Ухвала суду № 140575850, 12.10.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.10.2026 Справа №607/22878/2512 жовтня 2026 року м.Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

- головуючої судді Черніцької І.М.

- за участю секретаря судового засідання Кокітко І.В.

- сторони в судове засідання не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі в порядку спрощеному позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Фінпром маркет» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №3915877 від 29 грудня 2020 року.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 серпня 2026 року скасовано заочне рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18.05.2026 року у цивільній справі за позовом ТОВ «Фінпром маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту та призначено судове засідання на 10 годину 30 хвилин 12 жовтня 2026 року.

11 вересня 2026 року відповідач подала заяву про закриття провадження у справі на підставі вимог п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, у зв`язку з відсутністю предмета спору. Заява обґрунтована тим, що 17 січня 2023 року ухвалою Господарського суду Тернопільської області у справі № 921/101/21 вона звільнена від боргів.

15 вересня 2026 року від представника позивача адвоката Ткаченко Ю.О. надійшла заява про закриття провадження, у зв`язку з відсутністю предмета спору та повернення судового збору.

В судове засідання сторони не з`явилися, хоча про час та місце були повідомлені у встановленому законом порядку.

Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення даного питання.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, розглянувши клопотання та матеріали справи, дійшов до наступних висновків.

Згідно з вимогами частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 19 ЦПК України, передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Пунктом 4 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до вимог частини другої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Будь-якого виключення з цього правила Прикінцеві та Перехідні положення Кодексу України з процедур банкрутства не містять.

Отже, статтею 7 Кодексу України з процедур банкрутства по своїй суті та змісту встановлює виключну підсудність всіх справ за участі боржника стосовно якого відкрито провадження у справі про неплатоспроможність в межах справи про банкрутство.

Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 29 грудня 2020 року ОСОБА_1 звільнена від боргів, окрім боргів за вимогами, передбачених частиною 2 статті 134 Кодексу України з процедур банкрутства; вимоги, не задоволені через недостатність майна боржника, вважаються погашеними.

Відповідно до вимог частини першої статті 120 Кодексу України з процедур банкрутства, наслідками відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника є:

1) пред`явлення кредиторами вимог до боржника та задоволення таких вимог може відбуватися лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність та у порядку, передбаченому цим Кодексом;

2) арешт майна боржника та інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про неплатоспроможність, а попередньо накладені арешти та обмеження можуть бути зняті на підставі ухвали господарського суду;

3) припиняється нарахування штрафів та інших фінансових санкцій, а також відсотків за зобов`язаннями боржника;

4) здійснення корпоративних прав боржника та реалізація майнових прав відбуваються з урахуванням обмежень, встановлених цим Кодексом;

5) вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів;

6) строк виконання всіх грошових зобов`язань боржника вважається таким, що настав;

7) будь-яке відчуження та розпорядження майном боржника здійснюються виключно в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до вимог пункту 8 частини першої статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог.

Системний аналіз положень Кодексу України з процедур банкрутства дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Норми Кодексу України з процедур банкрутства передбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Отже, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом, який розглядає справу про банкрутство, без порушення нових справ з метою судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів (висновок про застосування норм права, який викладений у постанові Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі №922/928/17).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі №607/6254/15-ц викладено правовий висновок про те, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

Відповідно до вимог частини шостої статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства, з метою виявлення всіх кредиторів здійснюється офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з вимогами частини першої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Господарський суд при постановленні ухвали про завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження у справі про неплатоспроможність ухвалює рішення про звільнення боржника фізичної особи від боргів.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 17.01.2023 у справі № 921/101/21 про неплатоспроможність боржника фізичної особи ОСОБА_1 суд ухвалив:

Завершити процедуру погашення боргів у справі №921/101/21 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікацій номер НОМЕР_1 .

Звільнити фізичну особу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікацій номер НОМЕР_1 , від боргів, окрім боргів за вимогами, передбаченими ч.2 ст. 134 Кодексу України з процедур банкрутства.

Вимоги, не задоволені через недостатність майна боржника, вважаються погашеними.

Таким чином, заборгованість ОСОБА_1 перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» є погашеною в силу вимог ст. ст. 45, 90 Кодексу України з процедур банкрутства, що встановлено судовим рішенням, а відтак предмет спору у справі відсутній.

Також, позивач подав клопотання про повернення сплаченого судового збору.

В силу вимог ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Як вбачається з платіжної інструкції кредитного переказу АТ «ОТП Банк» №579940052.1 від 28 жовтня 2025 року, позивачем при пред`явленні позову сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн (а.с. 8).

Враховуючи вищенаведені вимоги закону, суд вважає, що позивачу слід повернути сплачений при пред`явленні позову судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст. 255, 256, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд, Керуючись ст. ст. 13, 255, 256, 260, 261, 353-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В :

Закрити провадження у справі за Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, на підставі вимог п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» (вул. Садова, буд. 31/33, м. Ірпінь, Київської області, Код ЄДРПОУ - 43311346) з державного бюджету 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп судового збору, сплаченого за подання позову, згідно платіжної інструкції АТ «ОТП Банк» №579940052.1 від 28 жовтня 2025 року (отримувач: ГУК у м. Терн.обл./тг м. Тернопіль/22030101; код отримувача: 37977599; призначення платежу: 101 43311346; Судовий збір, за позовом ТОВ «Фінпром маркет» до ОСОБА_1 , Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуюча суддя І.М. Черніцька