Рішення № 140567780, 14.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.10.2026Справа № 910/8217/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши заяви сторін про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/8217/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Системи захисту рослин» (вул. Тернопільська, буд. 19, оф.3, м. Хмельницький, 29018; ідентифікаційний код 44341764)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперово Фудз» (вул. Академіка Заболотного, буд. 150, прим.17, м. Київ, 03680; ідентифікаційний код 34845075)

про стягнення 1 004 318, 33 грн

Представник сторін: не викликались

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Системи захисту рослин» (далі за текстом - ТОВ «СЗР», Позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперово Фудз» (далі за текстом - ТОВ «Імперово Фудз», Відповідач) про стягнення 1 004 318, 33 грн заборгованості, з яких: 767 883,74 грн - пені, 74 492,88 грн - 3% річних та 161 941,71 грн - інфляційних втрат нарахованих за неналежне виконання зобов`язань за договором на транспортно-експедиційне обслуговування при перевезені вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні № 07072025-4-МП від 07.07.2025.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.09.2026 позов ТОВ «Системи захисту рослин» задоволено частково, стягнуто з ТОВ «Імперово Фудз» на користь ТОВ «Системи захисту рослин» пеню - 17 681 грн 06 коп; 3 % річних - 72 526 грн 57 коп; інфляційні втрати - 158 728 грн 55 коп. та судовий збір - 2 987 грн 23 коп. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

23.09.2026 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява ТОВ «Імперово Фудз» про ухвалення додаткового рішення та стягнення з Позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000 грн.

28.09.2026 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява ТОВ «СЗР» про ухвалення додаткового рішення та стягнення з Відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 78 000 грн.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Пунктом 3 статті 244 ГПК України закріплено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Судом встановлено, що в рішенні Господарського суду міста Києва від 22.09.2026 судом не здійснювався розподіл витрат сторін на професійну правничу допомогу.

Частиною 8 статті 129 ГПК України закріплено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У позовній заяві Позивач вказав, що орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які він очікує понести у зв`язку з розглядом цієї справи становить 93 000 грн, що складається з судового збору та витрат на правову допомогу.

Враховуючи звернення Позивача до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, до якої додано додаткові докази понесення витрат на професійну правничу допомогу в межах визначеного законом строку, суд вважає необхідним розглянути таку заяву по суті в силу чого зазначає наступне.

Так, Позивачем у якості доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи надано:

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія КВ № 000289 від 17.09.2018;

- ордер серії АА № 1724753 від 01.05.2026;

- договір про надання правової допомоги № 0501-2026/4 від 01.05.2026, пунктом 4.1 якого визначено, що перелік послуг та їх вартість узгоджується сторонами у Додатку № 1, який є невід`ємною частиною договору.

- додаток № 1 до договору про надання правової допомоги № 0501-2026/4 від 01.05.2026, яким сторонами погоджено орієнтовну кількість та вартість послуг в межах даної справи;

- акт наданих послуг № 1 від 24.09.2026 на суму 78 000 грн, підписаний сторонами без зауважень та претензій;

- рахунок на оплату № 1 від 24.09.2026 на суму 78 000 грн.

Заперечуючи щодо вказаних витрат, Відповідач стверджує, що вони не є співмірними та підлягають зменшенню виходячи з критерію розумності та враховуючи обставин справи.

Також, із поданого відзиву вбачається, що Відповідачем зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які Відповідач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи в Господарському суді міста Києва в розмірі 30 000 грн, а докази остаточної вартості будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення судом першої інстанції.

Враховуючи звернення Відповідача до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, до якої додано додаткові докази понесення витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає необхідним розглянути таку заяву по суті в силу чого зазначає наступне.

Так, Відповідачем у якості доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи надано:

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ІФ № 001485 від 15.03.2019;

- ордер серії АТ № 1144105 від 02.07.2022;

- договір про надання правової допомоги № 3/22 від 04.01.2022;

- додаткова угода № 18 від 13.07.2026 до договору про надання правової допомоги № 3/22 від 04.01.2022, пунктом 2 якої сторонами погоджено вартість послуг адвоката в межах даної справи 30 000 грн;

- договір про залучення адвоката для надання правничої допомоги від 13.07.2026, пунктом 47.1 якого визначено, що вартість надання правничої допомоги визначається в додатковій угоді, а згідно пункту 4.3 договору за результатами надання правничої допомоги складається акт прийму - передачі наданих послуг, що підписується сторонами протягом 10-ти днів з дня складання;

- акт приймання - передачі наданих послуг від 22.09.2026 на суму 30 000 грн, підписаний сторонами без зауважень та претензій.

Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини 3 статті 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із визначеними частиною 4 вказаної статті критеріями.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Велика Палата Верховного Суду у постанові по справі № 922/1964/21 від 16.11.2022 зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, суд відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 11.11.2021 у справі № 910/7520/20.

Що стосується заявлених до відшкодування витрат Позивача на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Дослідивши наданий Позивачем Акт наданих послуг № 1 від 24.09.2026, суд зазначає, що послуга під пунктом 1 «юридичний аудит документів, наданих клієнтом…» та під пунктом 5 «аналіз судової практики..» входить до послуги «написання позовної заяви, формування додатків та подача позову до суду».

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.02.2025 у справі № 922/2830/25.

Те саме стосується і послуги під пунктом 7 «формування квитанції для сплати судового збору», натомість надмірна деталізація послуг призводить до штучного збільшення робіт та відповідно до безпідставного збільшення їх вартості фактично за один і той же обсяг робіт.

Що стосується виокремлення окремо від послуги «написання позовної заяви» послуги «здійснення арифметичних розрахунків» вартістю 12 000 грн за 4 години затраченого часу (по 3 000 грн кожна) суд вважає це обґрунтованим, враховуючи обсяг таких розрахунків, які були предметом спору.

Виокремлені в Акті наданих послуг № 1 від 24.09.2026 окремо послуги щодо написання листа, претензії та її направлення (пункти 2-4) також не підлягають відшкодуванню Відповідачем оскільки не пов`язані з розглядом справи, а є способом досудового врегулювання спору.

Послуга під пунктом 10 «підготовка та подання додаткових пояснень у справі» не є заявою по суті спору та подана стороною Позивача виключно на власний розсуд з метою деталізації власної правової позиції, тобто є виключно проявою суб`єктивної поведінки сторони, а не вимогою процесуального законодавства.

Крім того, суд зазначає, що постановою Верховного Суду у складі колегії судді об`єднаної плати Касаційного господарського суду від 21.07.2020 у справі № 915/1654/19 виснувано, що заява про стягнення/розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.

Зазначене спростовує необхідність покладення на сторону Відповідача витрат за послугу під пунктом 11 «подача заяви про ухвалення додаткового рішення» вартістю 6 000 грн.

У сукупності зазначеного, суд вважає обґрунтованим та правомірним покласти на Відповідача витрати на професійну правничу допомогу, понесені Позивачем в розмірі 10 038, 56 грн, виходячи з суми 40 500 грн витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням здійснених судом висновків та з урахуванням розміру задоволених позовних вимог.

Суд звертає увагу Позивача, що згідно частиною 1 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, зокрема, сторона з якою укладено відповідний договір про надання правничої допомоги. Судом не заперечується реальність та обсяг виконаних адвокатом послуг в інтересах сторони Позивача, однак враховуючи здійснені судом висновки при вирішенні спору по суті та правила розподілу таких витрат, останні не можуть покладатися на сторону Відповідача у заявленому розміру в силу чого заява Позивача про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню.

Що стосується заявлених до відшкодування витрат Відповідача на професійну правничу допомогу, суд зазначає, що сторонами (Відповідачем та його адвокатом) погоджено фіксований розмір витрат - 30 000 грн, які не підлягають відшкодуванню Позивачем у заявленому розмірі в силу наступного.

Враховуючи викладену вище судом судову практику, суд зазначає, що надання адвокатом клієнту консультацій щодо правового аналізу даного спору є послугою, яка не стосується судового розгляду даної справи, а натомість обумовлено виконанням адвокатом договору, укладеного з його клієнтом в силу чого витрати за такі послуги не підлягають покладенню на сторону Позивача з подальшим відшкодування.

Такі послуги як вивчення позовної заяви ..», «здійснення аналізу судової практики..» входять до послуги «складання, подання відзиву на позовну заяву» та підлягають відшкодуванню стороною одноразово.

Відповідачем не вказано конкретно дату надання послуги «здійснення представництва інтересів клієнта..», що унеможливлює встановлення судом послуги, яка виокремлена адвокатом у своєму переліку, при тому, що розгляд справи здійснено у спрощеному позовному провадження та без виклику учасників справи в засідання.

Відтак, за наслідком зазначеного судом вище, адвокатом в інтересах Відповідача фактично надано дві послуги «складання та подання відзиву на позовну заяву» та «складання та подання заперечення на відповідь на відзив», які є безпосередньо пов`язані з розглядом даної справи та вартість витрат з яких може бути покладено на сторону Відповідача пропорційно розміру вимог у задоволенні яких судом відмовлено, що за розрахунком суду становить 11 282, 01 грн (виходячи із суми 15 000 грн, яка на переконання суду є розумною та співмірною з предметом спору, а також відповідає висновкам суду в частині обсягу виконаної адвокатом роботи).

Суд також звертає увагу сторони Відповідача, що судом не заперечується та не спростовується якість та обсяг наданих адвокатом послуг Відповідачу саме в межах 30 000 грн, однак враховуючи правила розподілу витрат, заявлена до відшкодування сума не може бути виплачена стороною Позивача, враховуючи здійснені судом вище висновки та той факт, що саме прострочення виконання грошового зобов`язання за Договором зі сторони Відповідача призвело до виникнення даного спору.

Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог у разі часткового задоволення позову.

Керуючись частинами 1-2 статті 74, статтею 76, 86, 123, 126, 129, 221 та 244 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Системи захисту рослин» про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперово Фудз» (вул. Академіка Заболотного, буд. 150, прим.17, м. Київ, 03680; ідентифікаційний код 34845075) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Системи захисту рослин» (вул. Тернопільська, буд. 19, оф.3, м. Хмельницький, 29018; ідентифікаційний код 44341764) витрати на професійну правничу допомогу - 10 038 (десять тисяч тридцять вісім) грн 56 коп.

3. У задоволенні іншої частини заяви - відмовити.

4. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперово Фудз» про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Системи захисту рослин» (вул. Тернопільська, буд. 19, оф.3, м. Хмельницький, 29018; ідентифікаційний код 44341764) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперово Фудз» (вул. Академіка Заболотного, буд. 150, прим.17, м. Київ, 03680; ідентифікаційний код 34845075) витрати на професійну правничу допомогу - 11 282 (одинадцять тисяч двісті вісімдесят дві) грн 01 коп.

6. У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

7. Видати накази після набрання додатковим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення підписано: 14.10.2026

Суддя Антон ПУКАС