Ухвала суду № 140562738, 13.10.2026, Гайсинський районний суд Вінницької області

Справа № 129/2855/26

Провадження у справі № 2/129/2426/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" жовтня 2026 р. Гайсинський районний суд Вінницької області

у складі головуючої судді Бондар О.В.,

без участі сторін та їх представників розглянула в місті Гайсині заяву ОСОБА_1 про зупинення провадження в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

установила:

24.07.2026 до суду заявлено цей позов, в якому представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 96714835000 від 31.08.2020 у розмірі 17476,40 грн., а також судовий збір в сумі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн.

Ухвалою Гайсинського районного суду від 28.07.2026 відкрито провадження у справі та вирішено проводити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відзиву до суду не надходило, 27.08.2026 відповідач подав до суду заяву, в якій просить зупинити провадження у цій справі відповідно до вимог п.2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України до звільнення відповідача з військової служби, на обґрунтування вимог заяви зазначив, що 24.02.2022 року він проходить військову службу у складі Збройних Сил України військова частина НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою про проходження військової служби Ф-5 № 1/16/1543 від 11.08.2026 року; додатково на підтвердження факту безперервного проходження ним військової служби у складі Збройних Сил України починаючи з 2022 року по теперішній час подав до суду копії таких документів: посвідчення офіцера НОМЕР_2 , військовий квиток № НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_1 , довідку № 549 від 22.06.2023 про безпосередню участь ОСОБА_1 у заходах із забезпечення оборони України у період з 16.03.2023 по 03.04.2023 в Бахмутській та Дружківській міських територіальних громадах Донецької області, витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) № 122 від 21.04.2024 про виключення солдата ОСОБА_1 зі списків особового складу в/ч НОМЕР_4 з 12 квітня 2024 року у зв`язку із вступом та зарахуванням курсантом до Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка, витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) № 39 від 27.02.2022 про зарахування мобілізованого солдата ОСОБА_1 з 27 лютого 2022 року до списків особового складу частини, витяг із наказу начальника Військового інституту КНУ ім. Т. Шевченка (по стройовій частині) № 152 від 31.05.2024 про завершення навчання, присвоєння первинного офіцерського звання «молодший лейтенант», призначення на посаду заступника командира батареї з МПЗ у в/ч НОМЕР_1 та виключення зі списків особового складу інституту з 31.05.2024, повідомлення № 855 від 31.05.2024 про призначення ОСОБА_1 на посаду заступника командира мінометної батареї з морально психологічного забезпечення 4 окремого штурмового полку " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_1 ), припис командира в/ч НОМЕР_4 № 1011/863 від 21.04.2024 про направлення солдата ОСОБА_1 до КНУ ім. Т. Шевченка для подальшого проходження військової служби, припис начальника відділу персоналу ВІКНУ № 678 від 31.05.2024 про направлення ОСОБА_1 у розпорядження командира в/ч НОМЕР_1 , довідка про проходження ОСОБА_1 військової служби за мобілізацією Ф-5 № 1/16/1543 від 11.08.2026, відтак, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі.

Представник позивача будь яких заяв чи заперечень проти заявленого відповідачем клопотання про зупинення розгляду справи до суду не подавав.

Дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного висновку.

Зупинення провадження у справі означає тимчасове припинення вчинення процесуальних дій судом. Провадження зупиняється до моменту, коли відпадуть обставини, які є перешкодою для розгляду справи, або будуть вчинені необхідні дії.

Підстави зупинення провадження у цивільній справі та відповідний порядок визначені статтею 251 Цивільного процесуального кодексу України. Цей перелік є вичерпним та передбачає як підстави для обов`язкового зупинення провадження у справі, так і випадки, коли суд не зобов`язаний, але може зупинити провадження у справі.

Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України визначено, що суд зупиняє провадження у справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших, утворених відповідно до закону, військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, до припинення перебування таких осіб у складі ЗСУ або інших, утворених відповідно до закону, військових формувань.

Частиною 2 ст. 251 ЦПК України передбачено, що суд з питань, зазначених у цій статті постановляє ухвалу.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених: пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Наведена норма імперативна та покладає на суд саме обов`язок, а не право зупиняти провадження, якщо сторона перебуває у складі ЗСУ або інших, утворених відповідно до закону, військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення АТО. Водночас вказана підстава зупинення провадження пов`язана саме із фактом перебування учасника процесу у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан, а не просто із введенням воєнного стану.

При цьому, норма має тимчасовий характер, тобто обмежується строком перебування сторони у складі Збройних Сил України або в інших військових формуваннях і відповідно підстава для зупинення провадження у справі вичерпується тоді, коли участь сторони у складі ЗСУ або в інших військових формуваннях припиняється. Аналогічна позиція й у Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 25 липня 2024 року у справі №852/2а-2/24.

Коли суддя вирішує питання щодо зупинення провадження у справі - окрім процесуального обов`язку стосовно зупинення провадження, йому потрібно враховувати особисту думку сторони (представника), яка перебуває на військовій службі. Якщо військовослужбовець наполягає на розгляді справи без його участі/за участю представника, то у судді відсутні підстави для зупинення провадження у справі.

Верховний Суд у постанові від 1 лютого 2022 року у справі №160/12705/19 акцентує, що зупинення провадження у справі має бути доцільним і мотивованим. Суд аналізує ймовірні наслідки зупинення з урахуванням суті спірних правовідносин, щоб це не призвело до безпідставного затягування строків розгляду справи.

Таким чином, самого факту введення воєнного стану і формального перебування сторони на військовій службі для зупинення провадження у справі недостатньо. Сторони мають надати докази залучення особи до бойових дій, здійснення заходів з національної безпеки та оборони, переведення конкретної військової частини на військовий стан тощо, оскільки безпідставна перерва в судовому розгляді буде порушувати право на справедливий суд.

Зупинення провадження у справі можливе лише за умов перебування відповідної особи у складі ЗСУ у військовій частині, яка переведена на воєнний стан і виконує бойові завдання у зоні бойових дій. Довідка військової частини про перебування військовослужбовця на військовій службі у цій частині під час дії воєнного стану, запровадженого Указом Президента України від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», складена відповідно до чинної Інструкції, таким доказом не є. Відповідачем надано копії таких документів; посвідчення офіцера НОМЕР_2 , військовий квиток № НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_1 , довідку № 549 від 22.06.2023 про безпосередню участь ОСОБА_1 у заходах із забезпечення оборони України у період з 16.03.2023 по 03.04.2023 в Бахмутській та Дружківській міських територіальних громадах Донецької області, витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) № 122 від 21.04.2024 про виключення солдата ОСОБА_1 зі списків особового складу в/ч НОМЕР_4 з 12 квітня 2024 року у зв`язку із вступом та зарахуванням курсантом до Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка, витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) № 39 від 27.02.2022 про зарахування мобілізованого солдата ОСОБА_1 з 27 лютого 2022 року до списків особового складу частини, витяг із наказу начальника Військового інституту КНУ ім. Т. Шевченка (по стройовій частині) № 152 від 31.05.2024 про завершення навчання, присвоєння первинного офіцерського звання «молодший лейтенант», призначення на посаду заступника командира батареї з МПЗ у в/ч НОМЕР_1 та виключення зі списків особового складу інституту з 31.05.2024, повідомлення № 855 від 31.05.2024 про призначення ОСОБА_1 на посаду заступника командира мінометної батареї з морально психологічного забезпечення 4 окремого штурмового полку " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_1 ), припис командира в/ч НОМЕР_4 № 1011/863 від 21.04.2024 про направлення солдата ОСОБА_1 до КНУ ім. Т. Шевченка для подальшого проходження військової служби, припис начальника відділу персоналу ВІКНУ № 678 від 31.05.2024 про направлення ОСОБА_1 у розпорядження командира в/ч НОМЕР_1 , довідка про проходження ОСОБА_1 військової служби за мобілізацією Ф-5 № 1/16/1543 від 11.08.2026, з яких вбачається, що з 27.02.2022 по теперішній час відповідач проходить службу в лавах Збройних Сил України, крім того, в період з 16.03.2023 по 03.04.2023 в Бахмутській та Дружківській міських територіальних громадах Донецької області ОСОБА_1 безпосередньо брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України у зв?язку із військовою агресією російської федерації проти України, станом на 11.08.2026 р. проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

Згідно з частинами першою - третьою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Наявність підстави для застосування зазначеної процесуальної норми права може доводитися наказом по особовому складу військової частини, що переведена на воєнний стан або залучена до проведення антитерористичної операції.

Введення на території України воєнного стану для забезпечення відсічі та стримування агресії російської федерації, зокрема можливостями ЗСУ, передбачає, що настає особливий період, упродовж якого, зокрема здійснюється мобілізація.

У зв`язку з цим з оголошенням воєнного стану на всій території України ЗСУ починає функціонувати на всій території України в умовах особливого періоду, який передбачає переведення ЗСУ у повному складі на території усієї України на воєнний стан, зокрема організацію і штат воєнного часу.

Військовослужбовець може перебувати у військовій частині ЗСУ, яка незадіяна до ведення воєнних (бойових) дій, але це не виключає його оперативного відрядження до іншої військової частини, яка задіяна у відповідних діях. На переконання суду, у цьому й полягає одна зі складових функціонування ЗСУ в умовах особливого періоду. Це саме стосується військовослужбовців, які відряджені до військових адміністрацій.

Залучення військовослужбовця, який проходить військову службу у лавах ЗСУ, до бойових дій у певному районі таких дій є результатом виконання зазначеної функції ЗСУ та наслідком введення воєнного стану, запровадження особливого періоду та результатів мобілізації. Однак воно не визначає переведення ані військовослужбовця, ані частини, у якій він служить, ЗСУ загалом на організацію і штат воєнного часу, на воєнний стан, бо є наслідком, а не першопричиною у цьому контексті.

Відповідно, будь-який військовослужбовець в Україні, мобілізований до ЗСУ, який здійснює військову службу у конкретній військовій частині під час воєнного стану, введеного Указом, є таким, що перебуває у штаті воєнного часу ЗСУ, які переведені на воєнний стан.

З урахуванням процесуальних прав військовослужбовця, у пункті 2 частини першої статті 251 ЦПК України йдеться саме про переведення ЗСУ на воєнний стан, а не про перебування у районі воєнних (бойових) дій та участі у цих діях відповідної особи. Ця норма процесуального права не містить виключень щодо ситуацій, коли здійснення конкретних завдань військовослужбовцем, який перебуває на військовій службі у військовій частині ЗСУ під час воєнного стану, об`єктивно не перешкоджають йому приймати участь у судових засіданнях. У цьому випадку, до внесення змін у процесуальне законодавство, використання відповідним військовослужбовцем свого права, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України, залежить від його власної совісті. Це не позбавляє суд права, на підставі наданих йому доказів, оцінювати ці дії з точки зору добросовісності учасника процесу, зокрема як це передбачено частиною третьою статті 141 ЦПК України.

Враховуючи зазначене та беручи до уваги повноваження командира військової частини, які випливають з абзацу першого частини першої статті 3 Закону про правовий режим воєнного стану, він наділений повноваженнями видавати довідки за формою N 5, передбаченою Інструкцією з діловодства ЗСУ, про проходження військовослужбовцем військової служби у ЗСУ. Таку довідку відповідач суду надав, а факт дії введеного Указом воєнного стану та пов`язаного з ним особливого періоду вказує на те, що у цей період ця довідка є достатнім, допустимим та належним доказом перебування цього військовослужбовця у складі ЗСУ, які переведені на воєнний стан. Водночас вказана довідка не може бути єдиним можливим відповідним доказом підтвердження факту перебування відповідного військовослужбовця у складі ЗСУ, переведених на воєнний стан.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової плати Касаційного цивільного суду задля розвитку судової практики вважає за необхідне, з урахуванням зазначеного вище, відступити від правового висновку, викладеного у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 листопада 2022 року у справі № 753/19628/17, від 29 березня 2023 року у справі № 756/3462/20, від 13 березня 2025 року у справі № 557/1226/23, Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11 березня 2025 року у справі № 904/4027/22 та Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25квітня 2024 року у справі № 852/2а-1/24 (провадження № А/990/24) з приводу того, що доведення підстави застосування пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, пункту 3 частини першої статті 227 ГПК України, пункту 5 частини першої статті 236 КАС України можливе лише на підставі доказів залучення відповідної особи, військової частини, у якій вона проходить військову службу, до воєнних (бойових) дій у відповідному районі, а довідка військової частини про перебування військовослужбовця на військовій службі у цій частині під час дії воєнного стану, запровадженого Указом, складена відповідно до чинної інструкції з діловодства ЗСУ, зокрема за формою № 5, не є належним або достатнім доказом підстави застосування пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України.».

З наданої ОСОБА_1 в системі «Електронний суд» довідки командира в/ч НОМЕР_4 від 22.06.2023 №549 вбачається, що в період з 16.03.2023 по 03.04.2023 в Бахмутській та Дружківській міських територіальних громадах Донецької області солдат ОСОБА_1 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України у зв?язку військовою агресією російської федерації проти України, клопотання про зупинення розгляду справи подане відповідачем в системі «Електронний суд» 27.08.2026 та докази 28.08.2026 в системі «Електронний суд».

Відповідно до статті 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. У суб`єктивному значенні добросовісність розглядається як усвідомлення суб`єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов`язків. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право, що, на переконання суду, і має місце у даній справі.

На час звернення до суду з клопотанням 27.08.2026 згідно наданих відповідачем доказів відсутні належні, зазначені судом вище, докази перебування ОСОБА_1 на час звернення з клопотаннями в системі «Електронний суд», чи військової частини, у якій відповідач проходить військову службу, до воєнних (бойових) дій у відповідному районі, а довідка військової частини про перебування військовослужбовця на військовій службі у цій частині під час дії воєнного стану, запровадженого Указом, складена відповідно до чинної інструкції з діловодства ЗСУ, зокрема за формою № 5, не є належним або достатнім доказом підстави застосування пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, крім того, відповідач постійно користується власними технічними засобами, використовує систему «Електронний суд», має можливість висловитися щодо позовних вимог, таке зупинення може зашкодити інтересам позивача на розгляд справи протягом розумного строку, відповідач може скористатись правом дистанційної участі в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку в системі «Електронний суд», і така можливість йому може бути забезпечена судом у випадку звернення з відповідною заявою.

За таких обставин подане клопотання про зупинення розгляду справи суд визнає необґрунтованим. Таку поведінку сторони відповідача під час розгляду справи суд розцінює як недобросовісну та таку, що може призвести до затягування розгляду справи.

З урахуванням наведеного, суд не вбачає підстав для зупинення провадження у справі, так як інтереси відповідача не будуть порушені. Натомість, зупинення провадження у справі буде порушувати строки судового розгляду.

Керуючись ст. ст.251, 253, 259 ЦПК України, суд,-

постановив:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у цивільній справі № 129/2855/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя: