Ухвала суду № 140558467, 13.10.2026, Миронівський районний суд Київської області

13.10.2026 Єдиний унікальний № 371/1360/26

ЄУН 371/1360/26

Провадження № 2-а /371/51/26

У Х В А Л А

про відкриття спрощеного провадення у справі

13 жовтня 2026 року м. Миронівка

Суддя Миронівського районного суду Київської області Геліч Т.В., у адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського ВП №2 (м. Миронівка) Обухівського РУП ГУНП у Київській області Данілова Олександра Вікторовича, Головного управління Національної поліції у Київській області про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 через представника, адвоката Божка М.І., звернулась до Миронівського районного суду Київської області із адміністративном позовом до поліцейського ВП №2 (м. Миронівка) Обухівського РУП ГУНП у Київській області Данілова Олександра Вікторовича, Головного управління Національної поліції у Київській області про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Одночасно із позовними вимогами позивач просить поновити строк звернення до суду із даним позовом. Таке клопотання обгруновано тим, що, як зазначає позивач, вона не отримала у день винесення копію постанови, просто проставила підпис в оскаржуваній постанові, а копію одержала через декілька днів після її винесення.

Також позивачкою до позовної заяви додано клопотання про звільнення її від сплати судового збору, оскільки перебуває у скрутному матеріальному становищі, є особою з інвалідністю та пенсіонером, пенсія становить 3725 грн. На підтвердження ОСОБА_1 додано копію пенсійного посвідчення особи з інвалідністю 3 групи інвалідності №2579506528 серії НОМЕР_1 .

Перевіривши матеріали позовної заяви, судом встановлено, що дана справа підсудна Миронівському районному суду Київської області.

Стосовно клопотання про поновлення строку звернення до суду суд зазначає таке.

В обґрунтування такого клопотання, зокрема, зазначається про те, що копію постанови позивачка не отримала у день винесення, лише проставила підпис в оскаржуваній постанові, а копію одержала через декілька днів після її винесення.

Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Згідно зі ст. 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

З викладеного вбачається, що законодавець чітко визначив, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності законодавством встановлено спеціальний 10-денний строк, який обчислюється з дня вручення постанови.

При цьому ст. 121 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Із матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач оскаржує постанову від 23.06.2026. Як вже зазначалось, в обґрунтування клопотання про поновлення строку звернення до суду позивач вказує, що копію постанови воня не отримала у день винесення, лише проставила підпис в оскаржуваній постанові, а копію спірної постанови одержала через декілька днів після її винесення..

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 (провадження № 11-100заі20): частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

За змістом частини першої статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України). Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Процесуальні строки дисциплінують суб`єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

На підставі частин першої та другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення.

Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо».

За матеріалами позовної заяви, зокрема, із копії заяви до ГУНП в Київській області від 21.06.2026, у позивачки ОСОБА_1 у день прийняття постанови, погіршився стан здоров`я. Крім того , згідно із копією пенсійного посвідчення особи з інвалідністю 3 групи інвалідності №2579506528 серії НОМЕР_1 , остання є особою з інвалідністю 3 групи інвалідності.

З урахуванням цих обставин, суд дійшов висновку, що визначені позивачкою фактори могли завадити їй вчасно звернутися до суду, та ці фактори перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із пропуском строку звернення до суду, тому суд вважає за необхідне поновити позивачці строк звернення до суду із даною позовною заявою.

Стосовно клопотання позивачки про звільнення від сплати судового збору суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовано статтею 133 КАС України, яка кореспондується з приписами частин 1, 2 ст.8 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ч.1 ст. 133 КАС України - суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Положенням статті 5 Закону України «Про судовий збір» встановлено вичерпний перелік осіб, які мають пільги та звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Судом встановлено, що позивачка не відноситься до жодної з пільгових категорій та повинен сплачувати судовий збір за подачу позовної заяви до суду.

Слід зазначити, що судові витрати це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» закріплено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, для відстрочення сплати судового збору, зменшення або звільнення від його сплати має бути в наявності дві умови у сукупності: наявність майнового стану, який не дозволяв би позивачу сплатити судовий збір у визначеному законом розмірі, а також одна із підстав, визначених пунктами 1-3 частини 1 ст.8 Закону України «Про судовий збір».

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення сплати такого.

У розумінні приписів статті 8 Закону України «Про судовий збір», відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин. При цьому, позивач має довести існування фінансових труднощів.

Так, на підтвердження скрутного майнового стану позивачем надано копію пенсійного посвідчення особи з інвалідністю 3 групи інвалідності, а також зазначено, що місячний дохід позивачки становить 3725 грн., інших доказів як-то відомостей з Державного реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5), позивачка не надала.

Отже, вищевикладені обставини свідчать про відсутність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви.

Статтею 133 КАС України передбачено право (а не обов`язок) суду щодо відстрочення, розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору. Сплата ж судового збору за подання адміністративного позову, в силу положень частини 3 статті 161 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з позовом. Визначення ж майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Суд зазначає, що обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов`язків, передбачених законами України, у зв`язку з чим, безпідставне звільнення від його сплати окремих осіб може свідчити про надання одній із сторін незаконної переваги перед іншою.

Згідно з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 18.03.2020 в справі № 543/775/17 у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

А тому, враховуючи сформовану правову позицію Великої Палати Верховного Суду щодо необхідності сплати судового збору у справах про оскарження постанови про адміністративне правопорушення, відповідно до якої Закон №3674-VI містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення, позивачу необхідно сплатити судовий збір, розмір якого відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за вимогу немайнового характеру становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665,60 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року становить 3 328 грн. Отже, за подання позовної заяви про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у 2026 році належить сплачувати судовий збір у 665,60 грн. (0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Таким чином враховуючи, що умови, за наявності яких ОСОБА_1 підлягає звільненню від сплати судового збору, відсутні, належних доказів, що підтверджують незадовільний майновий стан та відсутність інших джерел доходу до матеріалів справи не долучено, а відтак суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору за подання до суду даного позову.

Разом з тим, як зазначалось вище, позивачка є особою з інвалідністю 3 групи інвалідності, тому суд вважає за можливе відстрочити сплату останньою судового збору до прийняття судом рішення у даній справі.

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях:

Отримувач коштів - ГУК уКиїв.обл/Миронівська міс/22030101;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37955989 ; Банк отримувача - Казначейство України(ел. адм. подат.);

Рахунок отримувача - UA738999980313171206000010748;

Код класифікації доходів бюджету 22030101;

Призначення платежу - 101 _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Миронівський районний суд Київської області.

При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником фізичною особою ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв`язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.

Приклад заповнення графи "Призначення платежу": 101 1234567890;Судовий збір, за позовом ОСОБА_2 , Миронівський районний суд Київської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Згідно ч. 2 ст. 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про необхідність відкриття провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадення.

Керуючись ст. ст. 12, 160, 161, 171, 248, 261 КАС України,

У Х В А Л И В:

Клопотання позивачки ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду задовольнити.

Поновити позивачці, ОСОБА_1 , строк звернення до суду із даним адміністративним позовом.

Відкрити спрощене позовне провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до поліцейського ВП №2 (м. Миронівка) Обухівського РУП ГУНП у Київській області Данілова Олександра Вікторовича, Головного управління Національної поліції у Київській області про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Відстрочити позивачці ОСОБА_1 сплату судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 655,5 грн. до прийняття рішення у справі.

Витребувати у відповідача - Головного управління Національної поліції у Київській області, копії матеріалів, на підставі яких була винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 серії ЕГА №2054441 від 23 червня 2026 року та матеріалів фото чи відеофіксації.

Відповідач протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення копії цієї ухвали має право подати відзив на позовну заяву (заперечення проти позову) відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач протягом п`яти днів з дня отримання відзиву має право подати відповідь на відзив та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України. Роз`яснити позивачу, що копія відповіді на відзив та доданих до неї документів відповідачу повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відповіді на відзив до суду та наданням документів, що підтверджують надіслання (надання відзиву) позивачу та іншим учасникам справи (за наявності).

Роз`яснити, що у випадку ненадання відзиву, відповіді на відзив, заперечень та доказів на підтвердження обставин, на які в них здійснюється посилання, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Роз`яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: https://court.gov.ua/fair/sud1017.

Направити копію ухвали сторонам у справі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Тетяна ГЕЛІЧ