Ухвала суду № 140557843, 13.10.2026, Романівський районний суд Житомирської області

Україна

Романівський районний суд Житомирської області

296/9950/19

У Х В А Л А

13 жовтня 2026 року селище Романів

Романівський районний суд Житомирської області в складі судді Ковальчука М.В., з участю секретаря судового засідання Багінської В.І., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну сторони виконавчого провадження та видачу дубліката виконавчого листа,-

В С Т А Н О В И В :

В липні 2026 року через підсистему «Електронний Суд» товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» (далі ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС») звернулося до суду із заявою, в якій просить замінити стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження щодо виконання рішення Романівського районного суду Житомирської області від 11 червня 2020 року, ухваленого у цивільній справі за позовом акціонерного товариства комерційного банку «Приват Банк» (далі АТ КБ «Приват Банк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Вказана заява обгрунтована тим, що ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» згідно договору факторингу є правонаступником попереднього стягувача.

Також, ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» просить видати дублікат виконавчого листа по вказаній цивільній справі № 296/9950/19 щодо боржника ОСОБА_1 , посилаючись на те, що оригінал виконавчого листа відсутній у стягувача та не перебуває на примусовому виконанні у відділах державної виконавчої служби, тобто, на думку заявника, такий виконавчий документ втрачено.

В судове засідання учасники справи та заінтересована особа, які були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, не з`явилися. Представник ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» заявила клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до частин 1, 2 статті 442 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Відповідно до частини 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї з сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.

Судом встановлено, що 11 червня 2020 року Романівським районним судом Житомирської області у цивільній справі за позовом АТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості (справа № 296/9950/19) ухвалено рішення, яким позовні вимоги позивача задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приват Банк» 10221,43 грн заборгованості за кредитним договором та 1136,97 грн судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору.

26 серпня 2020 року Романівським районним судом Житомирської області АТ КБ «Приват Банк» видано виконавчий лист.

23 квітня 2021 року старшим державним виконавцем Романівського районного відділу державної виконавчої служби Центрального-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) у виконавчому провадженні № 63235186, стягувачем у якому є АТ КБ «Приват Банк», боржником ОСОБА_1 , винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

22 серпня 2025 року між АТ КБ «Приват Банк» та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» було укладено договір факторингу № 8-22-08/2025, відповідно до якого АТ КБ «Приват Банк» передає (відступає) ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» приймає належні АТ КБ «Приват Банк» права вимоги до позичальників, зазначених у Реєстрі боргових зобов`язань.

З акту № 2 приймання-передачі Реєстру боргових зобов`язань № 2 від 08 вересня 2025 року за договором факторингу № 8-22-08/2025 від 22.08.2025 слідує, що АТ КБ «Приват Банк» та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» уклали цей акт, за яким клієнт (АТ КБ «Приват Банк») передав, а фактор (ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС») прийняв Реєстр боргових зобов`язань № 2 від 08 вересня 2025 року. Кількість основних договорів, за якими відступаються права вимоги, складає 52412.

Згідно інформації з Автоматизованої системи виконавчих проваджень, виконавче провадження № 63235186 щодо боржника ОСОБА_1 на даний час завершено.

Статтею 512 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) визначено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).

Таким чином, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. В справах про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги судам необхідно з`ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора та чи існують ці права на момент переходу (правова позиція, викладена Верховним Судом України у постанові від 05.07.2017 року у справі № 752/8842/14-ц).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі №906/1174/18 (провадження №12-1гс21) зроблено правовий висновок, що правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов`язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання. Вказані норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) зобов`язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина 3 статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина 2 статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України) (постанова Верховного Суду від 07 листопада 2018 року в справі №243/11704/15-ц).

При цьому, відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі №910/1755/19, у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Згідно сталої практики Верховного Суду, доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 02 листопада 2021 року №905/306/17, від 29 червня 2021 року у справі №753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі №334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі №5026/886/2012, від 15 квітня 2024 року в справі №2221/2373/12).

Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Аналогічні висновки викладені і у постановах Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі №753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі №334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі №5026/886/2012, від 15 квітня 2024 року в справі №2221/2373/12 тощо).

Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора, є істотними умовами цього договору.

Відповідно до статей 12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами.

У заяві ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» просить замінити стягувача у виконавчому листі № 296/9950/19, виданого 26 серпня 2020 року Романівським районним судом Житомирської області на виконання рішення Романівського районного суду Житомирської області від 11 червня 2020 року, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приват Банк» 10221,43 грн заборгованості за кредитним договором № б/н від 05 квітня 2017 року та 1136,97 грн судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору.

На підтвердження факту переходу права вимоги за кредитним договором № б/н від 05.04.2017 щодо боржника ОСОБА_1 від первісного кредитора - АТ КБ «Приват Банк» до заявника - ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС», ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» надано договір факторингу № 8-22-08/2025 від 22.08.2025, укладений між АТ КБ «Приват Банк» та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС», та акт № 2 приймання-передачі Реєстру боргових зобов`язань № 2 від 08 вересня 2025 року за договором факторингу № 8-22-08/2025 від 22.08.2025, підписаний між АТ КБ «Приват Банк» та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС».

За змістом пункту 1 договору факторингу № 8-22-08/2025 від 22.08.2025, клієнт (АТ КБ «Приват Банк») відступає належні йому права вимоги, а саме права грошової вимоги клієнта (АТ КБ «Приват Банк») до позичальників, зазначених у Реєстрі боргових зобов`язань (за формою, що наведена у додатку № 1 до цього договору), а фактор (ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС») здійснює фінансування клієнта (АТ КБ «Приват Банк») шляхом купівлі у нього прав вимоги та сплачує клієнту (АТ КБ «Приват Банк») за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором.

Моментом переходу до фактора (ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС») прав вимоги (у відповідній частині) є день підписання сторонами відповідного Акту приймання-передачі відповідного Реєстру боргових зобов`язань (за формою, що наведена у додатку № 2 до цього договору), що відповідає частині основних договорів за відповідним етапом відступлення прав вимоги, який підписується сторонами (абзац 3 пункту 4 договору факторингу № 8-22-08/2025 від 22.08.2025).

В акті № 2 приймання-передачі Реєстру боргових зобов`язань № 2 від 08 вересня 2025 року за договором факторингу № 8-22-08/2025 від 22.08.2025 наявна інформація про передачу клієнтом (АТ КБ «Приват Банк») та прийняття фактором (ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС») Реєстру боргових зобов`язань № 2 від 08 вересня 2025 року в кількості основних договорів, за якими відступається права вимоги: 52412.

Разом з тим, відповідного Реєстру боргових зобов`язань № 2 від 08 вересня 2025 року до договору факторингу № 8-22-08/2025 від 22.08.2025 з інформацією про предмет укладеного вище договору факторингу, за яким предметом цього договору були права вимоги до ОСОБА_1 по кредитному договору № б/н від 05.04.2017 на суму 11358,40 грн, ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» не надано.

Відтак, зазначений вище договір факторингу та акт № 2 приймання-передачі Реєстру боргових зобов`язань № 2 від 08.09.2025 за відсутності відповідного Реєстру боргових зобов`язань не підтверджують належний перехід права вимоги від первісного кредитора до ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» за кредитним договором № б/н від 05.04.2017 до боржника ОСОБА_1 на суму 11358,40 грн.

Отже, твердження ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» про те, що ним набуто право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № б/н від 05.04.2017 на підставі договору факторингу № 8-22-08/2025 від 22.08.2025, не відповідають фактичним обставинам справи.

Звертаючись до суду із заявою ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» не надано відповідних доказів щодо набуття права вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № б/н від 05.04.2017 на суму 11358,40 грн, тобто обставини на які посилається заявник у своїй заяві не підтверджуються матеріалами справи, а тому суд приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні заяви в частині заміни сторони виконавчого провадження.

Щодо вимоги заяви ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» про видачу дублікату виконавчого документа слід зазначити наступне.

Відповідно до статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно з пункту 17.4 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Відповідно до частин першої, другої та шостої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні було введено воєнний стан, який діє на даний час.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2129-IX Розділ XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» доповнено пунктом 10-2, в якому визначено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України: визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Цей Закон набрав чинності 26 березня 2022 року.

На час набрання вказаним Законом чинності, строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання, який становив до 23 квітня 2024 року, - не сплив.

Тлумачення вищезазначених норм закону свідчить про те, що строк пред`явлення виконавчого документа до виконання в зв`язку із введенням в Україні воєнного стану перервалися та на час розгляду судом даної заяви не сплив.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2019 року в справі № 2-1053/10 зроблено висновок про те, що «оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист».

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в своїй постанові від 25 вересня 2015 року за № 8 «Про узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» вказав, що заява про видачу дубліката виконавчого листа повинна містити необхідні відомості для вирішення питання видачі дубліката виконавчого листа.

Водночас, враховуючи ту обставину, що суд не знайшов підстав для задоволення заяви в частині заміни сторони виконавчого провадження (стягувача) АТ КБ «Приват Банк» на ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» у виконавчому листі № 296/9950/19 від 26.08.2020, вимоги ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» про видачу дубліката виконавчого документа задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись статтями 353, 442 ЦПК України, пунктом 17.4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну сторони виконавчого провадження та видачу дубліката виконавчого листа відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її постановлення в порядку передбаченому підпунктом 15.5 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України.

Суддя М.В. Ковальчук