Вирок № 140576262, 14.10.2026, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/23449/26

Провадження № 1-кп/686/2269/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

законного представника потерпілої ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Хмельницькому кримінальне провадження № 12026243000001418 від 25.06.2026 року на підставі обвинувального акта по обвинуваченню -

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровськ, українця, громадянина України, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей/непрацездатних осіб немає, працюючого механіком сервісного відділу ТОВ «ТК Агроальянс», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , раніше не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-

в с т а н о в и в:

24.06.2026 року близько 20 год. 40 хв., водій ОСОБА_6 , керуючи технічно справним автомобілем «Fiat Doblo» д.н.з. НОМЕР_2 , рухаючись по проїзній частині Вінницького шосе зі сторони в`їзду у м. Хмельницький в напрямку до вул. Профспілкової, м. Хмельницького, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, який розташований поряд «АТБ-Маркет», що за адресою Вінницьке шосе, 2/2 А, м. Хмельницький, в порушення вимог п. 2.3. (б) Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ № 1306 від 10 жовтня 2001 року (далі Правил дорожнього руху) діючи у вигляді кримінально протиправної недбалості, не передбачив можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був та міг їх передбачити, при цьому проявив крайню неуважність до дорожньої обстановки та її зміни та в порушення вимог п. 12.2., 18.1. Правил дорожнього руху, в момент як його почало засліплювати сонце не переконався, що на нерегульованому пішохідному переході, до якого він наближався немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, не зменшив швидкості руху та не зупинив керований ним транспортний засіб та в подальшому допустив наїзд на пішохода ОСОБА_7 , яка перетинала проїзну частину Вінницького шосе по нерегульованому пішохідному переході з ліва на право відносно напрямку руху автомобіля «Fiat Doblo» д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_6 ..

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та порушення ОСОБА_6 вимог Правил дорожнього руху, малолітній пішохід ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження у вигляді: відкритого перелому середньої третини діафізу правої великогомілкової кістки та рани м`яких в його проекції (передньо-зовнішня поверхня середньої третини правої гомілки), закритого перелому внутрішньої кісточки правої гомілки, рани м`яких тканин правого колінного суглобу, за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент заподіяння (завдання), згідно «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», що затверджені наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17.01.1995р. №6 «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України».

Закритий перелом внутрішньої кісточки правої гомілки за своїм характером відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я, згідно тих же «Правил...». Рана м`яких тканин правого колінного суглобу за своїм характером відноситься до легких тілесних ушкоджень (що мають незначні скороминущі наслідки), згідно тих же «Правил...»

Своїми діями ОСОБА_6 порушив вимоги п. 2.3. (б), п. 12.2 та п. 18.1 Правил дорожнього руху, зміст яких полягає у тому, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги; водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Вищевказані порушення ОСОБА_6 вимог Правил дорожнього руху перебувають у прямому причинному зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками, а саме заподіянням тяжкого тілесного ушкодження потерпілій ОСОБА_7 ..

Обвинувачений ОСОБА_6 підлягає кримінальній відповідальності за ч. 2 ст. 286 КК України порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило тяжке тілесне ушкодження.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся та показав, що за обставин зазначених в обвинувальному акті, він керуючи автомобілем «Fiat Doblo» допустив наїзд на пішохода ОСОБА_7 , яка перетинала проїзну частину Вінницького шосе по нерегульованому пішохідному переходу з ліва на право відносно напрямку руху його автомобіля. Вказав, що заподіяну матеріальну та моральну шкоду потерпілій відшкодував в повному обсязі.

Обмежившись в судовому засіданні за згодою учасників судового провадження в порядку ст. 349 КПК України показаннями обвинуваченого, який повністю визнав себе винним у вчиненні інкримінованого злочину, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо вищевказаних фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, і вважає доведеним пред`явлене обвинуваченому обвинувачення.

Таким чином, дії обвинуваченого ОСОБА_6 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують йому покарання.

ОСОБА_6 раніше не судимий, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей/непрацездатних осіб немає, працює, за місцем проживання та праці характеризується позитивно, на обліку лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому є те, що він повністю визнав вину, щиро розкаявся у вчиненому, добровільно відшкодував потерпілій заподіяну шкоду, його молодий вік.

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_6 є вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини.

Згідно із ч. 2 ст. 50, ч. 2 ст. 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів

З урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку лікаря нарколога та психіатра не перебуває, досудову доповідь, а також інших обставин кримінального провадження в їх сукупності, суд визнає необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів шляхом призначення йому основного покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк у межах встановлених санкцією ч. 2 ст. 286 КК України.

Згідно із ч. 1 ст. 55 КК України додаткове покарання у виді позбавлення права займатися певною діяльністю може бути призначено на строк від одного до трьох років.

Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23.09.1998 року право керувати автомобілем є корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності.

Санкція ч. 2 ст. 286 КК України з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, надає можливість суду як призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, так і не застосовувати таке покарання до особи, оскільки закон про кримінальну відповідальність не містить імперативних обмежень щодо можливості позбавлення права керування транспортними засобами осіб, для яких діяльність, пов`язана з користуванням таким правом, є основним джерелом доходу.

Як вбачається з правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 08.02.2018 року (справа № 361/2704/16-к), вказане положення закону України про кримінальну відповідальність носить альтернативний характер застосування і не є обов`язковим для суду.

Також, в постанові від 15.01.2020 року (справа № 161/537/18), Верховний суд вказав, що термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду, а відмінність у такій оцінці принципового характеру, що вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті, видом та розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які повинні братися до уваги при призначенні покарання.

Крім того у цій ж постанові, зазначено, що закон про кримінальну відповідальність не містить імперативних обмежень щодо можливості позбавлення права керувати транспортними засобами осіб, для яких діяльність, пов`язана з користуванням таким правом, є основним джерелом доходу, однак існування цієї обставини потребує лише більш виваженого підходу під час обрання заходу примусу, з урахуванням загальних засад справедливості, гуманізму та індивідуалізації.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_6 працює в ТОВ «ТК» «АГРОАЛЬЯНС» та постійно використовує автомобіль у своїй діяльності, вчинив необережний злочин, в стані сп`яніння не перебував, а також позицію представника потерпілої, яка просила не позбавляти обвинуваченого права керувати транспортними засобами, суд дійшов висновку, що додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами ОСОБА_6 можливо не призначати.

Також, враховуючи обставини, які значно пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме визнання вини, його щире каяття, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, позицію представника потерпілої, прокурора щодо основного покарання, а також досудову доповідь відповідно до якої виправлення обвинуваченого без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та він становить середній рівень небезпеки для суспільства, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, тому на підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 , слід звільнити від відбування покарання з випробуванням з покладенням обов`язків передбачених ст. 76 КК України.

На думку суду дана міра покарання є справедливою, необхідною і достатньою для запобігання вчинення винним нових злочинів у майбутньому.

Прокурором подано цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_6 на користь державного та місцевого бюджету витрат на лікування потерпілої ОСОБА_7 на загальну суму 33312 грн. 10 коп.

Обвинувачений ОСОБА_6 цивільний позов прокурора не визнав.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_5 у відзиві на позов просив відмовити в задоволені позовних вимог прокурора посилаючись на здійснення платежів, які безпосередньо пов`язані з фактичним лікуванням потерпілої, а не лише застосування тарифної формули розрахунку.

Згідно з положеннями ст. 1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у власності територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», програмою медичних гарантій визначаються перелік та обсяг медичних послуг, лікарських засобів та медичних виробів, оплата яких гарантується за рахунок коштів Державного бюджету України. Медичні послуги, лікарські засоби та медичні вироби, не включені до програми медичних гарантій, не підлягають оплаті за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на реалізацію програми медичних гарантій, але можуть покриватися за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на реалізацію відповідних державних програм та заходів, місцевих бюджетів, медичного страхування, юридичних і фізичних осіб та з інших джерел, не заборонених законодавством.

З наданих стороною захисту документів вбачається, що ОСОБА_6 понесено витрати щодо оплати перебування потерпілої ОСОБА_7 у медичному закладі з поліпшеним обслуговуванням на суму 3400 грн. (платіжна інструкція від 01.07.2026 року), витрати за купівлю імплантів для остеосинтезу на суму 15050 грн. (платіжна інструкція від 25.06.2026 року), витрати на купівлю лікарського засобу «Бетаргін» на суму 415 грн. (квитанція від 25.06.2026 року), витрати на купівлю комбінованої на вакцини «Бустрикс» у сумі 890 грн. (квитанція від 26.06.2026 року), витрати на купівлю двох милиць милиць вартістю 580 грн. за одиницю.

Постанова Кабінету Міністрів України № 1808 від 31.12.2025 року «Деякі питання реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2026 році» (далі-Постанова № 1808), визначає порядок реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2026 році та передбачає перелік медичних послуг та лікарських засобів, необхідних для надання певного виду медичної допомоги, до яких встановлюються єдині специфікації, умови закупівлі, тип тарифу та базова ставка, оплату надання яких здійснює Національна служба здоров`я України, зокрема в цей перелік входить проведення операції на плечовій кістці, великогомілковій кістці, малогомілковій кістці і щиколотці (діагностично-споріднена група І13), при цьому імпланти для остеосинтезу, лікарський засіб «Бетаргін», вакцина «Бустрикс», відсутні в цьому переліку, тобто не включені до програми медичних гарантій, а тому не підлягають оплаті за рахунок коштів Державного бюджету України.

Крім того, відсутні в цьому ж переліку, витрати на поліпшене перебування в медичному закладі та отримання милиць.

Розмір заявлених прокурором витрат на лікування потерпілої ОСОБА_7 в КП «Хмельницька міська дитяча лікарня» підтверджується листом директора цієї лікарні № 478 від 17.08.2026 року, в якому вказаний термін перебування потерпілої на стаціонарному лікуванні та розрахунок вартості лікування на загальну суму 33 312 грн. 10 коп., з яких 32 771 грн. 91 коп. витрати державного бюджету Національної служби здоров`я України, 540 грн. 13 коп. витрати місцевого бюджету щодо надання комунальних послуг.

Понесені витрати на лікування ОСОБА_7 в КП «Хмельницька міська дитяча лікарня» безпосередньо пов`язані із вчиненим обвинуваченим ОСОБА_6 кримінальним правопорушенням, що покладає на нього обов`язок щодо відшкодування витрат закладові охорони здоров`я на лікування потерпілої від цього злочину.

Отже, самостійно оплачені обвинуваченим ОСОБА_6 , медичні препарати та засоби, зменшили фінансовий тягар витрат потерпілої ОСОБА_7 та її законних представників, покращили її перебування в медичному закладі, однак не є відшкодуванням витрат на лікування понесених КП «Хмельницька міська дитяча лікарня» згідно із розрахунками проведеними згідно із Постановою № 1808, а тому позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови у цивільному позові.

Враховуючи, що арештоване майно не підлягає конфіскації за вироком, суд вважає за можливе накладений арешт скасувати.

Строк дії обраного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання, закінчився, клопотань про його обрання не надходило.

Крім того, відповідно до ст. 124 КПК України документально підтвердженні витрати за проведення експертиз підлягають стягненню із обвинуваченого.

Питання про долю речового доказу суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнити від відбування покарання з випробуванням і встановити йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_6 наступні обов`язки:

-періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов прокурора Окружної прокуратури м. Хмельницького задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь державного бюджету Національної служби здоров`я України (код ЄДРПОУ 42032422) (р/р UA558999980313090115000022775 ГУК у Хмел.обл/Хмельн.мтг/24060300, код ЄДРПОУ 37971775) витрати на лікування потерпілої ОСОБА_7 в сумі 32771 грн. (тридцять дві тисячі сімсот сімдесят одна) грн. 97 коп.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь місцевого бюджету Хмельницької міської ради (код ЄДРПОУ 38303553) (р/р UA588999980314000544000022775 ГУК у Хмел.обл/Хмельн.мтг/24060300, код ЄДРПОУ 37971775) витрати на комунальні послуги за період перебування потерпілої ОСОБА_7 на лікуванні в КП «Хмельницька міська дитяча лікарня» в сумі 540 грн. (п`ятсот сорок) грн. 13 коп.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь державного бюджету документально підтвердженні витрати за проведення експертиз у розмірі 7220 (сім тисяч двісті двадцять) грн. 40 коп.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25.06.2026 року на автомобіль марки «Fiat Doblo» д.н.з. НОМЕР_2 , який належить на праві власності ТОВ «ТК» «АГРОАЛЬЯНС» LLC «TRADING COMPANY «AGROALIANCE» скасувати.

Речові докази по справі:

- автомобіль марки ««Fiat Doblo» д.н.з. НОМЕР_2 , який передано на зберігання на територію спеціального майданчика для тимчасового тримання затриманого автотранспорту НПУ ГУНП в Хмельницькій обл. (м. Хмельницький, вул. Шухевича, 120 Д) повернути представнику ТОВ «ТК» «АГРОАЛЬЯНС» LLC «TRADING COMPANY «AGROALIANCE».

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя: