Ухвала суду № 140565047, 13.10.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

пр. № 1-кс/759/10568/26

ун. № 759/27787/26

13 жовтня 2026 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 вивчивши клопотання прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_2 , про арешт майна, подане у кримінальному провадженні №42026110000000414 внесеного до ЄРДР 21.07.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Святошинського районного суду міста Києва надійшло вказане клопотання про арешт майна, подане у межах кримінального провадження №42026110000000414 внесеного до ЄРДР 21.07.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Вирішуючи питання про призначення даного клопотання до судового розгляду, слідчий суддя зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до п. 7) ч. 2 ст. 131 КПК України передбачено такий види заходів забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

Статтею 132 КПК України визначені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження та передбачені обставини, за яких не допускається застосування заходів кримінального провадження.

Згідно ч. 7 ст. 132 КПК України до клопотання слідчого, дізнавача, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

Відповідно до п. 1, п. 2, п. 4 глави 4 розділу І Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298, відомості з Реєстру надаються у вигляді витягу в порядку, встановленому КПК України, за формою згідно з додатком 6 до цього Положення. Витяг з Реєстру - згенерований програмними засобами ведення Реєстру документ, який засвідчує факт реєстрації в Реєстрі відомостей про кримінальне правопорушення, отриманих за визначеними у пункті 3 цього розділу параметрами, які є актуальними на момент його формування. Реєстратори самостійно формують (отримують) витяг з Реєстру в межах унесеної інформації та посвідчують його своїм підписом.

З аналізу вищевказаних положень та беручи до уваги, що витяг з ЄРДР генерується автоматично програмними засобами ведення Реєстру, можна зробити висновок, що до клопотання про застосування заходу забезпечення кримінального провадження додається оригінал витягу із ЄРДР.

Як вбачається із Автоматизованої системи документообігу суду «Д-3», клопотання прокурором подано безпосередньо до канцелярії суду.

Однак, витяг із Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження №42026110000000414 не підписаний реєстратором, як того вимагають зазначені вище положення.

Таким чином, доданий до клопотання витяг із ЄРДР щодо кримінального провадження №42026110000000414 не є оригіналом документа, тобто прокурором подано клопотання без додержання вимог ч. 7 ст. 132 КПК України.

Згідно до ч. 1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Згідно з п. 18) ч. 1 ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи зазначені вище обставини у їх сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, у відповідності до ч. 3 ст. 172 КПК України, підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 170 - 173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_2 , про арешт майна, подане у кримінальному провадженні №42026110000000414 внесеного до ЄРДР 21.07.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України - повернути прокурору Київської обласної прокуратури ОСОБА_2 для усунення недоліків.

Встановити прокурору строк у 24 години для усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала слідчого судді постановлена 13.10.2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1