Ухвала суду № 140557735, 05.10.2026, Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/313/26

провадження 1-кп/287/436/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участі секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4

представника потерпілої особи ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026065520000007 від 13.02.2026 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Бучмани, Олевського району Житомирської області, українки, громадянки України, освіта вища, одруженої, пенсіонерки, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до обвинувального акту згідно з статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (Закон №796- XII) у редакції, чинній до 01 січня 2015 року - громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: у зоні безумовного (обов`язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати; у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати; у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.

Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, і стипендії студентам, які там навчаються, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті. Пенсіонерам, які працюють у зонах радіоактивного забруднення, оплата праці додатково підвищується на 25 процентів від розміру мінімальної заробітної плати.

Рішенням від 17 липня 2018 року № 6-р/2018 Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-УІІІ, яким, в тому числі, виключено зі статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» положення про виплату підвищення непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення.

Таким чином, з 17 липня 2018 року відновила дію редакція статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка була чинною до 01 січня 2015 року.

Відповідно до додатку № 1 до постанови Кабінету міністрів Української РСР від 27.07.1991 № 106 визначено перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, серед яких с. Сарнівка, Коростенського району, Житомирської області.

Так, у ОСОБА_4 , яка будучи обізнаною у положеннях законодавства щодо підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, на підставі статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», не пізніше 01.05.2023 виник умисел, спрямований на заволодіння чужим майном (грошовими коштами Державного бюджету України) шляхом обману.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , 01.05.2023 о 08 год. 25 хв., керуючись корисливим мотивом, звернулась з власницею будинку, яка не була обізнана про наміри останньої, до адміністратора Олевського РС УДМС в Житомирській області, з метою реєстрації свого місця проживання по АДРЕСА_2 .

У ОСОБА_4 було прийнято заяву про реєстрацію місця проживання (перебування) з одночасним зняттям із задекларовного/зареєстрованого місця проживання (перебування) та на підставі згоди власника будинку, який не був обізнаний про злочинні наміри ОСОБА_4 зареєстровано місце проживання останньої по АДРЕСА_2 , про що їй видано витяг з реєстру територіальної громади №2023/003365909, при цьому ОСОБА_4 фактично проживала по АДРЕСА_3 , яке відповідно додатку №1 до постанови Кабінету міністрів Української РСР від 27.07.1991 № 106 не входить до населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Далі, ОСОБА_4 звернулась із письмовим зверненням до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з метою виплат підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, на що остання отримала відмову у виплаті підвищення до пенсії.

В подальшому, 09.05.2023, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами Державного бюджету України, розпорядником яких є ГУ ПФУ Житомирській області ОСОБА_4 звернулась з адміністративним позовом про зобов`язання проведення перерахунку і виплати коштів із внесеними до нього завідомо неправдивими відомостями про її проживання у зоні гарантованого добровільного відселення внаслідок аварії на ЧАЕС, а саме по АДРЕСА_2 та подала позов до Житомирського окружного адміністративного суду.

Після цього, 06.06.2023 за результатом розгляду вказаного адміністративного позову ОСОБА_4 , Житомирським окружним адміністративним судом ухвалено рішення у справі № 240/12717/23, яким позов ОСОБА_4 до ГУ ПФУ в Житомирській області задоволено, а саме зобов`язано ГУ ПФУ в Житомирській області здійснити з 01.05.2023 нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі два прожиткових мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року.

На підставі вказаного рішення Житомирського окружного адміністративного суду у період з 01.08.2023 по 31.05.2024 Головним управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, працівники якого не були обізнані про злочинні наміри ОСОБА_4 останній виплачено грошові кошти в сумі 53 680,00 грн., як підвищення до пенсії непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення.

Таким чином, ОСОБА_4 діючи умисно та цілеспрямовано, шляхом обману незаконно заволоділа грошовими коштами Державного бюджету України, розпорядником яких є Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на загальну суму 53680,00 грн., чим спричинила матеріальної шкоди на вищевказану суму.

Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 1 ст. 190 КК України, як умисне заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

Від захисника обвинуваченої ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_6 надійшло письмове клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям. У поданому клопотанні захисник, керуючись ч. 2 ст. 12, ст. 45, ч. 3 , 4, ст. 358 КК України, п. 1 ч. 1-3 ст. 284, ст. ст. 46, 47, 285, 286, 288 КПК України просить суд звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України на підставі ст. 45 КК України у зв`язку з дійовим каяттям та кримінальне провадження закрити.

У судове засідання захисник обвинуваченої ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_6 не з`явився, надав до суду письмове клопотання, у якому просить судове засідання провести без його участі. Також, просить суд задоволити подане клопотання про звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям.

Обвинувачена ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримала подане захисником клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, щиро розкаялась у вчиненому. При цьому підтвердила, що заподіяна шкода нею відшкодована в повному обсязі.

Представник потерпілої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області ОСОБА_5 відносно звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям не заперечує. Підтвердив відшкодування ОСОБА_4 майнової шкоди в розмірі 53680,00 грн.

Прокурор ОСОБА_3 клопотання захисника про звільнення обвинуваченої ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності підтримала. Вважає, що наявні підстави передбачені с. 45 КК України для звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності, оскільки обвинувачена раніше не судима, щиро покаялась, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення та повністю відшкодувала завдані збитки в розмірі 53680,00 грн.

Також, прокурор, обвинувачена та представник потерпілої особи не заперечують стосовно проведення судового засідання без участі захисника обвинуваченої, тому суд, приходить до висновку про можливість проведення судового засідання без участі захисника.

Суд вислухав думку учасників судового провадження, дослідив клопотання захисника ОСОБА_6 про звільнення від кримінальної відповідальності, інші матеріали справи та встановив наступне.

Пунктом 1 частиною 2 ст. 284 КПК України встановлено, що кримінальне провадження закривається судом, зокрема, у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Відповідно до положень ч. 8 ст. 284 КПК України, закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. У цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність.

Крім того, в ст. 44 КК України зазначено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.45 КК України звільняється від кримінальної відповідальності у зв`язку із дійовим каяттям особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, у випадках, коли така особа після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані неї збитки або усунула заподіяну шкоду.

Частиною 4 ст.286 КПК України встановлено, що якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Статтею 288 КПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

У постанові Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23 12 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», зокрема у п.3 надано роз`яснення щодо звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям та можливе в разі вчинення нею вперше злочину невеликої тяжкості.

Дійове каяття полягає в тому, що після вчинення злочину особа щиро покаялась, активно сприяла його розкриттю та повністю відшкодувала завдані збитки або усунула заподіяну шкоду. Відсутність хоча б однієї із зазначених складових дійового каяття виключає звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст.45 КК України. Виняток можуть становити лише випадки вчинення злочину чи замаху на нього, внаслідок яких не заподіяно шкоду або не завдано збитки.

На переконання суду у даному кримінальному провадженні наявні підстави для задоволення клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям.

Як вбачається з обвинувального акту, кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 190 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 відповідно до ст. 12 КК України належить до категорії кримінальних проступків.

Згідно з наданою вимогою інформаційно-аналітичної системи МВС України «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» від 23.02.2026 ОСОБА_4 раніше не судима.

Судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_4 щиро розкаялась та активно сприяла розкриттю злочину. Окрім цього, повністю відшкодувала потерпілій особі завдані нею збитки у сумі 53680,00 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, та закриття кримінального провадження у зв`язку з дійовим каяттям.

Цивільний позов не заявлений, арешт на майно обвинуваченої не накладався, процесуальні витрати відсутні. Шкода, яка заподіяна кримінальним правопорушенням на даний час відшкодована в повному обсязі.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні не обирався.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 44, 45, 190 КК України, ст. ст. 21, 28, 284, 285, 286, 288,314-316, 369 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, у зв`язку з дійовим каяттям.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026065520000007 від 13.02.2026 по обвинуваченню ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України - закрити.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя: ОСОБА_1