Ухвала суду № 140561494, 06.10.2026, Калинопільський районний суд Черкаської області (до 25.04.2025 - Катеринопільський районний суд Черкаської області)

Справа № 698/529/26

Провадження № 2/698/483/26

УХВАЛА

про закриття провадження

06 жовтня 2026 р. Калинопільський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді Лазаренка В.В.,

при секретарі судових засідань Триліс Я.О.,

представника позивача - Прудиуса В.В.,

представника Калинопільської селищної ради - Гірника В.В.,

розглянувши в судовому засіданні у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовною заявою керівника Звенигородської окружної прокуратури Черкаської області Піголя Р.В., в інтересах держави в особі: Калинопільської селищної ради до ОСОБА_1 , третя особа: Калинопільська дитячо-юнацька спортивна школа «Колос» про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Звенигородської окружної прокуратури Черкаської області Піголь Р.В., в інтересах держави в особі: Калинопільської селищної ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Калинопільська дитячо-юнацька спортивна школа «Колос», в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Калинопільської селищної ради кошти у розмірі 105410,44 грн. шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Ухвалою суду від 09.06.2026 року прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі, призначено підготовче судове засідання на 08.07.2026 року.

Ухвалою суду від 15.09.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 06.10.2026 року.

В судовому засіданні прокурор та представник Калинопільської селищної ради позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Відповідач та представник Калинопільської дитячо-юнацької спортивної школи «Колос» в судове замідання не з`явилися про місце, дату та час розгляду справи повідомлялися належним чином, причин неявки суду не повідомили.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги у їх сукупності та взаємозв`язку, суд дійшов до наступного висновку.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Стаття 125 Конституції України встановлює, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.

Суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення (частина перша статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 року у справі № 712/9272/17.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (ч. 1 ст. 19 ЦПК України).

Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці (п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України).

Судом встановлено, що у провадженні суду перебувало кримінальне провадження, відомості про яке внесені 06.05.2021 року до ЄРДР за № 42021252140000003, по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Ухвалою Калинопільського районного суду Черкаської області від 27.11.2025 року провадження у справі було закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, звільнено ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку зі спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Ухвала суду в апеляційному порядку не оскаржувалася та набрала законної сили.

В ухвалі, зокрема, викладено зміст обвинувачення, який полягає у тому, що на виконання договору № 15/09 від 15.09.2020, діючи з прямим умислом, шляхом використання службового становища, маючи на меті заволодіти бюджетними коштами, директор ПП «УКРБУДСТРОЙ2016» ОСОБА_1 (Генпідрядник), користуючись своїм службовим становище не належно провів роботи з капітального ремонту мініфутбольного поля на стадіоні «Колос» в смт. Катеринопіль Черкаської області.

Водночас, згідно з правовою позицією, відображеною в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного кримінального від 12.09.2022 року у справі № 203/241/17, звільнення від кримінальної відповідальності за імперативними приписами статті 49 КК України є безумовним, оскільки підставою для цього є закінчення передбачених законом про кримінальну відповідальність строків, наданих державі для доведення винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення та притягнення її до кримінальної відповідальності у встановленому кримінальним процесуальним законом порядку. Згода особи на звільнення її від кримінальної відповідальності за статтею 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності і закриття кримінального провадження щодо неї на цій підставі за своїм юридичним змістом і процесуальним значенням жодним чином не може підтверджувати винуватість особи, оскільки це суперечитиме засадам презумпції невинуватості та доведеності винуватості (стаття 62 Конституції України, стаття 17 КПК України).

Конституційний Суд України у Рішенні у справі за конституційною скаргою ОСОБА_2 щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 4 частини першої статті 284 КПК (справа щодо презумпції невинуватості) від 8.06.2022 року № 3-р(ІІ)/2022 визначив, що приписи статей 1, 3, 8, 62 Конституції України вказують на позитивний обов`язок держави забезпечувати дотримання презумпції невинуватості особи на всіх стадіях кримінального провадження та після його завершення аж до спростування такої презумпції в законному порядку судом виключно в обвинувальному вироку (абзац дев`ятий підпункту 2.2 пункту мотивувальної частини). Отже, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду (стаття 62 Конституції України, частина перша статті 17 КПК України).

Частиною восьмою статті 75 ГПК України визначено, що обставини, встановлені ухвалою про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, підлягають доказуванню в загальному порядку при розгляді справи господарським судом.

Частиною другою статті 96 ЦК України передбачено, що приватне підприємство як юридична особа відповідає за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном.

Підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини (ч. 1 ст. 883 ЦК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 року у справі № 917/1739/17 зазначено, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Визначаючи підстави позову як елемент його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону, позивач просить про захист свого права.

У тексті позовної заяви прокурор посилався на те, що підставою для звернення до суду є вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 , як директором ПП «УКРБУДСТРОЙ2016», складовими частинами якого є: неналежно проведені роботи з «Капітального ремонту мініфутбольного поля на стадіоні «Колос» в смт. Катеринопіль Черкаської області» при цьому обсяг робіт не відповідав вимогам договору № 15/09 про закупівлю робіт за рахунок бюджетних коштів; внесенні неправдивих даних щодо фактичного виконання робіт до актів приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2020 року та листопад 2020 року (Форма КБ-2в), тим самим безпідставно завищив вартість фактично виконаних робіт, які не відповідають обсягам та вартості робіт, що спричинили збитки Катеринопільській ДЮСШ «Колос» на суму 105410,00 грн.

Велика Палата Верховного Суду зауважувала, що критеріями розмежування між справами цивільного та господарського судочинства є одночасно суб`єктний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин (постанова Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 року у справі № 219/7195/16-ц).

З викладеного вбачається, що суб`єктами спірних правовідносин є Калинопільська дитячо-юнацька спортивна школа «Колос», засновником якої є Калинопільська селищна рада та ПП «УКРБУДСТРОЙ2016», а характер спірних відносин стосується виконання/невиконання умов господарського договору № 15/09 від 15.09.2020 року.

Зазначене узгоджується з висновком викладеним у постанові Верховного Суду від 11.02.2026 року у справі № 293/1188/25.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що з огляду на суб`єктний склад сторін та характер спірних правовідносин справа щодо вирішення позовних вимог про стягнення коштів у зв`язку з неналежним виконанням ПП «УКРБУДСТРОЙ2016» господарських зобов`язань за договором № 15/09 від 15.09.2020 року віднесена до юрисдикції господарських судів, що виключає її розгляд в порядку цивільного судочинства.

При цьому, за положеннями п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі за позовом керівника Звенигородської окружної прокуратури Черкаської області Піголя Р.В., в інтересах держави в особі: Калинопільської селищної ради до ОСОБА_1 , третя особа: Калинопільська дитячо-юнацька спортивна школа «Колос» про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Роз`яснити, що такий спір належить до юрисдикції господарського суду.

Ухвалу суду може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15-ти днів з дня складення повної ухвали суду.

Суддя В.В. Лазаренко