Рішення № 140563588, 14.10.2026, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/7898/26

Провадження № 2/487/4690/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.10.2026 Заводський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого - судді А.А. Лагоди,

за участю секретаря К.Е. Мамчур,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача 21.09.2026 звернувся до суду з вказаним позовом. Позовні вимоги мотивовані тим, що 05.07.2018 між АТ «ПУМБ» та відповідачем було укладено кредитний договір №2001070809701 шляхом підписання відповідачем власноруч заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.

26.06.2026 АТ «ПУМБ» та ТОВ «ФК «Смарт Пей» уклали договір факторингу №1, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором, що підтверджується витягом з Реєстру боржників №1 від 26.06.2025. Таким чином, ТОВ «ФК «Смарт Пей» набуло статусу кредитора за договором №2001070809701 від 05.07.2018, укладеним між АТ «ПУМБ» та відповідачем. Відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання щодо погашення кредитної заборгованості не виконав і станом на момент подачі позову загальна сума заборгованості становить 58698,78грн., в т.ч. тіло кредиту 26623,43грн., відсотки 32075,35грн., яку позивач просить стягнути з відповідача по справі на свою користь та судові витрати по сплаті судового збору, витрати на професійну правову допомогу.

Ухвалою суду від 22.09.2026 по справі було відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.

В судове засідання сторона позивача не з`явилась. Подано до суду заяву, в якій просила справу розглядати без її участі, позов підтримує в повному обсязі, просить його задовольнити. Не заперечувала проти ухвалення заочного рішення по справі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлено належним чином, про причини неявки суд не повідомлено, заяв та клопотань до суду не надходило, відзив до суду не подано.

У зв`язку з неявкою відповідача та не надання відзиву суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності сторін та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Враховуючи, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи і оцінивши отримані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 05.07.2018 між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 було укладено договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №2001070809701 зі встановленням кредитного ліміту в розмірі 25000,00грн., під 59,45% річних, зі сплатою щомісячно кожного 20 числа суми кредиту.

АТ «ПУМБ» перерахувало на картку відповідача 5167-91….-2104 кредитні кошти, що підтверджується випискою.

Також, 26.06.2026 АТ «ПУМБ» та ТОВ «ФК «Смарт Пей» уклали договір факторингу №1, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором №2001070809701 в розмірі 58698,78грн. в т.ч. борг за тілом кредиту в сумі 26623,43грн. та відсотки в сумі 32075,35грн., що підтверджується витягом з Реєстру боржників №1 від 26.06.2026.

Таким чином, ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло статусу кредитора за договором №2001070809701 від 26.06.2026, укладеним між АТ «ПУМБ» та відповідачем.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. ст. 526, 612, 625 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У частинах першій та другій ст. 639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч.1 ст. 642 ЦК України).

Спору щодо укладення кредитного договору, отримання позичальником коштів немає, а суд погоджується, що зобов`язання, що виникли за таким договором підлягають виконанню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України, встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Долучені до матеріалів справи письмові докази підтверджують укладення відповідачем кредитного договору та отримання кредитних коштів, існування заборгованості, викладеної в позовних вимогах.

Натомість, відповідачем не доведено належного виконання зобов`язань за кредитним договором. Останнім, власний розрахунок заборгованості за кредитним договором не подано та не спростовано, відзиву на позовну заяву відповідачем не надано.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач порушив умови договору, на час ухвалення рішення не сплатив, за таких обставин вимоги позивача про стягнення 58698,78грн. обґрунтовані та наявні законні підстави для їх задоволення.

Згідно частини 1 та пункту 1 частини 2 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 3 статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У контексті з правовими позиціями ВС та сталої практики ЄСПЛ, варто зазначити, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Однак, за наявності заперечень учасника справи, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).

З урахуванням конкретних обставин справи суд дійшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн., оскільки саме ці витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 223, частиною 2 статті 247, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» заборгованість за кредитним договором №2001070809701 від 05.07.2018 у розмірі 58698 (п`ятдесят вісім тисяч шістсот дев`яносто вісім) гривень 78 коп., а також 6662 (шість тисяч шістсот шість дві) гривень 40 коп. понесених судових витрат.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей», місцезнаходження: вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 4/6, корп. А, оф.303, м. Київ, 01042, код ЄДРПОУ: 43696954.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя А.А. Лагода