Ухвала суду № 140564654, 23.09.2026, Печерський районний суд міста Києва

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 757/50778/26-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м. Київ

Печерський районний суд міста Києва в складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - адвоката ОСОБА_4 , яка бере участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України підполковника поліції ОСОБА_5 , погоджене заступником начальника другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у кримінальному провадженні № 12026000000000055 від 15.01.2026 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

УСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст клопотання

1. На розгляд слідчому судді Печерського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого, погоджене прокурором, про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, без визначення розміру застави та без зазначення строку дії ухвали.

2. В обґрунтування клопотання зазначено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуальним керівництвом прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026000000000055 від 15.01.2026 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, - заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.

3. За версією сторони обвинувачення, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 14.08.2020, у виконуючого обов`язки директора ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (ЄДРПОУ 38983006) ОСОБА_7 виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння електричною енергією, яку споживатиме комбінат за договорами постачання, без здійснення оплати постачальнику. З метою реалізації свого умислу ОСОБА_7 залучив до вчинення кримінального правопорушення директора ТОВ «Енергетична компанія «Перша лінія постачання» (ЄДРПОУ 42909190) ОСОБА_6 та начальника Департаменту адміністратора розрахунків Дирекції ринкових операцій ПрАТ «НЕК «Укренерго» ОСОБА_8 , які, діючи окремо один від одного, дійшли попередньої змови з ОСОБА_7 на вчинення злочину групою осіб.

4. 14.08.2020 ОСОБА_7 та ОСОБА_6 підписали договір № 13/08/20/261 про постачання електричної енергії, за яким ТОВ «ЕК «Перша лінія постачання» як постачальник зобов`язалося продавати електричну енергію споживачу ТОВ «ЗТМК», при цьому обоє усвідомлювали, що фактично постачальник не буде закуповувати електричну енергію для поставки її споживачу, а споживач не буде здійснювати оплату за неї, тоді як електрична енергія відпускатиметься за рахунок небалансів, отриманих від ПрАТ «НЕК «Укренерго» без розрахунку за її отримання. У період з 14.08.2020 по 31.12.2020 співучасники, користуючись наперед обумовленим невжиттям ОСОБА_8 заходів реагування, передбачених п.п. 6 п. 1.7.5 Правил ринку, заволоділи електричною енергією у кількості 82 236,523 мВт/год загальною вартістю 168 337 001 грн, заподіявши тим самим ПрАТ «НЕК «Укренерго» матеріальну шкоду в особливо великих розмірах.

5. 26.12.2025 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. У зв`язку з невстановленням місцезнаходження підозрюваного повідомлення про підозру скеровано поштовим зв`язком за останнім відомим місцем проживання; вручено начальнику житлово-експлуатаційної організації за місцем реєстрації та проживання останнього - ОСОБА_9 для подальшої передачі підозрюваному; 26.12.2025 надіслано у мобільному додатку «Telegram» на абонентський номер НОМЕР_1 , користувачем якого є ОСОБА_6 , разом із повісткою про виклик на 02.01.2026 о 10 год. 30 хв. для участі у допиті в якості підозрюваного. У подальшому на адресу ГСУ НП України надійшов лист від ОСОБА_6 , у якому останній повідомив, що ознайомився зі змістом повідомлення про підозру та повістки, однак з`явитися особисто не зможе у зв`язку з перебуванням поза межами України; точне місцезнаходження підозрюваний не назвав.

6. Відповідно до відомостей Державної прикордонної служби України ОСОБА_6 14.11.2023 о 19 год. 48 хв. перетнув державний кордон України через пункт пропуску «Угринів» у напрямку Республіки Польща і до теперішнього часу на територію України не повертався. 15.01.2026 постановою слідчого підозрюваного оголошено в державний та міжнародний розшук, відомості про що внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

7. На переконання сторони обвинувачення, у підозрюваного об`єктивно наявні ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а з огляду на оголошення ОСОБА_6 у міжнародний розшук та його перебування за межами України прокурор просить обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави відповідно до абз. 7 ч. 4 ст. 183 КПК України; строк дії ухвали, з урахуванням ч. 4 ст. 197 КПК України, не зазначати.

2. Заперечення

8. Захисник - адвокат ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що підозра є необґрунтованою, докази вини ОСОБА_6 відсутні, а зазначені стороною обвинувачення ризики є недоведеними. Просила у задоволенні клопотання відмовити.

3. Явка сторін у судовому засіданні

9. Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні вимоги клопотання підтримала, просила їх задовольнити; додатково зазначила, що від підозрюваного ОСОБА_6 до органу досудового розслідування надійшов лист, зі змісту якого вбачається, що останній ознайомився зі змістом письмового повідомлення про підозру, однак країну свого перебування не назвав.

10. Захисник - адвокат ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення клопотання.

4. Норми права, що підлягають застосуванню

11. Процесуальні правовідносини регулюються главою 18 «Запобіжні заходи, затримання особи» розділу ІІ «Заходи забезпечення кримінального провадження» КПК України.

12. Відповідно до ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт і тримання під вартою. Згідно з ч. 2 цієї статті найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

13. Згідно з ч. 1, 2 ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають слідчому судді достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити зазначені дії.

14. Частиною 1 ст. 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України цей запобіжний захід може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

15. Частиною 6 ст. 193 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя за участю підозрюваного розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу або його зміну на більш м`який.

16. Згідно з абз. 7 ч. 4 ст. 183 КПК України при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається. Частиною 4 ст. 197 КПК України передбачено, що строк дії ухвали слідчого судді про застосування тримання під вартою, постановленої в порядку ч. 6 ст. 193 цього Кодексу, не зазначається.

17. Порядок апеляційного оскарження ухвал слідчого судді визначений п. 9 ч. 1 ст. 309 та ч. 2 ст. 395 КПК України: апеляційні скарги на ухвали слідчих суддів подаються безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня оголошення ухвали.

5. Обставини, встановлені слідчим суддею

18. Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуальним керівництвом прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026000000000055 від 15.01.2026 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

19. Згідно з установленими досудовим розслідуванням обставинами, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, однак не пізніше 14.08.2020, у в. о. директора ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» ОСОБА_7 виник злочинний умисел на заволодіння електричною енергією, відпущеною ПрАТ «НЕК «Укренерго» для врегулювання небалансів, шляхом її передачі до споживання ТОВ «ЗТМК» без здійснення відповідних розрахунків з ПрАТ «НЕК «Укренерго». З метою реалізації такого умислу ОСОБА_7 залучив до вчинення кримінального правопорушення директора ТОВ «Енергетична компанія «Перша лінія постачання» ОСОБА_6 та начальника Департаменту адміністратора розрахунків Дирекції ринкових операцій ПрАТ «НЕК «Укренерго» ОСОБА_8 , якому було відведено роль щодо невжиття передбачених п.п. 6 п. 1.7.5 Правил ринку заходів реагування відносно ТОВ «ЕК «Перша лінія постачання» за несплату вартості небалансів електричної енергії.

20. ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , діючи окремо один від одного, дійшли попередньої змови з ОСОБА_7 на вчинення спланованого останнім кримінального правопорушення групою осіб. Реалізовуючи спільний злочинний умисел, 14.08.2020 ОСОБА_7 та ОСОБА_6 підписали договір № 13/08/20/261 про постачання електричної енергії, за яким ТОВ «ЕК «Перша лінія постачання» як постачальник зобов`язалося продавати електричну енергію споживачу ТОВ «ЗТМК», усвідомлюючи при цьому, що фактично постачальник не буде закуповувати електричну енергію для поставки її споживачу, а споживач не буде здійснювати оплату за неї, тоді як електрична енергія буде відпускатися за рахунок небалансів, отриманих від ПрАТ «НЕК «Укренерго» без розрахунку за їх отримання.

21. Діючи за вказаних обставин, у період з 14.08.2020 по 31.12.2020 співучасники заволоділи електричною енергією у кількості 82 236,523 мВт/год загальною вартістю 168 337 001 грн, яка була відпущена ПрАТ «НЕК «Укренерго» для врегулювання власних небалансів ТОВ «ЕК «Перша лінія постачання», заподіявши тим самим ПрАТ «НЕК «Укренерго» матеріальну шкоду в особливо великих розмірах.

22. Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, підтверджуються, зокрема: договором № 13/08/20/261 про постачання електричної енергії споживачу від 14.08.2020; договором № 262 про надання інформаційних послуг від 18.08.2020; висновком аналітичного дослідження № 248/99-00-08-01-01-20/42909190 від 25.08.2025; висновком експерта № СЕ25-200/5 за результатами проведення економічної експертизи від 10.11.2025; постановою НКРЕКП «Про затвердження Правил ринку» від 14.03.2018 № 307; постановою НКРЕКП від 08.04.2020 № 766; листом ПрАТ «НЕК «Укренерго» від 22.12.2025; протоколом огляду від 27.02.2025; протоколами допиту свідків ОСОБА_10 від 09.12.2025, ОСОБА_11 від 30.12.2025, ОСОБА_12 від 02.01.2026, ОСОБА_13 від 28.01.2026, ОСОБА_14 від 16.04.2025; протоколами допиту та додаткового допиту підозрюваного ОСОБА_7 від 09.01.2026 та 21.01.2026 відповідно; протоколом додаткового допиту ОСОБА_15 від 08.01.2026, а також іншими доказами, зафіксованими та одержаними стороною обвинувачення в процесі досудового розслідування.

23. 26.12.2025 у порядку статей 276-278 КПК України складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. У зв`язку з невстановленням місцезнаходження підозрюваного повідомлення про підозру скеровано поштовим зв`язком за останнім відомим місцем проживання; вручено начальнику житлово-експлуатаційної організації за місцем реєстрації та проживання ОСОБА_6 - ОСОБА_9 для подальшої передачі підозрюваному; 26.12.2025 надіслано у мобільному додатку «Telegram» на абонентський номер НОМЕР_1 , користувачем якого є ОСОБА_6 , разом із повісткою про виклик на 02.01.2026 о 10 год. 30 хв. У подальшому на адресу ГСУ НП України надійшов лист від ОСОБА_6 , у якому останній повідомив, що ознайомився зі змістом повідомлення про підозру та повістки, однак з`явитися особисто не зможе у зв`язку з перебуванням поза межами України; точне місцезнаходження підозрюваний не назвав.

24. Відповідно до відомостей Державної прикордонної служби України ОСОБА_6 14.11.2023 о 19 год. 48 хв. перетнув державний кордон України через пункт пропуску «Угринів» у напрямку Республіки Польща і до теперішнього часу на територію України не повертався. 15.01.2026 постановою слідчого ОСОБА_6 оголошено в державний та міжнародний розшук, а відомості про це внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

6. Мотиви слідчого судді

25. Органом досудового розслідування ОСОБА_6 інкриміновано, що він, діючи за попередньою змовою групою осіб із в. о. директора ТОВ «ЗТМК» ОСОБА_7 та начальником Департаменту адміністратора розрахунків ПрАТ «НЕК «Укренерго» ОСОБА_8 , у період з 14.08.2020 по 31.12.2020, обіймаючи посаду директора ТОВ «ЕК «Перша лінія постачання», шляхом зловживання своїм службовим становищем заволодів електричною енергією загальною вартістю 168 337 001 грн, заподіявши ПрАТ «НЕК «Укренерго» матеріальну шкоду в особливо великих розмірах, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України. Санкція ч. 5 ст. 191 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна і за критерієм ч. 6 ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином.

26. Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є, зокрема, особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. У цій справі всі елементи цієї норми дотримано: 26.12.2025 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 за ч. 5 ст. 191 КК України; вручення в день складення виявилося об`єктивно неможливим, оскільки підозрюваний перебуває за межами України, що підтверджується відомостями Державної прикордонної служби України про перетин ним 14.11.2023 державного кордону без повернення; стороною обвинувачення вжито достатніх заходів для доведення до ОСОБА_6 змісту повідомлення про підозру - шляхом скерування повідомлення поштовим зв`язком, вручення начальнику житлово-експлуатаційної організації для подальшої передачі, а також надсилання у мобільному додатку «Telegram» на абонентський номер підозрюваного разом із повісткою про виклик. Факт ознайомлення підтверджується і власним листом ОСОБА_6 , у якому він підтвердив ознайомлення зі змістом повідомлення про підозру та повістки. За таких обставин ОСОБА_6 у розумінні ч. 1 ст. 42 КПК України набув статусу підозрюваного.

27. Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

28. Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.10.1994 у справі «Murray v. the United Kingdom» (заява № 14310/88, § 51) та у рішенні від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04, § 175) сформулював стандарт «обґрунтованої підозри» так: наявність «обґрунтованої підозри» передбачає існування фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Велика Палата Європейського суду з прав людини у рішенні від 28.11.2017 у справі «Merabishvili v. Georgia» (заява № 72508/13, § 184) підтвердила, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути такого ж рівня, як ті, що необхідні для доведення винуватості або навіть для висунення обвинувачення.

29. Слідчий суддя, оцінюючи надані стороною обвинувачення докази, з`ясовує не питання достатності та допустимості доказів для встановлення вини чи її відсутності (що є прерогативою суду при ухваленні вироку), а виключно наявність підстав, які могли б переконати об`єктивного спостерігача у ймовірності причетності підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення.

30. Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя доходить висновку, що надана стороною обвинувачення сукупність доказів - договір № 13/08/20/261 про постачання електричної енергії від 14.08.2020, висновок аналітичного дослідження від 25.08.2025, висновок економічної експертизи № СЕ25-200/5 від 10.11.2025, лист ПрАТ «НЕК «Укренерго» від 22.12.2025, протокол огляду від 27.02.2025, протоколи допитів свідків та підозрюваного ОСОБА_7 - у їх взаємозв`язку з відомостями про підписання ОСОБА_6 як директором ТОВ «ЕК «Перша лінія постачання» договору постачання електричної енергії та про його обізнаність зі схемою відпуску електричної енергії без здійснення відповідних розрахунків з ПрАТ «НЕК «Укренерго» дає достатні підстави підозрювати ОСОБА_6 у причетності до інкримінованого кримінального правопорушення у розумінні наведеного стандарту.

31. Доводи сторони захисту про необґрунтованість підозри та відсутність доказів вини ОСОБА_6 слідчий суддя відхиляє, оскільки на стадії розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу питання про достатність та допустимість доказів для встановлення винуватості особи не вирішується; наведеної стороною обвинувачення сукупності доказів достатньо для того, щоб переконати об`єктивного спостерігача у ймовірності причетності ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого правопорушення, що є достатнім у розумінні стандарту «обґрунтована підозра».

32. Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри, а також наявність ризиків, які дають слідчому судді достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті. Стандарт «достатні підстави» є нижчим за стандарт «обґрунтована підозра», проте існування кожного ризику має підтверджуватися конкретними фактами, а не абстрактними припущеннями сторони обвинувачення. Європейський суд з прав людини у § 86 рішення від 30.01.2018 у справі «Макаренко проти України» (заява № 622/11) наголосив, що аргументи на користь або проти звільнення не повинні бути «загальними та абстрактними», а у § 84 цього рішення зазначив, що обґрунтування тримання під вартою має бути переконливо продемонстроване органами влади. Виходячи з наведеного, слідчий суддя критично та окремо оцінює кожен із заявлених прокурором ризиків.

33. Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України) слідчий суддя визнає доведеним. Він підтверджується не припущеннями, а конкретними фактами: 14.11.2023 ОСОБА_6 перетнув державний кордон України у напрямку Республіки Польща і до цього часу не повернувся; після ознайомлення з повідомленням про підозру та повісткою про виклик підозрюваний до органу досудового розслідування не з`явився; у власному листі він прямо повідомив про неможливість прибути та при цьому свідомо не зазначив ані країни, ані точного місця свого перебування, чим фактично унеможливив проведення з ним процесуальних дій; постановою слідчого від 15.01.2026 його оголошено в державний та міжнародний розшук. Санкція ч. 5 ст. 191 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років, що об`єктивно посилює мотивацію підозрюваного уникати кримінальної відповідальності. Тяжкість ймовірного покарання, не будучи самостійною підставою, у сукупності з тривалим перебуванням підозрюваного за кордоном та свідомим приховуванням свого місцезнаходження дає достатні підстави вважати, що, залишаючись поза межами досяжності органу досудового розслідування, він продовжуватиме переховуватися.

34. Разом з тим ризик знищення, приховування або спотворення речей чи документів (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України) слідчий суддя вважає недоведеним. Інкриміновані дії вчинялися у 2020 році, договір постачання, первинна та бухгалтерська документація, на яких ґрунтується підозра, вже отримані органом досудового розслідування та досліджені, за їх результатами складено висновок аналітичного дослідження від 25.08.2025 і висновок економічної експертизи від 10.11.2025. Підозрюваний понад два роки перебуває за межами України та фактично відсторонений від документообігу ТОВ «ЕК «Перша лінія постачання», а тому реальної можливості впливати на вже зібрані докази не має. Посилання сторони обвинувачення на не відшукані досі документи та інформаційні системи має загальний характер і не підтверджує конкретної, актуальної можливості підозрюваного вплинути саме на ті джерела доказів, що мають істотне значення. За таких обставин цей ризик не відповідає стандарту конкретності, наведеному у § 86 рішення у справі «Макаренко проти України», і слідчий суддя його відхиляє.

35. Ризик незаконного впливу на свідків (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України) слідчий суддя оцінює як частково обґрунтований, проте не вирішальний. Формально свідками у провадженні є колишні працівники ТОВ «ЕК «Перша лінія постачання», які перебували з ОСОБА_6 у службових відносинах, що теоретично створює можливість впливу. Водночас тривале перебування підозрюваного за межами України та його відірваність від середовища товариства істотно знижують реальність такого впливу на цій стадії. Самостійною достатньою підставою для тримання під вартою цей ризик не є, однак у сукупності з доведеним ризиком переховування частково підтверджує потребу в ізоляції підозрюваного.

36. Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України) слідчий суддя відхиляє як недоведений. Наведене прокурором обґрунтування цього ризику (можливість попередити не встановлених співучасників, узгодити позицію захисту, вплинути на перебіг розслідування) має загальний та абстрактний характер, по суті дублює доводи щодо ризиків, передбачених пунктами 2 і 3, та не підкріплене конкретними фактами, які свідчили б про реальні дії або наміри підозрюваного перешкодити провадженню саме у такий спосіб. Абстрактне посилання на груповий характер злочину само по собі, без конкретних обставин, не може бути покладене в основу висновку про наявність цього ризику.

37. Доводи сторони захисту про недоведеність усіх заявлених ризиків слідчий суддя відхиляє лише в частині ризику переховування, який, на відміну від інших, підтверджений конкретними та беззаперечними фактичними обставинами. Наявності одного доведеного ризику, передбаченого ч. 1 ст. 177 КПК України, достатньо для застосування запобіжного заходу.

38. Ураховуючи, що підозрюваний ОСОБА_6 перебуває за межами України, оголошений у міжнародний розшук, свідомо не повідомляє органу досудового розслідування свого місцезнаходження та не з`являється на виклики слідчого, жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, об`єктивно не може бути реально виконаний та не забезпечить процесуальної поведінки підозрюваного. Застосування будь-якого з таких заходів у ситуації фактичної відсутності підозрюваного на території України позбавлене практичного сенсу та не відповідає меті запобіжного заходу, визначеній ст. 177 КПК України. За таких обставин єдиним пропорційним завданням кримінального провадження запобіжним заходом є тримання під вартою.

39. Частиною 6 ст. 193 КПК України передбачено три альтернативні підстави для розгляду клопотання за відсутності підозрюваного; у цій справі наявна одна з них - оголошення ОСОБА_6 у міжнародний розшук. Постановою слідчого від 15.01.2026 підозрюваного оголошено в державний та міжнародний розшук. Фактичне перебування підозрюваного за межами України з 14.11.2023 свідчить, що оголошення міжнародного розшуку викликане реальними, а не формальними обставинами. Наведене підтверджує наявність передбаченої ч. 6 ст. 193 КПК України підстави для розгляду клопотання за відсутності підозрюваного. Право підозрюваного на захист забезпечується гарантією повторного розгляду питання про застосування запобіжного заходу або його зміну на більш м`який за його участю не пізніш як через сорок вісім годин з моменту доставки до місця кримінального провадження (абз. 2 ч. 6 ст. 193 КПК України).

40. Оскільки ОСОБА_6 оголошено у міжнародний розшук та він перебуває за межами України, розмір застави в силу абз. 7 ч. 4 ст. 183 КПК України не визначається. Строк дії ухвали, постановленої в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України не зазначається.

41. Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя доходить висновку, що клопотання прокурора про обрання щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України є обґрунтованим і підлягає задоволенню; належних підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу не встановлено.

Керуючись ст. 176-178, 183, 193, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

Обрати підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Києва, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Після затримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і не пізніш як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження доставити ОСОБА_6 до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва для розгляду за його участю питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали проголошено 28.09.2026 о 13 год. 00 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_16