Рішення № 140576027, 09.10.2026, Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/1459/26

Провадження № 2/675/1330/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" жовтня 2026 р. м. Ізяслав

Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді - Пашкевича Р. В.,

за участі: секретаря судового засідання Гедзенюк В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження у залі суду в м. Ізяслав цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (далі - ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав, що 17 лютого 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АВІРА ГРУП» (далі - ТОВ «Фінансова компанія «АВІРА ГРУП») та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу № 02-17/02/2022, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «АВІРА ГРУП» відступило ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 17 лютого 2022 року до договору факторингу №02-17/02/2022 ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1

30 січня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір №18728. Відповідно до п. 1.1 кредитного договору ТОВ «Фінансова компанія «АВІРА ГРУП» надає клієнту фінансовий кредит у гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором, на наступних умовах: сума виданого кредиту - 4000,00 грн; дата надання кредиту 30 січня 2021 року; строк кредиту - 30 днів; валюта кредиту - UAH; стандартна процентна ставка 2,5 % в день або 912,5 % річних.

Відповідно до п. 1.4 кредитного договору кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом.

На виконання вимог п. 1.4 кредитного договору відповідачем були зазначені реквізити платіжної банківської карти НОМЕР_1 для перерахування кредитних коштів.

Умовами п. 6.1 кредитного договору визначено, що цей договір складений українською мовою, підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно з випискою з особового рахунка за кредитним договором станом на 01 червня 2026 року загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 25000,00 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 4000,00 грн, простроченої заборгованості за процентами в розмірі 21000,00 грн.

З огляду на викладене, ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» просить стягнути з ОСОБА_1 25000,00 грн заборгованості за кредитним договором від 30.01.2021 року № 18728 та 15500,00 грн за надану професійну правову допомогу.

Ухвалою судді Ізяславського районного суду Хмельницької області від 10 вересня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін і призначено справу до розгляду по суті.

01 жовтня 2026 року від представника відповідача адвоката Латишевої О. В. надійшов відзив на позов, в якому сторона відповідача повністю не визнає позовні вимоги ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» та просить суд відмовити у їх задоволенні, наголошуючи на спливі загальної трирічної позовної давності, адже строк виконання зобов`язання настав ще у березні 2021 року, а позов подано лише у вересні 2026 року.

Крім того, Відповідач є учасником бойових дій і майже чотири роки (з квітня 2022 по лютий 2026 року) перебував у ворожому полоні, що є обставиною абсолютної непереборної сили (форс-мажором) та унеможливлювало виконання будь-яких фінансових зобов`язань. Через цей статус нарахування 21 000 грн процентів є абсолютно незаконним, оскільки п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» містить імперативну заборону на нарахування відсотків та штрафів військовим в особливий період.

Також, позивач не надав суду первинних банківських документів (виписок про рух коштів) для підтвердження реальної наявності боргу, обмежуючись лише одностороннім розрахунком, а його вимоги про стягнення 15 500 грн витрат на правничу допомогу є очевидно неспівмірними з ціною позову у 25 000 грн.

01 жовтня 2026 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якому він заперечує проти відзиву та вважає свої позовні вимоги повністю обґрунтованими. Щодо нарахування 21 000 грн процентів зазначає, що заборгованість була нарахована первісним кредитором згідно з умовами договору, а відповідач втратив право на пільгу за п. 15 ст. 14 Закону України № 2011-XII, оскільки своєчасно не надав кредитору передбачені законом довідки про статус військовослужбовця.

Стосовно позовної давності Позивач стверджує, що строк звернення до суду не сплив, оскільки його перебіг був автоматично зупинений та продовжений у період з 02.04.2020 по 04.09.2025 спочатку через карантинні обмеження COVID-19, а згодом через введення воєнного стану.

Представник позивача Пархомчук С. В. у судове засідання не з`явився, у поданій до суду письмовій заяві просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, зазначивши, що не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Латишева О. В. у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином. Представник відповідача у поданому відзиві просила проводити розгляд справи у її та відповідача відсутності.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30 січня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 укладено договір № 18728 про надання фінансового кредиту.

Згідно з п.п. 1.1, 1.2 договору ТОВ «Фінансова компанія «АВІРА ГРУП» надає клієнту фінансовий кредит в сумі 4000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Кредит надається строком на 30 днів, тобто до 28 лютого 2021 року.

Відповідно до п. 1.3 договору за користування кредитом клієнт сплачує ТОВ «Фінансова компанія «АВІРА ГРУП» 912,5 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 2,5 % (процентів) на добу. Тип процентної ставки - фіксована.

Згідно з п. 1.4 договору кредит надається в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом.

Відповідачем у кредитному договорі були зазначені реквізити платіжної банківської карти НОМЕР_1 для перерахування кредитних коштів.

Як убачається з інформаційної довідки ТОВ «Платежі Онлайн» від 29 червня 2026 року № 1228/06, на сайті торговця через платіжний сервіс «Platon» була проведена успішна транзакція 30 січня 2021 року в сумі 4000,00 грн за реквізитами вказаної платіжної картки, з описом - видача кредиту № 18728.

17 лютого 2022 року між ТОВ «Фінансова компанія «АВІРА ГРУП» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу № 02-17/02/2022, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «АВІРА ГРУП» відступило ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Згідно з п. 1.2 договору факторингу фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові своє право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, зазначеними у реєстрі боржників.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 02-17/02/2022 від 17 лютого 2022 року ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 18728 від 30 січня 2021 року в сумі 25000,00 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 4000,00 грн, простроченої заборгованості за процентами в розмірі 21000,00 грн.

Вказані обставини підтверджуються: довідкою про ідентифікацію; інформаційною довідкою; договором факторингу № 02-17/02/2022 від 17 лютого 2022 року; витягом з реєстру боржників до договору факторингу № 02-17/02/2022 від 17 лютого 2022 року; індивідуальною частиною договору про надання фінансового кредиту № 18728 від 30 січня 2021 року; платіжними інструкціями від 21 лютого 2022 року № 3669 та від 12 жовтня 2022 року № 3877 про сплату позивачем первісному кредитору плати за відступлення права вимоги в загальному розмірі 507 721,66 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно з ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а в ч. 1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною 1 статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

За загальними правилами доказування, визначеними ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається із матеріалів справи, 30 січня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 укладено договір № 18728 про надання фінансового кредиту, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит в сумі 4000,00 грн строком на 30 днів безготівковим шляхом.

Відповідно до п. 1.3 вказаного договору за користування кредитом клієнт сплачує ТОВ «Фінансова компанія «АВІРА ГРУП» 912,5 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 2,5 % (процентів) на добу. Тип процентної ставки - фіксована.

Пунктом 2.3 кредитного договору визначено, що обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок товариства) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.

На підтвердження заявлених позовних вимог та розміру заборгованості відповідача за договором кредиту № 18728 позивачем надано суду виписку з особового рахунка за період з 30 січня 2021 року по 01 червня 2026 року, яка не містить обґрунтованого розрахунку заборгованості відповідача по відсотках в сумі 21000,00 грн, а саме - в ньому не зазначено періоду нарахування таких відсотків, процентна ставка.

Отже, позивачем не надано суду обґрунтованого розрахунку нарахованих відсотків в сумі 21000,00 грн із врахуванням умов договору кредиту. Не надано позивачем суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що мало місце продовження строку кредитування відповідно до умов кредитного договору № 18728.

При цьому згідно графіку розрахунків (додаток № 1 до договору) сума нарахованих процентів за 30 днів кредитування становить 3000,00 грн.

У свою чергу відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження виконання ним зобов`язань за кредитним договором № 18728.

Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 07 вересня 2026 року № 552/672/23, нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача (ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів»). Суд без позовної вимоги споживача може застосовувати такий правовий засіб коригування процентів за користування кредитом в договорі про споживчий кредит як тлумачення умов договору про споживчий кредит, в разі наявності в договорі нечітких або двозначних положень. Оскільки при застосуванні умов договору при вирішенні спору суд здійснює тлумачення змісту договору, навіть за відсутності позовної вимоги про тлумачення змісту договору.

Тлумачення змісту п.п. 1.2, 1.3, 2.3 кредитного договору № 18728 від 30 січня 2021 року дозволяє зробити висновок про те, що вони є нечіткими або двозначними, оскільки передбачають кілька варіантів тлумачення щодо періоду нарахування відсотків. Саме в такій ситуації підлягає застосуванню правило ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», адже тлумачення має здійснюватися на користь споживача, а тому стягненню підлягають проценти за користування кредитом в розмірі 3000,00 грн.

Що стосується посилань представника відповідача на Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», суд вказує наступне.

Відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у редакції Закону України, військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Разом з тим, ці положення внесені до Закону №2011-ХІІ згідно із Законом України від 11 квітня 2024 року №3633-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав чинності 18.05.2024 року.

З матеріалів справи видно, що відповідач ОСОБА_1 , старший лейтенант в/ч НОМЕР_2 у період з 14.04.2022 по 05.02.2026 перебував у місцях несвободи (полоні), що підтверджено копією довідки Служби Безпеки України вих. №34/1-134д від 13.02.2026 та повідомленням ДП «Український національний центр розбудови миру» вих №09-04/7518 від 10.02.2026.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що проценти за користування кредитом у період з 30.01.2021 по 28.02.2021 підлягають стягненню, оскільки матеріали справи не містять доказів, що у вказаний період ОСОБА_1 перебував на військовій службі, та відповідно на нього поширювалася дія п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Щодо доводів сторони відповідача про застосування строку позовної давності, то - згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За змістом ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

З 02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30.03.2020 №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) на всій території України з 12.03.2020 було установлено карантин.

Відмінено на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651.

Відповідно до пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (в який було внесено зміни відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»), у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Законом України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14.05.2025 №4434-IX, який набрав чинності 04.09.2025, було виключено пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Ураховуючи встановлення на всій території України карантину, на період дії якого строки позовної давності продовжувалися, та зупинення перебігу строку позовної давності на період дії воєнного стану, введеного в Україні, строк позовної давність для пред`явлення позовних вимог у цій справі щодо стягнення заборгованості за кредитним договором № 18728 від 30 січня 2021 року, станом на день звернення до суду у вересні 2026 року не сплив.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» заборгованість за кредитним договором № 18728 від 30 січня 2021 року в розмірі 7000,00 грн, а саме: 4000,00 грн - заборгованість за сумою кредиту; 3000,00 грн - заборгованість за процентами.

Таким чином, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати пропорційно задоволеним вимогам, що становить 28% (7000,00:25000,00х100) від розміру задоволених судом позовних вимог, а саме: судовий збір в сумі 745,47 грн. (2662,40х28%).

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать і витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Частиною першою статті 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Зважаючи на той факт, що позивач у справі належним чином документально підтвердив такі витрати, враховуючи, що позовну заяву задоволено частково, витрати на правову допомогу слід стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно сумі задоволених вимог у розмірі 4340,00 грн (15500,00х28%).

Відповідно до ст.ст. 1, 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що ключові аргументи, необхідні та достатні для ухвалення даного рішення, отримали достатню оцінку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 7, 12, 13, 81, 137, 141, 247, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (місце знаходження - м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, офіс 7; код ЄДРПОУ 42228158) заборгованість за кредитним договором № 18728 від 30 січня 2021 року у розмірі 7000 (сім тисяч) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (місце знаходження - м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, офіс 7; код ЄДРПОУ 42228158) судовий збір у розмірі 745 грн 47 коп та 4340 грн 00 коп витрат на правову допомогу.

У задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ», місце знаходження - м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, офіс 7; код ЄДРПОУ 42228158;

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повне рішення суду складене 09 жовтня 2026 року.

Суддя: Р.В. Пашкевич