Ухвала суду № 140565156, 09.10.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/25380/26

1-кп/760/3697/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М УК Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 року Солом`янський районний суд м. Києва

в складі: головуючої судді - ОСОБА_1 ,

за участю сторін та інших учасників:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3

захисника - ОСОБА_4

обвинуваченого - ОСОБА_5

здійснивши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві підготовчий розгляд кримінального провадження №42026110000000264 від 27.04.2026, за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 1 ст. 114-1 та ч. 3 ст. 332 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

В провадження Солом`янського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №42026110000000264 від 27.04.2026, за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1 та ч. 3 ст. 332 КК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурор просить призначити кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, на підставі обвинувального акту, вважаючи, що під час досудового розслідування були дотримані вимоги КПК України, підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акта не вбачає.

Обвинувачений та його захисник не заперечували з приводу призначення обвинувального акта до судового розгляду.

Крім того, прокурор в підготовчому судовому засіданні заявила клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики неналежного поводження обвинуваченого, а саме: може ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_4 та обвинувачений заперечували щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили застосувати більш м`який запобіжний захід.

Суд, вислухавши думку учасників підготовчого судового розгляду, оглянувши обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, приходить до висновку про можливість призначення даного кримінального провадження до судового розгляду, за наступних підстав.

Так, дане кримінальне провадження підсудне Солом`янському районному суду м. Києва відповідно до ст. ст. 32, 33 КПК України.

Підстав для прийняття рішень, передбачених п.п.1-4 ч.3 ст. 314 КПК України, немає.

Обвинувальний акт складено відповідно до вимог ч. 2 ст. 291 КПК України, тобто він містить відомості, які передбачені пп. 1-9 цієї частини та при його затвердженні прокурором дотримано вимог процесуального закону.

До обвинувального акта додані документи, передбачені нормою ч.4 ст.291 КПК України.

Реєстр матеріалів досудового розслідування відповідає вимогам ст. 109 КПК України та містить відомості, передбачені ч. 2 цієї статті.

Таким чином, підстав для повернення обвинувального акта прокурору, відповідно до п.3 ч.3 ст. 314 КПК України - немає.

Щодо заявленого прокурором клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд зазначає таке.

Згідно з ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Так, відповідно до ст. 12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК.

Відповідно до вимог пункту 4 частини 2 статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України класифікуються як тяжкі.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

При цьому, врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства (рішення ЄСПЛ у справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993). Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів» (рішення ЄСПЛ «Ілійков проти Болгарії»)

Згідно з п.175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

У ч.1 ст. 178 КПК наведено перелік обставин, які суд має оцінити в сукупності при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу. Так суд бере до уваги, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні умисних, тяжких злочинів. Крім того, з огляду на особливу суспільну небезпечність вказаного кримінального правопорушення, інкриміноване діяння характеризується підвищеним рівнем суспільної шкоди та потребує суворої кримінально-правової оцінки.

Так, опинившись на волі, ОСОБА_5 зможе ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні (які судом ще не допитувались), відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, та його належну поведінку.

Суд бере до уваги, що тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, у сукупності з умовами воєнного стану, об`єктивно підвищує ймовірність того, що обвинувачений може ухилятися від суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності, а також не виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки.

Крім того, з урахуванням характеру інкримінованого діяння, способу його вчинення та значення військової служби в умовах збройної агресії, суд доходить висновку про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на даний час не втратили своєї актуальності та не можуть бути усунуті шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинувачених, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Обставини, зазначені захисником ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 не можуть бути підставою для відмови в продовженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою та заміни на більш м`який запобіжний захід, оскільки вони не виключають наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: можливість обвинуваченого переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Разом з тим, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого щодо нього слід продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Щодо клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_4 про взяття обвинуваченого ОСОБА_5 на особисту поруку, суд зазначає, що відповідно до ст. 180 КПК України такий запобіжний захід полягає у наданні особами, які заслуговують на довіру суду, письмового зобов`язання про забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та його явки до суду на першу вимогу.

Разом із тим, сама по собі наявність осіб, які виявляють бажання поручитися за обвинуваченого, не є безумовною підставою для застосування цього запобіжного заходу. Суд повинен оцінити особу поручителів, їхні взаємовідносини з обвинуваченим, можливість реально забезпечити належну процесуальну поведінку останнього, а також усі обставини, передбачені ст. 178 КПК України.

З огляду на викладене, з урахуванням характеру та ступеня тяжкості інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, обставин кримінального провадження, а також необхідності забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд дійшов висновку, що застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки за наведених обставин не забезпечить достатніх гарантій виконання ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов`язків.

Суд враховує доводи захисника та обвинуваченого про те, що ОСОБА_5 раніше не судимий, має постійне місце проживання та реєстрації.

Разом з тим, наведені обставини свідчать про наявність у обвинуваченого соціальних зв`язків та підлягають врахуванню судом, однак самі по собі не виключають існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Суд дійшов висновку, що на даний час такі обставини не свідчать про істотне зменшення ризиків, зокрема можливості ухилення від суду, незаконного впливу на свідків та вчинення іншого кримінального правопорушення, а тому не дають підстав для зміни запобіжного заходу на більш м`який.

Водночас суд враховує зазначені стороною захисту обставини при визначенні розміру застави як альтернативного запобіжного заходу.

Визначаючи розмір застави, суд виходить з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України, співставивши існуючі у справі ризики, характер кримінального правопорушення та його наслідки з реальною можливістю забезпечити цим запобіжним заходом впевненість у тому, що обвинувачений не буде порушувати покладені на нього процесуальні обов`язки, а також беручи до уваги матеріальний стан обвинуваченого, з урахуванням ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який з 01.01.2026 складає 3328 грн. 00 коп., вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленому п. 3 ч.5 ст.182 КПК України.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави суддя вважає за необхідне покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 , такі обов`язки:

- прибувати за першим викликом до суду;

- не відлучатися з м.Тернополя та Тернопільської області, без дозволу слідчого або прокурора;

- повідомляти слідчого чи прокурора про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_5 , відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 314-316, 331 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ

Призначити судовий розгляд кримінального провадження №42026110000000264 від 27.04.2026, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 1 ст. 114-1 та ч. 3 ст. 332 КК України о 14.00 год. 03.11.2026 у відкритому судовому засіданні в залі Солом`янського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Грушецька, 1.

Кримінальне провадження розглядати суддею одноособово.

В судове засідання викликати учасників, забезпечити участь обвинуваченого.

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_4 про взяття обвинуваченого ОСОБА_5 на особисту поруку, відмовити.

Клопотання прокурора задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 діб, тобто до 04.12.2026, включно.

Одночасно визначити розмір застави 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) гривень 00 коп., яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: Отримувач: ДКСУ в м. Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р: UA 128201720355259002001012089 та надати документ, що це підтверджує, до Солом`янського районного суду міста Києва.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 , наступні обов`язки, а саме:

- прибувати за першим викликом до суду;

- не відлучатися з м.Тернополя та Тернопільської області, без дозволу слідчого або прокурора;

- повідомляти слідчого чи прокурора про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, строк дії яких встановити до 04.12.2026 з моменту внесення застави.

Визначити строк дії ухвали до 04.12.2026, включно.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську обласну прокуратуру.

Ухвала в частині продовження тримання обвинуваченого під вартою може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_7