Ухвала суду № 140567623, 13.10.2026, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

____________________________

УХВАЛА

"13" жовтня 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/1136/25

Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М.

за участю секретаря судового засідання Піпар А.Ю.

розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Успіх 2030» від 09.10.2026

про скасування заходів забезпечення позову

у справі №907/1136/25

за позовом Ужгородської окружної прокуратури, м. Ужгород в інтересах держави

до відповідача 1 Ужгородської міської ради, м. Ужгород

відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Бейс Інвест», м. Ужгород

відповідача 3 Товариство з обмеженою відповідальністю «Успіх 2030», м. Ужгород

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 2 ОСОБА_1 , м. Ужгород

про визнання незаконним і скасування рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу, зобов`язання повернути земельну ділянку територіальній громаді м. Ужгород, витребування земельної ділянки на користь територіальної громади м. Ужгорода

За участю представників:

Прокурор: Стець В.М., прокурор відділу, посвідчення №069361 від 01.03.2023;

Відповідача 1: не з`явився;

Відповідача 2: Митровка Я.В., адвокат, ордер серії АО №1200197 від 22.10.2025;

Відповідача 3: Митровка Я.В., адвокат, ордер серії АО №1254826 від 15.09.2026;

Третьої особи: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Ужгородська окружна прокуратура звернулася до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою в інтересах держави до Ужгородської міської ради та до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бейс Інвест», в якій просить:

- визнати незаконним та скасувати рішення ХХІІІ сесії Ужгородської міської ради VIII скликання від 30.08.2022 № 872;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 06.09.2022, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Деяк К.К. (зареєстрований в реєстрі за № 1461), щодо земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:65:001:0111, площею 0,5774 га, розташованої по вулиці Сергія Мартина, 4 в м. Ужгороді

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Бейс Інвест» повернути територіальній громаді міста Ужгород земельні ділянки за кадастровими номерами 2110100000:65:001:0139, площею 0,3731 га та 2110100000:65:001:0140, площею 0,2043 га, розташовані по вулиці Сергія Мартина, 4 в м. Ужгороді.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/1136/25 визначено головуючого суддю Лучка Р.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 жовтня 2025 року.

Одночасно з поданням позову прокурор звернувся до господарського суду із заявою про забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на земельні ділянки за кадастровими номерами 2110100000:65:001:0139, площею 0,3731 га та 2110100000:65:001:0140, площею 0,2043 га, розташовані по вулиці Сергія Мартина, 4 в м. Ужгороді;

- заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Бейс Інвест», іншим фізичним і юридичним особам на час розгляду та до набрання законної сили рішенням суду у справі здійснювати будь-які дії щодо відчуження, поділу, об`єднання, передачі в оренду чи на іншому праві користування земельних ділянок за кадастровими номерами 2110100000:65:001:0139, площею 0,3731 га та 2110100000:65:001:0140, площею 0,2043 га, розташованих по вулиці Сергія Мартина, 4 в м. Ужгороді;

- заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Бейс Інвест», іншим фізичним і юридичним особам на час розгляду та до набрання законної сили рішенням суду у справі здійснювати будь-які підготовчі чи будівельні роботи на земельних ділянках за кадастровими номерами 2110100000:65:001:0139, площею 0,3731 га та 2110100000:65:001:0140, площею 0,2043 га, розташованих по вулиці Сергія Мартина, 4 в м. Ужгороді;

- заборони Державній інспекції архітектури та містобудування України та її територіальним структурним підрозділам, а також Управлінню державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради на час розгляду та до набрання законної сили рішенням суду у справі здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо проведення підготовчих робіт, будівництва чи реконструкції об`єктів нерухомості і введення їх в експлуатацію на земельні ділянки за кадастровими номерами 2110100000:65:001:0139, площею 0,3731 га та 2110100000:65:001:0140, площею 0,2043 га, розташованих по вулиці Сергія Мартина, 4 в м. Ужгороді;

- заборони органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії щодо земельних ділянок за кадастровими номерами 2110100000:65:001:0139, площею 0,3731 га та 2110100000:65:001:0140, площею 0,2043 га, розташованих по вулиці Сергія Мартина, 4 в м. Ужгороді.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.10.2025 заяву про забезпечення позову передано для розгляду судді Лучку Р.М.

Ухвалою від 06 жовтня 2026 року суд частково задовольнив заяву Ужгородської окружної прокуратури від 02.10.2025 за №07.53-107-7592 вих-25 про вжиття заходів забезпечення позову та постановив:

- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Бейс Інвест», іншим фізичним і юридичним особам здійснювати будь-які дії щодо відчуження, поділу, об`єднання, передачі в оренду чи на іншому праві користування земельних ділянок за кадастровими номерами 2110100000:65:001:0139, площею 0,3731 га та 2110100000:65:001:0140, площею 0,2043 га, розташованих по вулиці Сергія Мартина, 4 в м. Ужгороді;

- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Бейс Інвест», іншим фізичним і юридичним особам здійснювати будь-які підготовчі чи будівельні роботи на земельних ділянках за кадастровими номерами 2110100000:65:001:0139, площею 0,3731 га та 2110100000:65:001:0140, площею 0,2043 га, розташованих по вулиці Сергія Мартина, 4 в м. Ужгороді;

- заборонити Державній інспекції архітектури та містобудування України та її територіальним структурним підрозділам, а також Управлінню державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо проведення підготовчих робіт, будівництва чи реконструкції об`єктів нерухомості і введення їх в експлуатацію на земельні ділянки за кадастровими номерами 2110100000:65:001:0139, площею 0,3731 га та 2110100000:65:001:0140, площею 0,2043 га, розташованих по вулиці Сергія Мартина, 4 в м. Ужгороді;

- заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії щодо земельних ділянок за кадастровими номерами 2110100000:65:001:0139, площею 0,3731 га та 2110100000:65:001:0140, площею 0,2043 га, розташованих по вулиці Сергія Мартина, 4 в м. Ужгороді.

У решті вимог заяви Ужгородської окружної прокуратури від 02.10.2025 за №07.53-107-7592 вих-25 судом відмовлено.

В ході розгляду справи ухвалою від 03.02.2026 року судом задоволено клопотання прокурора від 21.01.2026 про залучення третьої особи та клопотання від 13.01.2026 про залучення співвідповідача; залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 2 ОСОБА_1 ; залучено до участі в справі як співвідповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Успіх 2030».

Також вказаною ухвалою суд прийняв до розгляду клопотання Ужгородської окружної прокуратури від 13.01.2026 за №07.53-108-342 вих-26 про зміну предмету позову, постановив здійснювати в подальшому розгляд справи №907/1136/25 з урахуванням зміненого предмету позову та, з урахуванням зміненого предмету позову, в порядку п. 11 ст. 176 ГПК України позовну заяву Ужгородської окружної прокуратури залишив без руху, встановивши Ужгородській окружній прокуратурі строк для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня проголошення даної ухвали, шляхом внесення на депозитний рахунок Господарського суду Закарпатської області грошових коштів у розмірі вартості земельної ділянки кадастровий номер 2110100000:65:001:0140 за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 02.10.2025 в сумі 245 670,00 грн та залишив позовну заяву без руху.

В подальшому, ухвалою від 20 лютого 2026 року Господарський суд Закарпатської області залишив без розгляду позов Ужгородської окружної прокуратури від 02.10.2025 №07.53-107-7590ВИХ-25 та скасував вжиті ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 06.10.2025 у справі № 907/1136/25 заходи забезпечення позову зважаючи на неусунення прокурором зазначених в ухвалі від 03.02.2026 недоліків.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 08 квітня 2026 року у справі № 907/1136/25 задоволено апеляційну скаргу Ужгородської окружної прокуратури, скасовано ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 20.02.2026 року у справі №907/1136/25 та надіслано справу № 907/1136/25 до Господарського суду Закарпатської області для продовження розгляду.

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01 липня 2026 року залишено без задоволення касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бейс Інвест», а також залишено без змін постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.04.2026 у справі № 907/1136/25.

17 липня 2026 року матеріали справи №907/1136/25 повернулися до Господарського суду Закарпатської області.

Ухвалою від 22 липня 2026 року суд постановив продовжити строк підготовчого провадження у справі № 907/1136/25 на тридцять днів та призначив підготовче засідання на 15 вересня 2026 р.

У підготовчому засіданні 15 вересня 2026 року судом оголошено перерву до 13 жовтня 2026 року до 16:00 год.

09 жовтня 2026 року представник відповідача 3 подав до суду через систему «Електронний суд» клопотання від 09.10.2026 в якому просить суд скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 06 жовтня 2025 року у справі № 907/1136/25 у частині, що стосується земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:65:001:0140, площею 0,2043 га, розташованої за адресою: м. Ужгород, вул. Сергія Мартина, 4, а саме:

- заборону здійснювати будь-які підготовчі чи будівельні роботи на зазначеній земельній ділянці;

- заборону Державній інспекції архітектури та містобудування України, її територіальним структурним підрозділам та Управлінню державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо виконання підготовчих робіт, нового будівництва, реконструкції об`єктів нерухомості та введення їх в експлуатацію на зазначеній земельній ділянці.

Ухвалою від 09.10.2026 суд призначив розгляд клопотання відповідача 3 про скасування заходів забезпечення позову у справі №907/1136/25 у судовому засіданні 13.10.2026 року.

Присутній в судовому засіданні 13.10.2026 представник відповідачів 2 та 3 підтримав заявлене клопотання про скасування заходів забезпечення позову з підстав, що в ньому зазначені, надав суду додаткові пояснення щодо обставин, які на переконання відповідача 3 слугують підставою для скасування вжитих судом заходів забезпечення позову та які не були відомі суду на час вжиття відповідних заходів, зокрема, щодо наявності на земельній ділянці ділянки з кадастровим номером 2110100000:65:001:0140, площею 0,2043 га об`єкту нерухомості, який не належить відповідачу 2 та обмеження у будівельних роботах на якому жодним чином не є співмірним із заявленими у цій справі прокурором позовними вимогами.

Прокурор в судовому засіданні 13.10.2026 заперечує проти задоволення заяви відповідача 3 та часткове скасування заходів забезпечення позову із посиланням на відсутність підстав для такого скасування.

Інші учасники справи не забезпечили явки в судове засідання своїх представників, хоча про дату час та місце розгляду клопотання відповідача 3 були повідомлені належним чином у встановленому законом порядку.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Згідно з приписами ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому відповідно до ст. 202 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, з огляду на вищенаведене та ту обставину, що явка повноважних представників учасників справи в судовому засіданні не визнавалася обов`язковою, суд вважає за можливе розглянути заяву відповідача 3 про скасування заходів забезпечення позову без участі представників відповідача 1 та третьої особи.

В порядку ст. 240 ГПК України скорочена ухвала (вступна та резолютивна частини) проголошена судом в судовому засіданні 13 жовтня 2026 року.

Суд, розглянувши заяву про скасування заходів забезпечення позову, дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду (ч. 2 ст. 145 ГПК України).

В обґрунтування заяви про скасування заходів забезпечення позову Товариство з обмеженою відповідальністю «Успіх 2030» зазначає, що в спірних правовідносинах застосовуючи заходи забезпечення позову поза увагою суду залишився важливий факт щодо правового режиму розташованого на земельній ділянці кадастровий номер 2110100000:65:001:0140, площею 0,2043 га нерухомого майна - Будівлі літ. Г, корпус №13 загальною площею 1124,4 кв.м., що на підставі договору купівлі-продажу від 02.10.2025 належить відповідачу у 3 справі.

Зауважує, що ТОВ «Успіх 2030» набуло право на земельну ділянку не внаслідок окремого правочину щодо землі, а як прямий та передбачений законом наслідок набуття права власності на об`єкт нерухомого майна і саме тому правовий режим земельної ділянки не може розглядатися окремо від правового режиму належної Товариству Будівлі.

Стверджує, що відсутність у суду відомостей про об`єкт нерухомості, права на який фактично обмежуються внаслідок застосування заходів забезпечення позову позбавило суд можливості повною мірою оцінити їх співмірність, необхідність та відповідність принципу справедливого балансу між інтересами сторін і правами добросовісного власника майна і незважаючи на те, що право власності на цей об`єкт нерухомого майна не є предметом оспорювання у даному спорі та не ставиться прокурором під сумнів, застосовані судом заходи забезпечення позову фактично обмежують можливість товариства повноцінно здійснювати належні йому правомочності власника щодо володіння, користування та розвитку цього майна.

Доводить, що вжиті судом заходи забезпечення позову в частині заборони відчуження спірних земельних ділянок, передачі їх у користування, поділ, об`єднання, зміну конфігурації, а також вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо них повною мірою гарантують збереження предмета спору, унеможливлюють зміну правового статусу земельних ділянок, їх подальше відчуження, передачу третім особам або інше розпорядження ними до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі, а додаткові заборони у виді заборони здійснювати будь-які підготовчі чи будівельні роботи на земельних ділянках, а також заборона уповноваженим органам здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо виконання будівельних робіт не спрямовані на забезпечення збереження предмета спору чи гарантування виконання можливого рішення суду.

Звертає увагу, що фактичним наслідком застосування заходів забезпечення позову у спірній частині є істотне обмеження здійснення ТОВ «Успіх 2030» прав власника щодо належного йому на законних підставах об`єкта нерухомого майна - Будівлі, яка не є предметом спору у даній справі та унаслідок застосування таких заходів Товариство позбавлене можливості використовувати належну йому Будівлю відповідно до її функціонального призначення, здійснювати її реконструкцію, ремонт, перепланування, виконувати підготовчі та будівельні роботи, отримувати необхідну дозвільну документацію, а також здійснювати господарську діяльність, пов`язану з експлуатацією та розвитком цього об`єкта нерухомості.

Виходячи із вищевикладеного, вважає застосовані ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 06.10.2025 року у справі №907/1136/25 заходи забезпечення позову в частині заборони здійснення підготовчих та будівельних робіт, а також заборони Державній інспекції архітектури та містобудування України, її територіальним органам та Управлінню державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради реєструвати дозвільні документи щодо виконання підготовчих робіт, нового будівництва, реконструкції об`єктів нерухомості та введення їх в експлуатацію, такими, що із урахування усіх обставин справи, не відповідають принципам співмірності, необхідності та справедливого балансу інтересів сторін.

На підтвердження означених обставин відповідачем 3 суду надано копію договору купівлі-продажу нерухомого майна від 02.10.2025 на підставі якого ТОВ «Успіх 2030» набуло право власності на земельну ділянку кадастровий номер 2110100000:65:001:0140, площею 0,2043 та Будівлю літ. Г, корпус №13 загальною площею 1124,4 кв.м., за адресою м. Ужгород, вул. Мартина Сергія, буд. 4-Г, технічний паспорт від 08.09.2025 на означений об`єкт нерухомості.

За встановленими судом обставинами, під час розгляду справи, ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 06.10.2025 у даній справі суд частково задовольнив заяву Ужгородської окружної прокуратури від 02.10.2025 за №07.53-107-7592 вих-25 про вжиття заходів забезпечення позову та постановив:

- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Бейс Інвест», іншим фізичним і юридичним особам здійснювати будь-які дії щодо відчуження, поділу, об`єднання, передачі в оренду чи на іншому праві користування земельних ділянок за кадастровими номерами 2110100000:65:001:0139, площею 0,3731 га та 2110100000:65:001:0140, площею 0,2043 га, розташованих по вулиці Сергія Мартина, 4 в м. Ужгороді;

- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Бейс Інвест», іншим фізичним і юридичним особам здійснювати будь-які підготовчі чи будівельні роботи на земельних ділянках за кадастровими номерами 2110100000:65:001:0139, площею 0,3731 га та 2110100000:65:001:0140, площею 0,2043 га, розташованих по вулиці Сергія Мартина, 4 в м. Ужгороді;

- заборонити Державній інспекції архітектури та містобудування України та її територіальним структурним підрозділам, а також Управлінню державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо проведення підготовчих робіт, будівництва чи реконструкції об`єктів нерухомості і введення їх в експлуатацію на земельні ділянки за кадастровими номерами 2110100000:65:001:0139, площею 0,3731 га та 2110100000:65:001:0140, площею 0,2043 га, розташованих по вулиці Сергія Мартина, 4 в м. Ужгороді;

- заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії щодо земельних ділянок за кадастровими номерами 2110100000:65:001:0139, площею 0,3731 га та 2110100000:65:001:0140, площею 0,2043 га, розташованих по вулиці Сергія Мартина, 4 в м. Ужгороді.

Суд враховує, що інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги,

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

За загальним правилом, враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Розгляд заяви про скасування вжитих заходів забезпечення позову не є переглядом або переоцінкою судом доказів та доводів, що досліджувалися при розгляді заяви про забезпечення позову, що може здійснюватися лише в порядку апеляційного або касаційного оскарження ухвали про забезпечення позову.

Обґрунтованість клопотання про скасування заходів забезпечення позову, що заявлене в процесі розгляду справи, досліджується судом лише з огляду на наявність нових обставин або з огляду на зміну підстав, які були покладені в основу прийнятого раніше рішення про забезпечення позову.

Іншими словами, до набрання рішенням суду законної сили, заходи забезпечення позову можуть бути скасовані тим самим судом, який їх вжив, лише в тому випадку, якщо після їх вжиття виникли нові обставини або після їх вжиття змінилися підстави, які були покладені в основу забезпечення позову.

У постанові від 21.10.2022 року у справі № 910/4777/21 Верховним Судом викладено висновок, за яким забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Аналогічний висновок сформульовано у постанові Верховного Суду від 21.11.2022 року у справі № 916/621/22.

Вживаючи заходи забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Бейс Інвест», іншим фізичним і юридичним особам здійснювати будь-які підготовчі чи будівельні роботи на земельній ділянці з кадастровим номером 2110100000:65:001:0140, площею 0,2043 га, розташованої по вулиці Сергія Мартина, 4 в м. Ужгороді та заборони Державній інспекції архітектури та містобудування України та її територіальним структурним підрозділам, а також Управлінню державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо проведення підготовчих робіт, будівництва чи реконструкції об`єктів нерухомості і введення їх в експлуатацію на означеній земельній ділянці, господарський суд відповідно до змісту ухвали від 06.10.2026 в даній справі виходив з наявності достатньо обґрунтованого припущення, що:

- «ймовірне вчинення відповідачем 2 будь-яких дій, спрямованих на подальшу зміну правового статусу земельних ділянок за кадастровими номерами 2110100000:65:001:0139, площею 0,3731 га та 2110100000:65:001:0140, площею 0,2043 га, які утворилися в результаті поділу земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:65:001:0111, площею 0,5774 га, право власності на яку ТОВ «Бейс Інвест» набуло на підставі оспорюваного прокурором Договору купівлі-продажу від 06.09.2022 (в тому числі, але не виключно, їх відчуження, поділ, об`єднання, передача в оренду, забудова) унеможливить ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів територіальної громади, за захистом яких фактично прокурор звернувся до суду у випадку задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору та зобов`язання повернути спірні земельні ділянки».

При цьому, визначаючись з підставністю та співмірністю заходів забезпечення в частині заборони здійснення будівельних робіт суд виходив зокрема з того, що забудова спірних ділянок у випадку прийняття рішення про задоволення позову в цій справі суттєво ускладнить чи унеможливить виконання рішення у разі задоволення позовних вимог про застосування наслідків недійсності правочину.

Суд також враховував, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову могло ускладнити відновлення порушених прав держави в разі задоволення позову, зокрема з урахуванням ймовірної неможливості застосування реституції у вигляді повернення відповідачем 2 тієї ж земельної ділянки, яка ним придбавалася у відповідача 1 за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 06.09.2022 через зміни якісних характеристик такої земельної ділянки.

При цьому, надаючи оцінку аргументам заявника щодо необхідності скасування вжитих заходів забезпечення позову, суд погоджується з аргументами відповідача 3 щодо зміни обставин, які суд враховував при постановленні ухвали про забезпечення позову в частині належності ТОВ «Успіх 2030» на момент вжиття судом заходів забезпечення позову (06.10.2025) нерухомого майна - Будівлі літ. Г, корпус №13 загальною площею 1124,4 кв.м., яке знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 2110100000:65:001:0140, площею 0,2043 га.

Так, на момент вжиття судом заходів забезпечення позову позовні вимоги прокурора у цій справі були спрямовані до відповідачів: Ужгородської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «Бейс Інвест» та стосувалися визнання незаконним і скасування рішення ХХІІІ сесії Ужгородської міської ради VIII скликання від 30.08.2022 № 872; визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 06.09.2022 щодо земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:65:001:0111, площею 0,5774 га, розташованої по вулиці Сергія Мартина, 4 в м. Ужгороді та зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю «Бейс Інвест» повернути територіальній громаді міста Ужгород земельні ділянки за кадастровими номерами 2110100000:65:001:0139, площею 0,3731 га та 2110100000:65:001:0140, площею 0,2043 га, розташовані по вулиці Сергія Мартина, 4 в м. Ужгороді і, як зазначено вище, саме необхідність збереження поточного стану спірних земельних ділянок, зокрема й земельної ділянки кадастровий номер 2110100000:65:001:0140, площею 0,2043 га для можливості виконання рішення про їх реституцію судом за змістом ухвали від 06.10.2025 і накладалася заборона здійснення будівельних робіт.

Водночас, в ході розгляду справи №907/1136/25 у зв`язку з відчуженням 02.10.2025 ТОВ «Бейс Інвест» на користь ТОВ «Успіх 2030» земельної ділянки кадастровий номер 2110100000:65:001:0140, площею 0,2043 га судом за змістом ухвали від 03.02.2026 прийнято до розгляду клопотання Ужгородської окружної прокуратури від 13.01.2026 за №07.53-108-342 вих-26 про зміну предмету позову та постановлено здійснювати в подальшому розгляд справи №907/546/25 з урахуванням зміненого предмету позову.

Окрім того, зі змісту долученого відповідачем 3 до клопотання про скасування заходів забезпечення позову доказів, а саме: договору купівлі-продажу від 02.10.2025, технічного паспорту від 08.09.2025 вбачається наявність на земельній ділянці кадастровий номер 2110100000:65:001:0140, площею 0,2043 га належного ТОВ «Успіх 2030» об`єкту нерухомості - Будівлі літ. Г, корпус №13 загальною площею 1124,4 кв.м., відомості про існування та приналежність якої були відсутніми у суду при вирішенні питання вжиття заходів забезпечення позову цій справі.

Наведені обставини підтверджують зміну обставин, якими суд керувався при вжитті спірних заходів забезпечення позову та необхідність надання оцінки на предмет їх співмірності та адекватності зміненим прокурором позовним вимогам.

Згідно зі зміненими прокурором позовними вимогами позов в частині застосування реституції щодо земельної ділянки кадастровий номер 2110100000:65:001:0140, площею 0,2043 га не є предметом спірних правовідносин, тоді як щодо цієї земельної ділянки кадастровий номер 2110100000:65:001:0140, площею 0,2043 прокурором заявлено вимогу віндикаційного позову щодо її витребування від Товариства з обмеженою відповідальністю «Успіх 2030».

За положеннями статті 387 ЦК України власник має право також витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).

Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально-визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння.

Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю).

Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Отже, у разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача, а не зобов`язує відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем.

У цих висновках суд звертається до сталої правової позиції Великої Палати Верховного Суду, що викладена в постановах від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц (провадження № 14-1891цс18), від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18).

Таким чином, у зв`язку зі зміною прокурором предмету позову в частині, що стосується земельної ділянки кадастровий номер 2110100000:65:001:0140, площею 0,2043 га, у випадку задоволення судом позову про її витребування на користь органу місцевого самоврядування виконання судового рішення пов`язується з внесенням запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а відтак будь-які підготовчі чи інші будівельні роботи власника нерухомого майна, яке розташоване на такій земельній ділянці жодним чином не може утруднювати чи робити неможливими виконання судового рішення про задоволення віндикаційного позову.

В даному випадку суд погоджується з доводами відповідача 3 щодо того, що вжиті судом інші заходи забезпечення позову в частині заборони відчуження земельної ділянки кадастровий номер 2110100000:65:001:0140, площею 0,2043 га, передачі її у користування, поділ, об`єднання, зміну конфігурації, а також вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо неї повною мірою гарантують збереження предмета спору за віндикаційним позовом, унеможливлює зміну правового статусу земельної ділянки та є реальним забезпеченням можливості виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог в цій частині.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України). Співмірність, зокрема передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (постанови Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №910/17014/20 та від 28.07.2021 у справі №910/3704/21).

При використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначити обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами (пункт 8.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі №914/1570/20).

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Таким чином, з огляду на обставини справи, суд враховує, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

При цьому, в даному контексті підставними слід вважати також й аргументи ТОВ «Успіх 2030», що фактичним наслідком застосування заходів забезпечення позову у спірній частині є істотне обмеження у здійсненні ТОВ «Успіх 2030» прав власника щодо належного йому нерухомого майна - Будівлі літ. Г, корпус №13 загальною площею 1124,4 кв.м., яке розташовано на спірній земельній ділянці, право власності на яке прокурором не оспорюється, а відтак застосовані судом заходи забезпечення позову в частині здійснення підготовчих чи будівельних робіт на земельній ділянці з кадастровим номером 2110100000:65:001:0140 у зв`язку зі зміною прокурором предмета позову втратили необхідну ознаку співмірності із заявленими позовними вимогами та вплив на забезпечення реального виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що оскільки в контексті змінених позовних вимог щодо земельної ділянки кадастровий номер 2110100000:65:001:0140, площею 0,2043 га заборона здійснення будь-яких підготовчих чи будівельних робіт на земельній ділянці вже не може вважатися ані співмірним, ні адекватним заходом забезпечення, а відтак, клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Успіх 2030» належить задовольнити та скасувати вжиті ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 06 жовтня 2025 року у справі №907/1136/25 заходи забезпечення позову в частині заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Бейс Інвест», іншим фізичним і юридичним особам здійснювати будь-які підготовчі чи будівельні роботи на земельній ділянці з кадастровим номером 2110100000:65:001:0140, площею 0,2043 га, розташованої по вулиці Сергія Мартина, 4 в м. Ужгороді та заборони Державній інспекції архітектури та містобудування України та її територіальним структурним підрозділам, а також Управлінню державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо проведення підготовчих робіт, будівництва чи реконструкції об`єктів нерухомості і введення їх в експлуатацію на означеній земельній ділянці.

За змістом приписів ч.ч. 4, 5 ст. 145 ГПК України за результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

Ухвала господарського суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 145, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Успіх 2030» від 09.10.2026 про скасування заходів забезпечення позову (часткове), вжитих ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 06 жовтня 2025 року у справі №907/1136/25 задовольнити.

2. Скасувати вжиті ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 06 жовтня 2025 року у справі №907/1136/25 заходи забезпечення позову в частині:

- заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Бейс Інвест» (88011, м. Ужгород, вул. Сергія Мартина, буд. 4, код ЄДРПОУ 42962097), іншим фізичним і юридичним особам здійснювати будь-які підготовчі чи будівельні роботи на земельній ділянці з кадастровим номером 2110100000:65:001:0140, площею 0,2043 га, розташованої по вулиці Сергія Мартина, 4 в м. Ужгороді;

- заборони Державній інспекції архітектури та містобудування України та її територіальним структурним підрозділам, а також Управлінню державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо проведення підготовчих робіт, будівництва чи реконструкції об`єктів нерухомості і введення їх в експлуатацію на земельній ділянці з кадастровим номером 2110100000:65:001:0140, площею 0,2043 га, розташованої по вулиці Сергія Мартина, 4 в м. Ужгороді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч.1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 14 жовтня 2026 року.

Суддя Р.М. Лучко