Рішення № 140576170, 14.10.2026, Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/1248/25

Провадження № 2/681/215/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року м. Полонне

Полонський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючої судді Горгулько Н.А.,

з участю секретаря судових засідань Богданевич О.О.,

позивача ОСОБА_1 , її представника адвоката Ковальчука С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення юридичного факту прийняття спадщини, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Полонська державна нотаріальна контора Хмельницької області,

в с т а н о в и в:

У вересні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про встановлення юридичного факту прийняття спадщини.

В обґрунтування позову зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Сасанівка Шепетівського району Хмельницької області померла ОСОБА_3 . ОСОБА_1 являється спадкоємцем першої черги права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , оскільки є дитиною спадкодавця. Також іншим спадкоємцем першої черги здійснення прав на спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 була її дочка ОСОБА_4 .

Після смерті ОСОБА_3 на підставі ст. 525 ЦК України (в редакції 1963 року) відкрилася спадщина часом відкриття якої є день її смерті. До складу спадщини ввійшли всі права та обов`язки ОСОБА_3 які належали їй на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті, а саме: права на земельну ділянку, площею 1.7044 га, кадастровий номер: 6823687000:03:012:0098, яка знаходиться в межах Сасанівської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області.

Одразу після смерті ОСОБА_3 її дочка ОСОБА_1 продовжувала проживати в житловому будинку АДРЕСА_1 , мала у своєму розпорядженні документи, що підтверджували право власності на вказаний житловий будинок та земельну ділянку площею 1.7044 га кадастровий номер: 6823687000:03:012:0098, яка знаходиться в межах Сасанівської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області та здійснювала її оброблення, догляд та вирощування сільськогосподарських культур до 2010 року.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 яка є дочкою ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_4 на підставі ст. 1220 ЦК України відкрилася спадщина. На скільки відомо позивачу, ОСОБА_2 звернулася за місцем відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 із письмовою заявою про прийняття спадщини за законом оскільки є її дочкою та, як наслідок, спадкоємцем першої черги здійснення права на спадкування, а тому вважається такою, що прийняла спадщину, яка належить їй з часу відкриття. Спадкова справа після смерті ОСОБА_4 була заведена приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Дудкою О.С. на підставі заяви ОСОБА_2 про прийняття спадщини. В той час за час життя ОСОБА_4 всі без виключення документи щодо оформлення права на спадщину після смерті ОСОБА_3 здійснювала саме вона яка, з її слів, оформлювала право на спадщину та права власності на земельну ділянку як на себе так і на ОСОБА_1 , яка на час вчинення таких юридичних дій не проживала в с. Сасанівка Шепетівського району Хмельницької області. Натомість після смерті ОСОБА_4 стало відомо від третіх осіб, що вона здійснювала оформлення права на спадщину на спірну земельну ділянку виключно на себе, приховавши інформацію від нотаріуса щодо спадкоємця ОСОБА_1 , яка в силу вимог ст. 549 К України (в редакції 1963 року) вважається такою, що прийняла спадщину, оскільки в шестимісячний строк з дня відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 вона фактично вступила у володіння спадковим майном, яким є житловий будинок АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 1.7044 га, кадастровий номер: 6823687000:03:012:0098, яка знаходиться в межах Сасанівської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області. Таким чином, на підставі ст. 549 ЦК України (в редакції 1963 року), ОСОБА_1 в шестимісячний строк після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 були вчинено дії, які за своїм характером свідчать про їх волевиявлення до фактичного вступу в управління або володіння спадковим майном (земельною ділянкою), а тому вона вважається такою, що прийняла спадщину.

Просить суд встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В січні 2026 року до суду надійшов відзив відповідача ОСОБА_2 , яка заперечила проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Просила застосувати строк позовної давності або ж відмовити у задоволенні позову. Вказувала, що останні дні свого життя ОСОБА_3 проживала у своєї дочки ОСОБА_4 в АДРЕСА_2 . Після смерті ОСОБА_3 саме ОСОБА_4 здійснювала організацію поховання. Про те, що у ОСОБА_3 було право на земельну частку (пай) ОСОБА_4 стало відомо лише у жовтні 2008 року. Вона одразу зв`язалася зі своєю сестрою ОСОБА_1 та запропонувала разом зайнятися оформленням документів. Але ОСОБА_1 категорично відмовилася мотивуючи небажанням витрачати кошти на державне мито, послуги нотаріуса та свій час. Оскільки ОСОБА_1 протягом шести місяців після смерті своєї матері не подавала заяви про вступ у спадщину нотаріус видав свідоцтво для спадкоємця, який звернувся за оформленням спадщини. Вказує, що твердження позивача про те, що вона дізналася про пай лише зараз не є поважною причиною для поновлення строку, оскільки інформація про земельні паї є відкритою, а інші спадкоємці (брат ОСОБА_5 у 1997 році та сестра ОСОБА_4 у 2008 році) без перешкод реалізували свої права.

В судовому засіданні позивач та її представник вимоги позову підтримали, просили його задовільнити з зазначених у ньому підстав.

Відповідач до суду не з`явилася у своїх заявах просила проводити розгляд справи без її участі та врахувати її позицію, викладену у відзиві.

Представник заінтересованої особи - Полонської державної нотаріальної контори Хмельницької області, належним чином повідомлений, в судове засідання не з`явився.

Заслухавши пояснення позивача, її представника, покази свідків, дослідивши письмові докази, суд вважає, що заява до задоволення не підлягає з таких мотивів.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.2 ст. 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини:

Відповідно до даних свідоцтва про смерть НОМЕР_1 ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

За даними заповіту складеному в с.Сасанівка 14.07.1995 ОСОБА_3 все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде їй належати на день її смерті і на що вона за законом матиме право, в рівних долях заповіла : ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_1 .

Як вбачається з даних свідоцтв про право на спадщину за заповітом 31 липня 1997 року ОСОБА_5 прийняв у спадщину 1/7 частину житлового будинку з відповідними господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходяться під АДРЕСА_1 , розташованого на земельній ділянці розміром 6000 кв м та 1/7 частину грошового вкладу з відсотками і компенсацією, що зберігається в Полонському ощадному банку №2894/021 на рахунку № НОМЕР_2 після смерті ОСОБА_3 .

Крім того за даними свідоцтва про право на спадщину за законом від 05.11.2008 ОСОБА_4 отримала у спадщину право на земельну частку (пай) вартістю 7728 грн. 00 коп після смерті ОСОБА_3 .

Частиною першою статті 2 ЦК України визначено, що учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За змістом статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

В силу статті 1220 ЦК України слідує, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Як передбачено частиною третьою статті 1223 ЦК України, право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Із положень статті 48 ЦПК України слідує, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; права та обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; предметом спору є однорідні права і обов`язки (стаття 50 ЦПК України).

Аналіз указаних правових норм дає підстави для висновку, що суб`єктами цивільних відносин можуть бути як фізичні, так і юридичні особи.

Спадщиною є сукупність прав та обов`язків, які в разі смерті фізичної особи (спадкодавця) переходять від нього до інших осіб (спадкоємців). Ці права та обов`язки мають належати спадкодавцеві на момент його смерті. Саме тоді до спадкоємців переходить право на спадщину.

Учасники цивільних відносин вправі захистити свої порушені, невизнані чи оспорювані права, свободи та інтереси, пред`явивши відповідний позов до суду. Відповідачами за таким позовом є особи, які мають безпосередній зв`язок із спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушили, не визнали або оспорили його права, свободи чи інтереси, і тому притягуються до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

Позивач може пред`явити вимоги до декількох відповідачів як співучасників спірних матеріально-правових правовідносин, які мають спільно відповідати за цими вимогами (процесуальна співучасть). При цьому кожний із таких відповідачів щодо позивача діє самостійно.

Цивільний процесуальний закон покладає саме на позивача обов`язок визначати відповідача у справі.

Визначення кола відповідачів, предмета та підстав позову є правом позивача, а встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц).

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 серпня 2019 року у справі №642/6181/16-ц).

Водночас у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 жовтня 2020 року у справі №761/23904/19 зазначено, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.

Між сторонами виник спір щодо права на спадкування після смерті ОСОБА_3 .

Як вбачаєтьс з даних заповіту ОСОБА_3 все своє майно в рівних долях заповіла : ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_1 .

В матеріалах справи містяться дані щодо прийняття спадщини ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Крім того, за умовами ст.1277 ЦК України, належними відповідачами у спорах щодо спадкування є спадкоємці, які прийняли спадщину, або територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Нотаріуси в такій категорії справ не є учасниками правовідносин.

Оскільки позов у справі заявлено не до всіх належних відповідачів, то його не може бути задоволено саме з цих підстав.

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 слід відмовити, оскільки цей позов заявлено не до всіх належних відповідачів.

Керуючись наведеним, ст.ст.259, 294, 315, 319 ЦПК України суд, -

у х в а л и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 встановлення юридичного факту прийняття спадщини - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживає в АДРЕСА_3 ;

Відповідач ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , проживає в АДРЕСА_4 ;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Полонська державна нотаріальна контора Хмельницької області, РНОКПП НОМЕР_5 , місцезнаходження м. Полонне, вул. Л.Українки, 114а Шепетівського району Хмельницької області, поштовий індекс 30501.

Головуюча Н.А.Горгулько