Рішення № 140560210, 13.10.2026, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/8999/26

Номер провадження № 2/521/6783/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 року

Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Бобуйок І.А.,

секретаря судового засідання - Наконечна А.В.,

розглянувши по суті в приміщенні суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 (адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Городоцький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Львівському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (адреса місцезнаходження: Львівська обл., м. Городок, м-н Гайдамаків, буд. 3) про визнання батьківства,-

В С Т А Н О В И В :

01.06.2026 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, у якому просив суд: визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр. України, батьком дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Внести зміни до актового запису про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 № 01 від 09.01.2026 року, вчиненого Великолюбінською селищною радою Львівського району Львівської області а саме: в графі/розділі «відомості про батька» вказати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та змінити прізвище дитини з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 », ім?я « ОСОБА_7 » залишити без змін, а по-батькові « ОСОБА_8 » змінити на ОСОБА_9 .

Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 09.06.2026 року відкрито провадження у справі та призначено проведення підготовчого судового засідання.

28.08.2026 року підготовче провадження ухвалою суду закрито та призначено до розгляду справи по суті.

01.09.2026 року позивач ОСОБА_1 подав суду заяву в якій вказав, що позов підтримує, просить його задовольнити та слухати справу за його відсутності.

01.09.2026 року відповідачка ОСОБА_3 подала заяву до суду, якою визнала позов в повному обсязі та просила слухати справу за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_10 в судове засідання не з`явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи належним чином та своєчасно, причини неявки суду не повідомив, відзиву не подовав.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Згідно ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує, зокрема те, що відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення є обов`язковим до виконання на всій території України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, як зазначає позивач, що у липні місяці 2021 року у м. Києві він познайомився з відповідачкою ОСОБА_3 , та у них склались теплі родинні відносини, вони зустрічалися, як пара та перебували у фактичних шлюбних відносинах.

Між позивачем та ОСОБА_3 склалися близькі стосунки, які згодом переросли у спільне проживання без реєстрації шлюбу.

Заочним Рішенням Хаджибейського районного суду м. Одеси від 25.09.2025 року шлюб, укладений між ОСОБА_11 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), 04.05.2018 року Київським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 656, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 - було розірвано.

Отже, відповідно до ч.2 ст.114 Сімейного кодексу України, судом встановлено, що шлюб між ОСОБА_11 та ОСОБА_3 вважається припиненим саме з 25.09.2025 року.

ІНФОРМАЦІЯ_5 відповідачка ОСОБА_3 народила дитину - ОСОБА_4 , яку вона зареєструвала 09.01.2026 року у Великолюбінській селищній раді Львівського району Львівської області, актовий запис № 01, свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 . Батьком дитини було записано її колишнього чоловіка - ОСОБА_2 , оскільки на той час вона перебувала з ним у шлюбі, тобто дитина народжена в шлюбі, походить від подружжя (ст.122 СК України). За змістом статті 122 СК України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 125 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини.

Згідно висновку молекулярно-генетичного дослідження від 30.04.2026 року ТОВ «НМГЦ ЛеоГЕН», молекулярно-генетичним аналізом ДНК зразка букального епітелю громадянина ОСОБА_1 та зразка букального епітелію дитини ОСОБА_4 , встановлено: для кожного з досліджених STR-локусів в генотипі дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виявляється алель умовно батьківського походження, який формально співпадає з алелем у генотипі передбачуваного батька громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: D8S1179 - 12; D21S11 - 33,2; D7S820 - 12; CSF1PO - 13; D3S1358 - 16; THO1 - 9.3; D13S317 - 12; D16S539 - 13; D2S1338 - 24; D195433 - 16; vWA - 18; TPOX - 8; D18S51 - 17; DSS818 - 12; FGA - 23.

Також, згідно висновку з молекулярно-генетичного дослідження від 30.04.2026 року, проведена оцінка вірогідності результатів генетичного аналізу вказує на те, що такий збіг можна вважати закономірним, тобто зумовленим кровним спорідненням між заявленим передбачуваним батьком та дитиною, з ймовірністю не нижче 99,999 %.

Таким чином, молекулярно-генетичним дослідженням встановлено, що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , може являтися біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народженою громадянкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з ймовірністю 99,999 %; таким чином, батьківство практично доведене.

Проте висновок молекулярно - генетичної експертизи від 04.2026 не є висновком за результатами судової експертизи в розумінні статті 102 ЦПК України, а відповідно до Закону України "Про судову експертизу" не може бути належним доказом по справі, оскільки висновок підготовлений спеціалістом із лабораторної генетики та завідувачкою молекулярно-генетичної лабораторії, які не проходили відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України і є атестованим судовим експертом, у висновку відсутнє посилання, що така особа обізнана про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок за статтями 384, 385 КК України.

Однак, у постанові від 20 березня 2024 року в справі № 235/101/21 та постанові від 01 квітня 2025 року по справі № 127/13328/22, Верховний Суд погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що є підтвердженням факту споріднення, а саме висновок генотипоскопічного дослідження № 29850 від 05 квітня 2021 року, складений Медико-генетичним центром «Мама-Папа», згідно з яким ймовірність того, що донори зразків передбачуваних сестер є кровними сіблінгами, тобто мають обох спільних батьків, становить 99,999999 %.

Такі висновки узгоджуються з постановами Верховного Суду від 29 січня 2020 року в справі № 319/1358/16-ц, від 25 березня 2020 року в справі № 322/496/18, від 05 лютого 2020 року в справі № 752/23356/17 з аналогічних правовідносин.

За загальним правилом, визначеним статтею 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, що є одним із основоположних його принципів. За змістом частини третьої зазначеної норми, обов`язок доведення обставин, які мають значення для справи і на які посилається особа як на підставу своїх вимог або заперечень, покладається на кожну із сторін.

Згідно із частинами першою, п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

У частинах першій-третій статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, суд визнає даний результат з молекулярно-генетичного дослідження від 30.04.2026 року як допустимий доказ у сукупності з іншими доказами. Сукупність інших доказів складається з того, факту проживання позивача та відповідачки спільно з 2021 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вели спільне господарство, мали спільний бюджет та планували створення сім`ї. Факт проживання в подальшому і послужив причиною розірвання шлюбу ОСОБА_3 з ОСОБА_11 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ).

Статтею 133 СК України передбачено, що якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір`ю, а чоловік - батьком дитини.

Як вбачається зі ст. 128 СК України підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 129 СК України особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства.

Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України (постанова №3 пленуму ВСУ від 15.05.2006 року "Про застосування судами окремих норм сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів".

Приймаючи до уваги, що батьківство це факт походження дитини від певного чоловіка (батька) і в спірних правовідносинах є природнім, а не юридичним (на відміну від усиновлення), а тому виникає відносно дитини з моменту її народження, а судове рішення лише підтверджує даний факт для його юридичного оформлення.

Відповідно до ст.ст. 263, 265 ЦПК України, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Крім того, відповідно до роз`яснень, що містяться в п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року № 3,спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану (далі - органи РАЦС) спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою: одним із батьків; особою котра вважає себе батьком; опікуном (піклувальником) дитини; іншою особою, на утриманні якої вона перебуває; самою дитиною, яка досягла повноліття.

Згідно п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12. січня 2011 року 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за № 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

Згідно з п. 2.16.4 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12. січня 2011 року 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за № 55/18793, на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов?язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

З урахуванням досліджених доказів і з вищенаведених обставин, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 про визнання батьківства підлягає задоволенню, так як він є обґрунтованим та підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 ЦПК України.

Згідно ч.ч. 1-2 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів та показанням свідків.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до п. 11 Постанови пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.

Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_3 визнала позов повністю, що підтверджується заявою. Згідно даної заяви відповідачу наслідки визнання позову відомі та зрозумілі.

Визнання позову - це розпорядницька дія відповідача, його згода на задоволення заявлених позовних вимог, спрямована на закінчення розгляду судом заявленої вимоги шляхом винесення рішення про її задоволення. Визнання позову є розпорядницькою дією відповідача і означає безумовну згоду з вимогами позивача та з винесенням судом рішення на користь позивача незалежно від наявності і доведеності фактів, що входять у підставу позову. Визнання факту є різновидом пояснень відповідача як засобу доказування і спрямоване на підтвердження наявності певної обставини, доказування якої згідно з правилами про розподіл тягаря доказування покладається на позивача.

На підставі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладається у разі задоволення позову- на відповідача.

Відповідно до ст. 267 ЦПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Висновки суду відповідають вимогам норм права, на які посилається суд під час розгляду справи і фактичним обставинам по справі. У рішенні суду повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки, які є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.

На підставі п.п. 2.13.1, 2.16.4 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12. січня 2011 року 96/5 ст.ст. 125, 128,129, 133 СК України та керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 200, 206, 258, 259, 263-265, 267, 282, 352 Цивільного процесуального кодексу України, СУД -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 (адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Городоцький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Львівському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (адреса місцезнаходження: Львівська обл., м. Городок, м-н Гайдамаків, буд. 3) про визнання батьківства - задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянина України, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який народився у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Встановити порядок виконання рішення, відповідно до якого після набрання рішенням законної сили воно є підставою для Великолюбінської селищної ради Львівського району Львівської області для внесення змін в актовий запис про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , актовий запис № 01 у графі прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_12 », змінити по-батькові з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 ».

Встановити порядок виконання рішення, відповідно до якого після набрання рішенням законної сили про визнання батьківства позивача відносно дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який народився у ОСОБА_3 , воно є підставою для Великолюбінської селищної ради Львівського району Львівської області, внести зміни у запис у графі: «Батько - ОСОБА_13 на запис у графі: «Батько ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , громадянин України», в актовому записі № 01 про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , відкритому 09 січня 2026 року Великолюбінською селищною радою Львівського району Львівської серія НОМЕР_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

.

С У Д Д Я: І.А. Бобуйок