Ухвала суду № 140558209, 13.10.2026, Вишгородський районний суд Київської області

"13" жовтня 2026 р. Справа № 363/5060/17

УХВАЛА

Іменем України

13 жовтня 2026 року Вишгородським районним судом Київської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вишгород обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12016110150000655 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

встановив:

В провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебуває кримінальне провадження № 12016110150000655 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_5 подав до суду клопотання про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений підтримав подано клопотання та просить його задовольнити.

Потерпілий у судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого.

Прокурор у судовому засіданні вказав, що за можливе клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження задовольнити і звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 286 КК України, у зв`язку зі спливом строків притягнення його до кримінальної відповідальності.

Вислухавши думки учасників кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що 05.06.2016 року приблизно о 20-30 год., діючи в порушенні вимог п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, згідно висновку експерта № 228 в крові ОСОБА_5 виявлено етиловий спирт - 2,00%о, що відносить до алкогольного сп`яніння середнього ступеня відповідно до «Судово-медичної діагностики смертельних отруєнь етиловим алкоголем» (МОЗ України, Головне бюро судово-медичної експертизи, 2004 г.), керував технічно справним автомобілем марки «Ореl Аstra» реєстраційний номер НОМЕР_1 та здійснював рух зі швидкістю 70 км/год. - 120 км/год. (точну швидкість в ході розслідування встановити не представилось можливим) по проїзній частині автодороги сполученням «Київ-Вишгород-Десна» з боку с. Осещина у напрямку с. Хотянівка Вишгородського району Київської області. Крім того, на передньому пасажирському сидінні керованого ним автомобіля, знаходився пасажир ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На шляху прямування, проїжджаючи ділянку дороги поблизу 31 км. автодороги сполученням «Київ-Вишгород-Десна» між с. Осещина та с. Хотянівка Вишгородського району Київської області, водій ОСОБА_5 , діючі необережно - проявляючи злочинну недбалість, діючи в порушення вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху України, під час руху на заокругленні автодороги ліворуч у зв`язку із зниженням уваги та реакції від вживання алкогольних напоїв, проявив неуважність і не врахував дорожню обстановку та її зміни, не вибрав безпечну швидкість руху транспортного засобу, що дозволяє мати змогу постійно контролювати його рух, а так само безпечно керувати ним, не впорався з його керуванням, виїхав на зустрічну смугу руху і допустив зіткнення правою бічною частиною, автомобіля марки «Ореl Аstra» реєстраційний номер НОМЕР_1 із передньою правою частиною автомобіля марки «ЗАЗ Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ТОВ «Мегаком», під керуванням водія ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який рухався у своїй смузі в зустрічному напрямку в бік м. Вишгород Київської області.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажиру автомобіля марки «Ореl Аstra», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_4 відповідно до висновку судово-медичної експертизи за № 148/Д-2016р були спричинені наступні тілесні ушкодження: політравма, закрита травма живота, розтрощення лівої нирки, велика черевна гематома зліва, ЗЧМТ, струс головного мозку, закрита травма грудної клітини, гемопневмоторакс зліва, які в сукупності відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя.

Допущені водієм ОСОБА_5 порушення вимог п. 2.9 (а) та п. 12.1 Правил дорожнього руху України, знаходяться в прямому причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної події та настанням суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення потерпілому ОСОБА_4 тяжких тілесних ушкоджень.

Таким чином ОСОБА_5 обвинувачується у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_4 тяжке тілесне ушкодження.

Згідно з ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суд від 24.05.2018 року у справі № 200/4664/14-к.

Частиною 1 статті 285 КПК України встановлено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч. 7 ст. 284 КПК України, у випадку звільнення особи від кримінальної відповідальності суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.

Згідно з положеннями статті 44 КК України особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності здійснюється виключно судом.

Відповідно до ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули зазначені у ч. 1 ст. 49 КК України диференційовані строки давності.

Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК України строків та відсутність обставин, що порушують їх перебіг (ч. 2 ст. 49 КК України).

Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є притягнення особи як обвинуваченого та згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.

Під час звільнення від кримінальної відповідальності суд повинен з`ясувати думку щодо такого звільнення у особи, яка від такої відповідальності може бути звільнена. У постанові колегії суддів Першої судової палати ККС від 02.07.2019 року справа № 515/331/17 зауважено, що ухвалити рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності можна лише за наявності її згоди на закриття справи на відповідній підставі. Тобто, установивши обставини, що дають підстави для закриття справи, суд повинен їх дослідити і в разі згоди особи ухвалити рішення про її звільнення від кримінальної відповідальності.

Крім того, у постанові ВП ВС від 17.06.2020 року справа № 598/1781/17 наголосила, що звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК (сплив строків давності) є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому, щирого каяття тощо.

Тобто, суд, за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України, та за згодою обвинуваченого, ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

Судом встановлено, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , мало місце 05.06.2016 року та містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_4 тяжке тілесне ушкодження.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 286 КК України (у редакції чинній на час його вчинення) відноситься до тяжкого злочину.

Судом не встановлено обставин і не отримано об`єктивних доказів на підтвердження підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених ч. 2, 3 ст. 49 КК України.

Крім того, при вирішенні питання про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, суд також керується практикою Європейського суду з прав людини, а саме рішенням у справі «Грабчук проти України», відповідно до змісту якого у разі закриття провадження по справі з нереабілітуючих обставин, питання про доведеність вини особи не вирішується, а також рішенням у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», в якому зазначено, що позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення, термін позовної давності забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу.

При цьому відмова суду у звільненні обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності буде порушенням прав обвинуваченого, що є недопустимим.

Така відмова може призвести до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо розгляду справи упродовж розумного строку, що є також неприйнятним.

З`ясувавши позицію обвинуваченого ОСОБА_5 , впевнившись у її добровільності та усвідомленні наслідків закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, на підставі вимог ст. 49 КК України, у зв`язку з чим кримінальне провадження підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, що є нереабілітуючою підставою.

Водночас, за змістом статті 129 КПК України суд наділений правом вирішення цивільного позову у кримінальному провадженні лише при ухваленні вироку або постановленні ухвали про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру. Поміж тим, у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України й закриття кримінального провадження цивільний позов не підлягає вирішенню по суті, а вимоги потерпілого можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства, оскільки закриття справи на підставах, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, не звільняє особу від обов`язку відшкодувати заподіяну її діями шкоду. З огляду на викладене, потерпіла сторона має право вирішити питання про відшкодування шкоди в порядку цивільного судочинства, відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України.

Вказаний висновок суду узгоджується з позицією, викладеною у постановах Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 10.01.2022 справа № 661/2681/18, від 16.08.2021 року справа № 644/7193/17, від 24.05.2018 № 531/2332/14-к, від 15.01.2019 № 185/442/16-к та інших, які беруться судом до уваги в силу вимог статті 13 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.

Вирішуючи питання про стягнення процесуальних витрат на залучення експерта, то суд враховує висновок, викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду 12.09.2022 у справі № 203/241/17 про те, що в разі, якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності, то процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 12, 49 КК України, ст.ст. 284, 286, 372, 376, 615 КПК України, суд, -

ухвалив:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності задовольнити.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Закрити кримінальне провадження № 12016110150000655 від 06.06.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 (цивільний позивач) до обвинуваченого ОСОБА_5 (цивільний відповідач) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - залишити без розгляду.

Цивільний позов потерпілого Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаком» (цивільний позивач) до обвинуваченого ОСОБА_5 (цивільний відповідач) про відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - залишити без розгляду.

Роз`яснити про те, що відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Після набрання ухвалою законної сили речові докази у кримінальному провадженні № 12016110150000655:

автомобіль марки «Ореl Аstra» реєстраційний номер НОМЕР_1 - переданий на зберігання ОСОБА_7 залишити останньому;

автомобіль марки «ЗАЗ Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_2 переданий власнику ТОВ «Мегаком», через представника ОСОБА_8 залишити власнику.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області протягом семи днів з дня її проголошення, а обвинуваченим, - в той же строк, з моменту вручення копії ухвали суду.

Суддя ОСОБА_1