Ухвала суду № 140578222, 12.10.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

1-кс/381/1090/26

381/6343/26

Ухвала

про вирішення питання про арешт тимчасово вилученого майна

12 жовтня 2026 року слідчий суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Фастові Київської області клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, що подане прокурором Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 в кримінальному провадженні № 12026111310000855, внесеному до ЄРДР від 07.10.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України,-

встановив:

На розгляд слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 надійшло клопотання прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна.

Слідчим відділом Фастівського РУП ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026111310000855, відомості про яке 07.10.2026 внесено до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 07.10.2026 року до ЧЧ Фастівського РУП ГУ НП в Київській області надійшов рапорт оперативного працівника Фастівського РУП про те, що на території м. Фастів та Фастівського району Київської області виявлено функціонуючі гральні автомати азартних ігор.

Ініціатор клопотання стверджує, що було отримано оперативну інформацію від Фастівського РУП ГУ НП в Київській області (рапорт оперативного працівника від 07.10.2026 р.) про те, що за адресою: Київська область, м. Фастів, вул. Київська, 1, функціонує нелегальний гральний заклад, у якому всупереч вимогам Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», здійснюється незаконне надання доступу до азартних ігор за допомогою спеціальних гральних автоматів (апаратів) та комп`ютерної техніки з відповідним програмним забезпеченням.

07.10.2026 року, як свідка було допитано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свідок ОСОБА_4 підтвердила розташування місця незаконної організації азартних ігор за адресою: м. Фастів, вул. Київська, 1.

У зв`язку із наведеним, 07.10.2026 року слідчим було проведеного невідкладний обшук за цією адресою.

Під час проведення обшуку виявлено та вилучено: мобільний телефон марки Redmi сірого кольору INZ 2100151; мобільний телефон марки Redmi голубого (блакитного) кольору NPU 5695943; чорнові записки INZ 2109407; 16 шт. моніторів з мишкою та клавіатурою; комп?ютер з монітором; системний блок NPU 1282417; DVR для запису відео NPU 1282416; жорсткий диск NPU 1282428; системний блок NPU 1282429; 7 шт. комп?ютерів NPU 1282421, NPU 1282422, NPU 1282423, NPU 1282424, NPU 1282425, NPU 1282426, NPU 1282427; монітор NPU 1282430; самбуфер NPU 1282433; принтер Х NPU 1282432; монітор з клавіатурою NPU 1282431, та визнано речовими доказами.

З урахуванням викладеного, прокурор просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно, яке було вилучено під час проведення обшуку 07.10.2026 в приміщенні, за адресою: Київська область, м. Фастів, вул. Київська, 1, належному Фастівському районному споживчому товариству, а саме на: мобільний телефон марки Redmi сірого кольору INZ 2100151; мобільний телефон марки Redmi голубого кольору NPU 5695943; чорнові записки INZ 2109407; 16 шт. моніторів з мишкою та клавіатурою; комп?ютер з монітором; системний блок NPU 1282417; DVR для запису відео NPU 1282416; жорсткий диск NPU 1282428; системний блок NPU 1282429; 7 шт. комп?ютерів NPU 1282421, NPU 1282422, NPU 1282423, NPU 1282424, NPU 1282425, NPU 1282426, NPU 1282427; монітор NPU 1282430; самбуфер NPU 1282433; принтер Х NPU 1282432; монітор з клавіатурою NPU 1282431.

В судове засідання прокурор не з`явився, через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представники власника приміщення Фастівського районного споживчого товариства в судове засідання не з`явилися, про час і дату проведення судового засідання були повідомлені шляхом розміщення інформаційного оголошення на сайті суду.

У відповідності до приписів частини 1 статті 172 КПК України, неприбуття зазначених вище осіб не перешкоджає проведенню розгляду клопотання.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Вивчивши доводи клопотання та зміст долучених до нього документів, вважаю, що вказане клопотання підлягає задоволенню.

Зокрема, згідно приписів частини 1 статті 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно приписів п. 5 частини 2 статті 40 КПК України, слідчий уповноважений звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій.

Згідно приписів частини 1 статті 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Згідно приписів частини 2 цієї статті, процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно приписів частини 1 статті 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню:

- подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);

- винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;

- вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;

- обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;

- обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання;

- обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення;

- обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.

Згідно приписів частини 2 цієї статті, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Згідно приписів частини 1, 2 статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Згідно абзацу 1 частини 1 статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно абзацу 2 частини 1 цієї статті, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно приписів частини 2 цієї статті, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Як слідує зі змісту частини 3 цієї статті, у випадку, коли арешт накладається з метою забезпечення збереження речових доказів, він може бути накладеним на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно приписів частини 5 статті 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Згідно частини 1 статті 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Згідно приписів частини 2 цієї статті, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

правову підставу для арешту майна;

можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні;

наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність;

можливість спеціальної конфіскації майна;

розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою;

розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно приписів частини 4 цієї статті, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Згідно приписів частини 5 цієї статті, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1) перелік майна, на яке накладено арешт; 2) підстави застосування арешту майна; 3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; 4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; 5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.

З урахуванням вказаних вище правових норм, арешт майна, як захід забезпечення кримінального провадження, може бути застосованим, в тому числі й у випадку, якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що майно є доказом вчинення кримінального правопорушення і метою застосування арешту є запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження доказів.

Перевіряючи наявність правових підстав для застосування арешту майна, слідчий суддя враховує, що є обґрунтовані підстави стверджувати, що було вчинене кримінальне правопорушення, а вищевказані речі, для забезпечення збереження яких було подано клопотання, є речовими доказом у розумінні статті 98 КПК України та, як наслідок, існує необхідність запобіганню можливості їхнього приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Отже, з метою збереження та подальшого дослідження речових доказів, існує потреба у накладенні арешту на вказані у клопотанні речі.

Вирішуючи питання про можливість накладення арешту на майно, зазначене в клопотанні, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження є можливим та необхідним, вказаний захід має тимчасовий характер та не призводить до невиправданих і не пропорційних обмежень прав власника майна і покликаний забезпечити реалізацію публічного інтересу щодо досягнення цілей і завдань кримінального провадження, який в даному випадку переважає над приватним інтересом власника щодо володіння, користування і розпорядження своїм майном.

Окремо, слідчий суддя зауважує, що за наслідками розгляду клопотання слідчого, було постановлено Ухвалу від 12 жовтня 2026 року, якою було надано дозвіл на проведення відповідного обшуку.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу на тому, що згідно приписів абзацу 2 частини 1 статті 174 КПК України власнику майна, на яке накладено арешт, забезпечується право на подання клопотання про скасування арешту майна, у випадку, якщо в застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження відпаде потреба.

Отже, для власника майна забезпечується можливість індивідуального періодичного перегляду застосованого заходу забезпечення кримінального провадження, що не свідчить про непропорційність втручання у право мирного володіння майном.

Враховуючи вище викладене, керуючись приписами статті 170-174 КПК України, -

Постановив:

Клопотання прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна в кримінальному провадженні № 12026111310000855, відомості про яке внесені до ЄРДР від 07.10.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України - задовольнити.

Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, яке було вилучено в ході проведення обшуку 07.10.2026 року в приміщенні за адресою: Київська область, м. Фастів, вул. Київська, буд. 1, що належить Фастівському районному споживчому товариству, а саме на: мобільний телефон марки Redmi сірого кольору INZ 2100151; мобільний телефон марки Redmi голубого кольору NPU 5695943; чорнові записки INZ 2109407; 16 шт. моніторів з мишкою та клавіатурою; комп?ютер з монітором; системний блок NPU 1282417; DVR для запису відео NPU 1282416; жорсткий диск NPU 1282428; системний блок NPU 1282429; 7 шт. комп?ютерів NPU 1282421, NPU 1282422, NPU 1282423, NPU 1282424, NPU 1282425, NPU 1282426, NPU 1282427; монітор NPU 1282430; самбуфер NPU 1282433; принтер Х NPU 1282432; монітор з клавіатурою NPU 1282431.

Копію ухвали не пізніше наступного робочого дня від дати її постановлення направити прокурору Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , Фастівському районному споживчому товариству.

Клопотання про скасування арешту майна може бути поданим в порядку, передбаченому частиною 1 статті 174 КПК України.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1