Ухвала суду № 140567272, 08.10.2026, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/1386/24

1-кс/0187/301/26

У Х В А Л А

"08" жовтня 2026 р. селище Петриківка

Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі слідчого судді ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянув скаргу ОСОБА_3 на постанову дізнавача від 17.12.2025 про закриття кримінального провадження № 12022046520000022, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, за участі прокурора ОСОБА_4 і дізнавача ОСОБА_5 , суд-

В С Т А Н О В И В:

05.10.2026 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області з Дніпровського апеляційного суду надійшли матеріали за скаргою ОСОБА_3 на постанову дізнавача від 17.12.2025 про закриття кримінального провадження № 12022046520000022, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, з ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 17.09.2026, для прийняття процесуального рішення відповідно до КПК України.

Скаржниця просить суд:

-скасувати постанову дізнавача Відділення поліції № 3 (смт. Петриківка) Дніпровського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області постанову про закриття кримінального провадження № 12022046520000022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України від 17.12.2025 року.

В обґрунтування скарги ОСОБА_3 зазначає, що 15.04.2024 ОСОБА_6 звернувся до Відділення поліції №10 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області із заявою про чинення злочину. 16.04.2024 Відділення поліції №10 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській відкрило кримінальне провадження № 12022046520000022 яке відкрито за ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України.

У серпні 2026 року ОСОБА_3 з відповіді Слобожанської окружної прокуратури у відповідь на розгляд звернення від 20.07.2026 дізналась про те, що постановою дізнавача від 17.12.2025 кримінальне провадження № 12022046520000022 яке відкрито 16.04.2022 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

Обґрунтовуючи можливість оскарження нею рішення дізнавача про закриття провадження скаржник зазначає, що вона ОСОБА_3 , є дружиною ОСОБА_6 .

У зв`язку з військовою агресією російською федерації проти України її чоловік був призваний на військову службу.

За фактом зникнення безвісті її чоловіка ОСОБА_6 , органами досудового розслідування було заведена кримінальна справа № 12025041790000503 відомості про яке, внесені 28.06.2025 року за ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України.

У зв`язку з неналежним досудовим розслідування в кримінальному провадженні її чоловік ОСОБА_6 звернувся до Європейського суду з прав людини. Та рішенням рішення Європейського суду з прав людини від 25.06.2026 у справі БУЛАХ ПРОТИ УКРАЇНИ (Заява № 1380/25) вона, ОСОБА_3 , має повне право отримати права потерпілого у кримінальному провадженні: № 12022046520000022 яке відкрито 16.04.2022 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України.

Крім того зазначає, що постанова про закриття кримінального провадження від 17.12.2025 № 12022046520000022 яке відкрито 16.04.2022 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України є передчасною, винесеною без вжиття належних заходів для всебічного, повного дослідження обставин справи та встановлення об`єктивної істини, а мотиви дізнавача не ґрунтуються на нормах Закону.

В судове засідання скаржниця ОСОБА_3 не з`явилась, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі.

Прокурор та дізнавач у судовому засіданні заперечували проти задоволення скарги.

Заслухавши прокурора та дізнавача, вивчивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного.

Так, відповідно до п.3 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження.

Розглядаючи скаргу на постанову про закриття кримінального провадження, слідчий суддя повинен на підставі пояснень заявника, слідчого (прокурора) та матеріалів кримінального провадження встановити, чи вжив слідчий всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об`єктивного дослідження як обставин, зазначених в заяві про скоєння кримінального правопорушення, так і обставин, встановлених ним в кримінальному провадженні, і чи наявні передбачені ст. 284 КПК України підстави для його закриття.

Підстави для закриття кримінального провадження визначені ст.284 КПК України, зокрема відповідно до п. 2 ч. 1 цієї норми, кримінальне провадження закривається вразі, встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Таким чином, закриття кримінального провадження відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.

Встановлено, що в провадженні СВ ВП № 3 Дніпровського РУП № 2 ГУНП з Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження № 12022046520000022 внесене 16.04.2022 до Єдиного реєстру досудового розслідування, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Постановою дізнавача від 17.12.2025 кримінальне провадження № 12022046520000022 яке відкрито 16.04.2022 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з відсутністю події кримінального правопорушення.

В постанові зазначено, що під час досудового розслідування свідків та очевидців вчинення кримінального правопорушення, які могли б вказати на винну особу, встановити не надалось можливим. Досудовим розслідуванням не вдалось встановити осіб які могли б надати достовірні свідчення за фактом події, що виключає наявність достовірних відомостей про подію окрім показань потерпілого. Отже, досудовим розслідуванням не виявилось можливим встановити наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України.

Як зазначає скаржниця, з відповіді Слобожанської окружної прокуратури у відповідь на розгляд звернення від 20.07.2026 вона дізналась про те, що постановою дізнавача від 17.12.2025 кримінальне провадження № 12022046520000022 яке відкрито 16.04.2022 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

ОСОБА_3 , є дружиною ОСОБА_6 . У зв`язку з військовою агресією російською федерації проти України ОСОБА_6 був призваний на військову службу.

16.06.2025 року від ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 отримала сповіщення № 6/4802 від 16.06.2025, відповідно до якого, командир 2 відділення протитанкових ракетних комплексів 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 молодший сержант ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 зник безвісти 12.06.2025 року під час виконання бойового завдання в районі с. Торське Краматорського району Донецької області внаслідок штурмових дій противника.

За фактом зникнення безвісті її чоловіка ОСОБА_6 , органами досудового розслідування було заведена кримінальна справа № 12025041790000503 відомості про яке, внесені 28.06.2025 року за ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України.

У зв`язку з неналежним досудовим розслідування в кримінальному провадженні № 12022046520000022 ОСОБА_6 звернувся до Європейського суду з прав людини.

Суд бере до уваги рішення Європейського суду з прав людини від 25 червня 2026 року у справі «Булах проти України» (заява № 1380/25) яким їй надано статус «locus standi».

Поняття «locus standi» означає наявність у особи процесуального права та юридичної можливості звернутися до відповідного органу, брати участь у провадженні та здійснювати процесуальні дії для захисту своїх прав та законних інтересів.

Зі змісту зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що Суд визнав за ОСОБА_3 наявність locus standi у контексті кримінального провадження № 12022046520000022, тобто визнав за нею процесуальну правосуб`єктність, необхідну для забезпечення можливості ефективної участі у відповідному провадженні та захисту своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Таким чином, ОСОБА_3 необхідно забезпечити можливість реалізації процесуальних прав для захисту своїх прав та законних інтересів у межах кримінального провадження № 12022046520000022.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 93 КПК України встановлено, що сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, серед іншого, обставини, які є підставою для закриття кримінального провадження.

Положенням ч. 1 ст. 92 КПК України встановлено, що обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, на потерпілого.

Слідчий суддя звертає увагу на те, що органом досудового розслідування неодноразово виносились постанови про закриття кримінального провадження № 12022046520000022.

Згідно ст.ст. 2, 284 КПК України, закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.

Тобто, повнота дослідження кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні; використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.

Постанова про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту свої прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (ст. 110 КПК України).

У контексті міжнародного права, зокрема, рішень ЄСПЛ, постанова про закриття кримінального провадження повинна містити достатні відомості, які б свідчили про те, що усім обставинам справи у порядку ст. 94 КПК України було надано необхідну правову оцінку в сукупності, що свідчить про те, що встановлена на даний час органом досудового розслідування сукупність доказів, якою обґрунтовуються зроблені ним висновки, не може вважатися такою, що не залишає місце сумнівам, а наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 (ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України).

В постанові про закриття кримінального провадження дізнавачем зазначено, що досудовим розслідуванням не виявилось можливим встановити наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України.

В той же час, дізнавачем не досліджено та не надано відповідного аналізу висновку судового експерта за № 1350-Е від 12.09.2024, з якого встановлено що ОСОБА_6 завдано тілесних ушкоджень у вигляді синців та саден на тулубі, шиї та лівій верхній кінцівці, синців на голові відносять до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, які мають незначні скороминущі наслідки (п. 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року); відеозапис VID_20220410_122220, на якому зображений ОСОБА_6 та особа яка завдала йому тілесні ушкодження ОСОБА_7 ; відеозапис video_2024-08-09_14-23-25, на якому на 02:30 зафіксовано розмова ОСОБА_6 з головою СТ «КАШАТН» ОСОБА_8 ; копії скріншотів з групи додатка Viber с/т КАШТАН, які містять повідомлення ОСОБА_7 , який підтверджує, про побиття ОСОБА_6 ; не врахував і не проаналізував покази ОСОБА_7 і свідка ОСОБА_8 ; результати проведеного за участі свідка ОСОБА_8 слідчого експерименту і складеного судовим експертом висновку, яким проаналізовано такий слідчий експеримент; не проаналізував покази потерпілого, дані отримані при проведенні за його участі слідчого експерименту в сукупності з результатами отриманими в ході проведення судової експертизи.

Окремо слід зазначити про суперечливість висновків дізнавача, який закриваючи провадження, у зв`язку з відсутністю події кримінального правопорушення посилається на п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, яким як підстава для закриття кримінального провадження визначена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення. При цьому, дізнавач вказує на те, що під час досудового розслідування свідків та очевидців вчинення кримінального правопорушення, які могли б вказати на винну особу, встановити не надалось можливим та не вдалось встановити осіб які могли б надати достовірні свідчення за фактом події, що виключає наявність достовірних відомостей про подію окрім показань потерпілого.

Підсумовуючи наведене слідчий суддя вважає, що оскаржувана постанова містить суперечливі висновки, винесена слідчим без урахуванням усіх обставин справи, без належного аналізу обставин вже встановлених під час досудового розслідування, а тому постанова про закриття кримінального провадження є передчасною та такою, що суперечить вимогам ст.ст.110, 284 КПК України, а тому підлягає до скасування.

Керуючись статтями 2, 55 303, 305-307, 309, 372 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_3 на постанову дізнавача від 17.12.2025 про закриття кримінального провадження № 12022046520000022, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, задовольнити.

Постанову начальника сектору дізнання відділення поліції № 3 Дніпровського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про закриття кримінального провадження № 12022046520000022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України від 17.12.2025, скасувати.

Матеріали кримінального провадження № 12022046520000022, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 квітня 2022 року повернути до СД відділення поліції № 3 Дніпровського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, для подальшої організації досудового розслідування.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 12.10.2026 о 16:00 год.

Суддя:ОСОБА_1