Ухвала суду № 140555135, 13.10.2026, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/2156/26

Номер провадження 2-к/950/1/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" жовтня 2026 р. Лебединський районний суд Сумської області

в складі: головуючого судді - Стеценко В. А.,

за участю секретаря - Радковської О.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лебедині матеріали клопотання Виконавчого комітету Лебединської міської ради Сумської області, заінтересована особа ОСОБА_1 про визнання в Україні рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню,

В С Т А Н О В И В:

Представник заявника звернувся до суду з клопотанням, мотивуючи свої вимоги тим, що рішенням Батумського міського суду від 26 серпня 2025 року у справі № 010350025011765618, провадження № 3-606/2025 неповнолітню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відокремлено від матері ОСОБА_1 з 22 серпня 2025 року на строк не більше дванадцяти місяців та передано на виховання прийомним батькам.

Неповнолітня ОСОБА_2 є громадянкою України, до виїзду в Грузію проживала в м. Лебедині і для захисту її прав необхідно повернути її на Батьківщину та забезпечити соціальний захист відповідно до законодавства України.

Тому виконавчий комітет Лебединської міської ради звернувся до суду і просив визнати в Україні рішення Батумського міського суду від 26 серпня 2025 року у справі № 010350025011765618, провадження № 3-606/2025, як рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню.

Представник заявника в судове засідання не з`явилася, до суду подала заяву в якій просить розглядати клопотання без її участі, заявлені вимоги підтримує та просить визнати рішення іноземного суду таким, що не підлягає примусовому виконанню.

Заінтересована особа у судове засідання теж не з`явилася, хоча про час, дату та місце розгляду справи була сповіщена належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подану заяву, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких видана Верховною Радою України, є частиною національного Законодавства України.

Відповідно до ст. 81 Закону України «Про міжнародне приватне право», в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про міжнародне приватне право», визначено, що суд чи інший орган застосовує право іноземної держави незалежно від того, чи застосовується у відповідній іноземній державі до подібних правовідносин право України, крім випадків, якщо застосування права іноземної держави на засадах взаємності передбачене законом України або міжнародним договором України.

Якщо застосування права іноземної держави залежить від взаємності, вважається, що вона існує, оскільки не доведено інше.

Згідно ст. 471 ЦПК України рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, визнається в Україні, якщо його визнання передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

Порядок визнання в Україні іноземних судових рішень, що не підлягають примусовому виконанню, регулюються ЦПК України.

Відповідно до роз`яснень Верховного Суду України, даних у п. 17 Постанови Пленуму від 24.12.1999 № 12 «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України» не потребують виконання рішення про: визнання прав; оголошення банкрутом; визнання недійсними певних актів; визнання, оспорення батьківства; позбавлення батьківських прав; розірвання шлюбу; встановлення фактів, шо мають юридичне значення: усиновлення: визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Відповідно до частини першої ст. 472 ЦПК України, клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, подається заінтересованою особою до суду в порядку, встановленому статтями 464-466 цього Кодексу для подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, з урахуванням особливостей, визначних цією главою.

До клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, додаються такі документи: 1) засвідчена в установленому порядку копія рішення іноземного суду, про визнання якого порушується клопотання; 2) офіційний документ про те, що рішення іноземного суду набрало законної сили, якщо це не зазначено в самому рішенні; 3) засвідчений відповідно до законодавства переклад перелічених документів українською мовою або мовою, передбаченою міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Неявка без поважних причин у судове засідання заінтересованих осіб або їх представників, стосовно яких суду відомо про своєчасне вручення їм повістки про виклик до суду, не є перешкодою для розгляду клопотання, якщо будь-якою із заінтересованих осіб не було порушено питання про перенесення його розгляду (ч. 5 ст. 473 ЦПК України).

Судом встановлено, що рішенням Батумського міського суду від 26 серпня 2025 року у справі № 010350025011765618, провадження № 3-606/2025 неповнолітню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відокремлено від матері ОСОБА_1 з 22 серпня 2025 року на строк не більше дванадцяти місяців та передано на виховання прийомним батькам.

Вказане вище судове рішення іноземного суду ніким не оскаржувалося і набуло законної сили (набрало чинності), а визначений ним захід захисту дитини продовжує діяти або був продовжений до певної дати.

Як встановлено, в Україні не ухвалювалося рішення у спорі між тими самими сторонами, з того самого предмету і за тих самих підстав. Також у провадженні судів України немає порушеної справи у спорі між тими самими сторонами, з того самого предмету і з тих самих підстав.

Неповнолітня ОСОБА_2 є громадянкою України, до виїзду в Грузію проживала в м. Лебедині і визнання рішення іноземного суду в Україні необхідне заявнику для повернення її на Батьківщину для захисту її прав та забезпечення соціального захисту відповідно до законодавства України.

У відповідності до вимог ч. 6 ст. 473 ЦПК України за наслідками розгляду клопотання, а також заперечення у разі його надходження, суд постановляє ухвалу про визнання в Україні рішення іноземного суду та залишення заперечення без задоволення або про відмову у задоволенні клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання Виконавчого комітету Лебединської міської ради Сумської області про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню.

Враховуючи та керуючись ст. ст. 260, 261, 353, 354, 471-473 ЦПК України, Законом України «Про міжнародне приватне право», суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання Виконавчого комітету Лебединської міської ради Сумської області, заінтересована особа ОСОБА_1 про визнання в Україні рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, задовольнити.

Визнати в Україні рішення Батумського міського суду від 26 серпня 2025 року у справі № 010350025011765618, провадження № 3-606/2025, яким неповнолітню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відокремлено від матері ОСОБА_1 з 22 серпня 2025 року на строк не більше дванадцяти місяців та передано на виховання прийомним батькам, як рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна карга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Володимир СТЕЦЕНКО