Ухвала суду № 140568268, 14.10.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"14" жовтня 2026 р. м. Київ Справа № 911/3057/26

Суддя Господарського суду Київської області Янюк О.С. перевіривши матеріали

заяви ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність

УСТАНОВИЛА:

1. 09.10.2026 через електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» до Господарського суду Київської області (далі суд) звернувся Мунтяну Ігор Іванович (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 22.12.2023 серії ОД 005150, ордер від 09.10.2026 серії ВН № 1784294; далі представник), діючий в інтересах ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , заявниця), із заявою про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність (вх. № 12507 від 12.10.2026).

Також представником заявниці у порядку абз. 2 п. 2-1 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства (далі КУзПБ) подано суду пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого реструктуризацією Мельникову Антоніну Валеріївну (свідоцтво № 2126 від 30.04.2024, далі Мельникова А.В.), яка, у свою чергу, також подала заяву про участь у даній справі від 08.09.2026 № 02-57 (вх. № 5079/26 від 12.10.2026).

2. Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється КУзПБ, Господарським процесуальним кодексом України (далі ГПК України), іншими законами України. Застосування положень ГПК України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених КУзПБ.

Перевіривши подану заяву суд вважає її такою, що не відповідає вимогам КУзПБ та ГПК України з наступних підстав.

2.1. Так, перелік документів, які додаються до заяви про відкриття провадження у справи про неплатоспроможність, передбачений ч.ч. 3, 4 ст. 116 КУзПБ.

Із матеріалів заяви вбачається, що відповідні документи долучені представником до заяви, проте останні не можуть братися судом до уваги з огляду на наступне.

2.1.1. За змістом п.п. 4, 7, 9 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку; збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою; посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов`язковий спосіб посвідчення копій документів.

Із зазначеного можна зробити висновок, що представник заявника (боржника) має професійне право складати, підписувати та подавати відповідну заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, посвідчувати відповідні копії документів, які долучаються до відповідної заяви.

Водночас суд вважає, що представник (адвокат) не може підписувати документи, які вимагають особистого підпису особи, яку він представляє, або для яких закон не передбачає можливості делегування повноважень, як-от деякі документи, які визначені ч.3 ст. 116 КУзПБ, оскільки останні подаються до суду в оригіналі, а наявна в них інформація у подальшому є підставою для відповідних висновків суду, у тому числі щодо добросовісності боржника, що є ключовим у справах про неплатоспроможність.

Отже, відповідно до ч. 3 ст. 116 КУзПБ в обов`язковому порядку суду надаються в оригіналі (оскільки останні не виготовляються шляхом оформлення відповідних копій) із підписом особи, яка має намір скористатися процедурою реструктуризації боргів: конкретизований список кредиторів (п. 3); опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна (п. 4); перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб (п. 6); відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (п. 8); декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства (п. 11); проєкт плану реструктуризації (ч. 4).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (далі Закон), зокрема: електронний підпис електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються підписувачем як підпис; кваліфікований електронний підпис удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису; електронні дані будь-яка інформація в електронній формі; підтвердження електронного підпису чи печатки процес перевірки та підтвердження дійсності електронного підпису чи печатки.

Згідно з п. 53 Вимог до надавачів послуг електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28.06.2024 № 7643, перевірка кваліфікованого електронного підпису чи печатки проводиться будь-якою особою з метою отримання інформації про дійсність чи недійсність кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Як зазначено у ч. 4 ст. 18 Закону кваліфікована електронна довірча послуга створення, перевірки та підтвердження кваліфікованого електронного підпису чи печатки надається лише кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг, які: забезпечують підтвердження кваліфікованого електронного підпису чи печатки згідно з вимогами, встановленими ч. 2 цієї статті; надають можливість будь-яким особам отримувати результат процесу підтвердження із застосуванням щонайменше удосконаленого електронного підпису чи удосконаленої електронної печатки кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг автоматизованим способом.

У свою чергу перевірку електронного підпису особи можливо здійснити за допомогою онлайн сервісу перевірки ЕЦП, зокрема, на сайті Центрального засвідчувального органу (https://czo.gov.ua/verify) шляхом завантаження відповідного файлу.

Отже документ із накладеними відповідного електронного підпису складається з декількох файлів, зокрема, з файлу підпису за допомогою якого можна переконатися, що документ був підписаний відповідним електронним підписом та не змінений після накладання підпису.

Водночас представником не надані відповідні файли з означеними вище документами, засвідченими електронним (або особистим) підписом заявниці, натомість надані протоколи перевірки електронних підписів, у яких міститься тільки посилання на відповідні файли. Проте вказані протоколи, самостійно, не є допустимими доказами на підтвердження накладення електронного підпису ОСОБА_1 , оскільки за відсутності відповідних файлів, про які йдеться у протоколах, суд позбавлений можливості перевірити накладення на них електронних підписів заявницею, а також перевірити зміст підписаних файлів.

Ураховуючи зазначене, судом не можуть братися до уваги надані до заяви вищевказані документи, оскільки останні не підписані заявником, що вказує на недотримання ч.ч. 3, 4 ст. 116 КУзПБ.

2.2. Пунктом 12 ч. 3 ст. 116 КУзПБ передбачено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.

Так розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п`ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень (абз. 3 ч. 2 ст. 30 КУзПБ).

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», зокрема, встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб із 01.01.2026 у розмірі 3 328,00 грн.

Таким чином, загальна сума основної грошової винагороди арбітражного керуючого, яка повинна бути авансована заявником, становить 49 920,00грн (3 328,00*5*3).

Водночас абз. 7 п. 1-6 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ установлено, зокрема, що тимчасово, під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, а також протягом шести місяців після його припинення чи скасування стосовно боржника справу про неплатоспроможність може бути відкрито без здійснення авансування передбаченої цим Кодексом винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду. У такому разі до заяви про відкриття справи про неплатоспроможність додається копія укладеної заявником угоди з обраним ним арбітражним керуючим про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про неплатоспроможність до її закриття з виплатою на умовах, визначених цією угодою, винагороди в розмірі, що не має перевищувати розмір, встановлений цим Кодексом.

За таких обставин, законодавцем надано особі право під час звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подати або докази авансування заявником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією у встановленому розмірі, або угоду, укладену між заявником та обраним ним арбітражним керуючим. При цьому, суд зазначає, що відповідна угода повинна бути укладена у порядку визначеному Цивільним кодексом України (далі ЦК України) із дотриманням умов, визначених КУзПБ.

Отже укладення заявником угоди з обраним ним арбітражним керуючим виключає здійснення авансування (виплати винагороди наперед) на дипозитний рахунок суду (де ця винагорода зберігається).

2.2.1. Так, до матеріалів заяви представник долучає примірник договору № 08/09/2026-1 про виконання арбітражною керуючою повноважень у справі про неплатоспроможність від 08.09.2026, де сторонами є ОСОБА_1 та арбітражна керуюча Мельникова А.В. (далі Договір).

Однак, з огляду на відсутність відповідних фалів електронного підпису як заявниці так і арбітражної керуючої, стверджувати що такий договір є укладеним у суду підстав немає.

2.2.2. Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У свою чергу, ст. 6 ЦК України, зокрема, визначено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

З наведеного можна зробити висновок, що особам надається право вибору: використати вже існуючі диспозитивні норми законодавства для регламентації своїх відносин або встановити для себе правила поведінки на свій розсуд. Відтак цивільний договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, виявляє автономію волі сторін щодо врегулювання їхніх правовідносин на власний розсуд (у межах, встановлених законом), тобто є актом встановлення обов`язкових правил для сторін договору, регулятором їх відносин.

Приписи ч. ч. 2 та 3 ст. 6 та ст. 627 ЦК України визначають співвідношення між актами цивільного законодавства і договором. Допустимість конкуренції між актами цивільного законодавства і договором випливає з того, що вказані норми передбачають ситуації, коли сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд, і коли вони не вправі цього робити.

Свобода договору, як одна з принципових засад цивільного законодавства, є межею законодавчого втручання у приватні відносини сторін. Водночас сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, крім випадків, коли такий відступ неможливий в силу прямої вказівки акта законодавства, а також якщо відносини сторін регулюються імперативними нормами.

Відповідно сторони не можуть врегулювати свої відносини (визначити взаємні права та обов`язки) у спосіб, який суперечить існуючому публічному порядку, порушує положення Конституції України, не відповідає загальним засадам цивільного законодавства, передбаченим ст. 3 ЦК України, які обмежують свободу договору. Домовленість сторін договору про врегулювання своїх відносин всупереч існуючим у законодавстві обмеженням не спричиняє встановлення відповідного права та/або обов`язку, як і його зміни та припинення.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч. 2 ст. 228 ЦК України).

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч. 2 ст. 215 ЦК України).

Так, відповідно до п. 3.2. Договору виплата основної грошової винагороди арбітражній керуючій за виконання повноважень керуючої реструктуризацією в розмірі 49 920,00 грн за цим договором здійснюється боржником шляхом безготівкового перерахування на депозитний рахунок господарського суду. Призначення платежу: авансування винагороди арбітражному керуючому у справі про неплатоспроможність (ПІБ боржника).

Отже вказаними умовами Договору до його виконання фактично залучено Господарський суд Київської області, який виступає як особа, яка приймає та зараховує на свій депозитний рахунок грошові кошти заявника, призначені для виплати грошової винагороди арбітражному керуючому, тобто фактично здійснює зберігання коштів.

Проте з огляду на абз. 7 п. 1-6 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, суд зазначає, що сторонами відповідного договору, який регулює оплату грошової винагороди, повинні бути тільки арбітражний керуючий, як особа яка отримує таку винагороду, та фізична особа-боржник. Залучення до виконання вказаного Договору суду є таким, що не узгоджується із цими приписами КУзПБ.

За таких обставин, у разі наявності доказів укладення вказаного Договору, останній у відповідній редакції не може братися судом до уваги.

2.2.3. Водночас із матеріалів заяви вбачається, що до останніх долучені квитанція від 09.09.2026 на суму 16 645,00 грн та від 06.10.2026 на 16 645,00 грн, відповідно до яких заявниця частково здійснила відповідне авансування винагороди арбітражному керуючому.

Ураховуючи зазначене, наявність доказів часткового авансування грошової винагороди керуючому реструктуризацією, та те, що наданий Договір не може братися судом до уваги, у заявниці наявний обов`язок здійснити відповідне авансування у встановленому КУзПБ розмірі.

Таким чином, заявниця має надати суду докази здійснення авансування грошової винагороди арбітражному керуючому у розмірі 16 630,00 грн (49 920,00 33 290,00).

2.3. Згідно з п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява, зокрема, повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Проте представник вищевикладених вимог не дотримався та не зазначив у кого знаходяться оригінали доказів, копії яких ним долучені до заяви.

3. Додатково, суд звертає увагу на те, що за змістом ч. 5 ст. 34 КУзПБ у сукупності з ч. 1 ст. 113 КУзПБ передбачено застереження щодо боржника, який ініціює своє банкрутство, а саме, звертаючись до господарського суду з заявою про неплатоспроможність фізичної особи заявник зобов`язаний мати достатньо майна для покриття витрат, пов`язаних з провадженням у справі (аналогічна правова позиція в постанові Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 у справі № 910/11518/20).

4. Відповідно до ч. 1 ст. 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим КУзПБ для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Частиною 3 ст. 37 КУзПБ передбачено, що господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених ст. 174 ГПК України, з урахуванням вимог КУзПБ.

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч. 1 ст. 174 ГПК України).

Ураховуючи те, що представником подано відповідну заяву без дотримання вимог ст. 116 КУзПБ та ст. 162 ГПК України, суд вважає за необхідне залишити зазначену заяву без руху та надати ОСОБА_1 час для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 12, 76-78, 91, 162, 174, 234-235 ГПК України, ст.ст. 2, 37, 113, 116 КУзПБ, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність від 09.10.2026 (вх. № 12507 від 12.10.2026) залишити без руху.

2. Запропонувати заявниці протягом десяти днів з дня отримання ним цієї ухвали виконати належним чином вимоги ст. 116 КУзПБ і ст. 162 ГПК України та надати:

конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;

опис майна (як рухомого так і нерухомого) боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;

перелік майна (як рухомого так і нерухомого), що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім`я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов`язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;

відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях;

декларації про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства за 2023-2026 роки;

проєкт плану реструктуризації боржника;

докази, які підтверджують авансування винагороди керуючому реструктуризацією у розмірі 16 630,00 грн на депозитний рахунок Господарського суду Київської області (реквізити депозитного рахунку суду: назва установи - Господарський суд Київської області; код ЄДРПОУ - 03499945; реєстраційні рахунки (депозитний) UA 578201720355269002000014298; установа банку - ДКСУ місто Київ);

відомості відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України.

3. У разі невиконання заявницею п. 2 зазначеної ухвали у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України ухвала набрала законної сили 14.10.2026 та окремо від рішення оскарженню не підлягає.

Суддя О.С. Янюк

Повна ухвала складена 14.10.2026.