Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 385/1858/26
Провадження 2-з/385/8/26
У Х В А Л А
про забезпечення позову
13.10.2026 року м. Гайворон
суддя Гайворонського районного суду Кіровоградської областіВенгринМ. В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, що подана одночасно з позовною заявою ОСОБА_1 до Гайворонської міської ради Голованівського району Кіровоградської області про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки,
встановив:
до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Гайворонської міської ради Голованівського району Кіровоградської області про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 3521181300:02:000:9003 площею 15,0011 га .
Одночасно з позовом ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову, в якій він просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Гайворонській міській раді вчиняти дії, спрямовані на передачу у володіння та користування третім особам земельної ділянки площею 15,0011 га, кадастровий номер 3521181300:02:000:9003 та заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування та нотаріусам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти реєстраційні дії щодо вказаної земельної ділянки.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову покликається на те, що 05.07.2026 між Гайворонською районною державною адміністрацією, як орендодавцем, та ним було укладено договір оренди землі строком на десять років. Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 30.11.2016 у справі № 385/1291/16-ц визнано поновленим договір оренди земельної ділянки площею 15,0011 га, кадастровий номер 3521181300:02:000:9003, на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. 04.06.2026 він звернувся до Гайворонської міської ради із заявою про продовження терміну дії договору на таких самих умовах і на той самий строк. Долучив проєкт додаткової угоди. Однак жодної відповіді на свою заяву не отримав. Додаткову угоду орендодавець не підписав.
У зв`язку з цим він звернувся до суду зі згаданим позовом.
Одночасно просить вжити заходів забезпечення позову, оскільки їх невжиття може унеможливити виконання рішення суду та поновлення прав позивача як орендаря спірної земельної ділянки, який має переважне право на поновлення договору оренди спірної земельної ділянки.
Вказує, що на його думку відсутні підстави для вжиття заходів зустрічного забезпечення.
Так, відповідно до вимог п. 2 ч.1 ст.152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
За правилами ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1ст.150ЦПК Українипередбачено,що позовзабезпечується зокрема:забороною вчинятипевні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання, іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 2 ст.150 ЦПК України передбачено, що суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно з частинами 1, 6, 7, 8, 11 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Згідно з частинами 1, 2, 4 ст.157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Пунктом 4 постанови Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22 грудня 2006 року, з метою правильного застосування норм закону, роз`яснено, що зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Пунктом 2, 6 даної постанови роз`яснено, що вирішуючи питання щодо застосування певного виду забезпечення позову, суди повинні виходити з того, що перелік видів такого забезпечення не є вичерпним, тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші види, але з урахуванням встановлених законом обмежень, особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Таким чином, заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Мета забезпечення позову це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу. При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Суди повинні враховувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Співмірність передбачає врахування судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними для захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу».
Суд встановив, що між сторонами виник спір щодо права оренди земельної ділянки, зокрема в до суду надійшов відповідний позов (справа № 385/1858/26), з долучених до позову матеріалів вбачається, що заявник є орендарем земельної ділянки, звертався у встановлений законом строк до Гайворонської міської ради із заявою про продовження строку оренди.
Заходи забезпечення позову, які просить застосувати заявник, на думку суду, є необхідними та співмірними із заявленими вимогами та забезпечать поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача в разі задоволення позову.
Схожі висновки викладені в постановах ВС, зокрема в постанові від 11 серпня 2023 рокусправі № 493/1513/22.
При цьому, вирішуючи питання застосування зустрічного забезпечення, суд, виходить з такого.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 153 ЦПК України суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо:позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; абосуду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Таким чином, на час розгляд судом заяви про забезпечення позову відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з частиною 3 статті 154 ЦПК України.
Беручи до уваги, що на час розгляд судом даної заяви про забезпечення позову відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з частиною 3 статті 154 ЦПК України, також судом не встановлено підстав для застосування зустрічного забезпечення, а тому суд приходить до висновку про відсутність необхідності застосування зустрічного забезпечення.
Враховуючи вищенаведене, дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до висновку, що заявлений представником позивача вид заходів забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти певні дії передбачений нормами чинного законодавства та є доцільним в рамках даної справи і співмірним із заявленими вимогами. Необхідність обрання даного виду забезпечення позову є обґрунтованим, так як невжиття даного виду забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії може істотно ускладнити чи унеможливити виконання майбутнього рішення та ефективний захист позивачем своїх прав, а тому заява про забезпечення позову підлягає до задоволення.
Керуючись ст. 149-153 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
заяву про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Гайворонської міської ради Голованівського району Кіровоградської області (пл. Героїв Майдану, 5, м. Гайворон Голованівського раойну Кіровоградської області, 04055297)про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки- задовольнити.
ЗаборонитиГайворонській міській раді Голованівського району Кіровоградської областівчиняти дії, спрямовані на передачу у володіння та користування третім особам земельної ділянки площею 15,0011 га, кадастровий номер 3521181300:02:000:9003.
Заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування та нотаріусам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти реєстраційні дії щодо земельної ділянки земельної ділянки площею 15,0011 га, кадастровий номер 3521181300:02:000:9003.
Копію ухвали направити сторонам по справі.
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Строк пред`явлення ухвали до виконання - протягом трьох років.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому повна ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя: М. В. ВЕНГРИН
Судове рішення № 140569216, Гайворонський районний суд Кіровоградської області було прийнято 13.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 385/1858/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: