Рішення № 140561977, 14.10.2026, Зборівський районний суд Тернопільської області

Справа № 599/1187/26

н.п.2/599/772/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року Зборівський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючої судді Снігурського В. В., при секретарі Куриляк О. Г.,

розглянувши в м. Зборові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

позивач - ТОВ Фінансова компанія «Європейська Агенція з повернення боргів» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 з вимогами про стягнення заборгованості за кредитними договорами в сумі 41828,68 грн. та судових витрат, посилаючись на те, що ОСОБА_1 28 листопада 2025 року уклав кредитний договір №7695296 з ТОВ «Сіроко Фінанс», отримав позику, однак своїх зобов`язань не виконав, позики не повернув і його заборгованість за цим договором, з врахуванням заборгованості за відсотками становить 21108,68 грн.

22 лютого 2025 року відповідач уклав кредитний договір № 2310587 із ТОВ «Незалежні Фінанси», однак своїх зобов`язань належно не виконав, позики не повернув і його заборгованість за цим договором, з врахуванням заборгованості за відсотками становить 12730 грн.

09 вересня 2024 року відповідач уклав кредитний договір № 7769989 із ТОВ «МІЛОАН», однак своїх зобов`язань належно не виконав, позики не повернув і його заборгованість за цим договором, з врахуванням заборгованості за відсотками становить 7990 грн.

ТОВ Фінансова компанія «Європейська Агенція з повернення боргів» є новим кредитором відповідача за вказаними кредитними договорами, відповідно до договорів факторингу, укладених з первісними кредиторами, тому має право вимоги до відповідача.

Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, просить позовні вимоги задоволити у повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився однак надав відзив на позовну заяву, згідно якого позовних вимог не визнає, не погоджується з викладеними у позові обставинами, вважає позов безпідставним та необгрунтованим. Зокрема, вважає, що безпідставно об`єднано вимоги за декількома договорами, відсутні докази отримання новим кредитором прав вимоги, відсутні докази погодження наданих кредитних умов; позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що наявні в матеріалах справи договори (у вигляді паперової копії) було створено у порядку, визначеному Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» та що вони підписувалися електронними підписами уповноважених на те осіб (з можливістю ідентифікувати підписантів, що є обов`язковим реквізитом електронного документа. Таким чином, наявні в матеріалах справи паперові копії спірних кредитних угод не можуть вважатись електронними документами (копіями електронних документів), оскільки не відповідають вимогам статей 5, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», та не є належними доказами укладення договору між ним та кредитором; зазначає, що він не укладав зазначені у позові кредитні договори та не підписував їх.

Зазначає, що відсутні докази отримання ним кредитних коштів. Також вважає безпідставним нарахування пені та комісії за договорами.

Просить у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд встановив, що відповідач 28 листопада 2025 року уклав кредитний договір №7695296 із ТОВ «Сіроко Фінанс» та отримав позику.

Згідно розрахунку наданого позивачем заборгованість відповідача за даним договором становить 21108,68 грн: 4966,50 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 1142,18 грн - сума заборгованості за відсотками; 15000 грн. сума заборгованості за пенею.

22 лютого 2025 року відповідач уклав кредитний договір №2310587 із ТОВ «ФК «Незалежні Фінанси».

Згідно розрахунку наданого позивачем заборгованість відповідача за даним договором становить становить 12730 грн., з яких: 2950 грн сума заборгованості за основним зобов`язанням, 3780 грн. сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; 6000 грн сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

09 вересня 2024 року відповідач уклав кредитний договір № 7769989 із ТОВ «МІЛОАН».

Згідно розрахунку наданого позивачем заборгованість відповідача за кредитним договором № 7769989 становить в сумі 7 990,00 грн., з яких: 4 490,00 грн. сума заборгованості за основним зобов`язанням; 2 100,00 грн. сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; 1 400,00 грн. сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

Загальна заборгованість відповідача за вказаними кредитними договорами становить 41828,68 грн.

Факт отримання кредитних коштів відповідачем підтверджується інформацією, наданою АТ КБ «Приватбанк» витребуваною судом за клопотанням позивача, згідно якої на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_1 .

09.09.2024 на картковий рахунок № НОМЕР_1 зараховано грошові кошти в сумі 5000,00 грн.;

22.02.2025 на картковий рахунок № НОМЕР_1 зараховано грошові кошти в сумі в сумі 3000,00 грн.;

28.11.2025 на картковий рахунок № НОМЕР_1 зараховано грошові кошти в сумі в сумі 7500,00 грн.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов 'язків та оформлена в електронній формі.

У відповідності до норм ч.1 ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» був укладений у письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію" електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту в електронному документі.

Таким чином кредитні договори укладено сторонами в електронному вигляді за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Правові висновки з цього приводу викладено Верховним Судом у постановах від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 20 червня 2022 року у справі № 757/40396/20 (провадження № 61-850св22).

Отже, саме відповідач ініціював укладення кредитного договору, оформивши заявку на сайті Первісного кредитора, підписавши кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора.

Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та первісним кредитором не був би укладений.

Таким чином спростовуються заперечення відповідача і його доводи про те, що відсутні належні докази щодо укладення договору.

22.05.2026 між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 22052026 (далі Договір факторингу), у відповідності до умов якого ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» передає (відступає) ТОВ «ФК « ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників №1 від 22 травня 2026р. до Договору факторингу 22052026 від 22.05.2026, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 21 108,68 грн., з яких: 4 966,50 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 1 142,18 грн. сума заборгованості за відсотками; 15 000,00 грн. сума заборгованості за пенею

28 січня 2026р. між ТОВ «ФК «Незалежні Фінанси» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 28012026, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Незалежні Фінанси» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «Незалежні Фінанси» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 28012026 від 28.01.2026, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 12 730,00 грн., з яких: 2 950,00 грн. сума заборгованості за основним зобов`язанням;3 780,00 грн. заборгованість по комісії за обслуговування кредиту; 6 000,00 грн. сума заборгованості за неустойкою(штраф, пеня).

24 листопада 2025р. між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 24112025, у відповідності до умов якого ТОВ «МІЛОАН» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «МІЛОАН» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників від 24 листопада 2025р. до Договору факторингу № 24112025 від 24.11.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 7 990,00 грн., з яких: 4 490,00 грн. сума заборгованості за основним зобов`язанням; 2 100,00 грн. сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; 1 400,00 грн. сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

Згідно ч.1 ст.1077, ст.1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування штрафних санкцій.

Цивільне законодавство передбачає заміну кредитора в будь-якому зобов`язанні, за винятком зобов`язань, нерозривно пов`язаних з особою кредитора (ст. 515 ЦК України). Заборона на відступлення права вимоги має встановлюватися законом або договором.

Договори факторингу, укладені між первісними кредиторами та ТОВ «ФК «ЄАПБ» є чинними, не визнані недійсними.

Факт переходу права вимоги від первісних кредиторів до позивача що стверджується відповідними реєстрами боржників.

Таким чином безпідставними є заперечення відповідача проте, що відсутні докази отримання новим кредитором прав вимоги.

Позивач правомірно набув до відповідача право вимоги за вказаними вище договорами.

Позивачем позовні вимоги обґрунтовано належними та допустими доказами, позовна заява та долучені до неї документи засвідчені цифровим підписом представника позивача.

Відповідачем не надано належних обґрунтувань щодо невідповідності копії долучених доказів до позовної заяви їх оригіналам, не надав доказів в спростування вимог позивача.

Також є безпідставним твердження відповідача про недопустимість об`єднанння вимог за декількома договорами, оскільки всі три кредитні договори укладені з відповідачем; право вимоги заборгованості до відповідача за всіма кредитними договорами перейшло до одного позивача; позовні вимоги подані одним позивачем до одного й того самого відповідача, мають однорідний характер (стягнення кредитної заборгованості) та регулюються одними і тими ж нормами чинного законодавства України.

Згідно ч. 1ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Відповідно до ст.ст. 12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень

Відповідач належно не виконав своїх зобов`язань. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, відповідач не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попередніх кредиторів.

Відповідно до вимог ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Однак відповідач даного обов`язку не виконав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з вимогами ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України).

В силу вимог ст.629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.1049, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредитору надані грошові кошти та сплатити проценти.

Щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 нього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавня (позикодавця^ неустойки (штрафу, пені) за таке простроминя. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Суд враховує, що за змістом положень ст. 524, 533,535, 625 ЦК України зобов`язання, яке виникло між сторонами на підставі кредитного договору, є грошовим, а неустойка є видом відповідальності за порушення такого зобов`язання. Разом з тим, у даному випадку застосування такої відповідальності обмежується спеціальними нормами законодавства, зокрема п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, які підлягають пріоритетному застосуванню. Оскільки спірні правовідносини виникли та існують у період дії воєнного стану, суд приходить до висновку, що відповідач звільняється від відповідальності неустойки.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення пені є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Щодо доводів відповідача про неправомірність нарахування комісії.

Відповідно до умов договору комісія визначена як плата за надання кредиту. Водночас, за своєю правовою природою така комісія не є окремою послугою, а фактично входить до загальної вартості кредиту та дублює функцію процентів за користування кредитом.

Суд враховує, що покладення на споживача обов`язку сплачувати додаткові платежі, які не пов`язані з наданням самостійної послуги, створює істотний дисбаланс прав сторін та є несправедливим у розумінні Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до умов кредитного догвору комісія за видачу кредиту визначена як грошові кошти, які позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю у зв`язку з наданням кредиту. Разом з тим, аналіз змісту зазначеної умови свідчить про те, що така комісія не пов`язана із наданням позичальнику будь-якої самостійної додаткової фінансової послуги, а фактично є складовою вартості кредиту.

Суд враховує, що відповідно до ст. 1054 ЦК України платою за користування кредитом є проценти, які й становлять економічну сутність винагороди кредитодавця за надання грошових коштів у користування. Встановлення додаткових платежів, які не мають самостійного предмета та фактично дублюють функцію процентів, призводить до необґрунтованого збільшення фінансового навантаження на позичальника.

З огляду на те, що спірні правовідносини є правовідносинами у сфері споживчого кредитування, до них підлягають застосуванню положення законодавства про захист прав споживачів, відповідно до яких умови договору не можуть призводити до істотного дисбалансу прав та обов`язків сторін.

Покладення на споживача обов`язку сплачувати комісію, яка не пов`язана із наданням окремої послуги та фактично є додатковою платою за саме надання кредиту, свідчить про несправедливість такої умови договору, оскільки створює для споживача надмірний фінансовий тягар та порушує баланс інтересів сторін.

Суд враховує правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19, відповідно до якої законодавством про споживче кредитування передбачено можливість встановлення у кредитному договорі комісій, пов`язаних із наданням, обслуговуванням та поверненням кредиту, за умови, що такі комісії відповідають фактично наданим додатковим чи супутнім послугам.

Разом з тим, Верховний Суд зазначив, що у разі відсутності визначення переліку таких послуг, їх змісту, обсягу та вартості, а також доказів їх фактичного надання споживачу, умова договору щодо сплати відповідної комісії є нікчемною.

Матеріали справи не містять доказів фактичного надання відповідачу будь-яких додаткових послуг, за які встановлена така комісія.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, який зазначав, що встановлення у кредитному договорі комісій, які не пов`язані з наданням конкретних додаткових послуг, є неправомірним та не підлягає задоволенню при вирішенні спору.

Таким чином, сума визначених позивачем прострочених платежів за комісією за своєю правовою природою є складовою плати за користування кредитом, яка вже врахована у процентній ставці, а відтак вимоги позивача в цій частині є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Враховуючи вказане вище позовні вимоги підлягають задоволенню частково, за кредитним договором №7695296 від 28 листопада 2025 з ТОВ «Сіроко Фінанс», з відповідача слід стягнути 4966,50 грн заборгованості за основною сумою боргу, 1142,18 грн заборгованості за відсотками;

за кредитним договором №2310587 від 22 лютого 2025 року з ТОВ «ФК «Незалежні Фінанси», з відповідача слід стягнути 2950 грн заборгованості за основним зобов`язанням;

за кредитним договором № 7769989 від 09 вересня 2024 року з ТОВ «МІЛОАН» з відповідача слід стягнути 4 490,00 грн заборгованості за основним зобов`язанням, а всього з відповідача в користь позивача підлягає стягненню 13548,68 грн.

Крім цього з відповідача в користь позивача, на підставі ст.141 ЦПК України, слід стягнути 2662,40 грн. судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову.

Керуючись ст.ст. 12,81, 141, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 525,526,530,558,559, 1046-1050, 1054, 1077 ЦК України,

УХВАЛИВ:

позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" (код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: м.Бровари, вул.Лісова буд.2, Броварський р-н, Київська обл., реквізити: ІBAN № НОМЕР_3 у AT «ТАСкомбанк») заборгованість за кредитними договорами №7695296, №2310587, 7769989 в розмірі 13548,68 грн. (тринадцять тисяч п`ятсот сорок вісім гривень 68 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" судовий збір в сумі 2662,40 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а у разі подання апеляційної скарги, якщо рішення не скасовано, після розгляду справи апеляційним судом. Апеляційна скарга може бути подана до Тернопільського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня прийняття рішення.

Суддя Зборівського

районного суду В. В. Снігурський