Рішення № 140555286, 09.10.2026, Лановецький районний суд Тернопільської області

Справа № 602/267/26

Провадження № 2-о/602/28/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" жовтня 2026 р. м. Ланівці

Лановецький районний суд Тернопільської області у складі головуючого судді Наумчука В.А., за участю:

секретаря с/з - Майхрук Н.М.,

заявника - ОСОБА_1 ,

заінтересованих осіб - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

представника заявника - адвоката Сагайдака В.В.,

представника заінтересованої особи ОСОБА_3 - адвоката Чауса С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, ІНФОРМАЦІЯ_13, військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, -

в с т а н о в и в:

В березні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

В обґрунтування заяви зазначено, що заявник та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 2017 року проживали разом однією сім`єю без реєстрації шлюбу у с. Влащинці Кременецького району Тернопільської області, де вони вели спільне господарство (утримували та ремонтували будинок, у якому проживали, обробляли земельну ділянку біля будинку тощо) та мали спільний бюджет, використовували спільні кошти на проживання та забезпечення побутових потреб. Також разом з ними проживала неповнолітня донька від попереднього шлюбу заявника - ОСОБА_5 , яку вони спільно виховували та забезпечували матеріально. В період їх спільного проживання однією сім`єю ні заявник ОСОБА_1 , ні ОСОБА_4 не перебували у зареєстрованому шлюбі. У жовтні 2025 року ОСОБА_4 було призвано на військову службу під час мобілізації та зараховано до особового складу військової частини НОМЕР_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_4 під час активних бойових дій зник безвісти в районі н.п. Мирне Куп`янського району Харківської області.

Факт проживання однією сім`єю зі зниклим безвісти ОСОБА_6 пов`язаний з виникненням у заявника особистих чи майнових прав, визначених Законом України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», зокрема права на отримання достовірних відомостей про місцеперебування особи, зниклої безвісти за особливих обставин, обставини її загибелі (смерті), місце поховання (якщо воно відоме), права на отримання інформації про хід та результати розшуку у встановленому порядку, права на соціальний захист як члена сім`ї зниклого безвісти за особливих обставин.

Оскільки іншої можливості встановити цей факт, тобто у позасудовому порядку, заявник не має, то просить встановити факт проживання однією сім`єю як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 у період з 2017 року і по 16.11.2025.

Заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області через свого представника Николишин І.І. 22.05.2026 подало до суду відзив, у якому викладені письмові пояснення заінтересованої особи на вказану вище заяву ОСОБА_1 . Згідно з цими поясненнями заінтересована особа вважає, що додані до заяви докази достатньо і достовірно не підтверджують факт спільного проживання однією сім`єю, пов`язаності спільним побутом та наявність взаємних прав і обов`язків заявника та ОСОБА_4 . Представник заінтересованої особи покликається на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду, про те, що показання свідків не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання чоловіка та жінки однією сім`єю. Вважає, що заява про встановлення факту повинна бути залишена без розгляду.

Заінтересована особа - ІНФОРМАЦІЯ_13 через свого представника ОСОБА_8 26.05.2026 подало до суду письмові пояснення, згідно з якими вважає, що беззаперечних доказів, які б однозначно і без припущень вказували на наявність у заявника та ОСОБА_4 спільного бюджету, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин заявником не надано. Покликається на відповідні висновки Верховного Суду у подібних справах. Просить розглянути питання щодо залучення до участі у справі як заінтересовану особу: зниклого безвісти військовослужбовця - ОСОБА_4 . У задоволенні заяви ОСОБА_1 просить відмовити.

Заінтересована особа ОСОБА_3 24.09.2026 подав до суду письмові заперечення та пояснення, згідно з якими заперечує проти задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту її проживання однією сім`єю з його батьком, ОСОБА_4 , як чоловіка та жінки без шлюбу. Просить звернути увагу суду на те, що за твердженнями заявника вона з ОСОБА_4 проживала у селі, однак його батько фактично проживав у АДРЕСА_1 . Також зазначає, що у заяві про встановлення факту заявник стверджує, що вона проживала з його батьком з 2017 року, у той час як у письмовій заяві, яку вона подавала до військової частини для отримання інформації про ОСОБА_4 , і яка міститься у матеріалах справи, зазначено інший рік початку спільного проживання - 2015. Заінтересована особа ОСОБА_3 вважає, що зазначені розбіжності мають істотне значення для справи. Окрім того, стверджує, що його рідна мати фактично не займалася його вихованням через алкозалежність, через що він з дитинства перебував в інтернаті. Після смерті дідуся та бабусі лише його батько, ОСОБА_4 , був близькою для нього людиною, підтримував та допомагав йому. При цьому, заінтересована особа ОСОБА_3 бачив заявника ОСОБА_1 лише кілька разів, вона не підтримувала з ним близьких сімейних стосунків, не цікавилася його життям та не спробувала замінити йому родину. Тому, на думку заінтересованої особи ОСОБА_3 фактичні взаємовідносини між ним та заявником не підтверджують багаторічного існування повноцінної сім`ї між його батьком, ОСОБА_4 , та заявником ОСОБА_1 , про що стверджує остання. Просить суд дослідити надані заявником документи та надати оцінку суперечностям у них, дослідити докази ведення ОСОБА_1 та ОСОБА_4 спільного господарства, наявності спільного бюджету, інших обставин, які можуть підтвердити або спростувати факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, а у разі відсутності доказів таких обставин - відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 .

Від інших заінтересованих осіб у цій справі письмових пояснень на заяву ОСОБА_1 до суду не надходило.

Ухвалою суду від 02.04.2026 відкрито окреме провадження у цивільній справі, призначене судове засідання для розгляду справи на 30.04.2026. Витребувано у Лановецького відділу ДРАЦС: відомості про державну реєстрацію укладення та припинення шлюбу між ОСОБА_1 та будь-якою іншою особою; відомості про державну реєстрацію укладення та припинення шлюбу між ОСОБА_4 та будь-якою іншою особою; відомості про те, чи вписаний ОСОБА_4 у свідоцтві про народження у графі «батько».

21 квітня 2026 року до суду від Лановецького відділу ДРАЦС на адресу суду надійшла витребувана інформація в частині відомостей про державну реєстрацію шлюбу та припинення (розірвання) шлюбу стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від 30.04.2026 залучено до участі у цій цивільній справі заінтересованих осіб: Головне управління пенсійного фонду України в Тернопільській області, ІНФОРМАЦІЯ_13 та військову частину НОМЕР_1 . Встановлено заінтересованим особам строк для надання пояснень на заяву. Розгляд справи відкладено на 28.05.2026.

У судовому засіданні 28.05.2026 задоволено клопотання заявника про виклик та допит свідків. Ухвалою суду від 28.05.2026 розгляд справи відкладено на 18.06.2026

У судовому засіданні 18.06.2026 протокольною ухвалою задоволено клопотання представника заявника про приєднання до матеріалів справи дванадцяти копій фотографій та допитано свідків, які прибули у судове засідання.

Ухвалою суду від 18.06.2026 повторно витребувано у Лановецького відділу ДРАЦС відомості про те, чи вписаний ОСОБА_4 у свідоцтві про народження у графі «батько» та повний витяг з ДРАЦСГ щодо актового запису про народження дитини. Розгляд справи відкладено на 03.07.2026.

01 липня 2026 року до суду від Лановецького відділу ДРАЦС на адресу суду надійшов повний витяг з ДРАЦСГ щодо актового запису про народження ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 03.07.2026 залучено заінтересовану особу ОСОБА_3 до участі у справі. Встановлено заінтересованій особі строк для надання пояснень на заяву. Витребувано у Лановецького відділу ДРАЦС докази. Розгляд справи відкладено на 30.07.2026.

17 липня 2026 року до суду від Лановецького відділу ДРАЦС на адресу суду надійшли витребувані докази на виконання ухвали суду від 03.07.2026.

Ухвалою суду від 30.07.2026 за клопотанням представника заінтересованої особи ОСОБА_3 , адвоката Каневської М.О., з метою надання їй часу на ознайомлення з усіма матеріалами справи та надання пояснення, розгляд справи відкладено на 18.09.2026.

Ухвалою суду від 18.09.2026 залучено до участі у цій справі як заінтересовану особу ОСОБА_4 розгляд справи відкладено на 09.10.2026.

У судове засідання не прибула представник заінтересованої особи, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, яка була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки суд не повідомила, однак у раніше поданих письмових поясненнях просила розгляд справи здійснювати за відсутності представника.

У судове засідання не прибули представники заінтересованих осіб: Міністерства оборони України, військової частини НОМЕР_1 , які були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суду не повідомили.

У судове засідання не прибув заінтересована особа ОСОБА_4 , і у матеріалах справи відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час та місце судового засідання, хоча суд уживав усіх належних заходів щодо такого повідомлення.

У судовому засіданні протокольною ухвалою задоволено клопотання представника заявника про приєднання до матеріалів справи семи копій фотографій.

У судовому засіданні учасники справи висловили суду такі позиції та надали такі пояснення.

Заявник ОСОБА_1 підтримала подану заяву з підстав у ній наведених. Додатково з приводу місця проживання пояснила, що вона та ОСОБА_4 з 2017 року у будні переважно проживали в орендованій квартирі АДРЕСА_2 , оскільки обоє працювали у місті. Письмовий договір оренди житла вони не укладали і не реєстрували там своє місце проживання. Значні періоди часу (зокрема, майже усі вихідні, відпустки та свята) вони проживали у буд. АДРЕСА_3 , де спільно допомагали її матері по господарству. У заяві вона вказала місцем їхнього спільного проживання будинок у с. Влащинці тому, що вона там зареєстрована і там вони з ОСОБА_4 проводили багато часу, планували там збудувати будинок. Заінтересована особа ОСОБА_3 , син її чоловіка, неодноразово бував у них на квартирі у Тернополі, кілька разів ночував у них, однак разом з ними він не проживав. Заявник з чоловіком по мірі можливості допомагала йому грошима. Банківською карткою ОСОБА_4 не користувався, заробітну плату він отримував неофіційно готівкою, «у конверті». Коли його призвали на військову службу, то у військовій частині йому оформили платіжну картку для виплати грошового забезпечення. Однак і тоді ОСОБА_4 не користувався банківською карткою, ця картка була у неї, вона знімала з неї готівкові гроші і відвозила чоловіку, коли він ще проходив підготовку на полігоні у Рівненській області. Після зникнення безвісті ОСОБА_4 його особисті речі військова частина прислала через Нову пошту саме їй. Зазначила, що основною метою подання цієї заяви до суду є створення можливостей для пошуку зниклого безвісті її чоловіка ОСОБА_4 , оскільки державні органи відмовляють їй у наданні будь-якої інформації про нього за відсутності підтвердження родинних чи сімейних зв`язків з ним. Просила її заяву задовольнити.

Представник заявника, адвокат Сагайдак В.В. підтримав заяву ОСОБА_1 з підстав у ній наведених, просив заяву задовольнити.

Заінтересована особа ОСОБА_2 не заперечувала проти задоволення заяви ОСОБА_1 . Додатково пояснила суду, що її син, ОСОБА_4 , жив разом із ОСОБА_1 з 2017 року переважно у Тернополі, однак вони часто їздили у село. Вона заходила до них у гості на орендовану квартиру, а вони до неї. Коли сина мобілізували, то ОСОБА_1 їздила до нього у військову частину, завозила йому речі, продукти, сигарети тощо. Після того як син зник безвісті, то його особисті речі військова частина надіслала заявнику.

Заінтересована особа ОСОБА_3 пояснив, що його батько, ОСОБА_4 переважно проживав у Тернополі, їздив також у с. Влащинці. Він бачився з батьком кілька разів на рік, однак разом з ним не проживав. З першого по восьмий клас він виховувався в інтернаті. Після 2017 року він кілька разів ночував у батька на квартирі на АДРЕСА_1 , де він бачив заявника ОСОБА_1 , яка теж проживала у тій квартирі. Проти задоволення заяви він заперечує, через те, що на його думку, якщо б ОСОБА_1 дійсно проживала однією сім`єю з його батьком, то вона мала б більше приділяти йому уваги як сину свого чоловіка і підтримувати з ним більш близькі сімейні стосунки.

Представник заінтересованої особи ОСОБА_3 , адвокат Чаус С.В., вважає, що факт спільного проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_1 як чоловіка та жінки без шлюбу, зокрема ведення ними спільного господарства, наявність спільного бюджету, взаємних прав та обов`язків, не підтверджується доказами, які містяться у матеріалах справи, що є підставою для відмови у задоволенні заяви.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні у них докази, проаналізувавши пояснення заявника та заінтересованих осіб, їх представників, викладені у письмових поясненнях та надані у судовому засіданні, встановив фактичні обставини справи та дійшов наступних висновків.

Заявником у цій справі є громадянка України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання якої з 15.06.2020 зареєстровано в АДРЕСА_3 , що підтверджується копією сторінок паспорта громадянина України (а.с. 4, т.1).

Зі змісту відповіді Лановецького ВДРАЦС у Кременецькому районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 20.04.2026 №169/35.9.6.1-18 убачається, що заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 23.07.2011 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Відомості щодо припинення (розірвання) цього шлюбу у ДРАЦС відсутні (а.с. 53-54, т.1).

У цьому шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_6 народилася дитина ОСОБА_5 (а.с. 34, т.1).

ІНФОРМАЦІЯ_7 чоловік заявника - ОСОБА_9 помер, про що 12.01.2016 складено відповідний актовий запис №72, та підтверджено копією свідоцтва про смерть, виданого Відділом ДРАЦС Тернопільського міського управління юстиції від 12.01.2016 серії НОМЕР_2 (а.с. 35, т.1).

Чоловіком, про встановлення факту спільного проживання з яким просить заявник, є громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання якого з 12.10.2005 зареєстроване у АДРЕСА_4 , що підтверджується копією сторінок його паспорта громадянина України (а.с. 6-7, т.1).

ОСОБА_4 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_18 з 29.11.2007 до 2012 року, коли цей шлюб був розірваний (припинений) на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10.02.2012 у справі №2/1915/1675/2012, що підтверджується копією згаданого рішення суду та відповіддю Лановецького ВДРАЦС у Кременецькому районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 20.04.2026 №169/35.9.6.1-18 (а.с. 36, 53-54, т.1).

Від цього шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_8 народився син ОСОБА_3 , що підтверджується повним витягом з ДРАЦСГ щодо актового запису про народження №00059314224 від 25.06.2026 (а.с. 191-193, т.1).

Заявник стверджує, що вона та ОСОБА_4 з 2017 року проживали разом однією сім`єю як чоловік та жінка без шлюбу, вели спільне господарство і мали спільний бюджет.

На підтвердження цього факту заявником надано:

- акт обстеження №117/10-05, складений 16.01.2026 старостою старостинського округу у складі сіл Вербовець, Влащинці Смолієм Г.В., у якому зазначено, що зі слів свідків ( ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ) гр. ОСОБА_1 близько 9 (дев`яти) років проживала разом з ОСОБА_4 за однією адресою: АДРЕСА_3 до часу, коли вищевказаного громадянина мобілізували до Збройних Сил України. При спільному проживанні вели спільний побут, спільне господарство, також разом виховували неповнолітню дочку громадянки ОСОБА_1 - ОСОБА_5 , 2012 року народження (а.с. 17, т.1);

- рахунок-фактуру № Ель-000942 від 21.07.2021 на товар Телевізор Xiaomi MI TV 4A 32, Smart ON Premium, загальною вартістю 7998,00 грн (а.с. 18, т.1);

- фотосвітлини, на яких зображені заявник разом із заінтересованою особою ОСОБА_4 , а також дочкою заявника, заінтересованою особою - ОСОБА_2 (матір`ю ОСОБА_4 ), іншими родичами ОСОБА_4 та ОСОБА_1 у різних життєвих ситуаціях: у побуті, на святкуванні, тощо (а.с. 8-16, 142-143, т.1). На деяких спільних фото ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , останній одягнений у військову форму - як пояснює заявник, ці фото зроблені уже після призову ОСОБА_4 на військову службу під час мобілізації (а.с. 144-152, т.1). На інших фотосвітлинах заявник зі своєю дочкою та матір`ю ОСОБА_4 , вони зроблені, як пояснює заявник, під час мітингів стосовно розшуку та повернення зниклих військовослужбовців, що відбувалися у 2026 році у м. Києві, м. Чернівці та м. Тернополі (а.с. 43-49, т.2).

Також у матеріалах справи містяться копії сповіщення №384 сім`ї зниклого безвісти військовослужбовця від 19.11.2025 ІНФОРМАЦІЯ_9 на ім`я ОСОБА_2 , витягу з наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 17.11.2025 №1299 «Про обставини зникнення безвісти внаслідок дій з боку противника в районі ведення бойових дій солдата ОСОБА_4 », зі змісту яких убачається, що солдат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 , призваний на військову службу по мобілізації 05.07.2025 ІНФОРМАЦІЯ_10 , зник безвісти 16.11.2025, поблизу н.п. Мирне Куп`янського району Харківської області під час виконання бойового завдання та виконання обов`язків військової служби із захисту Батьківщини (а.с. 19 - 23, т.1).

За цим фактом внесені відомості до ЄРДР від 20.11.2025 під №12025211040001895 з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення - ч. 1 ст. 115 КК України, орган досудового розслідування - Тернопільське РУП ГУНП в Тернопільській області, що підтверджується Витягом з ЄРДР від 09.12.2025 з (а.с. 31, т.1).

Як убачається з матеріалів справи, заявник через свого адвоката зверталася 08.12.2025 до військової частини НОМЕР_1 із заявою про надання відомостей про стан пошукових заходів солдата ОСОБА_4 , а також 10.12.2025 до Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин (а.с. 26-29, т.1).

Постановою ст. слідчого СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Товарницького В.М. від 13.02.2026 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження №12025211040001895 від 20.11.2025 відмовлено. Постанова слідчого мотивована тим, що заявник не має статусу потерпілого у цьому кримінальному провадженні (а.с. 33, т.1).

Згідно з Витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісті за особливих обставин, від 28.04.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зник на території бойових дій та набув статусу особи, зниклої безвісті за особливих обставин, з 13.01.2026 (а.с. 242, т.1).

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_13 надала суду показання про те, що вона є тіткою ОСОБА_4 та їй відомо, що її племінник та заявник ОСОБА_1 проживали однією сім`єю близько 9 років, переважно у м. Тернопіль, точної адреси не знає, десь в районі БАМу, але постійно їздили до села. Чи вели спільне господарство і чи мали спільний бюджет свідку достеменно невідомо, оскільки свідок бачила їх лише кілька разів на рік.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_14 надала суду показання про те, що вона є тіткою ОСОБА_4 та їй відомо, що її племінник та ОСОБА_1 проживали разом у м. Тернопіль на вул. Київській більше 9 років. Свідок бачила їх разом майже кожної неділі на ринку «Оріон», де вони разом купували продукти, оскільки вона теж проживає у тому районі міста, на вул. 15-го квітня.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_15 надав суду показання про те, що він є двоюрідним братом ОСОБА_4 та йому відомо, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 проживали разом як сім`я близько 10 років у АДРЕСА_1 , разом виховували дитину ОСОБА_5 , якою ОСОБА_4 опікувався. Свідок працював разом з ОСОБА_4 і зі спілкування з ним знає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 спільно купували речі та продукти.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_16 надала суду показання про те, що вона є матір`ю заявника ОСОБА_1 , проживає у АДРЕСА_3 . Її дочка та ОСОБА_4 проживали разом більше 9 років у м. Тернопіль, де винаймали квартиру. Майже щотижня приїздили до свідка у с. Влащинці на вихідні, де спільно допомагали їй по господарству. ОСОБА_4 називав свідка мамою. Свідку відомо, що заявник та її чоловік купували разом побутову техніку.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_17 надав суду показання про те, що він є троюрідним братом ОСОБА_1 та йому відомо, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 проживали разом близько 9 років у м. Тернопіль в орендованій квартирі на АДРЕСА_1 . Щотижня їздили у с. Влащинці. Йому відомо, що вони купували побутову техніку у квартиру, де проживали, зокрема, комп`ютер, роутер, які свідок допомагав їм налаштовувати.

При вирішенні цієї справи суд застосовує наступні норми права, з урахуванням висновків щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду, та виходить з таких міркувань.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку, зокрема, окремого провадження (п. 3 ч. 2 ст. 19 ЦПК України).

Пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України регламентовано, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).

Пунктом 5 частини першої статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод судом, встановленим законом, який розглядає справи про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, є суд цивільної юрисдикції на підставі статті 19 ЦПК України та пункту 5 частини першої статті 315 ЦПК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21.

Згідно зі ч. 4 ст. 3 Сімейного кодексу України (далі у тексті - СК України) сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Статтею 25 СК України закріплено принцип одношлюбності у сімейних правовідносинах, згідно з яким жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі. Жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу.

Згідно з ч.1 ст. 27 СК України державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства.

За приписами частини першої статті 104 СК України шлюб припиняється внаслідок смерті одного з подружжя або оголошення його померлим.

Частиною третьою статті 105 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є, зокрема докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов`язків, інших доказів які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин притаманних подружжю (див., до прикладу постанови Верховного Суду від 25.11.2019 у справі № 202/5003/16-ц та від 05.02.2020 у справі №712/7830/16-ц).

У постанові Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 343/1821/16-ц також зазначено, що для встановлення спільного проживання однією сім`єю до уваги беруться показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки, фотографії певних подій, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім`ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо.

У цій справі суд, оцінивши наявні докази у їх сукупності, установив, що заявник ОСОБА_1 та заінтересована особа ОСОБА_4 з 2017 року до 16.11.2025 спільно проживали, були пов`язані спільним побутом, здійснювали спільні витрати на потреби сім`ї, купували продукти харчування та побутову техніку, мали взаємні права та обов`язки, спільно виховували доньку заявника, після призову ОСОБА_4 на військову службу під час мобілізації продовжували підтримувати постійний зв`язок, а після його зникнення безвісті за особливих обставин заявник вживала заходів щодо розшуку ОСОБА_4 та отримання достовірної інформації про його місце перебування та стан його розшуку.

Суд також установив, що заявник ОСОБА_1 та заінтересована особа ОСОБА_4 не перебували у зазначений вище період у будь-якому зареєстрованому шлюбі з іншими особами. Так, шлюб між заявником та ОСОБА_9 , укладений 23.07.2011, був припинений 12.01.2016 внаслідок смерті останнього згідно з приписами ч. 1 ст. 104 СК України. Шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_18 , укладений 29.11.2007, був припинений внаслідок його розірвання рішенням суду у 2012 році.

Наведені вище обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи письмовими доказами, показаннями свідків, які узгоджуються як між собою, так і з поясненнями заявника, матері ОСОБА_4 - заінтересованої особи ОСОБА_2 , а також з поясненнями сина ОСОБА_4 - заінтересованої особи ОСОБА_3 .

Так, заінтересована особа ОСОБА_3 у своїх поясненнях, наданих у судовому засіданні фактично підтвердив ті обставини, що заявник ОСОБА_1 проживала разом з його батьком у період після 2017 року.

Заперечення заінтересованої особи ОСОБА_3 проти встановлення того факту, про який просить заявник, зводяться, фактично, до того, що заявник не достатньо, на думку заінтересованої особи, підтримувала його та не спробувала «замінити йому родину».

Суд вважає такі заперечення необґрунтованими, оскільки у цій справі розглядається питання встановлення факту спільного проживання заявника ОСОБА_1 та батька ОСОБА_3 - ОСОБА_4 однією сім`єю як жінки і чоловіка без шлюбу. Тому ступінь близькості стосунків заявника з сином чоловіка, з яким вона спільно проживала, не є визначальним у цій справі.

Щодо зазначення заявником різних дат початку періоду спільного проживання її з ОСОБА_4 у заявах, поданих до військової частини і органів поліції (2015 рік), та у заяві про встановлення факту, поданій до суду (2017 рік), на що звертає у своїх запереченнях заінтересована особа ОСОБА_3 , то така розбіжність також, на думку суду, не має суттєвого значення для правильного вирішення цієї справи, оскільки заявник просить встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу саме з 2017 року, а не з 2015 року. Наведену розбіжність у згаданих вище заявах представник заявника пояснює механічною опискою.

Заперечення заінтересованої особи ОСОБА_3 щодо некоректного зазначення у заяві місця спільного проживання його батька та заявника суд також відхиляє з наступних міркувань.

У цій справі суд установив, що місце проживання заявника ОСОБА_1 зареєстроване в АДРЕСА_3 , де також зареєстрована та мешкає її мати, свідок ОСОБА_16 . Місце проживання заінтересованої особи ОСОБА_4 зареєстроване у АДРЕСА_4 , де також зареєстрована та мешкає його мати, заінтересована особа ОСОБА_2 .

Також установлено, що заявник ОСОБА_1 та заінтересована особа ОСОБА_4 фактично проживали як на орендованій ними квартирі у АДРЕСА_5 , так і за місцем реєстрації заявника у с. Влащинці Кременецького району Тернопільської області.

Відповідно до положень Закону «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою КМУ від 2 березня 2016 року № 207, які були чинними до 14.03.2022, та Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою КМУ від 07.02.2022 №265, який набрав чинності 14.03.2022, особа може мати декілька місць проживання/перебування. Водночас законодавством визначено необхідність проведення реєстрації (декларування) місця проживання/ перебування особи, яка може бути здійснена тільки за однією адресою за її власним вибором.

У рішенні №5-р(ІІ)/2022 від 22.06.2022 Конституційний Суд України наголосив, що особа, здійснюючи конституційні права і свободи, може мати кілька місць проживання, зокрема водночас у кількох населених пунктах, і це не може призводити до перешкоджання ефективній реалізації інших конституційних прав.

Окрім того, закон не вказує на те, що встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу можливе виключно лише за однією визначеною адресою, за якою особи мають мешкати упродовж усього періоду їх спільного проживання.

Щодо заперечень заінтересованих осіб Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області та Міністерства оборони України, які у своїх письмових поясненнях, наданих суду, зазначали про відсутність, на їхню думку, беззаперечних доказів, які б достатньо і достовірно підтверджували факт спільного проживання заявника та ОСОБА_4 однією сім`єю, наявність у них спільного бюджету, інших обставин, що засвідчують реальність сімейних відносин, з огляду на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду, суд, зазначає таке.

У постановах від 27 лютого 2019 року у справі № 522/25049/16, від 11 грудня 2019 року у справі № 712/14547/16, від 12 грудня 2019 року у справі № 490/4949/17, від 24 січня 2020 року у справі № 490/10757/16, та інших, на які покликаються у своїх письмових поясненнях заінтересовані особи, Верховний Суд керувався тим, що самі собою окремі обставини, зокрема спільне проживання, наявність близьких стосунків, спільний відпочинок, окремі грошові перекази чи показання свідків, не є безумовним підтвердженням факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Водночас у цих же справах Верховний Суд наголошував, що такий факт має встановлюватися на підставі оцінки всієї сукупності доказів, які підтверджують наявність спільного побуту, взаємних прав та обов`язків, спільного господарства, бюджету та інших ознак сімейних відносин.

У згаданих вище постановах, а також в інших постановах у подібних справах Верховний Суд неодноразово висновував те, що закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту спільного проживання, тому вирішення питання про належність, допустимість і достатність таких доказів є обов`язком суду при їх оцінці у кожній справі з урахуванням конкретних обставин справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Отже, оцінка доказів є прерогативою суду, який розглядає справу.

У постанові Верховного Суду від 23.10.2024 у справі № 753/25081/21 вказано на те, що цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру.

Аналогічний підхід застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, від 03 серпня 2022 року у справі № 910/11027/18.

Таким чином, оцінивши наявні у цій справі докази, суд дійшов переконання, що факт спільного проживання заявника ОСОБА_1 та заінтересованої особи ОСОБА_4 однією сім`єю як жінки і чоловіка без шлюбу підтверджується наявними у справі доказами у їх сукупності та взаємозв`язку, а правдивість тверджень заявника у цій справі заслуговує на довіру.

Згідно з усталеною судовою практикою факти, що мають юридичне значення, можуть бути встановлені судом в порядку окремого провадження за таких умов: 1) факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету його встановлення; 2) встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право; 3) заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; 4) чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Встановлення факту, про який просить заявник має юридичне значення, оскільки надає заявнику можливість реалізувати свої права та законні інтереси, передбачені законодавством, зокрема, Законом України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» від 12.07.2018 № 2505-VIII (нижче у тексті - Закон №2505-VIII).

Так, відповідно до положень ч. 1-4 ст. 6 Закону №2505-VIII близькі родичі та члени сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на отримання достовірних відомостей про місцеперебування особи, зниклої безвісти за особливих обставин, обставини її загибелі (смерті), місце поховання (якщо воно відоме). Реалізація права, передбаченого частиною першою цієї статті, відбувається шляхом подання заяви про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин, та отримання достовірної інформації про хід та результати проведення її розшуку в порядку, визначеному цим Законом та іншими законами України. Органи державної влади, уповноважені на здійснення обліку та/або розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, зобов`язані надавати інформацію про хід та результати їх розшуку в порядку, встановленому цим Законом, близьким родичам та членам сім`ї таких осіб. Члени сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на соціальний захист у порядку, визначеному законодавством України.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закон №2505-VIII до кола близьких родичів та членів сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, відносяться, зокрема, особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом і мають взаємні права та обов`язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Також, суд вважає, що встановлення факту, про який просить заявник, не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

Сама по собі, наявність у цій справі заперечень заінтересованих щодо встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу ОСОБА_4 та заявника не свідчить, на думку суду, про наявність спору про право між заявником та цими заінтересованими особами.

Адже, спір про право - це формально визнана суперечність між суб`єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.

З огляду на обставини цієї справи та зміст пояснень (заперечень) заінтересованих осіб, суд не вбачає наявності існування такої суперечності між заявником та заінтересованими особами, у т.ч. і ОСОБА_3 .

Також ураховуючи те, що ОСОБА_4 є особою, зниклою безвісті за особливих обставин, і місце його перебування наразі не відомо, заявник позбавлена можливості одержати документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення, про який вона просить, і чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення такого факту.

З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку про те, що слід встановити факт проживання ОСОБА_1 однією сім`єю з ОСОБА_4 , як чоловіка та жінки без шлюбу.

Оскільки в ході судового розгляду не встановлено точної дати (числа та місяця), з якої у 2017 році заявник та заінтересована особа ОСОБА_4 почали проживати разом однією сім`єю, то з метою юридичної визначеності такою датою слід вважати 01.01.2017.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухвалені судом рішення у справах окремого провадження, судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

На підставі викладеного керуючись статтями 13, 81, 89, 258, 259, 263-265, 293, 294, 315-319, 351-355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, ІНФОРМАЦІЯ_13, військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, - задовольнити.

Встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , в період з 01 січня 2017 року по 16 листопада 2025 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ЗАЯВНИК: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 .

ЗАІНТЕРЕСОВАНІ ОСОБИ:

ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_4 .

ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_6 .

ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , останнє відоме зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_4 .

Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, ЄДРПОУ 14035769, майдан Волі, буд. 3, м. Тернопіль.

ІНФОРМАЦІЯ_13, ЄДРПОУ НОМЕР_8, АДРЕСА_7

Військова частина НОМЕР_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_7 , адреса ел. пошти ІНФОРМАЦІЯ_12

Повний текст рішення складено 14 жовтня 2026 року.

Суддя: В. НАУМЧУК