кодексу України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з`явились в судове засідання без поважних причин.

Таким чином, суд вважає, що відповідач та його представник не з`явилася в судове засідання без поважних причин, причину неявки суду не повідомили, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

На підставі викладеного, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та його представника.

Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Судом установлено, що 19.10.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір позики № 77291366, який підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 7bu8r117fS.

У відповідності до п. 1 договору, позикодавець (ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів») зобов`язується передати позичальнику (відповідачці) у власність грошові кошти (надалі «позику»), на погоджений умовами договору строк (надалі - «строк позики»), шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

У відповідності до п. 2.1.-2.3 Договору, сума позики складає 2 350,00 грн, строк позики/строк договору - 30 днів, процентна ставка (базова) /день 1,99 % (фіксована).

Крім того, 19.10.2021 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було підписано Додаток №1 до Договору позики № 77291366 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 19.10.2021, який містить таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит та з якого убачається, що сторонами погоджено, що за умови повернення позики в кінці строку позики за користування кредитними коштами у строк 30 днів вартість кредиту становить: 2 350,00 грн сума кредиту за договором, 420,89 проценти за користування кредитом. Додаток підписано ОСОБА_1 із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 7bu8r117fS.

Згідно з довідкою про ідентифікацію, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» підтверджує, що ОСОБА_1 ідентифікований Товариством, шляхом використання одноразового ідентифікатора, а саме: договір № 77291366, одноразовий ідентифікатор - 7bu8r117fS час відправки ідентифікатора позичальнику 19.10.2021 20:54:36.

Згідно з листом ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» №05/12/25-46593 від 05.12.2025, останнє з метою надання вичерпної інформації щодо даних, які підтверджують видачу на банківські карти клієнтів онлайн-позик, право вимоги яких відступлено, надало зокрема таку інформацію: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , Договір позики № 77291366, № платежу: e9203155-3d1c-48e0-8956 e8e67d3d4f47.

ТОВ «Фінансова Компанія «Фінексперс» надало ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» довідку № КД-000131335/ТНПП від 10.03.2026, у якій ТОВ «Фінансова Компанія «Фінексперс» підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018, укладеного між Компанією та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції: дата 19.10.2021, номер платежу 42c6dbb6-d360-4b1b-add7-b8267122c4a7, сума 2 350,00 грн, отримувач Кикоть Олексій - ЕПЗ номер НОМЕР_4 .

Згідно з копією платіжної інструкції 42c6dbb6-d360-4b1b-add7-b8267122c4a7 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» перерахувало 19.10.2021 на платіжний інструмент № НОМЕР_4 грошові кошти в сумі 2 350,00 грн.

Окрім того, 22.10.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 77291366 до договору позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 77291366 від 19.10.2021, яка підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 5dIPavJzdL.

У відповідності до п. 1 додаткової угоди, на підставі звернення позичальника, здійсненого за допомогою засобів інформаційно-комунікаційної системи, позикодавець збільшує суму наданої позичальнику позики 2 350,00 грн на 2 650,00 грн. Таким чином, загальний розмір наданої позики становить 5 000,00 грн.

ТОВ «Фінансова Компанія «Фінексперс» надало ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» довідку № КД-000131329/ТНПП від 10.03.2026, у якій ТОВ «Фінансова Компанія «Фінексперс» підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018, укладеного між Компанією та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції: дата 22.10.2021, номер платежу e9203155-3d1c-48e0-8956-e8e67d3d4f47, сума 2 650,00 грн, отримувач Кикоть Олексій - ЕПЗ номер НОМЕР_4 .

Згідно з копією платіжної інструкції e9203155-3d1c-48e0-8956-e8e67d3d4f47 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» перерахувало 22.10.2021 на платіжний інструмент № НОМЕР_4 грошові кошти в сумі 2 650,00 грн.

Як убачається з наданого АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" повідомлення № БТ/Е-33775 від 03.08.2026, в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» на ім`я ОСОБА_1 було емітовано картку № НОМЕР_5 . АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" надано виписку по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 19.10.2021 по 22.10.2021, відповідно до якої 19.10.2021 та 22.10.2021 ОСОБА_1 були перераховані кошти в сумі 2 350,00 та 2 650,00 грн відповідно.

04.01.2022 між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» був укладений договір факторингу № 025-040122, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (Клієнт) зобов`язується відступити ТОВ «Сіроко Фінанс» (Фактору) Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується прийняти такі Права вимоги та сплатити Клієнту Ціну придбання за відповідний Реєстр за плату, у передбачений цим Договором спосіб.

У п. 2.1.3 договору факторингу сторони погодили, що перехід від Клієнта до Фактора Прав вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу.

Згідно з п. 4.1 договору факторингу загальна сума прав вимоги, що відступається за відповідним реєстром та ціна придбання (фінансування) визначаються окремо для кожного Реєстру і вказуються в таких Реєстрах.

Згідно з витягом з Реєстру прав вимог № 10/06/22 від 10.06.2022 відповідно до Договору Факторингу № 025-040122 від 04.01.2022, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступає ТОВ «Сіроко Фінанс» права вимоги зокрема до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 77291366 від 19.10.2021 в сумі 16 892,54 грн. ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» погодили, що Ціна придбання за цим Реєстром складає 71 299 839,49 грн.

Відповідно до копії платіжної інструкції кредитового переказу коштів платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 562 від 28.09.2022, № 563 від 29.09.2022 та № 561 від 28.09.2022, ТОВ «Сіроко Фінанс» здійснило сплату фінансування на користь ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» згідно з Договором факторингу № 025-040122 від 04.01.2022.

05.12.2025 між ТОВ «Деал Фінанс Груп» та ТОВ «Сіроко Фінанс» було укладено Договір факторингу №05/12/25-01, ТОВ «Сіроко Фінанс» (Клієнт) зобов`язується відступити ТОВ «Деал Фінанс Груп» (Фактору) Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується прийняти такі Права вимоги та сплатити Клієнту Ціну придбання за відповідний Реєстр за плату, у передбачений цим Договором спосіб.

ТОВ «Деал Фінанс Груп» та ТОВ «Сіроко Фінанс» підписали Реєстр прав вимог №05/12/25, згідно з яким до ТОВ «Деал Фінанс Груп» перейшло право вимоги зокрема до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 77291366 від 19.10.2021 в сумі 16 892,54 грн. Сторонами погоджено, що ціна придбання за цим Реєстром складає 6 792 131,40 грн.

Згідно з платіжною інструкцією №579936556.1 від 05.12.2025 ТОВ «Деал Фінанс Груп» перерахувало на користь ТОВ «Сіроко Фінанс» кошти в сумі 6 792 131,40 грн, призначення платежу: оплата згідно з Договором факторингу №05/12/25-01 від 05 грудня 2025 року, Реєстр прав вимог №05/12/25 від 05.12.2025.

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» 24.02.2026 складено розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 77291366 від 19.10.2021, згідно з яким ОСОБА_1 нараховувалися проценти за користування кредитними коштами за базовою процентною ставкою 1,99% в день. Заборгованість останнього складає 16 892,54 грн, з яких: заборгованість за тілом 5 000,00 грн, заборгованість за процентами 11 892,54 грн. З розрахунку убачається, що 19.10.2021 ОСОБА_1 було нараховано кредит в сумі 2 350,00 грн, 22.10.2021 ОСОБА_1 було нараховано кредит в сумі 2 650,00 грн з 19.10.2021 по 21.10.2021 йому нараховувалися проценти в сумі 14,03 грн в день, з 22.10.2021 по 17.11.2021 нараховувались проценти в сумі 29,85 грн в день, 19.11.2021 нараховано 2 189,00 грн процентів, жодних сплат в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 не здійснював. З 20.11.2021 по 16.02.2022 йому нараховувалися проценти в сумі 99,50 грн в день.

Згідно з наданим ТОВ «Деал Фінанс Груп» розрахунком заборгованості ОСОБА_1 за Договором позики № 77291366 від 19.10.2021 та Додатковою угодою, заборгованість останнього станом на 14.05.2026 становить 16 892,54 грн, з яких: заборгованість за тілом 5 000,00 грн, заборгованість за процентами 11 892,54 грн. З розрахунку убачається, що за період з 10.06.2022 по 14.05.2026 жодних нарахувань ОСОБА_1 ані ТОВ «Сіроко Фінанс», ані ТОВ «Деал Фінанс Груп» не здійснювали, жодних сплат в рахунок заборгованості ОСОБА_1 не вчинялося

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду

Однією із загальних засад цивільного законодавства України є свобода договору (п.3 ч.1 ст. 3 ЦК України).

У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Правилами ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно з ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

За правилами ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

Положеннями ч. 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За вимогами ст. 626 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема, щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Так, судом установлено, що 19.10.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» було укладено Договір позики № 77291366 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) у формі електронного документа з використанням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором позичальника.

Також, 22.10.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» було укладено Додаткову угоду № 77291366 до Договору позики № 77291366 від 19.10.2021 у формі електронного документа з використанням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором позичальника.

При укладенні цього договору сторони досягли згоди щодо всіх його істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які витікають із кредитного договору.

Матеріалами справи знаходить своє підтвердження, що ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання за договором виконало, перерахувавши на рахунок ОСОБА_1 19.10.2021 грошові кошти в сумі 2 350,00 грн та 22.10.2021 грошові кошти в сумі 2 650,00 грн. Доказів повернення кредитних коштів відповідачем матеріали справи не містять та відповідачем суду не надано.

Як це унормовано вимогами ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Правилами ст. 513 ЦК України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до вимог ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням, як це визначено положеннями ст. 516 ЦК України.

Правилами ст. 517 ЦК України закріплено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Виходячи з наведеного вище, до ТОВ «Сіроко Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Договором позики № 77291366 від 19.10.2021 на підставі договору факторингу № 025-040122 від 04.01.2022.

У подальшому між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» було укладено договір факторингу №05/12/25-01 від 05.12.2025, на підставі якого до ТОВ «Деал Фінанс Груп» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Договором позики № 77291366 від 19.10.2021.

Суд, дослідивши надані докази, доходить висновку, що знаходить своє підтвердження обставина наявності у відповідача ОСОБА_1 перед позивачем ТОВ «Деал Фінанс Груп» заборгованості за договором позики № 77291366 від 19.10.2021.

Щодо тверджень відповідача, який проходить військову службу, в частині поширення пільги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме положеннями пункту 15 статті 14 цього Закону, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що договір позики укладено 19.11.2021. До стягнення за цим договором заявлено основний борг в розмірі 5 000,00 грн та проценти в розмірі 11 892,54 грн, нараховані за період з 19.10.2021 по 16.02.2022. Позов пред`явлено в червні 2026 року.

Під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 з 20.06.2025, на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022, призваний у Збройні Сили України, що підтверджується копією військового квитка серії НОМЕР_2 .

Відповідно до пункту 19 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до осіб, які належать до учасників бойових дій, належать військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов`язку та ведення військового обліку» від 30.03.2021 №1357-IX, який набрав чинності 23.04.2021, пункт 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» викладено в новій редакції: «Військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються».

Останніми змінами, які набрали чинності 19.08.2022, пункт 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» доповнено словами «крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля».

Відповідно до абз. 5 статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» особливий період це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Вирішуючи питання щодо меж дії особливого періоду у розумінні Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.08.2020 у справі №813/402/17 дійшла висновку, що навіть за невведення у країні воєнного стану, особливий період, початок якого пов`язаний з моментом оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової чи прихованої), хоч і охоплює час мобілізації, однак не може вважатися закінченим лише зі спливом строку, протягом якого підлягали виконанню визначені у відповідному рішенні про мобілізацію заходи. Особливий період закінчується з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу.

На підставі Указу Президента України від 17.03.2014 №303/2014 «Про часткову мобілізацію» із 18.03.2014 в Україні розпочався особливий період.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022, який продовжувався і діє на час розгляду справи. Тобто, введення та продовження строку воєнного стану у зв`язку із триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України визначено в законодавчому порядку і є особливим періодом.

Згідно із роз`ясненнями Національного банку України, викладеними у листі від 02.09.2014 №18-112/48620, для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21.08.2014 №322/2/7142.

Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

Відповідно до роз`яснень Головного управління персоналу Генерального штабу Збройних Сил України Міністерства оборони України, викладених у листі від 01.02.2019 №321/722, документом, який підтверджує призов та проходження військової служби військовослужбовцем з початку і до закінчення особливого періоду, а також підтверджує призов під час мобілізації резервістів та військовозобов`язаних є військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки.

Застосування приписів пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» обумовлено самим фактом наявності статусу військовослужбовця у конкретної особи, яка несе відповідальність перед банківською установою, їх застосування є обов`язком суду та жодним чином не обумовлено відомостями про обізнаність банку щодо наявності в особи спеціального статусу.

Положення пункту 15 статті 14 цього Закону не обмежують своє застосування виключно щодо позичальників за кредитними зобов`язаннями, поширюють свою дію на усі випадки нарахування санкцій та процентів за невиконання будь-яких зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, в тому числі банками.

Між тим, станом на час виникнення спірних правовідносин (19.10.2021) відповідач не був військовослужбовцем та у зв`язку із цим не мав права на визначені Законом України«Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» пільги, гарантії та компенсації, зокрема, право на звільнення від обов`язку сплачувати відсотки за користування кредитом.

Встановивши, що договір позики укладено 19.10.2021, до стягнення за цим договором заявлено основний борг в розмірі 5 000,00 грн та проценти в розмірі 11 892,54 грн, нараховані за період з 19.10.2021 по 16.02.2022, а відповідач набув статусу військовослужбовця з 20.06.2025, суд доходить висновку про те, що на відповідача не поширюються пільги, передбачені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей». При цьому, суд враховує те, що положення як цієї норми, так і інші норми цього Закону не поширюються на кредитні договори, укладені особами до набуття ними статусу військовослужбовця. Відтак, відповідні доводи представника відповідача у відзиві на позовну заяву не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

Перевіряючи відповідність розрахунку розміру заборгованості за відсотками по відношенню до умов договору, суд ураховує наступне

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною першою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Поняття «строк договору», «строк виконання зобов`язання» та «термін виконання зобов`язання» згідно з приписами ЦК України мають різний зміст.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А згідно з частиною другою цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (стаття 252 ЦК України).

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).

Відтак, закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов`язків під час дії договору.

Поняття «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання» охарактеризовані у статті 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із огляду на викладене строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогічні висновки містяться у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12-ц.

Як убачається із матеріалів справи, при укладенні договору позики № 77291366 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 19.10.2021 сторони зобов`язання погодили строк кредитування - 30 днів, який сплив 18.11.2021.

Доказів на підтвердження пролонгації позичальником умов кредитування за договором позики № 77291366 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 19.10.2021 матеріали справи не містять, тоді як згідно зі сталою позицією Верховного Суду, зокрема, сформованою у справі №342/180/17 від 03.07.2019, відсутніми є підстави для застосування до спірних правовідносин положень статті 364 ЦК України, оскільки позивач не надав доказів, які б підтверджували ознайомлення позичальника із Правилами надання грошових коштів у позику ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ на момент укладення відповідного правочину.

Тоді як наявні у справі докази містять лише посилання на сайт https://mycredit.ua/ua/documents-license/, де можна ознайомитися у тому числі із порядком пролонгації договору, але не доводять, що на момент укладення відповідного правочину позичальник був обізнаний про такі умови зобов`язання та погодив їх у будь-який спосіб.

Враховуючи, що право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти за позикою припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по відсотках за договором позики за період із 19.10.2021 по 18.11.2021 у розмірі 2 985,00 грн, виходячи із розрахунку: 99,50 грн (5 000,00 грн х 1,99%) х 30 днів.

Доводів на спростування такого розміру стягнення заборгованості за відсотками сторонами не надано.

Усі нарахування процентів поза межами цього строку здійснені неправомірно та стягненню з відповідача не підлягають.

Таким чином, доведеною, обґрунтованою та такою, що підлягає стягненню, є заборгованість у загальному розмірі 7 985,00 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту 5 000,00 грн та заборгованості за процентами в межах погодженого у договорі строку (30 днів) 2 985,00 грн.

Після закінчення строку позики (30 днів з дня укладення Договору) у позивача було відсутнє право нараховувати передбачені договором проценти. Проценти за користування кредитом нараховуються лише в межах строку кредитування, а проценти які можуть бути нараховані позами межами строку кредитування (чи після вимоги про дострокове погашення кредиту), є мірою цивільно-правової відповідальності та сплачуються відповідно до положень статті 625 ЦК України (постанова Великої Палати Верховного суду від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16).

Також при прийнятті рішення у справі суд враховує постанову Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, згідно якої право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після сплину визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. У вказаних правовідносинах права та інтереси кредитодавця забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (п. 54).

Розподіл судових витрат.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача на 47,27%, з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 1 258,52 грн.

Крім зазначеного, у пред`явленому позові позивач просить стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 4 500,00 гривень.

Так, судом установлено, що 22.08.2025 між ТОВ «Деал Фінанс Груп» та адвокатом Ткаченко Ю.О. укладено договір №22-08/25/ДІЛ про надання правничої допомоги.

ТОВ «Деал Фінанс Груп» та адвокат Ткаченко Ю.О. підписали Акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги (Додаток №1 до Договору №22-08/25/ДІЛ про надання правничої допомоги від 22.08.2025), яким підтвердили, що клієнт передав, а адвокат прийняв на себе зобов`язання надати таку правничу допомогу: п. 7205 складання позовної заяви, представництво в суді, боржник ОСОБА_1 .

Згідно з витягом з Акту №8-ДІЛ приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025, підписаним адвокатом Ткаченко Ю.О. та ТОВ «Деал Фінанс Груп» 16.02.2026, послуги з правничої допомоги, надані адвокатом якісно і в повному обсязі щодо боржника ОСОБА_1 в сумі 4 500,00 грн: 500,00 грн за вивчення наявних у клієнта документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції, аналіз судової практики та збір документів/доказів; 4000,00 грн за судовий супровід в суді першої інстанції.

Згідно з платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №579942739.1 від 05.03.2026 ТОВ «Деал Фінанс Груп» перерахувало на користь адвоката Ткаченко Ю.О. оплату за Договором про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 згідно з Актом №8-ДІЛ від 16.02.2026 в сумі 193 500,00 грн.

При визначенні розміру витрат за надану позивачу професійну правничу допомогу адвокатом суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 750/2055/20 вказано, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19 висловлено правову позицію, згідно з якою розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

При визначенні суми відшкодування понесених особою витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи із конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, а саме: надано договір на правничу допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження або інший розрахунковий документ). При цьому, матеріали справи повинні містити докази на підтвердження виконаних об`ємів робіт, їх кількості та видів.

У справі «East/West Alliance Limited проти України», заява №19336/04 від 23.01.2014 Європейський суд з прав людини вказав, що заявник має право на компенсацію судових витрат та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У справі «Лавентс проти Латвії», заява №58442/00 від 28.11.2002 Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Правилами ч. 2 ст. 141 ЦПК України унормовано, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У розумінні п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, те що справа розглядалася у порядку спрощеного позовного провадження, справа за своєю суттю є нескладною, із приводу спірних правовідносин існує стала судова практика, суд зменшує витрати позивача на правничу допомогу до 3000,00 грн, з урахуванням критеріїв співмірності, розумності та пропорційності. Тому враховуючи вимоги ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути 1 418,10 грн витрат на правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 11, 12, 13, 81, 89, 141, 247, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позовні вимоги - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (банківські реквізити: НОМЕР_6 відкритий в АТ "ОТП БАНК", код банку - 300528) заборгованість за Договором позики № 77291366 в розмірі 7 985 (сім тисяч дев`ятсот вісімдесят п`ять) грн 00 к., з яких: 5 000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 2 985,00 грн - заборгованість за відсотками, судовий збір у розмірі 1 258 (одна тисяча двісті п`ятдесят вісім) грн 52 к., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 418 (одна тисяча чотириста вісімнадцять) грн 10 к.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 13.10.2026.

Найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», юридична адреса: 08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3, код ЄДРПОУ 44280974;

відповідачка ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .

Головуюча Ю.М. Подмаркова