Ухвала суду № 140578252, 12.10.2026, Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/2422/26

Провадження 2-о/382/47/26

У Х В А Л А

12 жовтня 2026 року Суддя Яготинського районного суду Київської області Кисіль О. А. перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 в особі представника адвоката Кучерявого Сергія Сергійовича, заінтересована особа: Центральне міжрегіональне управління ДМС у м. Києві та Київській області, про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту народження її діда ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у місті Кременець Тернопільської області, тобто на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України».

Заявниця зазначає, що встановлення вказаного факту необхідне їй для подальшого оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Таким спеціальним законом є Закон України «Про судовий збір», яким визначаються правові засади справляння судового збору та звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до ст. 4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 9 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України; зарахування судового збору перевіряється судом перед відкриттям провадження. Тобто обов`язок перевірити повноту сплати судового збору покладається на суд, який відкриває провадження.

Автоматизованою системою документообігу суду кожна квитанція приєднується до конкретної судової справи, а також перевіряється інформація про підтвердження сплати судового збору від Казначейства.

За приписами частини 9 статті 185 ЦПК України заява, за подання якої передбачено сплату судового збору, залишається без руху, якщо суд виявить до відкриття провадження за відповідною заявою, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету.

Згідно із частиною четвертою статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до роз`яснень, наведених у пункті 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», відповідно до частини другої статті

9 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв`язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому, наприклад, платіжне доручення повинно бути підписано відповідальним виконавцем банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжного доручення (пункт 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (зі змінами).

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом першим пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» у 2026 році прожитковий мінімум працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3 209,00 гривень.

Частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

При цьому, з метою забезпечення виконання вимог Закону України «Про судовий збір» між Державною судовою адміністрацією України та Державною казначейською службою України укладено 26 серпня 2015 року угоду, за якою оновлено програмне забезпечення автоматизованої системи документообігу суду КП «Д-3» та КП «ДСС», що забезпечило централізоване отримання виписок з Державної казначейської служби України з автоматичним приєднанням до них відомостей про сплату та зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України при реєстрації платіжного документа в суді.

Позивачем надано квитанцію №5380-6116-4949-3599 від 12.08.2026 року про сплату судового збору за позовом ОСОБА_3 в розмірі 665,60 грн. Однак, під час здійснення судом перевірки відомості щодо підтвердження сплаченого судового збору за вказаною квитанцією судового збору установлено, що такий судовий збір сплачено за подачу іншої позовної заяви.

Отже позивачу необхідно сплатити судовий збір та надати до суду платіжні документи.

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях

Отримувач коштів ГУК у Київ.обл/Яготинська міс/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37955989

Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA788999980313101206000010860

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Яготинський районний суд Київської області (назва суду, де розглядається справа). При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником фізичною особою ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв`язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.

Або звернутися до суду про повернення судового збору у раніше поданій заяві.

Недотримання обов`язкових вимог до змісту позовної заяви є перешкодою до відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту.

В силу ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Відповідно до підпункту а пункту 37 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року №215/2001 (у редакції Указу Президента України від 11 лютого 2026 року №110/2026) для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа, дід чи баба якої народилися до 24 серпня 1991 року на території, що стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або на інших територіях, що входили на момент їх народження до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), Кримської Народної Республіки, Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки, подає документи, передбачені підпунктами "а"-"в", "ґ" пункту 33 цього Порядку, а також: а) один із таких документів: свідоцтво про народження діда чи баби особи, витяг із Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження, про смерть, документ з державного архіву в разі, якщо актовий запис про народження діда чи баби особи складено до 1945 року і відомості про нього відсутні в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян (стосовно померлих осіб), судове рішення про встановлення юридичного факту народження відповідно діда чи баби особи на територіях, зазначених в абзаці першому цього пункту.

Заявниця посилається на цей пункт, а також у додатках зазначає свідоцтво про смерть діда, однак, маючи цей документ, чомусь до відповідного уповноваженого органу ДМС не зверталась, принаймні доказів такого звернення не надано і про факт такого звернення не вказано.

Крім того, у матеріалах справи містяться відповіді з Державного архіву Хмельницької області, де вказано, що підтвердити факт народження ОСОБА_4 не можливо та Державного архіву Тернопільської області, де зазначено, що відомостей про народження ОСОБА_5 /Євгенія у 1915-1921 роках у місті Кременець Тернопільської області не виявлено, та рекомендовано звернутися до будь-якого відділу реєстрації актів цивільного стану.

Згідно відповіді Кременецького відділу Державної реєстрації актів цивільного стану у Кременчуцькому районі Тернопільської області вбачається, що перевірку наявності актового запису про народження проведено по поновлених актових записах від 1940 року по теперішній час, а також за відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Метричні книги за: 1908-1924 рік м. Кременець, Чесиохрестська церква, 1913-1921 рік м. Кременець, Туницька церква, 1917-1919 рік м.Кременець, Монастир, 1913-1921. рік м.Кременець, Собор. 1918 рік м. Кременець, Костел, 1918, 1916-1918 рік м. Кременець, Синагога передані до Державного архіву Тернопільської області.

Згідно довідки Івано-Франіквського Міжрегіонального управління Міністерства юстиції України вбачається, що перевіркою поновлених актових записів про народження в архівах Кременецького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Кременецькому районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільській області Управління державної реєстрації Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України за період з 01 січня 1940 року по теперішній час та відповідно з 01 січня 1952 року по теперішній час, актового запису про народження на ОСОБА_6 , 1918 року народження по місту Кременець Тернопільської області не виявлено. За результатами проведеної перевірки у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян факту державної реєстрації народження на Обезука Євгенія по Тернопільській області не виявлено. Одночасно повідомляємо, що метричні книги по місту Кременець, які знаходилися на зберіганні у вищезазначених відділах ДРАЦС та яким минув термін зберігання (75 років) у повному обсязі передані на зберігання до Державного архіву Тернопільської області.

Заявниці необхідно визначитись щодо залучення до справи відповідного органу ДРАЦС (за місцем подання заяви або за місцем народження)

Відповідно до частини першої статті 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Суд звертає увагу, що матеріали заяви свідчать про те, що ОСОБА_1 є громадянкою Австралії.

Заявниця посилається на проживання (перебування) на території України як на підставу визначення підсудності.

До матеріалів справи додано посвідчену нотаріусом заяву ОСОБА_7 від 24.07.2026 року про те, що остання не заперечує проти постійного проживання (перебування) та реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , громадянки Австралії Севідж ОСОБА_1 . Відповідно до відповіді органу реєстрації Яготинської міської ради № 6105/06-16 від 18.08.2026 (вх. 20.08.2026) проте належні докази реєстрації чи фактичного місця проживання ОСОБА_1 на території Яготинської ОТГ відсутні.

Відповідно до вимог процесуального законодавства заява повинна містити правдиві відомості, необхідні для ідентифікації заявника, а також обставини, на яких ґрунтується звернення до суду.

У зв`язку з цим заявниці необхідно уточнити зазначені у заяві належні відомості про себе, місце проживання (перебування) і на яких підставих громадянка іншої держави перебуває в Україні.

Крім того, якщо заявниця обґрунтовує підсудність справи її місцем проживання (перебування) на території України, їй необхідно надати належні докази такого проживання (перебування), оскільки сама по собі заява ОСОБА_7 про те, що вона не заперечує проти постійного проживання (перебування) та реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , не є належним і достатнім доказом проживання громадянки Австралії Севідж ОСОБА_1 за вказаною адресою, а відтак підстави віднесення заявником цієї заяви до підсудності Яготинського районного суду Київської області не доведені належними, допустимими і достатніми доказами.

Відтак подана заява не відповідає вимогам процесуального законодавства щодо її змісту та доданих до неї доказів.

За змістом статті 185 ЦПК України у разі встановлення судом, що заяву подано без додержання вимог, установлених статтями 175 і 177 цього Кодексу, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху, зазначає її недоліки, спосіб і строк їх усунення.

За наявності зазначених недоліків заяви провадження у справі не може бути відкрито.

При цьому, надання строку для усунення недоліків необхідно розглядати не як перешкоджання доступу до правосуддя, а як дотримання чинного законодавства України, адже практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Ураховуючи викладене, суд вважає необхідним залишити заяву без руху, надавши заявнику строк для усунення недоліків шляхом приведення заяви у відповідність до положень чинного законодавства, надання відповідних документів.

Керуючись, ст. ст. 185, 259-261, 293, 294 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме: факту народження її діда ОСОБА_2 на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», залишити без руху, надавши строк для виправлення недоліків тривалістю 10 днів з дня отримання цієї ухвали.

Повідомити заявника про необхідність усунення недоліків шляхом направлення копії даної ухвали та роз`яснити, що у разі не виправлення недоліків до вказаного терміну заява вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.А. Кисіль