Рішення № 140553343, 07.10.2026, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/1724/26

провадження № 2/136/842/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

07 жовтня 2026 року м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Присяжного О.І.,

за участі секретаря судового засідання Мельник В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій учасників справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» (далі - позивач) через систему «Електронний суд» звернулося до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії № 1047-0452 від 10.02.2022.

Позов мотивовано тим, що 10.02.2022 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 1047-0452 (далі за текстом - «Договір»). Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі 5 800 грн., реальна річна процентна ставка: 572 465%. Згідно п.п. 1.2. Договору за цим Договором Кредитодавець зобов`язується відкрити Кредитну лінію для Позичальника шляхом надання грошових коштів (далі - Кредит) Позичальнику на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити нараховані Кредитодавцем проценти за користування Кредитом. Пунктом 2.6. Договору визначено нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно починаючи з першого дня видачі Кредиту та до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, в наступних розмірах: Стандартна процентна ставка 3% (три цілих, нуль десятих відсотка) за кожен день користування Кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього Договору, за виключення строку використання права користування Кредитом за Зниженою та/або Пільговою ставкою). Знижена процентна ставка 2% (дві цілих, нуль десятих відсотка) (право користування Кредитом за вказаною процентною ставкою згідно умов, визначених п.п.3.4 - 3.9. цього Договору). Пільгова процентна ставка 0,01% (нуль цілих, одна сота відсотка) (право користування Кредитом за вказаною процентною ставкою згідно умов, визначених п.п. 3.4. - 3.6. цього Договору). Відповідно до п.п. 2.8. Договору, Строк кредитування, тобто, строк на який надається Кредит Позичальнику: 300 календарних днів (до 07.12.2022) з моменту перерахування Кредиту Позичальнику (далі - Строк кредитування). Строк Договору є рівним Строку кредитування. В частині виконання зобов`язань Договір діє до повного та належного виконання Сторонами своїх зобов`язань за Договором. Згідно п.п. 2.10. Договору, орієнтовна загальна вартість Кредиту на дату укладення Договору (за весь строк кредитування) складає: 58 000,00 грн. та включає в себе: суму Кредиту та проценти за користування Кредитом 52 200,00 грн.

Відповідно до кредитного договору № 1047-0452 від 10.02.2022 Кредитодавцем надано Позичальнику кредит/ відкрито кредитну лінію у розмірі 5 800 грн., що належним чином підтверджується довідкою про перерахування коштів від 10.02.2022 року.

В свою чергу Позичальник свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, що підтверджується розрахунком за договором № 1047-0452 від 10.02.2022 у зв`язку з чим станом на 26.12.2024 утворилась заборгованість у розмірі 41 412 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту становить 5 800 грн. та за відсотками - 35 612 грн., чим порушуються права та інтереси позивача.

26.12.2024 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» (далі за текстом «Фактор», «Позивач») укладено Договір факторингу № УКФ-261224-2 (далі за текстом - «Договір факторингу»), копію Договору факторингу додаємо. Так, відповідно до п. 2.1 зазначеного Договору Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору свої Права вимоги до боржників, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та передає Первісному кредитору під відступлення Права вимоги грошові кошти за плату у порядку та строки, встановлені цим Договором факторингу. Відповідно до п. 3.1.3 зазначеного Договору факторингу, Сторони домовилися, що Право вимоги переходить від Первісного кредитора до Нового кредитора з моменту підписання ними відповідного Реєстру боржників у формі, наведеній в Додатку № 1 до цього Договору факторингу. Разом з правами вимоги Новому кредитору переходять всі інші пов`язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. На виконання умов зазначеного договору укладено реєстр № 1, згідно з яким відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором № 1047-0452 від 10.02.2022 на залишок основної суми кредиту, відсотків, нарахованих за користування кредитом, та інших, передбачених договором платежів, боржником за яким являється ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Позивачем 06.01.2025 на фінансовий номер телефону відповідача ОСОБА_1 , а саме + НОМЕР_4, було направлено СМС-повідомлення наступного змісту: «Укладено Договір факторингу № УКФ-261224 2 від 26.12.2024р. Проведено відступлення права вимоги за кредитним договором 1047-0452 від 10.02.2022. Ваш новий кредитор ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР»: 43170298;01133; м. Київ; вул. Алмазова Генерала; буд. 13; оф.601; 0-800-20-33 20; Info@newcollector.com.ua; http://newcollector.com.ua/; сплачувати необхідно в ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР».

Отже, станом на дату подання даної позовної заяви позивач є єдиним та належним кредитором за кредитним договором № 1047-0452 від 10.02.2022 укладеним між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 , що й стало підставою для звернення до суду позивача із вимогою про стягнення на його користь з відповідача заборгованості за кредитним договором № 1047-0452 від 10.02.2022 в розмірі 41 412 гривень.

Окрім того позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору, на отримання правничої допомоги та за відправлення відповідачу копії позовної заявим з додатками.

Відповідач у визначений судом строк відзиву на позов не подав.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 05.08.2026 було прийнято до розгляду позов та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того даною ухвалою витребувано із АТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформацію, яка становить банківську таємницю: чи емітувалась (видавалась) банківська картка № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , а також інформацію про рух коштів по банківському рахунку, до якого прив`язано банківську карту № НОМЕР_2 за 10.02.2022 року по 14.02.2022 року.

01.09.2026 від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надійшла запитувана судом інформація.

Відповідач повідомлявся про день та час розгляду справи шляхом направлення судових повісток за відомою суду адресою його місця проживання. Згідно рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення від 12.08.2026 та 10.09.2026 судові документи ОСОБА_1 вручено. Таким чином, суд вжив усіх можливих заходів для повідомлення відповідача про розгляд справи.

Будь-які докази окрім долучених позивачем до позовної заяви, а також витребуваних від АТ КБ «ПРИВАТБАНК», до суду не надходили. Враховуючи вищевикладене та положення ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Представник позивача у поданому до суду позові просила розгляд справи проводити без участі представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує. Приймаючи до уваги те, що відповідач, будучи належним чином повідомленим, повторно не з`явився в судове засідання без поважних причин, відзиву на позов не подав, а позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд ухвалив провести заочний розгляд даної цивільної справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч. 4 ст. 223, ст.ст. 279, 280 ЦПК України, про що було постановлено ухвалу 07.10.2026.

Враховуючи те, що сторони в судове засідання не з`явились, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх зібраними у справі доказами, встановив, що 10.02.2022 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1047-0452 (а.с.17-19).

Відповідно до пункту 1.2 договору Кредитодавець зобов`язувався відкрити Кредитну лінію для Позичальника шляхом надання грошових коштів (далі-Кредит) Позичальнику на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб Позичальника, а Позичальник зобов`язався повернути Кредит та сплатити нараховані Кредитодавцем проценти за користування Кредитом.

Згідно п. 2.1. Договору про відкриття кредитної лінії № 1047-0452 від 10.02.2022 розмір кредитного ліміту, тобто загальний розмір Кредиту: 5 800 (п`ять тисяч вісімсот цілих, нуль сотих) гривень.

Тип процентної ставки за користування Кредитом - фіксована (п. 2.3. Договору про відкриття кредитної лінії № 1047-0452 від 10.02.2022).

Пунктом 2.6. Договору про відкриття кредитної лінії № 1047-0452 від 10.02.2022 визначено нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно починаючи з першого дня видачі Кредиту та до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, в наступних розмірах:

Стандартна процентна ставка 3,00% (три цілих, нуль десятих відсотка) за кожен день користування Кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього Договору, за виключення строку використання права користування Кредитом за Зниженою та/або Пільговою ставкою).

Знижена процентна ставка 2,00% (дві цілих, нуль десятих відсотка) (право користування Кредитом за вказаною процентною ставкою згідно умов, визначених п.п.3.4 -3.9. цього Договору).

Пільгова процентна ставка 0,01% (нуль цілих, одна сота відсотка) (право користування Кредитом за вказаною процентною ставкою згідно умов, визначених п.п. 3.4. - 3.6. цього Договору).

Відповідно до п.п. 2.8. Договору про відкриття кредитної лінії № 1047-0452 від 10.02.2022, строк кредитування, тобто, строк на який надається Кредит Позичальнику: 300 календарних днів (до 07.12.2022) з моменту перерахування Кредиту Позичальнику (далі - Строк кредитування). Строк Договору є рівним Строку кредитування. В частині виконання зобов`язань Договір діє до повного та належного виконання Сторонами своїх зобов`язань за Договором.

Згідно п.п. 2.10. Договору про відкриття кредитної лінії № 1047-0452 від 10.02.2022, орієнтовна загальна вартість Кредиту на дату укладення Договору (за весь строк кредитування) складає: 58 000,00 грн. та включає в себе: суму Кредиту та проценти за користування Кредитом 52 200,00 грн.

Відповідно до листа АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № 20.1.0.0.0/7-260817/77430-БТ від 21.08.2026 на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 на яку 10.02.2022 було зараховано 5 800,00 грн. (а.с.64-65).

З розрахунку заборгованості за договором № 1047-0452 від 10.02.2022 станом на 26.12.2024 заборгованість ОСОБА_1 складає 41 412,00 грн., з яких: 5 800,00 гривень основний борг та 35 612,00 гривень - залишок відсотків. Суд наголошує на тому, що у вказаній довідці, крім заборгованості за тілом кредиту, наведено розрахунок щодо нарахування відсотків (вказано період їх нарахування з 10.02.2022 по 06.12.2022, процентну ставку та залишок за відсотками, тобто виключно у межах строку кредитування визначеного п. 2.8. Договору про відкриття кредитної лінії № 1047-0452 від 10.02.2022) (а.с.38-50).

Отже судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував умови Договору про відкриття кредитної лінії № 1047-0452 від 10.02.2022, у зв`язку із чим виникла заборгованість, яка наразі не погашена.

26.12.2024 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» було укладено Договір факторингу № УКФ-261224-2, відповідно до п. 2.1. якого первісний кредитор - ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» передає (відступає) новому кредитору - ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» свої Права вимоги до Боржників, а ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» набуває Права вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» за Кредитними договорами та передає ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» під відступлення Права вимоги, грошові кошти за плату у порядку та строки встановлені цим Договором (а.с.30-31).

Відповідно до п. 3.1.3 зазначеного Договору факторингу, Сторони домовилися, що Право вимоги переходить від Первісного кредитора до Нового кредитора з моменту підписання ними відповідного Реєстру боржників у формі, наведеній в Додатку № 1 до цього Договору факторингу. Разом з правами вимоги Новому кредитору переходять всі інші пов`язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

На виконання умов Договір факторингу № УКФ-261224-2 від 26.12.2024 укладено реєстр № 1, згідно з яким відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором № 1047-0452 від 10.02.2022 на залишок основної суми кредиту, відсотків, нарахованих за користування кредитом, та інших, передбачених договором платежів, а саме 41 412 гривень, боржником за яким являється ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 (а.с.32-33).

Окрім того відповідно до платіжної інструкції № 1426 від 30.12.2024, платіжної інструкції № 1515 від 30.01.2025, платіжної інструкції № 1603 від 26.02.2025, платіжної інструкції № 1706 від 28.03.2025, платіжної інструкції № 1874 від 22.04.2025, платіжної інструкції № 37 від 29.05.2025 та платіжної інструкції № 37204767222222220 від 11.06.2025 ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» перераховано ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 14 013 534,68 грн. як сплату ціни продажу за відступлення права вимоги, згідно Договору факторингу № УКФ-261224-2 від 26.12.2024 (а.с.34-37).

Частинами першою та третьою статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина перша статті 1078 ЦК України).

Відповідно до статті 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15, за якою «боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

Встановлені судом обставини та перевірені зібраними у справі доказами підтверджують, що внаслідок укладення Договору факторингу № УКФ-261224-2 від 26.12.2024 ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором про відкриття кредитної лінії № 1047-0452 від 10.02.2022, надані на підтвердження вказаних обставин докази відповідають вимогам щодо належності та допустимості, договір є дійсним, а відповідачем вказаних обставин не спростовано та іншого не доведено, як і не надано доказів сплати грошових коштів за кредитними договорами первісному кредитору, що не позбавляє його обов`язку погашення заборгованості за взятими на себе зобов`язаннями.

Судом встановлено, що між сторонами виник спір з приводу повернення грошових коштів, отриманих в кредит, та відповідальності за неналежне виконання зобов`язань позичальником.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.

Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» (далі - Закон) визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частин сьомої, дванадцятої статті 11 Закону, електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у визначеному статтею 12 цього Закону порядку, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону (в редакції на день укладення Договору про відкриття кредитної лінії № 1047-0452 від 10.02.2022) встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що 10.02.2022 ОСОБА_1 підписав Договір про відкриття кредитної лінії № 1047-0452 від 10.02.2022, який є предметом цього судового розгляду, електронним підписом одноразовим ідентифікатором «А654», з метою засвідчення дій згідно з договором, відтак була дотримана презумпція правомірності договору, отож права, набуті за ними сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення таких договорів, підлягають виконанню.

На спростування вказаних обставин відповідачем не було надано жодних належних та допустимих доказів, тоді як надані позивачем до позову докази відповідають вимогам щодо їх належності та допустимості.

Згідно з вимогами статтей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із статтями 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Приписами абзацу другого частин першої статті 1048 ЦК України визначено, що нарахування процентів може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналізуючи зібрані у справі докази, суд вважає, що вина відповідача щодо порушення умов виконання зобов`язань є доведеною зібраними та дослідженими судом доказами, що додані до матеріалів справи, а тому право кредитора на повернення кредитних коштів, комісії, неустойки та процентів за їх користування є порушеним.

Згідно статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, про що визначено в статті 209 ЦПК України.

Зі статті 213 ЦПК України слідує, що суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі надані сторонами.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17 червня 2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.

Суд звертає увагу, що відповідач повідомлявся в установленому порядку про розгляд цивільної справи, але жодним чином не висловив своєї позиції за вимогами до нього позивача про стягнення кредитної заборгованості, не заперечив наявної заборгованості, укладення договору позики, отримання кредитних коштів, розміру нарахованої заборгованості.

Суд вважає, що позивач надав належні та допустимі докази про факт невиконання відповідачем узятих на себе зобов`язань за Договором про відкриття кредитної лінії № 1047-0452 від 10.02.2022, щодо повернення коштів у заявленому позивачем розмірі (довідка про розмір заборгованості № 13931/26-ДПЗ від 30.04.2026 - а.с.28), а саме 41 412 (сорок одна тисяча чотириста дванадцять) гривень, з яких: 5 800 гривень - заборгованість по тілу кредиту та 35 612 гривень - заборгованість за відсотками, а тому порушене право позивача підлягає судовому захисту.

За таких обставин, суд задовольняє позов у повному обсязі.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Зважаючи на те, що позов задоволено повністю, понесені позивачем витрати відповідно до платіжної інструкції № 3720480051 від 31.07.2026 в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 коп. (а.с.1) присуджуються із відповідача на користь позивача.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем надано: Договір № 07/24-НК від 02.07.2024 про надання правничої допомоги укладеного між ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» та Адвокатським об`єднанням «ВЕРІТАС ЦЕНТР», відповідно до п. 3.1. якого вартість послуг визначається наступним чином: 4 000,00 грн. за один позов без урахування вартості поштових витрат та судового збору, які сплачуються Замовником самостійно (а.с.51); Додаткову Угоду № 4 від 14.08.2024 до Договору № 07/24-НК від 02.07.2024 про надання правничої допомоги відповідно до якої змінилось найменування адвокатського об`єднання «ВЕРІТАС ЦЕНТР» на Адвокатське об`єднання «ЛЕКС ВЕРІТАС» (а.с.52), Додаткову угоду № 17 від 03.04.2025 до Договору № 07/24-НК від 02.07.2024 про надання правничої допомоги, відповідно до якої п. 3.1. Договору викладено у наступній редакції: «Вартість послуг визначається наступним чином: 6 000,00 грн. за один позов без урахування вартості поштових витрат та судового збору, які сплачуються Замовником самостійно» (а.с.53), Додаткову угоду № 34/1 від 31.12.2025 до Договору № 07/24-НК від 02.07.2024 про надання правничої допомоги, відповідно до якої продовжено термін дії Договору до 31.12.2026 (а.с.54), Звіт про виконану роботу відповідно до Договору № 07/24-НК про надання правничої допомоги від 02.07.2024 (а.с.55) та платіжну інструкцію № 37204767222223614 від 03.08.2026 відповідно до якої ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» перераховано Адвокатському об`єднанню «ЛЕКС ВЕРІТАС» 6 000,00 грн., як оплату за надання правничої допомоги згідно дод. Угоди № 42 до договору № 07/24-НК від 02.07.2024, за позовом до ОСОБА_1 (а.с.56).

Відповідно до вимог ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Згідно ч.ч. 2-5 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом із тим, чинне цивільне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Згідно ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи і витраченого адвокатом часу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішенні «East/WestAllianceLimited» проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

При цьому, з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Суд, враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, реальності адвокатських витрат, а також те, що відповідач не оспорює розмір витрат на правничу допомогу, вважає, що по даній справі витрати на правничу допомогу є обґрунтованими і пропорційними до предмета спору, а тому підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 6 000 (шість тисяч ) гривень 00 коп.

Окрім того, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 133 ЦПК України, до судових витрат належать витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи.

Так, згідно квитанції № 2182503 від 03.08.2026 ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» за пересилку відправлення ОСОБА_1 сплачено ТОВ «ПОШТОВА СЛУЖБА «Е-ПОСТ» 291 (двісті дев`яносто одна) гривня 78 коп., які відповідно до частини другої статті 142 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 11, 13, 141, 258-259, 263-265, 268, 273-279, 280-289 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії № 1047-0452 від 10.02.2022 в розмірі 41 412 (сорок одна тисяча чотириста дванадцять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 коп., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 (шість тисяч) гривень 00 коп. та витрати пов`язані з направленням документів відповідачу у розмірі 291 (двісті дев`яносто одна) гривня 78 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів до Вінницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» (місцезнаходження: вул. Алмазова Генерала, 13, офіс 601, м. Київ, ЄДРПОУ: 43170298);

Відповідач:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Повний текст рішення складено та підписано 13.10.2026.

Суддя Олексій ПРИСЯЖНИЙ