Ухвала суду № 140567206, 12.10.2026, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 676/6839/25

№ 6/183/1038/26

У Х В А Л А

12 жовтня 2026 року м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Парфьонова Д. О., за участі секретаря судового засідання Моісєєва К. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про заміну стягувача у виконавчому листі у цивільній справі № 676/6839/25 за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

у вересні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося до суду із заявою про заміну стягувача Акціонерного товариства «Таскомбанк» (далі АТ «Таскомбанк») його правонаступником у виконавчому листі у справі № 676/6839/25 стосовно кредитної заборгованості ОСОБА_1 . Заява мотивована переходом до заявника права вимоги за договором факторингу від 29 червня 2026 року №НІ/11/35-Ф.

В обґрунтування заяви заявник указує, що 17 листопада 2025 року рішенням Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області у справі № 676/6839/25 позовні вимоги АТ «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. 29 червня 2026 року між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № НІ/11/35-Ф (далі по тексту Договір факторингу), відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором № 1474884044 від 19 серпня 2020 року, укладеним між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ». Відповідно до Реєстру Прав Вимоги Додатку 1 до Договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №1474884044 від 19 серпня 2020 року в сумі 50 874,26 грн. ТОВ «ФК «ЄАПБ» в день укладення сторонами Договору сплатила АТ «Таскомбанк» Суму Фінансування шляхом безготівкового перерахування грошових коштів згідно умов договору факторингу на банківський рахунок Клієнта № НОМЕР_1 , Код банку 339500, код за ЄДРПОУ 09806443. Станом на день подання даної заяви до суду, борг по справі № 676/6839/25 не сплачено.

Представник заявника у заяві просив розгляд заяви проводити у відсутність сторін.

Заінтересовані особи, кожна окремо, у судове засідання не з`явилися, причин неявки не повідомили. Про дату, час та місце розгляду повідомлені належним чином.

На підставі ч. 5 ст. 212, ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка сторін не перешкоджає розгляду заяви та суд вважає можливим провести розгляд заяви за їх відсутності.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.

Дослідивши матеріали заяви та матеріали цивільної справи, судом установлені такі обставини та відповідні правовідносини.

Рішенням Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 листопада 2025 року у справі № 676/6839/25 з ОСОБА_1 на користь АТ «Таскомбанк» стягнуто заборгованість за кредитним договором № 1474884044 від 19 серпня 2020 року в розмірі 50 874,26 грн, що складається з 39 525,29 грн заборгованості за тілом кредиту, 1,79 грн річних процентів та 11 347,18 грн щомісячних процентів, а також 2 422,40 грн судового збору. Рішення набрало законної сили 18 грудня 2025 року

26 березня 2026 року на виконання рішення виготовлено виконавчий лист, строк пред`явлення до виконання якого визначено до 18 грудня 2028 року.

Відповідно до поданого позивачем витягу з договору факторингу № НІ/11/35-Ф від 29 червня 2026 року його сторонами є АТ «Таскомбанк» (клієнт, первісний кредитор) і ТОВ «ФК «ЄАПБ» (фактор). Предметом договору є фінансування клієнта фактором в обмін на відступлення належних клієнтові прав грошової вимоги за кредитними договорами до позичальників, визначених у реєстрі прав вимог. За змістом пункту 2.1 договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов`язується передати (сплатити) АТ «Таскомбанк» суму фінансування, а АТ «Таскомбанк» відступити факторові права вимоги за кредитними договорами «в обсязі та на умовах, що існують на Дату відступлення Прав Вимоги». Отже, зазначена умова прямо визначає не лише предмет відступлення, а й його межі: новий кредитор набуває відповідні грошові вимоги в тому обсязі та на тих умовах, які належали первісному кредиторові на дату переходу прав, а не нові чи ширші вимоги внаслідок самого укладення договору факторингу. Конкретні боржники, кредитні договори та розміри заборгованості визначаються реєстром прав вимог (додаток № 1). Згідно з пунктом 2.2 фінансування здійснюється шляхом купівлі фактором відповідних прав вимоги. Водночас відповідно до пункту 2.3 договору їх перехід пов`язано з підписанням сторонами акта приймання-передачі реєстру прав вимог, але не раніше здійснення оплати згідно з пунктом 3.1. Пункт 2.4 встановлює обов`язок клієнта передати факторові інформацію щодо відступлених вимог. Тому для встановлення правонаступництва належить перевірити не тільки договір, а й реєстр із зазначенням конкретної вимоги, акт його приймання-передачі та доказ здійснення передбаченої оплати.

За пунктом 3.1 договору загальний розмір фінансування визначений у сумі 52 048 193,70 грн, яку фактор мав перерахувати клієнтові в день укладення договору. Пунктом 3.3 загальна сума боргу, права вимоги за яким відступаються, визначена як 1 530 829 204,65 грн. Різниця між сумою фінансування та номінальною сумою відступлених вимог сама по собі не свідчить про невідповідність конкретної вимоги або її погашення: це різні передбачені договором показники ціна фінансування пакета вимог та його загальна номінальна вартість. Ці загальні суми не підлягають присудженню боржниці й не змінюють встановленої судовим рішенням суми її боргу.

Пункт 4.2.1 договору передбачає обов`язок клієнта протягом десяти робочих днів після відступлення повідомити боржників про відступлення вимог. Пункт 4.2.2 регламентує наступне передання документів, які підтверджують права вимоги, у визначені договором строки.

Акт приймання-передачі реєстру прав вимог від 29 червня 2026 року до договору №НІ/11/35-Ф підписаний від імені АТ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» і містить відомості про передання факторові реєстру, який охоплює 32 534 позиції, із загальною сумою боргу 1 530 829 204,65 грн. За змістом акта клієнт передав, а фактор прийняв реєстр прав вимог у повному обсязі.

Копія платіжної інструкції від 29 червня 2026 року № 24400 містить платника ТОВ «ФК «ЄАПБ» (код 35625014), одержувача АТ «Таскомбанк» (код 09806443), суму 52 048 193,70 грн та призначення платежу: оплата за договором факторингу № НІ/11/35-Ф від 29 червня 2026 року. На документі містяться відмітки банку про прийняття до виконання та виконання 29 червня 2026 року. Сума, отримувач, дата і призначення платежу узгоджуються з пунктом 3.1 договору.

Витяг із реєстру прав вимог (додаток № 1 до договору від 29 червня 2026 року) містить позицію № 27715 щодо ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , і кредитного договору № 1474884044 від 19 серпня 2020 року. У записі визначено загальний борг 50 874,26 грн, у тому числі 39 525,29 грн за тілом кредиту, 1,79 грн за річними процентами та 11 347,18 грн за щомісячними процентами; штрафи та пеня зазначені як 0,00 грн. Витяг має підписи представників сторін та відбитки печаток. Зазначені ідентифікаційні дані, номер кредитного договору і склад боргу збігаються з даними виконавчого листа й резолютивної частини рішення від 17 листопада 2025 року.

Вирішуючи питання по суті заяви, суд виходить з такого.

Питання процесуального правонаступництва врегульовані частиною першою статті 55 ЦПК України, згідно з якою у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Така правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13 та від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17.

Частиною четвертою статті 12 Закону № 1404-VIII передбачено, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Суть переривання строку полягає у тому, що при настанні зазначених обставин (юридичних фактів) перебіг строку починається спочатку, а час, який минув до перерви, до нового строку не зараховується. Про це було безпосередньо зазначено у частині другій статті 23 Закону № 606-XIV, яка є попередньою редакцією Закону № 1404-VIII, тоді як в чинній редакції Закону питання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання урегульовано статтею 12, але в ній ця норма відсутня.

Норми щодо переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебувають у системному зв`язку із застосуванням норм, що регулюють завершення виконавчого провадження шляхом повернення виконавчого документа стягувачу.

За таких обставин, оскільки строк пред`явлення виконавчого листа до виконання не сплив наявні підстави для розгляду питання щодо правонаступництва та заміни сторони виконавчого провадження.

Відповідно до частини першої статті 512 Цивільного кодексу (далі ЦК України) кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Норма статті 442 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) передбачає як заміну сторони у виконавчому провадженні її правонаступником так і заміну боржника або стягувана у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження, а отже може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 55 ЦПК України, у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження та стягувача у виконавчих листах, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір ( процесуальне правонаступництво) можливе на будь-якій стадії процесу, як на стадії розгляду справи так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред`явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.

Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Заміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно з Законом України «Про виконавче провадження». Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

Після закінчення виконавчого провадження не виключається можливість подальшого руху справи як в межах перегляду рішення суду (апеляційний, касаційний перегляд, перегляд за нововиявленими або виключними обставинами), так і в межах виконання рішення суду (поворот виконання, оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження), а також у зв`язку із судовим контролем за виконанням рішення суду. Тож навіть після закінчення виконавчого провадження у учасника справи може виникати ряд процесуальних питань, пов`язаних із захистом його прав та охоронюваних інтересів.

Правонаступництво як інститут цивільного процесуального права нерозривно пов`язане з правонаступництвом як інститутом цивільного права, адже зміни у матеріально-правових відносинах зумовлюють необхідність привести процесуальний стан осіб як учасників таких матеріально-правових відносин у відповідність з їх дійсною юридичною зацікавленістю у перебігу та результаті судового провадження, в тому числі у виконанні рішення суду.

Правонаступництво як інститут цивільного процесуального права має універсальний характер. У разі вибуття правопопередника з виконавчого провадження до правонаступника переходить весь комплекс процесуальних прав та обов`язків, притаманних для сторони виконавчого провадження, і, відповідно, комплекс процесуальних прав та обов`язків, притаманних стороні судового провадження, враховуючи стадію, на якій відбулося правонаступництво.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 лютого 2021 року у справі №911/3411/14 зробила висновок про те, що оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Отже, заміна у разі вибуття сторони виконавчого провадження правонаступником має відбуватися з одночасною заміною правонаступником відповідного учасника справи.

Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 55 ЦПК України (аналогічній статті 52 ГПК України). У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою.

Таким чином, особа, яка вважає себе правонаступником позивача/стягувача та набути та бажає реалізувати існуючі процесуальні права, притаманні позивачу/стягувачу (на оскарження судового рішення та/або постанови державного виконавця, подати заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами), може заявити про заміну сторони у справі, ініціювавши відкриття відповідної стадії процесу.

Відповідно до ст. 55 Цивільного процесуального кодексу України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Таким чином, оскільки права вимоги відносяться до майна та є об`єктом права власності кредитора згідно зі ст. 190 ЦК України, вони можуть вільно відчужуватися кредитором, а виходячи з комплексного аналізу ст. 512, 513, 514, 516 та 517 ЦК України можна зробити однозначний та цілком логічний висновок про те, що заміна кредитора в зобов`язанні, в тому числі і шляхом відступлення права вимоги, є особливим способом зміни зобов`язання на боці кредитора.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

У постановах ВC від 31.10.2018 у справі № 2-а-3494/11 та від 27 серпня 2020 року у справі № 804/536/18, зроблено правовий висновок про те, що заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір (процесуальне правонаступництво), можлива на будь-якій стадії судового процесу, як на стадії розгляду справи, так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того, чи виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред`явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.

Виходячи з вищенаведеного, з огляду на надані докази, що підтверджують правонаступництво заявника до стягувача та принцип обов`язковості виконання судових рішень, суд висновує про наявність законних та обґрунтованих підстав для часткового задоволення заяви.

Частковість задоволення заяви полягає в тому, що аналіз положень Договору факторингу, акта приймання-передачі та витягу з реєстру прав вимоги з реквізитами кредитного договору та суми переданих вимог вказує, що до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги за кредитним договором № 1474884044 від 19 серпня 2020 року стосовно ОСОБА_1 без витрат, які виникли при стягненні заборгованості за таким договором в судовому порядку. Тобто заміна стягувача стосується лише переданого права вимоги, підтвердженого реєстром і не змінює змісту або розміру присудженого судовим рішенням боргу.

Доказів відступлення на користь заявника самостійної вимоги про відшкодування судового збору в сумі 2 422,40 грн, умов Договору факторингу про передачу права стягнення витрат, пов`язаних зі стягненням заборгованості подані матеріали не містять. Відомостей про відкриття виконавчого провадження за зазначеним виконавчим листом серед поданих матеріалів немає, судом з даних АСДС (https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors) не встановлено.

За таких обставин слід замінити стягувача АТ «Таскомбанк» у виконавчому листі №676/6839/25 на його правонаступника ТОВ «ФК «ЄАПБ» в частині щодо заборгованості за кредитним договором № 1474884044 в сумі 50 874 гривні 26 копійок.

На підставі викладеного, керуючись ст. 81, 258, 259, 260, 273, 433, 442 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про заміну стягувача у виконавчому листі задовольнити частково.

Замінити стягувача Акціонерне товариство «Таскомбанк» (код ЄДРПОУ 09806443; 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30) на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014; 07400, Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2) у виконавчому листі, виданому Самарівським міськрайонним судом Дніпропетровської області у справі № 676/6839/25 на виконання рішення від 17 листопада 2025 року, в частині стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) заборгованості за кредитним договором № 1474884044 від 19 серпня 2020 року в сумі 50 874 (п`ятдесят тисяч вісімсот сімдесят чотири) гривні 26 копійок.

У решті заяви відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга подається протягом 15 днів, починаючи з наступного за днем складення ухвали суду.

Ухвала суду в повному обсязі складена і підписана 12 жовтня 2026 року

Суддя Д. О. Парфьонов