Рішення № 140563188, 06.10.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/16357/26

Провадження № 2/127/4689/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 рокум. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі головуючого судді Жмудя О.О., при секретарі судового засідання Білозор А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження (з викликом сторін) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ ФК «Абекор» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 29.01.2026 між ТОВ ФК «Абекор» та ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір №2528375. Відповідно до умов договору, відповідачу надано кредит у розмірі 11000,00 грн, строком на 80 днів з кінцевим терміном повернення до 18.04.2026. У зв`язку з невиконанням умов договору у відповідача виникла прострочена заборгованість перед кредитором в розмірі 11000,00 грн - тіло кредиту та 8712,00 грн нараховані проценти. Вищевикладене й стало підставою для звернення до суду із вимогами про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором в розмірі 19712,00 грн, судових витрат по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн а також 81,06 грн за відправку документів.

Ухвалою суду від 21.05.2026 призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін, призначено розгляд справи по суті, витребувано докази по справі. Окрім того відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

15.06.2026 відповідач ОСОБА_1 подала відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що нарахована позивачем заборгованість здійснена з порушенням вимог законодавства про захист прав споживачів, а саме щодо нарахування підвищеної процентної ставки, оскільки відповідно 6.1 розділу ІV ЗУ «Про споживче кредитування» зазначено, що в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення.

Поряд із тим, що сума заборгованості по нарахованим процентам за кожен день користування кредитом не може становити 19712,00 грн, оскільки дана позовна вимога є необґрунтованою та несправедливою до відповідача.

У зв`язку невиконанням умов договору у відповідача виникла прострочена заборгованість перед позивачем в розмірі 11000,00 грн тіло кредиту та 8712,00 нараховані проценти. Строк кредиту 80 днів. Процентна ставка 0,99 % застосовується позивачем після спливу строку кредитування, в даному випадку проценти є штрафними санкціями.

Да думку відповідачки заборгованість не може перевищувати 12687,95 грн.

Крім того позивачем не доведено належними та допустимими доказами зарахування коштів на рахунок відповідачки.

З огляду на вищевикладене ОСОБА_1 в задоволенні позову просила відмовити.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в прохальній частині позовної заяви зазначено про розгляд справи у його відсутність.

Згідно із ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач Маковецька в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. 19.09.2026 відповідачка отримала судову повістку про виклик до суду на 01.10.2026, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення R067281444120. Клопотань про відкладення розгляду справи чи повідомлень про поважні причини неявки до суду від відповідача не надходило.

Водночас відповідачка скористалась своїм процесуальним правом та подала до суду відзив на позовну заяву.

З огляду на викладене, враховуючи належне повідомлення відповідача про розгляд справи, відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, а також те, що відповідачка висловила свою позицію шляхом подання відзиву, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності відповідача на підставі наявних у справі матеріалів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов наступного.

Судом встановлено наступні фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини, врегульовані нормами ст. ст. 207, 526, 527, 530, 536, 546, 549, 610-611, 625, 628, 629, 639, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України.

26.01.2026 ТОВ «ФК «АБЕКОР» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «ФК «АБЕКОР» уклали електронний кредитний договір №2528375.

Кредитний договір укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб сайті в мережі інтернет https://firstcredit.com.ua підписаний ним електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно з п.1.2. кредитного договору загальний розмір наданого кредиту складає 11000,00 грн.

Згідно п. 1.3. строк кредиту 80 днів з кінцевим терміном повернення до 18.04.2026 включно.

Кількість платежів 2 платежі.

Періодичність сплати платежів: 1-й платіж через 30дн. (період, що починається з моменту укладення Договору та закінчується останнім днем (включно), встановленим для сплати першого платежу, далі по тексту - перший період користування кредитом); 2-й платіж через 50 днів (період, що починається з наступного дня, що слідує за останнім днем першого періоду користування кредитом та закінчується останнім днем (включно), встановленим для сплати другого платежу, (далі по тексту - другий період користування кредитом).

Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від умов користування кредитом та становить: Базова процентна ставка 0.9900% в день, що застосовується протягом першого періоду користування кредитом; Основна процентна ставка 0.99% в день, що застосовується протягом другого періоду користування кредитом; Акційна процентна ставка, що застосовується відповідно до наступних умов: - 0.3465 % в день, що застосовується протягом першого період користування кредитом, (крім випадку якщо Позичальник уклав додаткову угоду про продовження строку кредиту, де дана акційна ставка буде застосована до дати такого укладення(включно), якщо Позичальник своєчасно сплатить перший платіж не пізніше строку та не менше суми, що встановлені в початковому Графіку платежів (+3 календарні дні додатково для виконання вказаного зобов`язання) або у вказаний строк укладе додаткову угоду про продовження строку кредиту (пролонгацію).

Тип процентної ставки фіксована.

Цільове призначення кредиту(мета отримання кредиту): на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Денна процентна ставка на дату укладення Договору складає: 0.19 % в день. Розрахунок денної процентної ставки: (1687.95грн./11000 грн. 00 коп.)/ 80 дн. ? 100% = 0.19 % в день.

Загальні витрати за кредитом на дату укладення Договору складають: 1687.95грн.

Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: 344.43% річних.

Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: 12687.95 грн.

Кредит у сумі 11000,00 грн був перерахований відповідачу на поточний рахунок, враховуючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 , що підтверджується відповідною квитанцією до платіжної інструкції №20267-1363-230963692 від 29.01.2026.

Згідно інформації, наданої АТ КБ «Приватбанк», яка надійшла до суду 25.06.2026, вбачається що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 . 29.01.2026 на карту було зараховано кошти в розмірі 11000,00 грн.

Відповідачка належним чином не виконала взяті на себе зобов`язання по погашенню за кредитним договором №2528375 від 29.01.2026, в зв`язку з простроченням виконання зобов`язань по кредиту утворилась заборгованість у загальній сумі 19712,00 грн, з яких: 11000,00 грн - тіло кредиту; 8712,00 грн - нараховані проценти, що підтверджується відповідним розрахунком заборгованості (картка обліку).

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом, оскільки відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, 29.01.2026 між ТОВ «ФК «Абекор» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2528375 у формі електронного документу, який було підписано з використанням позичальником електронний підписом одноразовим ідентифікатором w69077.

Оскільки даний договір укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток ОСОБА_1 підписала його електронним підписом одноразовим ідентифікатором, то без отримання відповідного ідентифікатора на номер мобільного телефону, який нею особисто зазначений, без здійснення входу до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, такий договір не був би укладений.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі №132/1006/19 (провадження № 61-1602св20), від 28 квітня 2021 року у справі №234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі №234/8084/20 (провадження № 61-2303св21), від 14 червня 2022 року у справі №757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20 (провадження № 61-2902св21).

Наявність та розмір заборгованості підтверджуються дослідженими судом доказами, які у своїй сукупності є достатніми для встановлення факту порушення відповідачем договірних зобов`язань.

За таких обставин, з огляду на обов`язковість виконання сторонами взятих на себе договірних зобов`язань та обов`язок позичальника повернути отримані кредитні кошти і сплатити проценти, наявні правові підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Абекор» заборгованості за тілом кредиту в розмірі 11000,00 грн.

Щодо стягнення заборгованості за відсотками суд зазначає наступне.

Суд детально перевірив наданий позивачем щоденний розрахунок заборгованості в розрізі тіла та відсотків. За змістом правової позиції Великої Палати Верховного Суду (постанова від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування. Судом встановлено, що позивач нараховував проценти за ставкою 0,99% на день виключно в межах встановленого договором 80-денного строку кредитування за період з 29.01.2026 по 18.04.2026. За перші 30 днів (до 27.02.2026) нараховано 3811,50 грн, за наступні 50 днів (до 18.04.2026) відповідно до графіку 4900,50 грн. Загальна сума процентів склала 8712,00 грн. Жодних нарахувань відсотків поза межами строку кредитування (після 18.04.2026) розрахунок позивача не містить, що повністю відповідає нормам матеріального права. Позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Посилання відповідача на те, що заявлена до стягнення сума процентів за кредитним договором фактично є штрафними санкціями, є безпідставним, оскільки поняття процентів за користування кредитом та штрафних санкцій не є тотожними за своєю правовою природою.

Проценти за користування кредитними коштами є платою за користування кредитом та складовою грошового зобов`язання позичальника, розмір і порядок нарахування яких визначаються умовами кредитного договору та положеннями цивільного законодавства.

Натомість штраф та пеня є видами неустойки, тобто способами забезпечення виконання зобов`язання, які мають на меті стимулювати боржника до належного виконання зобов`язання та застосовуються, зокрема, у зв`язку з його порушенням.

Зокрема, ТОВ «ФК «Абекор» заявлено до стягнення заборгованість, яка складається з 11000,00 грн основного боргу та 8712,00 грн процентів, при цьому, пеня, штрафи чи інші штрафні санкції до стягнення не заявлялись, а доказів того, що до суми процентів фактично включено будь-які приховані штрафні санкції, відповідачем не надано.

Згідно вимог ст. 141 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір» суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 2422,40 грн (вказаний розмір судового збору визначений з урахуванням понижуючого коефіцієнта).

Крім того, представник позивача просив суду стягнути з відповідача 81,06 грн за витрати пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення).

Щодо наведеного суд виснував наступне.

Відповідно до частини першої статті 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини другої статті 133 Цивільного процесуального кодексу України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Обов`язок позивача до подання позовної заяви надіслати іншим учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів у випадках, передбачених процесуальним законом, є процесуальною передумовою звернення до суду та спрямований на забезпечення належного повідомлення учасників справи і реалізацію принципу змагальності.

Водночас витрати, пов`язані з виконанням такого процесуального обов`язку, зокрема витрати на поштове відправлення кореспонденції, не віднесені статтею 133 ЦПК України до складу судових витрат, що підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Отже, витрати на надсилання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів у розмірі 120,18 грн не є судовими витратами у розумінні статті 133 ЦПК України, а тому не підлягають стягненню з відповідача.

Також суд зауважує, що суд ухвалював рішення за відсутності учасників справи. Відповідно до положення ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, що у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

На відповідне застосування вказаних положень також звернула увагу Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 5 вересня 2022 року в справі №1519/2-5034/11.

Керуючись ст.ст. 526, 625, 629, 634, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 10-13, 76-81, 89, 141, 247, 263-265, 273-279, 354 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» заборгованість за кредитним договором № 2528375 від 29.01.2026 в розмірі 19712,00 грн, з яких: тіло кредиту 11000,00 грн, проценти 8712,00 грн, а також понесені витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно вимог ст. 265 ч. 5 п. 4 ЦПК України:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор», код ЄДРПОУ 39287145, адреса місцезнаходження: вул. Костянтинівська, буд. 75, прим. 601А, м. Київ);

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 06.10.2026.

Суддя О.О. Жмудь