Рішення № 140567802, 24.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.09.2026Справа №910/7658/26

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Національна електронна біржа"доАкціонерного товариства "Прозорро.Продажі"провизнання припиненим зобов`язанняСуддя Бойко Р.В.секретар судового засідання Кучерява О.М.Представники сторін:від позивача:Ванда С.В.від відповідача:Бурлака Д.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У червні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Національна електронна біржа" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Акціонерного товариства "Прозорро.Продажі", в якому просить суд визнати припиненим зобов`язання позивача перед відповідачем зі сплати плати на розвиток електронної торгової системи за електронним аукціоном №LPE001-UA-20250605-66892 у частині, що перевищує суму 1 824 407,37 грн, у зв`язку з його виконанням у повному обсязі та з підстав неможливості зворотної дії в часі постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2025 №1096 та постанови Кабінету Міністрів України від 17.09.2025 №1154.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Національна електронна біржа" вказує, що Акціонерним товариством "Прозорро.Продажі" було неправомірно виставлено рахунок №МП-00000281 від 30.09.2025, у позиції 7 якого нараховано плату за розвиток ЕТС у розмірі 2 027 119,30 грн з ПДВ, виходячи із постанови Кабінету Міністрів України від 17.09.2025 №1154, якою збільшено розмір плати за участь до 4%, та постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2025 №1096, якою збільшено розмір плати за розвиток ЕТС до 1/3.

На думку позивача, оскільки постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2025 №1096 та від 17.09.2025 №1154 набули чинності значно пізніше, ніж сформувалися, закріпилися та були виконані ключові етапи правовідносин щодо продажу на аукціоні 100% акцій ПАТ "Вінницяпобутхім", то будь-які спроби відповідача застосувати підвищену ставку до вже існуючих та зафіксованих зобов`язань є прямим порушенням конституційного принципу незворотності дії нормативно-правових актів у часі.

При цьому, позивач вказує, що повністю визнає і оплатив своє безспірне зобов`язання зі сплати плати на розвиток ЕТС за ставкою, чинною на момент виникнення правовідносин, яка за розрахунками Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна електронна біржа" складає 1 824 407,37 грн з ПДВ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2026 відкрито провадження у справі №910/7658/26 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; визначено учасникам справи строки для подання заяв по суті спору; підготовче засідання у справі призначено на 28.07.2026.

16.07.2026 через систему "Електронний суд" від Акціонерного товариства "Прозорро.Продажі" надійшов відзив на позов, в якому відповідач вказує, що згідно п. 5.2. Договору №24-МП-ЦБД2/2018 про використання електронної торгової системи для організації проведення електронних аукціонів з продажу об`єктів малої приватизації від 09.07.2018 адміністратор протягом десяти робочих днів з дня опублікування органом приватизації договору купівлі-продажу об`єкта приватизації в ЕТС, за допомогою засобів системи електронного документообігу виставляє рахунок оператору, через електронний майданчик якого переможець електронного аукціону набув право на участь у відповідному аукціоні (статусу учасника), для перерахування плати на розвиток ЕТС, який підлягає оплаті оператором протягом п`яти робочих днів з дня його виставлення. Водночас, на виконання положень Закону України від 09.01.2025 №4196-IX, Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 03.09.2025 №1096, якою внесено зміни до пункту 17 Порядку відбору операторів електронних майданчиків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 №433, та прямо закріплено, що плата на розвиток електронної торгової системи становить третину від плати за участь в електронному аукціоні. Публікація вказаної постанови відбулась в Урядовому кур`єрі 09.09.2025 за №184, що є датою набрання чинності. Тому відповідач вважає, що з 09.09.2025 відповідний розмір плати на розвиток у розмірі третини від максимальної винагороди оператора є імперативно визначеним на рівні нормативно-правового акту та не залежить від волі сторін. Відповідач зазначає, що Договір купівлі-продажу державного пакета акцій ПАТ "Вінницяпобутхім" був укладений 19.09.2025 та саме із цією датою (а не з датою підписання протоколу) пов`язаний момент виникнення обов`язку оператора здійснити оплату. Відтак адміністратором ЕТС оператору електронного майданчика ТОВ "Національна електронна біржа" були застосовані ті норми законодавства щодо розміру плати на розвиток ЕТС, які були чинними на момент виникнення зобов`язання зі сплати плати за даними рахунками. Також відповідач звертає увагу суду, що норму законодавства, згідно з якою плата на розвиток ЕТС становить третину суми максимальної винагороди оператора електронного майданчика (плати за участь в електронному аукціоні), запроваджено з 28.08.2025 (з дня введення в дію Закону №4196). При цьому відповідач стверджує, що АТ "Прозорро.Продажі" як адміністратор ЕТС по суті не наділений дискреційними повноваженнями щодо визначення або зміни розміру плати на розвиток ЕТС.

21.07.2026 Товариством з обмеженою відповідальністю "Національна електронна біржа" сформовано в системі "Електронний суд" заяву (яка за своєю правовою природою є відповіддю на відзив), в якій позивач вказує, що 14.08.2025 переможцем було офіційно підписано Протокол електронного аукціону №LPE001-UA-20250605-66892 з продажу 100% акцій ПАТ "Вінницяпобутхім", який в подальшому затверджений наказом Фонду державного майна України від 22.08.2025 №1356 та в якому зафіксовано розмір плати за участь в електронному аукціоні з пролажу лоту у розмірі 0,5% від ціни продажу відповідно до постанови КМУ від 21.02.2023 №183 в редакції станом на момент підписання, тобто 3 040 678,95 грн. Відтак позивач вважає, що в матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надано жодного первинного документа - розрахункового, облікового чи іншого, - яким би підтверджувалося застосування саме ставки 1% до цього конкретного аукціону, в той час як єдиним документом, який офіційно, тристоронньо та остаточно зафіксував істотні фінансові умови цього аукціону, є Протокол електронного аукціону, затверджений наказом ФДМУ №1356 від 22.08.2025, і саме цей документ визначає ставку на рівні 0,5%. На думку позивача, Договір купівлі-продажу, укладений між Фондом державного майна України та переможцем аукціону, є двостороннім правочином іншої правової природи (регулює перехід права власності на об`єкт приватизації) і не може за жодних обставин змінювати вже сформовані та затверджені державним органом майнові права та обов`язки оператора, який не є стороною цього договору та визначати розмір винагороди оператора. Позивач вказує, що моментом виникнення спірного зобов`язання є підписання Протоколу переможцем (14.08.2025) та оператором (15.08.2025) і остаточне затвердження цього протоколу наказом Фонду державного майна України №1356 від 22.08.2025, натомість укладення договору купівлі-продажу є юридичним фактом, з яким пов`язаний початок перебігу строку для виконання цього зобов`язання. При цьому позивач звертає увагу суду, що АТ "Прозорро.Продажі" офіційно повідомляло у каналі Slack, що нові правила нарахування, запроваджені Постановою №1154, застосовуються виключно до аукціонів, протоколи яких оприлюднені після 19.09.2025, в той час як Протокол електронного аукціону №LPE001-UA-20250605-66892 було оприлюднено 18.09.2025 - тобто до визначеної самим відповідачем календарної межі. Позивач наголошує, що він не мав на момент затвердження Протоколу жодної правової чи технічної можливості передбачити майбутню зміну регулювання, так само як не мав і не має після завершення аукціону будь-якої можливості переглянути вже погоджену з переможцем ставку винагороди (0,5%) та перепідписати протокол за участю сторін і стягнути з переможця додаткові кошти для покриття підвищеної плати на розвиток ЕТС. Позивач вважає, що ретроактивна зміна умов нарахування плати на розвиток ЕТС "заднім числом" щодо вже завершеного та затвердженого державним органом аукціону покладає на оператора надмірний індивідуальний тягар, не пропорційний жодній легітимній меті, та порушує справедливий баланс між публічним інтересом і майновими правами приватного суб`єкта господарювання. Право оператора на визначеність своїх майнових зобов`язань не може бути поставлене в залежність від суб`єктивних управлінських побоювань іншої сторони договору.

Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 28.07.2026 прийнято пояснення позивача, які за своєю суттю є відповіддю на відзив, до розгляду; встановлено відповідачу строк для надання заперечень на відповідь на відзив, зокрема пояснення щодо п. 3 прохальної частини відповіді на відзив - 5 днів; відкладено підготовче засідання на 13.08.2026.

13.08.2026 через систему "Електронний суд" від Акціонерного товариства "Прозорро.Продажі" надійшли додаткові пояснення, в яких відповідач вказує, що позивач та майбутній переможець аукціону домовилися про фактичну винагороду оператора у розмірі 0,5% ціни продажу об`єкта, що становить 3 040 678,95 грн. Зазначений розмір винагороди також відображено у Протоколі про результати електронного аукціону. Разом з тим вказаний платіж є платою за участь в електронному аукціоні (винагородою оператора) та виникає у правовідносинах між оператором і учасником. АТ "Прозорро.Продажі" не є стороною відповідних взаємовідносин між оператором та учасником і не є кредитором або боржником у такому зобов`язанні. Самостійно від зазначених вище правовідносин існує зобов`язання оператора перед адміністратором ЕТС зі сплати плати на розвиток електронної торгової системи. Відповідач стверджує, що плата за участь в електронному аукціоні (винагорода оператора) та плата на розвиток ЕТС не є тотожними платежами. Договірне та нормативне регулювання не ототожнює фактично отриману оператором винагороду із показником, який використовується для визначення плати на розвиток ЕТС. Між відповідними зобов`язаннями існує нормативний розрахунковий зв`язок, однак це не перетворює зобов`язання оператора перед адміністратором на частину або акцесорне зобов`язання до договору між оператором і учасником. Таким чином, відповідач вважає, що твердження позивача про те, що зафіксований у Протоколі фактичний розмір винагороди оператора у 0,5% автоматично визначає і розмір окремого зобов`язання оператора перед адміністратором, не враховує самостійної правової природи зазначених правовідносин та не відповідає вимогам чинного на момент виникнення зобов`язання щодо перерахування плати на розвиток ЕТС. Розмір плати на розвиток ЕТС за спірним зобов`язанням визначався відповідачем відповідно до наступного розрахунку: 608 135 789,00 грн х 1% х 1/3 = 2 027 119,30 грн. Показник 1% не є ставкою плати на розвиток ЕТС. Він визначає максимальний розмір плати за участь в електронному аукціоні, встановлений пунктом 114 Порядку №183 для відповідної цінової категорії об`єкта приватизації, тому, на думку відповідача, нормативно встановлений розмір не потребує додаткового відтворення у первинному документі для набуття ним юридичної сили. Натомість 1/3 є законодавчо встановленим розміром плати на розвиток ЕТС, який застосовується до максимальної винагороди оператора. Відповідач вказує, що саме такий порядок розрахунку на момент виникнення спірного зобов`язання був установлений імперативними положеннями законодавства. На думку відповідача, Протокол не є правовою підставою виникнення зобов`язання позивача перед АТ "Прозорро.Продажі" та не визначає розмір плати на розвиток ЕТС. Визначальним для моменту виникнення спірного зобов`язання є пункт 5.2 Договору, яким саме з опублікуванням договору купівлі-продажу об`єкта приватизації в ЕТС пов`язано виникнення обов`язку адміністратора виставити оператору рахунок для перерахування плати на розвиток ЕТС та кореспондуючого обов`язку оператора здійснити відповідну оплату. Відповідач звертає увагу суду, що його позиція узгоджується із позицією Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, яка полягає у тому, що з 28.08.2025 законодавцем запроваджено визначення плати на розвиток ЕТС у розмірі третини максимальної винагороди оператора, а з 09.09.2025 відповідний механізм діяв також у пункті 17 Порядку №433, натомість спірне зобов`язання виникло 19.09.2025, тобто вже після набрання зазначеними змінами чинності.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2026 закрито підготовче провадження у справі №910/7658/26; встановлено порядок дослідження доказів - порядку їх розміщення в матеріалах справи; призначено розгляд справи №910/7658/26 по суті на 15.09.2026; роз`яснено сторонам, що вони можуть подавати пояснення на цій стадії судового розгляду, однак не пізніше ніж за 10 днів до наступного засідання.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2026 задоволено клопотання відповідача та відкладено судове засідання на 24.09.2026.

В судове засідання, призначене на 24.09.2026, з`явились представники сторін, надали пояснення по суті спору, за змістом яких Товариство з обмеженою відповідальністю "Національна електронна біржа" позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, а Акціонерне товариство "Прозорро.Продажі" проти позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні.

В судовому засіданні 24.09.2026 завершено розгляд справи №910/7658/26 по суті, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У засіданнях здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09.07.2018 між Акціонерним товариством "Прозорро.Продажі" (Адміністратор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Національна електронна біржа" (Оператор) укладено Договір №24-МП-ЦБД2/2018 про використання електронної торгової системи для організації проведення електронних аукціонів з продажу об`єктів малої приватизації (надалі - Договір), у відповідності до п. 1.1 якого його предметом є надання Адміністратором доступу Оператора до електронної торгової системи "ProZorro.Продажі" ЦБД-2 (ETC) для використання ETC з метою забезпечення проведення електронних аукціонів з продажу об`єктів малої приватизації у ETC.

Проведення електронних аукціонів з продажу об`єктів малої приватизації з використанням ETC здійснюється відповідно до Порядку проведення електронних аукціонів (п. 2.4 Договору).

Пунктом 3.2.9 Договору передбачено право Адміністратора вчасно отримувати плати від Оператора на розвиток ETC та за використання ETC, в порядку передбаченому розділом 5 цього договору.

У пункті 5.1 Договору вказано, що ціна договору складається з плати на розвиток ETC та плати за використання ETC у розмірах, передбачених пунктами 17, 18 Порядку відбору операторів.

Згідно п. 5.2 Договору Адміністратор протягом одного робочого дня з дня опублікування органом приватизації договору купівлі-продажу об`єкта приватизації в ETC виставляє рахунок Оператору, через електронний майданчик якого переможець електронного аукціону набув право на участь у відповідному аукціоні (статусу учасника), для перерахування плати на розвиток ETC. Рахунок виставляється засобами електронного зв`язку, в тому числі, електронною поштою та підлягає оплаті Оператором протягом 8 робочих днів з дня його виставлення.

Цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2018, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 10.1 Договору).

У пункті 10.2 Договору сторони домовились, що у разі якщо жодна зі сторін за два тижні до закінчення строку дії цього Договору не заявить про своє небажання надалі продовжувати відносини, цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік на таких самих умовах.

04.08.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Національна електронна біржа" (Оператор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Афіна-Груп" (Користувач) укладено Договір приєднання №3332448904082025102103 (надалі - Договір приєднання), у відповідності до п. 2.2 якого Користувач на підставі вільного волевиявлення приєднується до умов нормативно-правових актів, договорів та меморандумів, відповідних Регламентів ними затверджених, що регулюють продаж на електронних аукціонах в електронній торговій системі ProZorro. Продажі в редакції, чинній на момент прийняття участі у відповідному аукціоні, з усіма подальшими змінами (доповненнями), що вносяться до них, а Оператор надає Користувачу доступ до особистого кабінету Користувача Електронного майданчику з метою участі на електронних торгах в електронній торговій системі ProZorro.Продажі.

У пункті 2.3 Договору приєднання вказано, що загальні умови, склад та перелік послуг, що надаються Користувачу Оператором визначаються нормативно-правовими актами, в тому числі але не виключно тими, перелік яких визначений в п. 4.5-4.20 цього Договору приєднання, договорами та меморандумами, відповідними Регламентами ними затвердженими, та нормативно-правовими актами, що регулюють продаж на електронних аукціонах в електронній торговій системі ProZorro. Продажі відповідного напрямку в редакції, чинній на момент прийняття участі в аукціоні, з усіма подальшими змінами (доповненнями), що вносяться до них (далі - Регламенти, нормативно-правові акти).

За умовами п. 4.5.1 Договору приєднання для прийняття участі в аукціоні з продажу об`єктів приватизації Користувач:

- сплачує на рахунок Оператора реєстраційний внесок та безпосередньо зі свого рахунку гарантійний внесок, розмір яких передбачено Законом України "Про приватизацію державного та комунального майна" №2269-VIII від 18.01.2018 та відповідним інформаційним повідомленням щодо конкретного об`єкту продажу, розміщеного організатором аукціону в ETC;

- повинен відповідати відповідним вимогам передбаченим ст. 8 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" №2269-VIII від 18.01.2018;

- повинен обов`язково надати оригінали документів, передбачених вимогами ст. 14 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" №2269-VIII від 18.01.2018. Користувач (учасник) усвідомлює та приймає на себе ризики відміни (скасування) електронного аукціону та/або його дискваліфікації у зв`язку з порушенням вимог зазначених в цьому пункті Договору приєднання

Відповідно до п. 4.5.2 Договору приєднання (в редакції Додаткової угоди №1 від 12.08.2025) Оператор електронного майданчика набуває право отримання плати за участь в електронному аукціоні відповідно до Регламентів та нормативно-правових актів в порядку і строках, передбачених ними. Плата за участь в електронному аукціоні вираховується оператором з гарантійного внеску, сплаченого переможцем електронного аукціону, в розмірі, визначеному відповідно до Регламентів та нормативно-правових актів, протягом п`яти робочих днів з дня опублікування протоколу про результати електронного аукціону. Якщо розмір плати за участь в електронному аукціоні перевищує розмір гарантійного внеску, переможець електронного аукціону зобов`язаний провести повний розрахунок шляхом здійснення доплати в межах строку для оплати ціни продажу об`єкта приватизації. Переможець електронного аукціону здійснює таку доплату шляхом внесення коштів на банківський рахунок оператора електронного майданчика, на який ним сплачено гарантійний та реєстраційний внески. Якщо гарантійний внесок сплачено у вигляді банківської гарантії, то плата за участь в електронному аукціоні сплачується переможцем електронного аукціону у розмірі, визначеному відповідно до Регламентів та нормативно-правових актів, на банківський рахунок оператора електронного майданчика, на який ним сплачено гарантійний та реєстраційний внески, протягом п`яти робочих днів з дня опублікування протоколу про результати електронного аукціону. Порядок оплати та загальна вартість послуг (плата за участь, винагорода Оператора) по проведенню електронних аукціонів з продажу об`єкту великої приватизації, а саме: Державний пакет акцій розміром 100% статутного капіталу Приватного акціонерного товариства "Вінницяпобутхім" (код згідно з ЄДРПОУ 30684913) визначається із урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2023 №183 "Про затвердження Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів великої приватизації" та становить 0,5 відсотка ціни продажу об`єкта приватизації з урахуванням податку на додану вартість.

Розмір та порядок оплати винагороди Оператора, не передбачений п.п. 4.5-4.24 цього Договору, зазначається замовником в оголошенні про проведення відповідного аукціону або в додаткових документах, завантажених в оголошення в електронній торговій системі (п. 4.25 Договору приєднання).

Пунктом 4.26 Договору приєднання визначено, що у випадку набуття права на отримання плати за участь (винагороди Оператора) в електронному аукціоні Оператор електронного майданчику формує Акт про надання послуг в електронному вигляді з електронним підписом та/або печаткою. Акт з електронним підписом виставляється Оператором Користувачу з використанням онлайн-сервісу. Крім Акту, вказаного в абз 1 п. 4.26 цього Договору, Оператор надає Користувачу в електронному вигляді з електронним підписом Акт про надання послуг щодо послуг, за які Користувачем здійснено перерахунок плати за участь по завершеним електронним торгам Оператору.

Договір набирає чинності з моменту його укладення (підписання) сторонами (акцепту його публічної оферти) і діє до повного виконання обов`язків сторонами (п. 6.1 Договору приєднання).

05.08.2025 оголошено електронний аукціон №LPE001-UA-20250605-66892 з продажу державного пакету акцій розміром 100% статутного капіталу Приватного акціонерного товариства "Вінницяпобутхім" (код згідно з ЄДРПОУ 30684913). Статутний капітал товариства становить - 26 636 700,00 грн (інформація про аукціон за посиланням https://prozorro.sale/auction/LPE001-UA-20250605-66892/).

13.08.2025 відбувся аукціон №LPE001-UA-20250605-66892 з продажу державного пакету акцій розміром 100% статутного капіталу Приватного акціонерного товариства "Вінницяпобутхім", в якому взяли участь Товариство з обмеженою відповідальністю "Афіна-Груп" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Стіл Груп". Переможцем електронного аукціону визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Афіна-Груп".

14.08.2025 директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Афіна-Груп" та 15.08.2025 директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна електронна біржа" підписано Протокол про результати електронного аукціону №LPE001-UA-20250605-66892 (надалі - Протокол аукціону), в якому зафіксовано, що винагорода оператора (плата за участь в електронному аукціоні) складає 3 040 678,95 грн.

22.08.2025 Протокол аукціону затверджено наказом Фонду державного майна України №1356.

09.09.2025 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 03.09.2025 №1096 (надалі - Постанова №1096), якою змінено розмір плати за розвиток ЕТС Адміністратора з 0,3% до 1/3 від винагороди Оператора електронного майданчика.

18.09.2025 опубліковано Протокол електронного аукціону №LPE001-UA-20250605-66892.

19.09.2025 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 17.09.2025 №1154 (надалі - Постанова №1154), якою змінено розмір плати за участь з 0,5% до 4% від ціни продажу.

19.09.2025 опубліковано Договір купівлі-продажу державного пакету акцій розміром 100% статутного капіталу Приватного акціонерного товариства "Вінницяпобутхім".

Акціонерне товариство "Прозорро.Продажі" звернулось із листом вих. №1108-07/25 від 26.09.2026 до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, в якому просило надати роз`яснення для вірного застосування норм законодавства в період з 09.09.2025 по 19.09.2025 при нарахуванні плати на розвиток ЕТС.

30.09.2025 Акціонерним товариством "Прозорро.Продажі" виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Національна електронна біржа" рахунок на оплату №МП-00000281 на суму 2 171 139,58 грн, у позиції 7 якого нараховано плату за розвиток ЕТС у розмірі - 2 027 119,30 грн з ПДВ.

Листом вих. №1232-07/2025 від 23.10.2025 Акціонерне товариство "Прозорро.Продажі" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна електронна біржа" з вимогою оплатити рахунок №МП-00000281 від 30.09.2025.

Листом вих. №1700/10-25 від 28.10.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Національна електронна біржа" вказало, що ним підлягає сплаті плата на розвиток ЕТС у розмірі 1 824 407,37 грн з ПДВ та відповідно просило скорегувати рахунок на оплату плати на розвиток ЕТС №МП-00000281 від 30.09.2025.

07.11.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю "Національна електронна біржа" сплачено Акціонерному товариству "Прозорро.Продажі" згідно рахунку на оплату №МП-00000281 від 30.09.2025 кошти у розмірі 1 824 407,37 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №37062 від 07.11.2025.

У листі вих. №3211-07/1942-08 від 08.01.2026 Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України повідомило, по Постанова №1096 набрала чинності 09.09.2025, а Постанова №1154 - 19.09.2025.

Акціонерне товариство "Прозорро.Продажі" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна електронна біржа" із листом вих. №151-07/2026 від 30.01.2026, в якому наголошувало на необхідності оплати рахунку на оплату №МП-00000281 від 30.09.2025 в повному обсязі, а саме залишку заборгованості у розмірі 202 711,93 грн.

Спір у справі виник у зв`язку з твердженнями Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна електронна біржа", що оскільки аукціон був проведений 13.08.2025, то плата на розвиток ЕТС повинна обраховуватись згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2023 №183 та становить 0,5 відсотках ціни продажу об`єкта приватизації з урахуванням податку на додану вартість.

Натомість відповідач вважає, що оскільки плата на розвиток ЕТС сплачується після публікації договору купівлі-продажу лоту, то відповідно повинна розраховуватись згідно чинних на той час Закону №4196-IX і Постанови №1096, а тому визначається як 1/3 максимальної винагороди Оператора, а для відповідного аукціону така максимальна винагорода визначається виходячи з показника 1% ціни продажу.

Сторонами не заперечується, що через майданчик позивача зареєструвалася особа (Товариство з обмеженою відповідальністю "Афіна-Груп"), яка стала переможцем організованих Prozorro торгів з продажу державного пакету акцій розміром 100% статутного капіталу Приватного акціонерного товариства "Вінницяпобутхім", що зумовлює необхідність поділу винагороди між сторонами.

Особливість спору, яка по суті і зумовила виникнення самого спору полягає у тому, що в процесі торгів Кабінет Міністрів України вніс зміни до нормативного регулювання розподілу цієї винагороди і між сторонами немає згоди щодо редакції нормативного регулювання, за яким має відбутися поділ винагороди.

Хронологія правовідносин, з яких виник спір виглядає таким чином:

05.08.2025 оголошено електронний аукціон №LPE001-UA-20250605-66892.

Позивач на підставі Договору приєднання зареєстрував Товариство з обмеженою відповідальністю "Афіна-Груп" як учасника цього аукціону №LPE001-UA-20250605-66892.

12.08.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Національна електронна біржа" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Афіна-Груп" підписано Додаткову угоду №1 до Договору приєднання, в якій зафіксовано розмір плати за участь в електронному аукціоні з продажу лоту у розмір 0,5% цін продажу відповідно до постанови КМУ від 21.02.2023 №183.

14.08.2025 переможцем аукціону №LPE001-UA-20250605-66892 визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Афіна-Груп" та останнім підписано Протокол аукціону.

15.08.2025 Протокол аукціону підписано Товариством з обмеженою відповідальністю "Національна електронна біржа".

22.08.2025 Протокол аукціону затверджено наказом Фонду державного майна України №1356.

03.09.2025 Кабінетом Міністрів України ухвалено Постанову №1096 (набрала чинності 09.09.2025), якою між іншим змінено розмір плати за розвиток ЕТС з 0,3% до 1/3 від винагороди Оператора електронного майданчика.

18.09.2025 опубліковано Протокол аукціону.

19.09.2025 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України №1154 від 17.09.2025, якою змінено розмір плати за участь з 0,5% до 4% від ціни продажу.

19.09.2025 опубліковано Договір купівлі-продажу державного пакету акцій розміром 100% статутного капіталу Приватного акціонерного товариства "Вінницяпобутхім".

30.09.2025 Акціонерним товариством "Прозорро.Продажі" виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Національна електронна біржа" рахунок на оплату №МП-00000281 на суму 2 171 139,58 грн, у позиції 7 якого нараховано плату за розвиток ЕТС у розмірі - 2 027 119,30 грн з ПДВ.

Позивач вважає, що розмір плати на розвиток ЕТС має розраховуватися за нормативним регулюванням, яке існувало на момент проведення торгів і розраховуватися за формулою: 608 135 789 грн (ціна продажу лоту) х 0,3% = 1 824 407,37 грн.

Відповідач вважає, що розмір плати на розвиток ЕТС має розраховуватися за нормативним регулюванням, яке існувало на момент опублікування договору купівлі-продажу лоту і розраховуватися за формулою: 608 135 789 грн (ціна продажу лоту) х 1% х 1/3 = 2 027 119,30 грн.

Правовідносини сторін регулюються Договором №24-МП-ЦБД2/2018 про використання електронної торгової системи для організації проведення електронних аукціонів з продажу об`єктів малої приватизації, предметом якого є надання Адміністратором доступу Оператору до електронної торгової системи "Prozorro.Продажі" ЦБД-2 для використання ЕТС з метою забезпечення проведення електронних аукціонів з продажу об`єктів малої приватизації у ЕТС.

Згідно п. 5.2 Договору Адміністратор протягом одного робочого дня з дня опублікування органом приватизації договору купівлі-продажу об`єкта приватизації в ETC виставляє рахунок Оператору, через електронний майданчик якого переможець електронного аукціону набув право на участь у відповідному аукціоні (статусу учасника), для перерахування плати на розвиток ETC. Рахунок виставляється засобами електронного зв`язку, в тому числі, електронною поштою та підлягає оплаті Оператором протягом 8 робочих днів з дня його виставлення.

У пункті 5.1 Договору вказано, що ціна договору складається з плати на розвиток ETC та плати за використання ETC у розмірах, передбачених пунктами 17, 18 Порядку відбору операторів.

Порядок відбору операторів електронних майданчиків для організації проведення електронних аукціонів з продажу об`єктів малої та великої приватизації, авторизації електронних майданчиків, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 №433 (надалі - Постанова №433).

Тобто умови Договору щодо плати на розвиток ЕТС містять відсильний характер та відсилають до Постанови №433.

Вирішуючи даний спір, суд враховує, що на момент оголошення спірного електронного аукціону, реєстрації майбутнього переможця аукціону, проведення електронного аукціону, складання та затвердження Фондом державного майна України Протоколу аукціону, питання оплати регулювалось Постановою №433 (пункт 17 Порядку) в наступній редакції:

"Плата на розвиток електронної торгової системи визначається з урахуванням податку на додану вартість, вираховується з плати за участь в електронному аукціоні, встановленої Порядком проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 р. № 432 (Офіційний вісник України, 2018 р., № 47, ст. 1641, № 62, ст. 2136), та Порядком проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів великої приватизації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2023 р. № 183 (Офіційний вісник України, 2023 р., № 27, ст. 1513), і становить:

- у разі, коли ціна продажу становить більше ніж 64000 тис. гривень, - 0,3 відсотка ціни продажу об`єкта приватизації;

- у разі, коли ціна продажу становить не менше ніж 4000 тис. та не більше ніж 64000 тис. гривень, - 0,75 відсотка ціни продажу об`єкта приватизації;

- у разі, коли ціна продажу становить менше ніж 4000 тис. гривень, - 1,2 відсотка ціни продажу об`єкта приватизації.".

За вказаною нормою, плата на розвиток ЕТС має становити: 608 135 789 грн (ціна продажу лоту) х 0,3% = 1 824 407,37 грн.

В той же час, на момент опублікування Протоколу аукціону та Договору купівлі продажу лоту, питання оплати Постанова №433 в цій частині (пункт 17 Порядку) діяла в такій редакції:

"Плата на розвиток електронної торгової системи визначається з урахуванням податку на додану вартість, вираховується з плати за участь в електронному аукціоні, встановленої Порядком проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 р. № 432 (Офіційний вісник України, 2018 р., № 47, ст. 1641, № 62, ст. 2136), та Порядком проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів великої приватизації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2023 р. № 183 (Офіційний вісник України, 2023 р., № 27, ст. 1513), і становить третину від плати за участь в електронному аукціоні.".

Оскільки 0,3% і третина від плати за участь є відмінними величинами, то зумовлена такими змінами різниця становить економічну суть спору між сторонами.

Відповідач посилається на п. 5.2 Договору, який регулює момент виставлення Адміністратором рахунку Оператору - протягом одного дня з дня опублікування органом приватизації договору. Логіка відповідача полягає у тому, що Договір було опубліковано 19.09.2025, а тому і рахунок виставлений виходячи із діючої редакції Постанови №433.

Суд відхиляє таке твердження відповідача, оскільки положення п. 5.2 Договору регулюють строки виставлення рахунку та його оплати, тобто строки виконання грошового зобов`язання, а той час як між сторонами виник спір щодо розміру грошового зобов`язання.

Договір та відповідні постанови Уряду не містять чіткої норми, яка б давала однозначну відповідь на питання щодо точного розміру грошового зобов`язання (плати на розвиток ЕТС) в описаній ситуації.

Акціонерне товариство "Прозорро.Продажі" створене та входить до сфери управління Мінекономіки - 100% акцій АТ "Прозорро.Продажі" належать державі в особі Міністерству економіки та довкілля України.

Верховний Суд у своїх постановах від 09.11.2020 у справі №904/2404/18 та від 14.09.2021 у справі №909/243/18 вказав, що відповідно до вимог принципу правової визначеності правозастосовчий орган у випадку неточності, недостатньої чіткості, суперечливості норм позитивного права має тлумачити норму на користь невладного суб`єкта (якщо однією зі сторін спору є представник держави або органу місцевого самоврядування), адже якщо держава нездатна забезпечити видання зрозумілих правил, то саме вона і повинна розплачуватися за свої прорахунки. Це так зване правило пріоритету норми за найбільш сприятливим для особи тлумаченням.

Таким чином, з огляду на виявлену правову невизначеність та недотримання стандарту якості нормативного регулювання, суд застосовує конституційно орієнтоване, найбільш сприятливе для особи тлумачення умов Договору та нормативних актів. Оскільки держава в особі уповноважених органів допустила двозначність та дефектність правового регулювання, а наслідки такої нечіткості не можуть перекладатися на приватну особу.

Із змісту Договору у контексті функціонування електронної торгової системи (ЕТС) "Prozorro.Продажі" та проведення аукціонів (зокрема з малої приватизації), Оператор електронного майданчика здійснює комплекс юридичних, фінансових та організаційних дій, спрямованих на формування, стягнення та отримання власної винагороди. Дії оператора щодо одержання плати зазвичай охоплюють такі етапи: реєстрація учасників електронного аукціону, організація внесення коштів учасниками (гарантійні внески), утримання (розподіл) коштів за результатами успішного для зареєстрованого учасника аукціону, перерахування плати за розвиток ЕТС Адміністратору.

Таким чином, юридичним фактом, який породжує виникнення права Оператора (позивача) на одержання винагороди є підписання та затвердження Фондом державного майна України протоколу електронних торгів, за яким зареєстрований Оператором учасник визнаний переможцем.

Як зазначено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.02.2022 у справі №910/6939/20, протокол електронних торгів є процедурним документом (актом результатів аукціону), який фіксує визначення переможця та породжує обов`язок сторін укласти в майбутньому основний договір, проте сам по собі він не підміняє його. Водночас із моменту визнання учасника переможцем та підписання такого протоколу у нього виникає захищений законом майновий інтерес та правомірні (легітимні) очікування на набуття майна за умови дотримання ним встановленої процедури та повної оплати лота.

Відтак, у разі виникнення у переможця торгів легітимних очікувань, аналогічні очікування виникають і у інших учасників цих правовідносин, зокрема у оператора (позивача).

За таких обставин, суд висновує, що розмір грошового зобов`язання Оператора перед Адміністратором щодо розміру плати за розвиток ЕТС визначається на момент затвердження протоколу електронного аукціону Фондом державного майна України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2025 №1096 внесені зміни до п. 17 Порядку, затвердженого Постановою №433, а для конкретного спору це призвело до збільшення розміру виплати позивачем на користь Адміністратора та пропорційного зменшення розміру частки, яка залишається у Оператора.

Ця постанова КМУ не містить перехідних положень щодо врегулювання спірної ситуації коли торги проведені до набрання чинності Постанови №1096, а договір купівлі-продажу оприлюднюється після.

Суд відзначає, що, ухвалюючи нові рішення, Кабінет Міністрів України зобов`язаний керуватися принципом належного врядування, який за своєю суттю вимагає від публічної адміністрації діяти добросовісно, прозоро, послідовно та в інтересах суспільства, не допускаючи свавільних і непрогнозованих змін у правовому полі. Відтак, змінюючи нормативне регулювання, уряд мав би врегулювати перехідні положення та чітко визначити порядок поширення нових норм на триваючі правовідносини.

Недотримання цих вимог порушує конституційний принцип правової визначеності та правомірні (легітимні) очікування учасників таких правовідносин.

Конституційний Суд України у рішенні від 29.06.2010 №17-рп/2010 констатував, що елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який вимагає, щоб обмеження прав і свобод людини та громадянина було передбачуваним. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на чітких критеріях, що дають змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної та передбачати юридичні наслідки власних дій.

Вимога щодо "якості закону" та обов`язок суду застосувати найбільш сприятливий для особи спосіб тлумачення правової норми, яка не відповідає критеріям юридичної визначеності, ґрунтуються на положеннях частини першої статті 57 Конституції України, яка гарантує кожному право знати свої права і обов`язки. У разі встановлення судом того факту, що нормативний акт сформульований нечітко й двозначно, що перешкоджає особі усвідомити свої обов`язки чи обсяг прав, застосування (тлумачення) такого акта має здійснюватися виключно на користь особи, право якої обмежено або якій необґрунтовано встановлено нові обов`язки.

За наведених обставин, ухвалення Кабінетом Міністрів України Постанови №1096 від 03.09.2025 щодо зміни пункту 17 Порядку, затвердженого Постановою №433, без належних перехідних положень, які б регулювали застосування цієї норми до правовідносин які тривають в цей момент, є дефектним та таким, що порушує стандарт якості правового регулювання. Намагання відповідача, корпоративні права на 100% якого належать Державі Україна в особі Мінекономіки, скористатися нечіткістю нормативного регулювання на власну користь, суперечить принципу належного врядування та засадам добросовісності. Держава чи контрольовані нею суб`єкти не можуть отримувати переваги від власних нормативних недоліків, а тягар усунення таких дефектів не може перекладатися на приватну особу, яка діяла правомірно.

У зв`язку з цим суд доходить висновку про необхідність захисту прав позивача шляхом застосування норм пункту 17 Порядку, затвердженого Постановою №433, у редакції, що діяла до прийняття оскаржуваних змін, як такої, що повністю узгоджується з принципами верховенства права, правової визначеності та захисту легітимних очікувань.

Таким чином, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна електронна біржа" існував обов`язок перед Акціонерним товариством "Прозорро.Продажі" зі сплати плати на розвиток електронної торгової системи за електронним аукціоном №LPE001-UA-20250605-66892 у розмірі 1 824 407,37 грн, який і був виконаний позивачем 07.11.2025, що підтверджується платіжною інструкцією №37062 від 07.11.2025.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна електронна біржа" перед Акціонерним товариством "Прозорро.Продажі" зі сплати плати на розвиток електронної торгової системи за електронним аукціоном №LPE001-UA-20250605-66892 припинились у зв`язку з проведенням виконання належним чином.

Однак із листування сторін та пояснень представника відповідача вбачається, що Акціонерне товариство "Прозорро.Продажі" не визнає належного виконання позивачем свого обов`язку зі сплати плати на розвиток електронної торгової системи за електронним аукціоном №LPE001-UA-20250605-66892.

В контексті наведеного позивачем, який бажає продовжувати користуватись електронною торговою системою "ProZorro.Продажі" ЦБД-2 відповідача, заявлено вимогу про визнання припиненим такого зобов`язання.

У постанові від 21.08.2018 у справі №910/14144/17 Велика Палата Верховного Суду вказувала, що вимоги про визнання відсутнім права в одного відповідача (кредитора) вимагати від другого відповідача (боржника) сплати боргу за кредитними договорами, які погашено позивачем (поручителем), та про визнання права поручителя вимагати від боржника сплати ним грошових коштів за кредитними договорами, сплачених поручителем, не є вимогами про встановлення юридичних фактів, однак такі доводи можуть розглядатися господарськими судами лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право.

Тобто Велика Пала Верховного Суду у вказаній постанові прийшла до висновку, що вимога про визнання відсутнім права вимоги не може бути предметом окремого позову, оскільки не стосується будь-яких прав чи обов`язків, тобто, її задоволення не призведе до поновлення чи захисту порушених прав і інтересів позивача, в той час, як господарські суди порушують провадження у справах за позовами, в основі яких знаходиться спір про право, що виникає з матеріальних правовідносин, а не встановлення самого факту відсутності таких відносин.

Однак в подальшому, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15.09.2022 у справі №910/12525/20 було уточнено свій правовий висновок та зазначено, що такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання права, що визначений у пункті 1 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України, означає як наявність права, так і його відсутність. Визнання права як у позитивному значенні (визнання існуючого права), так і в негативному значенні (визнання відсутності права і кореспондуючого йому обов`язку) є способом захисту інтересу позивача у правовій визначеності. Така правова позиція відображена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19 та від26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц.

У пункті 57 постанови від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц Велика Палата Верховного Суду виснувала, що для належного захисту інтересу від юридичної невизначеності у певних правовідносинах особа може на підставі пункту 1 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України заявити вимогу про визнання відсутності як права вимоги в іншої особи, що вважає себе кредитором, так і свого кореспондуючого обов`язку, зокрема, у таких випадках:

- кредитор у таких правовідносинах без звернення до суду з відповідним позовом може звернути стягнення на майно особи, яку він вважає боржником, інших осіб або інакше одержати виконання поза волею цієї особи-боржника в позасудовому порядку;

- особа не вважає себе боржником у відповідних правовідносинах і не може захистити своє право у межах судового розгляду, зокрема, про стягнення з неї коштів на виконання зобов`язання, оскільки такого судового розгляду кредитор не ініціював (наприклад, кредитор надсилає претензії, виставляє рахунки на оплату тощо особі, яку він вважає боржником).

Застосування боржником способу захисту інтересу, спрямованого на усунення правової невизначеності у відносинах із кредитором, є належним лише в разі, якщо така невизначеність триває, ініційований кредитором спір про захист його прав суд не вирішив і відповідне провадження не було відкрите (Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц та від 15.09.2022 у справі №910/12525/20).

Згідно із статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною 1 статті 5 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Попри наведене згідно ч. 2 статті 5 Господарського процесуального кодексу України у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відтак, для забезпечення правової визначеності у правовідносинах сторін за Договором, а також зважаючи на відсутність можливості у Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна електронна біржа" захистити свої права та інтереси (з огляду на не передання відповідачем на вирішення суду спору про стягнення боргу в частині спірної суми) суд вбачає за доцільне задовольнити вимогу Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна електронна біржа" про визнання припиненим зобов`язання позивача перед відповідачем зі сплати плати на розвиток електронної торгової системи за електронним аукціоном №LPE001-UA-20250605-66892 у частині, що перевищує суму 1 824 407,37 грн, у зв`язку з його виконанням у повному обсязі.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №910/13407/17.

З огляду на викладене, всі інші доводи та міркування учасників справи залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

За таких обставин позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна електронна біржа" підлягає задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача з огляду на задоволення позову повністю.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 74, 76-80, 126, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна електронна біржа" задовольнити повністю.

2. Визнати припиненим зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна електронна біржа" (04071, м. Київ, вул. Хорива, буд. 7, кв. 12; ідентифікаційний код 38811542) перед Акціонерним товариством "Прозорро.Продажі" (01601, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 22; ідентифікаційний код 42068925) зі сплати плати на розвиток електронної торгової системи за електронним аукціоном №LPE001-UA-20250605-66892 у частині, що перевищує суму 1 824 407 (один мільйон вісімсот двадцять чотири тисячі чотириста сім) грн 37 коп.

3. Стягнути з Акціонерного товариства "Прозорро.Продажі" (01601, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 22; ідентифікаційний код 42068925) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна електронна біржа" (04071, м. Київ, вул. Хорива, буд. 7, кв. 12; ідентифікаційний код 38811542) судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. Видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 13.10.2026.

Суддя Роман БОЙКО