Ухвала суду № 140561885, 13.10.2026, Франківський районний суд м. Львова

Номер провадження2/465/1196/26

Справа № 465/8397/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2026 р. м.Львів

Франківський районний суд м.Львова в складі:

головуючого судді Рудакова Д.І.,

за участю секретаря судового засідання Старух Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , з участю третіх осіб - Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, Львівського комунального підприємства "Південне" про зобов"язання вчинити дії, виселення та стягнення моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Франківського районного суду м.Львова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , з участю третіх осіб - Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, Львівського комунального підприємства "Південне" про зобов"язання вчинити дії, виселення та стягнення моральної шкоди.

Позивач та представник позивача в судове засідання, повторно, не з`явилися, хоча неодноразово, належним чином повідомлялися про дату, час та місце проведення таких.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, хоча й належним чином повідомлялись про дату, час та місце проведення такого.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.5 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

З аналізу зазначених норм, вбачається, що суд не залишає без розгляду позовну заяву лише в тому випадку, якщо позивач не з`явився в судове засідання, але подав заяву про розгляд справи без його участі.

Разом із тим, у даній справі заява позивача про розгляд справи за його відсутності була подана на стадії підготовчого провадження. Натомість після закінчення підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті відповідної заяви від позивача до суду не надходило.

Отже, подана позивачем на стадії підготовчого провадження заява не може свідчити про його волевиявлення щодо розгляду справи за його відсутності саме під час розгляду справи по суті. Відтак, з огляду на ч. 5 ст. 223 ЦПК України суд позбавлений можливості розглянути справу по суті без відповідної заяви позивача.

Так, як вбачається з матеріалів справи в судові засідання, призначені на 27.07.2026, 10.09.2026 та 13.10.2026, позивачі та його представник не з`явилися, хоча й належним чином повідомлялися про дату, час та місце проведення таких.

Зокрема, позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 повідомлялись про вищевказані судові засідання шляхом скерування судових повісток про виклик до суду SMS-повідомленнями на його контактний номер телефону, який міститься у матеріалах справи, про що свідчать відповідні довідки про доставку SMS-повідомлень.

Окрім цього, про судові засідання, призначені на 27.07.2026, 10.09.2026 та 13.10.2026, представник позивача повідомлявся шляхом скерування судових повісток про виклик до суду до його електронного кабінету, про що свідчать довідки про доставку електронних документів.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Згідно положень, визначених у постанові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних і справ про адміністративні правопорушення» №11 від 17.10.2014, при здійсненні правосуддя судам слід брати до уваги те, що відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, серед іншого, розумність строків розгляду справи судом (п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010, «Смірнова проти України» від 08.11.2005, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 та інші).

Окрім цього, згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд переконаний за необхідне зазначити наступне: як вбачається із правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у справі «Каракуця проти України» від 20 лютого 2017 року, що заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи, оскільки вони протягом 1 року та 8 місяців не звертались до апеляційного суду за інформацією щодо стану розгляду їх апеляційної скарги.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи

Аналогічні висновки зазначені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.09.2020 року у справі № 658/1141/18, де Верховний Суд наголосив, що зазначені, наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його незалежно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь у судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Окрім цього, згідно висновку Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у справі № 6-24063ск15, причини повторної неявки позивача до суду процесуального правового значення не мають, оскільки положення закону (ч. 3 ст. 169 ЦПК України (в редакції до 15.12.2017) направлене на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які з`являються до суду, ураховуючи, що позивач, який не з`являється в судове засідання, має право на використання передбаченого законом права на процесуальне представництво в суді.

Згідно позиції Верховного Суду (ВС/КЦС у справі № 465/6555/16-ц від 28.10.2021) на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами. Системний аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті. Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи.

Крім того, у даній Постанові зазначено, що суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи по суті без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору.

Враховуючи наведене та те що, від позивача не надійшла заява про розгляд справи по суті за його відсутності, дослідження обставин справи є неможливим без його участі, суд приходить до висновку, що позовну заяву ОСОБА_6 до ОСОБА_7 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Орган опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради про визнання графіку побачень з дітьми слід залишити без розгляду, при цьому суд враховує те, що причини повторної неявки позивача до суду процесуального правового значення не мають.

Керуючись ст.ст.257 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Залишити без розгляду позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , з участю третіх осіб - Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, Львівського комунального підприємства "Південне" про зобов"язання вчинити дії, виселення та стягнення моральної шкоди.

Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Суддя Д.І.Рудаков