Рішення № 140555655, 13.10.2026, Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/1661/26

Провадження № 2-о/675/73/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" жовтня 2026 р. м. Ізяслав

Ізяславський районний суд Хмельницької області у складі головуючого судді Трасковського С. Л., за участю секретаря судового засідання Тітарчук В. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізяславі в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Ізяславський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту смерті її чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у місті Донецьку Донецької області.

Заяву мотивувала тим, що її чоловік помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Донецьку на тимчасово окупованій території України. На підтвердження цього надала документи про смерть, видані на зазначеній території. Встановлення факту смерті необхідне заявниці для державної реєстрації смерті чоловіка та реалізації спадкових прав.

Заявниця та представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явилися, подали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явилися, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 293 ЦПК України в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Згідно з пунктом 8 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

За частиною першою статті 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами, якщо встановлення цього факту впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси, до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Із копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 26 грудня 1987 року вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі. Отже, заявниця є членом сім`ї померлого та має право на звернення із зазначеною заявою.

До заяви додано копії документів, виданих органами окупаційної влади, а саме: довідки про смерть № С-21481 від 16 вересня 2026 року, копію свідоцтва про смерть, виданого 16 вересня 2026 року, та копію медичного свідоцтва про смерть серії 21 № 201107455 від 16 вересня 2026 року. В усіх цих документах зазначено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Донецьку.

Суд звертає увагу, що у прохальній частині заяви ОСОБА_1 зазначила датою смерті чоловіка ІНФОРМАЦІЯ_3 . Водночас у викладі фактичних обставин заяви вона прямо вказала, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Ця дата також однаково зазначена в довідці про смерть № С-21481, свідоцтві про смерть і медичному свідоцтві про смерть серії НОМЕР_2 , виданих 16 вересня 2026 року. Зі змісту заяви та доданих до неї доказів убачається, що зазначення 14 серпня 2026 року в її прохальній частині є очевидною опискою заявниці, а не волевиявленням щодо встановлення іншої дати смерті. Тому суд оцінює заяву в сукупності з її обґрунтуванням та поданими доказами і вважає доведеною датою смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався. Разом із тим тимчасова окупація міста Донецька розпочалася до введення воєнного стану.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2022 року № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» затвердження відповідного переліку здійснюється уповноваженим центральним органом виконавчої влади. Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за № 380/43786, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (у редакції наказу від 26 травня 2026 року № 987 із подальшими змінами). Згідно із цим Переліком місто Донецьк Донецької області належить до тимчасово окупованих російською федерацією територій України з 7 квітня 2014 року; на дату смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 його правовий статус залишався таким.

За частинами другою та третьою статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» органи та їх посадові особи на тимчасово окупованій території, створені чи призначені у спосіб, не передбачений законодавством України, є незаконними. Виданий ними акт (рішення, документ) є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Європейський суд з прав людини у рішенні Великої палати від 10 травня 2001 року у справі «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, заява № 25781/94, §§ 90, 9396), звертаючись до консультативного висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року щодо Намібії, виходив із того, що невизнання незаконно створених органів влади не може призводити до ігнорування всіх актів, важливих для повсякденного життя мешканців відповідної території, зокрема реєстрації народжень, смертей і шлюбів. Урахування відповідних документів для захисту прав особи не означає легітимації органів, якими їх видано.

Верховний Суд у постанові від 18 лютого 2026 року у справі № 183/1557/25 зазначив, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин; доказами можуть бути, зокрема, копії лікарського свідоцтва чи довідки про смерть. Такий висновок має значення для оцінки наданих у цій справі письмових доказів і не звільняє суд від перевірки їх змісту та взаємної узгодженості.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться, зокрема, на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою, чи рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Згідно з пунктом 1 розділу I Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, державна реєстрація актів цивільного стану спрямована на офіційне визнання та підтвердження державою відповідних юридичних фактів. Підпунктом «ґ» пункту 1 глави 5 розділу III цих Правил серед підстав державної реєстрації смерті передбачено рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час. Відповідно до пункту 9 цієї глави у разі надсилання судом рішення про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення реєстрація смерті проводиться в день надходження копії такого рішення без звернення будь-якої особи.

Оцінюючи докази у сукупності відповідно до статей 7681, 89 ЦПК України, суд враховує, що довідка про смерть № С-21481 від 16 вересня 2026 року, свідоцтво про смерть від 16 вересня 2026 року та медичне свідоцтво про смерть серії 21 № 201107455 від 16 вересня 2026 року містять узгоджені відомості про особу померлого, дату смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 та місце смерті місто Донецьк. Зазначені документи суд оцінює як джерела фактичних даних, а не як підтвердження законності органів, що їх видали. Разом із доказами сімейного зв`язку та поясненнями заявниці ці відомості достатньо підтверджують факт смерті.

Отже, наданими доказами підтверджено факт смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Донецьку Донецької області. Встановлення цього факту має юридичне значення для заявниці, оскільки необхідне для державної реєстрації смерті чоловіка та оформлення її спадкових прав.

Згідно з частиною другою статті 319 ЦПК України рішення суду про встановлення факту, який підлягає державній реєстрації, не замінює документів, що видаються відповідними органами, а є підставою для їх одержання.

За частинами другою, четвертою та п`ятою статті 317 ЦПК України такі справи розглядаються невідкладно; рішення підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання. Копія рішення невідкладно надсилається до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення.

Керуючись статтями 7681, 89, 247, 263265, 293, 294, 315, 317, 319, 354, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Ізяславський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Мачкаси Чамзинського району Мордовської АРСР, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Донецьку Донецької області, Україна.

Допустити негайне виконання рішення.

Копію рішення невідкладно надіслати до Ізяславського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України для державної реєстрації смерті.

Рішення може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або ухвалення постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявниця: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 .

Заінтересована особа: Ізяславський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України; адреса: Хмельницька область, Шепетівський район, м. Ізяслав, вул. Миколи Микитюка, буд. 16а; код ЄДРПОУ 21323687.

Повний текст рішення складено 13 жовтня 2026 року.

Суддя С. Л. Трасковський