Рішення № 140556437, 13.10.2026, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/3870/26

2-о/154/98/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року м. Володимир

Володимирський міський суд Волинської області у складі:

головуючого судді Вітра І.Р.,

за участю секретаря судового засідання Багдасарової Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Володимирі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, про встановлення факту належності правовстановлюючих документів,

ВСТАНОВИВ:

14 вересня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Володимирського міського суду Волинської області із заявою про встановлення факту належності їй трудової книжки серії НОМЕР_1 від 13 червня 1979 року та свідоцтва про навчання № НОМЕР_2 від 7 серпня 1979 року, виданого на ім`я ОСОБА_2 .

Заяву обґрунтувала тим, що звернулася до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком, однак рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 15 травня 2026 року їй відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Під час розгляду її звернення до страхового стажу не було зараховано окремі періоди навчання та трудової діяльності через розбіжності у написанні прізвища в документах, що підтверджують ці періоди, та паспортних даних заявниці.

Зазначила, що її дошлюбне прізвище ОСОБА_3 . Після реєстрації першого шлюбу вона змінила його на ОСОБА_4 , а після реєстрації наступного шлюбу на ОСОБА_5 . Відповідні зміни прізвищ підтверджуються актовими записами цивільного стану. Водночас у трудовій книжці, оформленій російською мовою, містяться виправлення прізвища, а свідоцтво про навчання видано на її дошлюбне прізвище.

Посилаючись на неможливість належного використання цих документів для підтвердження періодів навчання та трудової діяльності, просила встановити факт їх належності їй.

Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області подало письмові пояснення, у яких заперечило проти задоволення заяви. Представник заінтересованої особи зазначила, що заявниця звернулася до суду після прийняття органом Пенсійного фонду рішення про відмову у призначенні пенсії. На думку представника, встановлення заявленого факту безпосередньо пов`язане з реалізацією права на пенсійне забезпечення, а тому між заявницею та Пенсійним фондом фактично виник публічно-правовий спір, який підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства. З цих підстав просила відмовити в задоволенні заяви.

Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області у письмових поясненнях навело положення пункту 6 частини першої статті 315 ЦПК України, відповідно до яких суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі за наявності розбіжностей в анкетних даних. Вирішення заяви залишило на розсуд суду.

Заявниця та представники обох заінтересованих осіб у судове засідання 13 жовтня 2026 року не з`явилися, хоча належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.

ОСОБА_1 подала заяву про розгляд справи за її відсутності, заявлені вимоги підтримала в повному обсязі. Представники обох управлінь Пенсійного фонду України також просили розглянути справу без їхньої участі.

Відповідно до частини третьої статті 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

За таких обставин суд розглянув справу за відсутності учасників на підставі наявних матеріалів.

Згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Фактичні обставини справи та оцінка доказів

Зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_2 .

Наведені відомості підтверджують первісні анкетні дані заявниці, зокрема її дошлюбне прізвище, ім`я, по батькові та дату народження.

Судом досліджено трудову книжку серії НОМЕР_4 , заповнену 13 червня 1979 року. На її титульному аркуші російською мовою первісно зазначено « ОСОБА_2 », дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У подальшому на титульному аркуші прізвище « ОСОБА_3 » закреслено та зазначено « ОСОБА_4 ». Згодом прізвище « ОСОБА_4 » також закреслено та записано « ОСОБА_6 ».

Крім того, у трудовій книжці міститься запис від 23 листопада 1979 року про зміну прізвища на « ОСОБА_4 », а також наступний запис про зміну прізвища у зв`язку з одруженням.

Таким чином, трудова книжка містить послідовні відомості про зміну прізвища її власниці, які підлягають зіставленню з відповідними актовими записами цивільного стану.

Із витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00032009676 від 6 серпня 2021 року встановлено, що 7 вересня 1979 року зареєстровано шлюб, під час якого ОСОБА_7 змінила дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 ».

Отже, внесення до трудової книжки запису про зміну прізвища із « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 » узгоджується з відповідними відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_5 підтверджується, що 30 грудня 1982 року шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 було розірвано.

Із витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00032008907 від 6 серпня 2021 року встановлено, що 10 вересня 1983 року зареєстровано наступний шлюб, під час якого ОСОБА_7 змінила прізвище « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ».

Зазначені відомості узгоджуються з подальшою зміною прізвища, відображеною на титульному аркуші трудової книжки.

Свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_6 підтверджується розірвання шлюбу між ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , про що 22 липня 1992 року складено актовий запис № 393.

Відомості паспорта громадянина України та картки платника податків підтверджують, що заявницею є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Отже, досліджені документи послідовно підтверджують зміну заявницею прізвищ « ОСОБА_3 » « ОСОБА_4 » « ОСОБА_5 » та дозволяють установити зв`язок між її первісними анкетними даними, відомостями у трудовій книжці та паспортними даними.

Відмінності у написанні прізвища « ОСОБА_6 » російською мовою у трудовій книжці та « ОСОБА_5 », « ОСОБА_12 » українською мовою в інших документах не спростовують їх належності одній особі, оскільки наявні актові записи підтверджують підстави послідовної зміни прізвища, а ім`я, по батькові та дата народження заявниці узгоджуються між собою.

Судом також досліджено свідоцтво про навчання № НОМЕР_2 від 7 серпня 1979 року, видане Луцьким професійним торгово-кулінарним училищем на ім`я ОСОБА_2 .

На час видачі цього свідоцтва заявниця мала дошлюбне прізвище ОСОБА_3 , оскільки перший шлюб, унаслідок якого вона набула прізвища ОСОБА_4 , було зареєстровано лише 7 вересня 1979 року.

Таким чином, прізвище у свідоцтві про навчання відповідає анкетним даним заявниці на час його видачі. Подальша зміна прізвища не впливає на належність раніше виданого документа.

Зіставлення відомостей свідоцтва про навчання зі свідоцтвом про народження та документами про зміну прізвища підтверджує, що зазначене свідоцтво видано саме заявниці ОСОБА_1 .

Окремо судом досліджено повідомлення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області та рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 15 травня 2026 року про відмову у призначенні пенсії за віком.

Із цих документів встановлено, що під час визначення страхового стажу заявниці органом Пенсійного фонду не враховано окремі періоди навчання та трудової діяльності у зв`язку з розбіжностями у прізвищах, зазначених у відповідних документах.

Наведене підтверджує юридичне значення встановлення заявлених фактів, оскільки такі розбіжності перешкоджають заявниці використовувати документи для підтвердження обставин, необхідних для реалізації її права на пенсійне забезпечення.

Оцінюючи наведені докази відповідно до статті 89 ЦПК України, суд установив, що вони узгоджуються між собою щодо особи заявниці, її дати народження та послідовності змін прізвищ. Виявлені відмінності у написанні прізвищ пояснюються документально підтвердженими змінами сімейного стану та особливостями оформлення документів українською і російською мовами.

Доказів того, що трудова книжка серії НОМЕР_4 або свідоцтво про навчання № НОМЕР_2 належать іншій особі, матеріали справи не містять.

Тому суд вважає доведеним, що обидва документи належать ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Правові підстави встановлення факту належності документів

Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною першою статті 293 ЦПК України окреме провадження є видом непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 6 частини першої статті 315 ЦПК України прямо передбачено розгляд судом справ про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з відповідними відомостями, зазначеними у свідоцтві про народження або паспорті.

За змістом цієї норми предметом судового встановлення є належність конкретного документа певній особі, а не встановлення чи зміна її анкетних даних або вирішення прав, реалізація яких залежить від використання такого документа.

Відповідно до частини першої статті 319 ЦПК України в рішенні суду повинні бути зазначені відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення та докази, на підставі яких суд установив цей факт.

У цій справі встановлення належності документів має юридичне значення, оскільки дає заявниці можливість використовувати їх під час вирішення питання про пенсійне забезпечення.

Суд враховує, що трудова книжка та свідоцтво про навчання є документами, які містять відомості про обставини, що можуть мати значення для обчислення страхового стажу. Водночас суд у межах цього провадження не встановлює тривалість такого стажу та не вирішує питання про його зарахування.

Щодо заперечень Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області

Суд відхиляє доводи Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про те, що заява підлягає розгляду виключно в порядку адміністративного судочинства.

Визначення судової юрисдикції здійснюється насамперед за характером заявленої вимоги та правовідносин, щодо яких особа звернулася до суду.

У цій справі заявниця не просить визнати протиправним чи скасувати рішення Пенсійного фонду від 15 травня 2026 року, зобов`язати зарахувати певні періоди до страхового стажу або призначити пенсію.

Предметом заяви є виключно встановлення факту належності їй двох конкретних документів, що прямо передбачено пунктом 6 частини першої статті 315 ЦПК України.

Наявність рішення Пенсійного фонду про відмову у призначенні пенсії підтверджує причину звернення заявниці до суду та юридичне значення встановлення відповідного факту, однак сама собою не змінює характеру заявленої вимоги.

Аналогічне розмежування судових юрисдикцій здійснено Верховним Судом у постанові від 5 лютого 2025 року у справі № 595/1959/23.

У зазначеній справі заявниця також просила встановити належність документів, необхідних для підтвердження періодів навчання та реалізації пенсійних прав, після відмови органу Пенсійного фонду врахувати відповідні документи.

Верховний Суд визнав помилковим висновок судів попередніх інстанцій про неможливість розгляду такої заяви в порядку окремого цивільного провадження лише з тієї підстави, що встановлення факту пов`язане з подальшим вирішенням питання пенсійного забезпечення.

Цей висновок є релевантним до обставин справи, що розглядається, оскільки в обох випадках заявлена вимога стосується належності документів, а не безпосереднього оскарження рішення суб`єкта владних повноважень.

Суд також враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21, щодо необхідності розмежування вимог про встановлення юридичного факту та вимог про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Саме по собі використання встановленого юридичного факту в подальших публічно-правових відносинах не означає, що вимога про його встановлення втрачає самостійний характер.

Встановлення належності трудової книжки та свідоцтва про навчання не передбачає перевірки правомірності рішення Пенсійного фонду і не зумовлює його скасування чи зміни.

Після набрання судовим рішенням законної сили питання врахування відповідних документів для визначення страхового стажу, перевірки інших умов призначення пенсії та ухвалення рішення за пенсійною заявою належатиме до компетенції органу Пенсійного фонду України.

У разі незгоди з рішенням цього органу заявниця не позбавлена права на його оскарження у встановленому законом порядку.

Отже, обставини справи не свідчать про наявність спору про право, який унеможливлював би розгляд заяви в порядку окремого провадження. Заперечення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області ґрунтуються на помилковому ототожненні мети встановлення юридичного факту з предметом заявленої вимоги.

Висновок суду

Установлені судом обставини підтверджують, що трудова книжка серії НОМЕР_1 , заповнена 13 червня 1979 року на ім`я ОСОБА_2 з подальшими записами про зміну прізвища, та свідоцтво про навчання № НОМЕР_2 від 7 серпня 1979 року, видане на ім`я ОСОБА_2 , належать заявниці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Належність цих документів підтверджується свідоцтвом про народження заявниці, витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про зміну прізвищ у зв`язку з реєстрацією шлюбів, свідоцтвами про розірвання шлюбів, паспортними даними та змістом самих документів.

Ці докази утворюють послідовний і взаємоузгоджений документальний зв`язок між первісним прізвищем заявниці та її наступними прізвищами.

Підстав вважати, що спірні документи видані іншій особі, суд не встановив.

Встановлення фактів належності документів необхідне заявниці для їх використання під час вирішення питання про призначення пенсії за віком.

За наведених обставин заявлені вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини сьомої статті 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення у справі окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись статтями 4, 12, 7681, 89, 211, 247, 259, 263265, 293, 294, 315, 319, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, про встановлення факту належності правовстановлюючих документів задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_7 , трудової книжки серії НОМЕР_4 , заповненої 13 червня 1979 року на ім`я ОСОБА_2 (російською мовою « ОСОБА_2 »), із подальшими записами про зміну прізвища на « ОСОБА_4 » та « ОСОБА_6 ».

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_7 , свідоцтва про навчання № НОМЕР_2 від 7 серпня 1979 року, виданого Луцьким професійним торгово-кулінарним училищем на ім`я ОСОБА_2 .

Судові витрати залишити за заявницею.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заявниця: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_7 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області, код ЄДРПОУ 13358826, адреса: 43026, м. Луцьк, Київський майдан, 6.

Заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, код ЄДРПОУ 13322403, адреса: 21005, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7.

Суддя І.Р. Вітер