Рішення № 140575190, 12.10.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/7384/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Мисько Х.М.,

з участю: секретаря судового засідання Бевзюк М.О.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи Мостиської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення., -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою за участю заінтересованої особи Мостиської міської ради, в якій просить встановити юридичний факт, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 85 років, на день смерті постійно проживала разом з донькою ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви покликається на те, що ОСОБА_1 (прізвище до шлюбу- ОСОБА_1 ) є донькою ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження. ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 85 років у м.Львові, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданим 09.12.2025р. Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Заявник з 23.04.2004р. і до цього часу має зареєстроване місце проживання за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується її паспортом. Спадкодавиця ОСОБА_3 постійно з жовтня 2022 року по день її смерті, проживала спільно із заявницею в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується зазначеним вище Актом обстеження від 16.07.2026р. ЛКП «Старий Львів», непроживала за адресою реєстрації, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Мостиської міської ради Львівської області вих. №382 від 21.07.2026р. Право власності спадкодавиці на житловий будинок підтверджується свідоцтвом про право власності виданим виконкомом Раденицької сільради 23.09.2004р. та витягом про реєстрацію права власності від 23.09.2004р. В серпні 2026р. Заявниця звернулась до приватного нотаріуса Приватний нотаріус Яворівського нотаріального округу Пилюх Г.Р. (надалі-Приватний нотаріус Пилюх Г.Р.) про оформлення свідоцтва про спадщину за заповітом на зазначений житловий будинок. У відповідь на вказану заяву, нотаріус Пилюх Г.Р. надала лист-відповідь від 13.08.2026р. вих. №114/01-16 яким повідомила про відсутність доказів прийняття Заявником спадщини у встановлений законом спосіб, та рекомендувала з метою реалізації спадкових справ звернутись до суду про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Таким чином на сьогоднішній день існують невстановлені обставини, які перешкоджають реалізовувати належне Заявниці право на прийняття спадщини ОСОБА_3 на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України. Від встановлення факту спільного проживання з ОСОБА_3 залежить виникнення спадкових прав Заявниці на спадщину. Факт спільного проживання може бути встановлений виключно в судовому порядку, у зв`язку з чим Заявниця змушена звернутися до суду. Спадкодавиця ОСОБА_3 постійно з жовтня 2022 року по день її смерті, проживала спільно із заявницею в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується зазначеним вище Актом обстеження від 16.07.2026р. ЛКП «Старий Львів», непроживала за адресою реєстрації, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Мостиської міської ради Львівської області вих. №382 від 21.07.2026р

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 18.09.2026 року відкрито спрощене провадження у справі.

Заявник та представник заявника в судовому засіданні вимоги заяви підтримали повністю, просили таку задовольнити.

Представник заявника ОСОБА_5 скерував на адресу суду клопотання, в якому просить здійснювати розгляд заяви за його відсутності та за відсутності заявника ОСОБА_6 , вимоги заяви підтримує, просить таку задовольнити.

Представник заінтересованої особи Мостиської міської ради Львівської області у судове засідання не з`явилась, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, скерувала на адресу суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

На підставі п. 3 ч. 1 ст. 43 та ч. 3 ст. 211 ЦПК України, судом ухвалено про розгляд справи за відсутності заявника.

За таких обставин, на підставі ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності сторін на підставі наявних в матеріалах справи доказів..

Суд, заслухавши учасників судового процесу, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини і відповідні ним правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи законних інтересів.

Статтею 15 ЦПК України, визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 є донькою ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданого сільською Радою с.Раденичі, Мостиського район, Львівської області ІНФОРМАЦІЯ_3 .

12.06.1971 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 укладено шлюб, зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану Львівського міськвиконкому, актовий запис 21626

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Виконавчим комітетом Раденької сільської ради від 23.09.2004 року, будинок за адресою: АДРЕСА_2 належить на праві приватної власності ОСОБА_3 .

З витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №4827668 від 23.09.2004 року вбачається, що будинок за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер 7572578) належав на праві приватної власності ОСОБА_3 .

Відповідно до заповіту складеного 14.05.2008 року у селі Раденичі, Мостиського району, Львівської області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 заповіла все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і все, що буде належати їй на день смерті - ОСОБА_1 , 1968 р.н..

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові ЛМУ МЮ України.

З довідки Виконавчого комітету Мостиської міської ради Львівської області №3 від 05.01.2026 року вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 на час смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно Виконавчого комітету Мостиської міської ради Львівської області до довідки №385 від 21.07.2026 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не проживала за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , з 12.10.2022 року до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 .

З акту обстеження, виданого директором ЛКП «Старий Львів» від 16.07.2026 року вбачається, що разом з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , з жовтня 2022 року проживала її мати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Листом приватного нотаріуса Яворівського районного нотаріального округу львівської області Пилюх Г.Р. №114/01-16 від 13.08.2026 року повідомлено про відсутність доказів прийняття ОСОБА_1 , спадщини у встановлений законом спосіб, та рекомендовано, з метою реалізації спадкових справ звернутись до суду про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.

Суд, за правилом ч.1 ст. 13 ЦПК України, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 7 ст. 19 ЦПК України визначено, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частиною першою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Перелік юридичних фактів, що підлягають установленню в судовому порядку, визначений у частині першій статті 315 цього Кодексу, не є вичерпним.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, при цьому має бути з`ясована мета його встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлено спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови.

Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 та п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України та роз`яснень, викладених у п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.119 № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

У відповідності до ст. 318 ЦПК України, у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно бути зазначено, зокрема, який факт заявник просить встановити та з якою метою. Мета встановлення факту це ті наслідки, настання яких бажав би заявник.

Встановлення факту постійного проживання заявниці ОСОБА_1 разом зі спадкодавицею на час відкриття спадщини є необхідним для реалізації її спадкових прав, оскільки від підтвердження зазначеної обставини залежить можливість оформлення спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , в установленому законом порядку. З огляду на те, що заявниця має намір оформити спадкові права на майно померлої матері, а відсутність документального підтвердження факту їх спільного постійного проживання перешкоджає вирішенню цього питання в нотаріальному порядку, встановлення відповідного юридичного факту в судовому порядку є необхідним для захисту її майнових інтересів та подальшого оформлення спадщини.

Інших спадкоємців ні за законом, ні за заповітом судом не встановлено та до нотаріальної контори такі не звертались.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у спразі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У п.2, 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини тощо.

Згідно з вимогами статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; та докази на їх підтвердження.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що заявник у інший спосіб не може довести факт родинних відносин, заява про встановлення факту спільного проживання породжує юридичні наслідки для ОСОБА_1 , оцінюючи всі досліджені докази в їх сукупності, суд вважає, що заява є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 12, 13, 17, 77, 78, 81, 247, 259, 263, 264, 265, 315, 319 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи Мостиської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті постійно проживала разом з донькою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 14.10.2026 року.

Учасники у справі:

Заявник: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 ).

Заінтересована особа Мостиська міська рада (81300, Львівська область, м. Мостиська, вул.Грушевського, 6, код ЄДРПОУ: 26307500)

Суддя Х.М. Мисько